Постанова

від 16.12.2014 по справі 04/05/10-01-14-05-08/4129

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2014 року Справа № 04/05/10-01-14-05-08/4129

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Погребняка В.Я., суддів:Білошкап О.В., Поліщука В.Ю., розглянувши касаційну скаргуДержавної акціонерної компанії "Хліб України" на постановугосподарського суду Черкаської області від 25.12.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014 року у справі №04/05/10-01-14-05-08/4129 господарського суду Черкаської області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельне підприємство "Діоніс" до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Тальнівський комбінат хлібопродуктів" провизнання банкрутом, за участю представників сторін: від Державної акціонерної компанії "Хліб України" - Кукін Д.Б., дов. №; 02-14/598 від 08.01.2014 року; від Генеральної Прокуратури України - Баклан Н.Ю., посв. № 008813 від 11.10.2012 року; від ТОВ "КХП Тальне" - Байдак В.П., дов. б/н від 15.12.2014 року; від Малого приватного підприємства "Зелений шлях" - директор Неділько О.В.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 24.11.2000 року порушено провадження у справі № 08/4129 про банкрутство Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Тальнівський комбінат хлібопродуктів" (далі - боржник, ДП ДАК "Тальнівський комбінат хлібопродуктів") за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче-торгове підприємство "Діоніс" (далі - кредитор, ТОВ "Виробниче-торгове підприємство "Діоніс") в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року змін, внесених Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI) (далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Черкаської області від 25.12.2013 року у справі № 04/05/10-01-14-05-08/4129 (суддя - Гура І.І.) відхилено клопотання Державної акціонерної компанії "Хліб України" (далі - ДАК "Хліб України") про припинення провадження у справі та зняття відповідних обтяжень щодо майна боржника. При цьому ДП ДАК "Тальнівський комбінат хлібопродуктів" визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором призначено арбітражного керуючого Бакуменка В.І., якого зобов'язано виконати відповідні дії у ліквідаційній процедурі відповідно до норм Закону про банкрутство в редакції від 22.12.2011 року.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014 року у справі № 04/05/10-01-14-05-08/4129 (головуючий суддя - Верховець А.А., суддя - Доманська М.Л., суддя - Копитова О.С.) апеляційну скаргу ДАК "Хліб України" залишено без задоволення, а постанову господарського суду Черкаської області від 25.12.2013 року у справі № 04/05/10-01-14-05-08/4129 - без змін.

Не погоджуючись з вказаними постановами попередніх інстанцій, ДАК "Хліб України" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просила скасувати як постанову господарського суду Черкаської області від 25.12.2013 року, так і постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014 року у справі № 04/05/10-01-14-05-08/4129 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні клопотання голови комітету кредиторів відмовити.

Касаційна скарга була мотивована порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема ст. 5 Закону про банкрутство, ст. ст. 13, 16 Закону про банкрутство в редакції від 22.12.2011 року, ст. 115 Цивільного кодексу України, ст. 85 Господарського кодексу України, а також норм процесуального права.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.05.2014 року у справі № 04/05/10-01-14-05-08/4129 касаційну скаргу ДАК "Хліб України" залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014 року та постанову господарського суду Черкаської області від 25.12.2013 року у справі № 04/05/10-01-14-05-08/4129 - без змін. При цьому, суд касаційної інстанції погодився із обґрунтуванням та висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав, відповідно до Закону про банкрутство, для визнання боржника банкрутом. Крім того, суд касаційної інстанції підтримав висновок суду першої інстанції про відхилення клопотання ДАК "Хліб України" про припинення провадження у справі про банкрутство ДП ДАК "Тальнівський комбінат хлібопродуктів" та погодився із рішенням судів в частині призначення ліквідатором у справі - арбітражного керуючого Бакуменка В.І.

Постановою Верховного Суду України від 21.10.2014 року у справі № 04/05/10-01-14-05-08/4129 постанову Вищого господарського суду України від 28.05.2014 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції. Верховним Судом України зазначено про те, що чинним законодавством встановлено заборону здійснення банкрутства державних підприємств, приватизація яких заборонена законом, шляхом введення ліквідаційної процедури до виключення їх у встановленому порядку з переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації. За таких обставин, Верховним Судом України визнано передчасним висновок Вищого господарського суду України про наявність правових підстав для застосування до боржника ліквідаційної процедури.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши при новому розгляді постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014 року та постанову господарського суду Черкаської області від 25.12.2013 року у справі № 04/05/10-01-14-05-08/4129 на підставі встановлених фактичних обставин справи, вивчивши матеріали справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, врахувавши висновки Верхового Суду України згідно постанови від 21.10.2014 року у даній справі, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представників учасників провадження у справі та прокурора Генеральної прокуратури України, дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами ГПК України.

Ст. 4 Закону про банкрутство передбачено, що відповідно до цього Закону щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 22 Закону про банкрутство у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Такими випадками є, зокрема:

закінчення процедури розпорядження майном за відсутності клопотання комітету кредиторів про відкриття процедури санації або пропозиції про укладення мирової угоди;

подання клопотання комітету кредиторів про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (ч. 8 ст. 16 Закону про банкрутство (у редакції до набрання чинності змін 19.01.2013 року) тощо.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, комітетом кредиторів ДП ДАК "Тальнівський комбінат хлібопродуктів" було прийнято рішення від 01.10.2013 року доручити голові комітету кредиторів звернутися до господарського суду з клопотанням про визнання ДП ДАК "Тальнівський комбінат хлібопродуктів" банкрутом, відкриття відносно нього ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Бакуменка В.І., а відповідне клопотання подано до господарського суду.

