Рішення

від 18.12.2014 по справі 910/10953/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10953/14 18.12.14

За позовом Київської міжрайонної екологічної прокуратури в інтересах:

1) Київської міської ради

2) Державної екологічної інспекції

до закритого акціонерного товариства "Пірс"

третя особа без с/в на стороні позивача КМ КМДА "Плесо"

про звільнення земельної ділянки та стягнення коштів у розмірі 9 268, 20 грн.

Головуючий суддя: Головатюк Л.Д.

Суддя Ковтун С.А.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

Від прокуратури Дніпровського

екологічної прокуратури Кузьміна К.Г. (посв. №028404 від 01.09.14)

Від позивача 1 Тхорик С.М. (дов. № 225-КР-950 від 05.09.14)

Від позивача 2 не прибув

Від відповідача Щиголь В.В.(дов. від 02.04.2014)

Від третьої особи не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про звільнення земельної ділянки та стягнення коштів у розмірі 9 268, 20 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 10.06.2014 порушено провадження у справі №910/10953/14 та призначено до розгляду на 24.06.2014.

Прокурор, представник позивача 2, третьої особи з'явилися в судове засідання 24.06.2014, надали пояснення по суті справи та подали додаткові докази по справі.

Представники позивача 1, відповідача в судове засідання 24.06.2014 не з'явилися, причин не явки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи, були належним чином повідомлені. Розгляд справи відкладено на 10.07.2014.

Прокурор, представник відповідача, третьої особи з'явилися в судове засідання 10.07.2014, надали пояснення по суті справи та подали додаткові докази по справі.

Представники позивачів в судове засідання 10.07.2014 не з'явилися, причин не явки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи, були належним чином повідомлені. Розгляд справи відкладено на 22.07.2014.

Прокурор, представники позивача 2, відповідача з'явилися в судове засідання 22.07.2014, надали пояснення по суті справи та подали додаткові докази по справі.

Представники позивача 1, третьої особи в судове засідання 22.07.2014 не з'явилися, причин не явки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи, були належним чином повідомлені.

Прокурор, представники позивача 2, відповідача подали клопотання про продовження строку розгляду справи. Суд задовольнив дане клопотання.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.07.2014 продовжено строк розгляду справи № 910/10953/14 на п`ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 26.08.2014.

В судове засідання 26.08.2014 прибули прокурор, представники позивача 1, третьої особи, надали пояснення по справі та подали додаткові пояснення по справі. Прокурор подав клопотання про розгляд справи у колегіальному складі суду.

Суд задовольнив дане клопотання та у зв`язку із складністю справи, необхідністю дослідження великої кількості доказів та встановлення фактів ухвалив здійснювати розгляд справи № 910/10953/14 колегіально у складі трьох суддів.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду міста Києва від 26.08.2013 для здійснення колегіального розгляду справи №910/10953/14 визначеного колегію суддів: Головатюк Л.Д. (головуючий), суддя Удалова О.Г., суддя Ярмак О.М.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.08.2014 колегія суддів у складі: Головатюк Л.Д. (головуючий), суддя Удалова О.Г., суддя Ярмак О.М. прийняла справу № 910/10953/14 до свого провадження, розгляд справи призначено на 16.09.2014.

Представники позивача 1, відповідача, третьої особи з'явилися в судове засідання 16.09.2014, надали пояснення по суті справи та подали додаткові докази по справі.

Прокурор Київської міжрайонної екологічної прокуратури, представник позивача 2 в судове засідання 16.09.2014 не з'явилися, причин не явки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи, були належним чином повідомлені, розгляд справи відкладено на 02.10.2014.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду м. Києва від 02.10.2014 у зв`язку з перебуванням судді Ярмак О.М. на лікарняному, визначено колегіальний склад суду: Головатюк Л.Д. (головуючий), суддя Удалова О.Г., суддя Ковтун С.А.

В судове засідання 02.10.2014 з'явилися представники позивача 1, відповідача, третьої особи , надали пояснення по суті справи та подали додаткові докази по справі.

Прокурор Київської міжрайонної екологічної прокуратури, представник позивача 2 в судове засідання 02.10.2014 не з'явилися, причин не явки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи, були належним чином повідомлені.

Розгляд справи відкладено на 16.10.2014.

В судове засідання 16.10.2014 з'явилися представники позивача 1, відповідача, третьої особи , надали пояснення по суті справи та подали додаткові докази по справі.

Прокурор Київської міжрайонної екологічної прокуратури, представник позивача 2 в судове засідання 16.10.2014 не з'явилися, причин не явки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи, були належним чином повідомлені.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 16.10.2014, у зв"язку з лікарняним судді Ковтуна С.А., для здійснення колегіального розгляду справи №910/10130/14 визначеного наступних суддів: Головатюк Л.Д. (головуючий), суддя Пукшин Л.Г., суддя Удалова О.Г.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.10.2014 колегія суддів у складі головуючого судді Головатюка Л.Д., судді Удалової О.Г., судді Пукшин Л.Г. прийняла справу до свого провадження, розгляд справи призначено на 04.11.2014.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду м. Києва від 04.11.2014 , у зв`язку із закінченням суддівських повноважень судді Удалової, змінено колегіальний склад суду: суддя Головатюк Л.Д. (головуючий), суддя Пукшин Л.Г., суддя Ковтун С.А.

В судове засідання 04.11.2014 прибули прокурор, представники позивача 1,відповідача, надали пояснення по справі та подали додаткові докази по справі.

Представники позивача 2, третьої особи в судове засідання 04.11.2014 не прибули, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомленні належним чином.

Прокурор в судовому засіданні подав усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з матеріалами справи.

Колегія суддів задовольнила дане клопотання.

Розгляд справи відкладено на 18.11.2014.

В судове засідання 18.11.2014 прибули прокурор, представники позивача 1,відповідача, надали пояснення по справі та подали додаткові докази по справі.

Представники позивача 2, третьої особи в судове засідання 18.11.2014 не прибули, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомленні належним чином.

Прокурор подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Колегія суддів задовольнила дане клопотання.

Розгляд справи було відкладено на 18.12.2014.

У судове засідання 18.12.2014 з"явилися представники прокуратури, позивача-1 і відповідача, дали пояснення по справі.

Представники позивача-2 та третьої особи в судове засідання не з"явилися, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Місцезнаходження позивача 2 та третьої особи за адресами, на які було відправлено ухвали суду, підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач 2 та третя особа повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання позивач 2 та третя особа були належним чином повідомлені, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні складено протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з положеннями ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави в судах у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звергатися до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також: підприємств то інших юридичних осіб,

Статтею 36-1 вищевказаного Закону визначені підстави представництва прокурором інтересів держави, а саме: наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних ї (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

У відповідності до ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноваженим державою здійснювати повідні функції у спірних відносинах. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року у справі №1-1/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, таж і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх, суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст.13 Конституції України земля є об"єктом власності Українського народу, від імені якого права власності здійснюють органи державної влади та органи державної влади і місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України в державній власності перебувають усі землі України, за винятком комунальної та приватної власності.

Право державної власності на землю набувається та реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів АРК, Київської та Севастопольської міської Ради, районних державних адміністрацій у відповідності до закону.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Звернення з вказаним позовом до суду викликано необхідністю захисту інтересів держави в сфері земельних відносин щодо дотримання порядку використання земель природно-заповідного та водного фонду.

У відповідності до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» особливій державній охороні підлягають території та об'єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об'єкти, визначені відповідно до законодавства України.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. З Закону України «Про природно-заповідний фонд України» до природно-заповідного фонду України належать у тому числі регіональні ландшафтні парки. У ч. 1 ст. 23 Закону України «Про природно- заповідний фонд України» зазначено, що регіонально-ландшафтні парки є природоохоронними рекреаційними установами місцевого чи регіонального значення. Відповідно до ст. 44 Земельного кодексу України регіональні ландшафтні парки відносяться до земель природно-заповідного фонду.

Статтею 9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» визначено допустимі цілі та види використання природно-заповітного фонду та обумовлено, що можливість провадження діяльності, яка не суперечитиме цільовому призначенню територій та об'єктів даного фонду, встановленим вимогам щодо охорони, відтворення та використання їх природних комплексів та окремих об'єктів.