Поряд з цим, ДАК "Хліб України" було подано клопотання про припинення провадження у справі про банкрутство боржника.

Виходячи з приписів ст. 22 Закону про банкрутство (у редакції до набрання чинності змін 19.01.2013 року), лише рішення та клопотання комітету кредиторів про визнання боржника банкрутом не є достатньою правовою підставою для ухвалення судом відповідного рішення та застосування щодо боржника процедури ліквідації, а тому вирішується судом на підставі оцінки доказів у справі, виходячи з встановлених обставин справи.

Крім того, норми Закону про банкрутство встановлюють обмеження та особливості щодо порушення та здійснення провадження у справі про банкрутство відносно деяких категорій суб'єктів.

Зокрема, такі обмеження наведені в нормах ч. 5 ст. 5 Закону про банкрутство, якими передбачено, що положення цього Закону застосовуються до юридичних осіб - підприємств, що є об'єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, в частині санації чи ліквідації після виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об'єктів.

Ч. 3 ст. 214 Господарського кодексу України передбачено, зокрема, що до державних підприємств, які відповідно до закону не підлягають приватизації, вказані процедури застосовуються в частині санації чи ліквідації лише після виключення їх у встановленому порядку з переліку об'єктів, що не підлягають приватизації.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до пункту 1.1 статуту ДП "Тальнівський комбінат хлібопродуктів" (перереєстрованого розпорядженням голови Тальнівської районної державної адміністрації від 08.06.1998 року № 153) засновником (власником) ДП "Тальнівський комбінат хлібопродуктів" є ДАК "Хліб України". Підприємство створено шляхом реорганізації державного підприємства Тальнівський комбінат хлібопродуктів на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.1997 року №1218 "Про прискорення приватизації хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств" рішенням спостережної ради ДАК "Хліб України" від 10.03.1998 року, протокол № 3, зареєстровано Тальнівською районною державною адміністрацією, реєстраційний № 76 від 08.06.1998 року, ідентифікаційний код 00952551, місцезнаходження: Черкаська область, м. Тальне, вул. Вокзальна, 93.

Пунктами 4.1, 4.3 статуту передбачено, що майно підприємства становлять основні та оборотні засоби, грошові кошти, а також інші активи, вартість яких відображається у бухгалтерському балансі підприємства. Майно ДАК "Хліб України" передається підприємству в користування. Підприємство має право вчиняти щодо майна компанії будь-які дії тільки з дозволу компанії. Майно, що набуте підприємством в результаті власної господарської діяльності, належить компанії на праві власності.

Майно, передане ДАК "Хліб України" підприємству в користування, повертається компанії в натуральній формі (пункт 8.6 статуту).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців боржник є дочірнім підприємством ДАК "Хліб України", ідентифікаційний код 00952551, місцезнаходження: Черкаська область, м. Тальне, вул. Вокзальна, 93.

Відповідно до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (додаток № 1) до переліку підприємств - об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, органом управління яких є Міністерство аграрної політики України, віднесено ДП "Тальнівський комбінат хлібопродуктів", ідентифікаційний код 00952551, місцезнаходження: Черкаська область, м. Тальне, вул. Вокзальна, 93.

Ч. 1 ст. 33 та ч. 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На думку колегії суддів Вищого господарського суду України, при винесенні оскаржуваних рішень та вирішенні питання про наявність правових підстав для застосування до боржника ліквідаційної процедури судами попередніх інстанцій не було належним чином досліджено та не надана відповідна оцінка вказаним обставинам щодо включення боржника до переліку підприємств - об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

Відповідно до п. 1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 року рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні, зокрема, яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскаржені судові акти таким вимогам не відповідають. Як суд першої інстанції, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 111 10 ГПК України є підставою для скасування судового рішення у справі.

Верховний Суд України в постанові від 21.10.2014 року у справі № 04/05/10-01-14-05-08/4129 вказав на те, що чинним законодавством встановлено заборону здійснення банкрутства державних підприємств, приватизація яких заборонена законом, шляхом введення ліквідаційної процедури до виключення їх у встановленому порядку з переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Виходячи із викладеного та враховуючи, що оцінка доказів і з'ясування обставин у справі на підставі ст. 111 7 ГПК України знаходяться поза межами компетенції суду касаційної інстанції, а прийнятті у справі судові акти не можна вважати законними та обґрунтованими, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про їх скасування з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 - 111 12 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Державної акціонерної компанії "Хліб України" задовольнити частково.

Постанову господарського суду Черкаської області від 25.12.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014 року у справі № 04/05/10-01-14-05-08/4129 скасувати.

Справу № 04/05/10-01-14-05-08/4129 передати на новий розгляд до господарського суду Черкаської області в іншому складі суду.

Головуючий: Погребняк В.Я. Судді: Білошкап О.В. Поліщук В.Ю.