Натомість, розміщення ресторанного комплексу на території регіонального ландшафтного парку «Дніпровські острови» суперечить статусу і завданням регіональних ландшафтних парків, оскільки перешкоджатиме його збереженню в природному стані.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» Державна екологічна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, до повноважень якої згідно зі ст.7 цього Закону належить здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства України про охорону' земель у частині додержання встановленого режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні.

Відповідно до Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затверджене наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 429 від 04.11.2011, Державні екологічні інспекції в областях, містах Києві та Севастополі, які є територіальними органами Державної екологічної інспекції України. Саме на ці органи покладено обов'язок по здійсненню державного нагляду (контролю) за додержанням територіальними органами центральних органів влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про екологічну та радіаційну безпеку, законодавства про використання та охорону земель, законодавства про охорону та раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів та інші.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України даний позов подається в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у м. Києві, яка є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

За вказаних підстав суд вважає, що прокурор вірно вказав Київську міську раду та Державну екологічну інспекцію в якості органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у даних спірних правовідносинах.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України юридичні громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Статтею 9 Земельного кодексу України встановлено, що розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування відноситься до повноважень Київської міської ради.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Згідно п. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до статті 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Згідно з статтею 2 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", серед основних завдань державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

До повноважень державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"(ст. 10) відносить, зокрема, можливість безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель, складати акти перевірок.

Відповідно до ст.44 Земельного кодексу України, до земель природно- заповідного фонду включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища). Статтею 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» визначено, що межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі, їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Згідно з рішенням Київської міської ради від 23.12.2004 №878/2288, до складу регіонального ландшафтного парку «Дніпровські острови» також входить і острів Долобецький.

Перевіркою прокуратури встановлено, що станом на 10.01.2014 на території острову Долобецький ЗАТ «Пірс» використовує земельну ділянку площею 950 кв.м. для розміщення ресторанного комплексу «Хутір Водограй».

Згідно з інформацією Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації земельна ділянка, яку використовує ЗАТ «Пірс» (код ділянки 66:059:018) знаходиться у власності Київської міської ради та відповідно до розпорядження №111 від 04.02.2009 передана комунальному підприємству КМДА «Плесо» на праві господарського відання.

Таким чином, ЗАТ «Пірс» здійснює господарську діяльність на території об'єкту природно-заповідного фонду - регіонального ландшафтного парку «Дніпровські острови» без правовстановлюючих документів на земельну ділянку, передбачених ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Згідно зі ст. 45 Земельного кодексу України, порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом. Статтею 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» визначено, що на землях природно- заповідного фонду забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Між тим, в ході проведеної Київською міжрайонною екологічною прокуратурою перевірки із залученням фахівців Державної екологічної інспекції в м. Києві та інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві щодо додержання ЗАТ «Пірс» вимог земельного, природоохоронного та містобудівного законодавства, виявлено суттєві порушення, які можуть негативно впливати на стан збереження регіонального ландшафтного парку «Дніпровські острови» та перешкоджати використанню земель парку за цільовим призначенням.

Зокрема, актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Державної екологічної інспекції в м. Києві від 10.01.2014 №4 встановлено факт самовільного зайняття ЗAT «Пірс» земельної ділянки площею 950 кв.м. та використання її під розміщення ресторанного комплексу «Хутір Водограй». Зазначена земельна ділянка відноситься до земель водного фонду в межах об'єкту природно-заповідного фонду, а саме регіонального ландшафтного парку «Дніпровські острови».

Крім того, Державною екологічною інспекцією у м. Києві, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №963 від 25 липня 2007 р. розраховано розмір шкоди, заподіяної ЗАТ «Пірс» внаслідок самовільного зайняття зазначеної земельної ділянки, який становить 9268,2 грн.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї та державної реєстрації забороняється.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням і охоронною земель», самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Станом на 10.01.2014 у ЗАТ «Пірс» відсутні документи, які надають право власності або право користування земельною ділянкою на території о. Долобецький, в межах регіонального ландшафтного парку «Дніпровські острови».

Зважаючи на це, користування ЗАТ «Пірс» земельною ділянкою, розташованою на о. Долобецькому є самовільним зайняттям відповідно до ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням і охоронною земель».

Крім того, в ході прокурорської перевірки встановлено факт будівництва ЗАТ «Пірс» на самовільно зайнятій земельній ділянці будівель закладу громадського харчування «Хутір Водограй», до складу якого входить: обідній зал - паб, літня кухня, столова, баня, навіс та альтанки.

Таким чином, відповідно до акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 12.02.2014, в порушення вимог ст. 34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» на вказаній ділянці самовільно побудовано об'єкт II категорії складності (згідно ДСТУ-Н Б В. 1. 2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва»), без документа, що дає право на виконання будівельних робіт.

Відповідно до ст. 61 Земельного кодексу України, прибережні захисні смуги та острова є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.

Згідно з вимогами ст. 6 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», на землях природно-заповідного фонду забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

В порушення зазначених норм чинного законодавства ЗАТ «Пірс» не дотримано режиму обмеженої господарської діяльності на острові Долобецькому, де чинним законодавством прямо заборонено будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних).

Представник ЗАТ «Пірс» подав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, обґрунтовуючи це тим, що ЗАТ «Пірс» на праві власності належав лише один об'єкт, на якому власне і розташовано в даний час ресторан «Хутір Водограй» - несамохідний плавзасіб. Ресторанний же комплекс, до якого входять обідній зал-паб, літня кухня, столова, баня, навіс та альтанка не належать ЗАТ «Пірс», а тому, на думку відповідача, позовні вимоги є неправомірними.

Проте суд зазначає, що в матеріалах справи знаходяться письмові пояснення директора ЗАТ «Пірс» Козак О.С. від 09.01.2014, з яких вбачається, що об'єкт з капітальними та некапітальними спорудами являється власністю ЗАТ «Пірс». Документи, які дають право користування земельною ділянкою на острові Долобецькому у відповідача відсутні.

Крім того, з пояснень інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (далі - Інспекція) на виконання п. 4 ухвали Господарського суду міста Києва від 22.07.2014 у справі № 910/10953/14 щодо надання копій документів на підставі яких було зроблено висновок про приналежність ресторанного комплексу «Хутір Водограй» та обіднього залу-пабу, літньої кухні, столової, бані, навісу та альтанки ЗАТ «Пірс» вбачається наступне:

Відповідно до вимог ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, на підставі вимоги Київської міжрайонної екологічної прокуратури № 7/26-1401/68 від 14.01.2014 посадовою особою Інспекції у присутності директора ЗАТ «Пірс» Козака О.С. проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ЗАТ «Пірс» на острові Долобецькій (Гідропарк) у Дніпровському районі м. Києва.

За результатами перевірки встановлено, що за вказаною адресою знаходиться ресторанний комплекс «Хутір Водограй», на території якого розташовані будівлі: обідній зал - паб, літня кухня, столова, баня, навіс та альтанки (об'єкт належить до II категорії складності згідно з ДСТУ-Н Б В. 1. 2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва»). На момент перевірки будівлі не експлуатуються, будівельні роботи не виконуються, будівельники та будівельна техніка відсутні. Відповідно до наданих та пред'явлених документів ресторанний комплекс «Хутір Водограй» належить ЗАТ «ПІРС» (керівник Козак A.C.). Зазначені будівлі збудовані на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети та без документів, що надають право на виконання будівельних робіт, чим порушено ч. 1 ст. 34, ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

За результатами перевірки посадовою особою Інспекції складено акт перевірки від 12.02.2014, виданий припис з вимогою усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку та складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

За вчинене правопорушення суб'єкта містобудування притягнуто до відповідальності, передбаченої Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та Кодексом України про адміністративні правопорушення - постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18.02.2014 №68/14/7/26-28/1802/03 та постанова по справі про адміністративне правопорушення від 18.02.2014 № 33.

При цьому, директор ЗАТ «Пірс» Козак О.С. під час проведення перевірки та встановленні фактів порушення ним вимог чинного законодавства не висловив жодних зауважень щодо встановлених порушень.

Також суд наголошує, що рішенням господарського суду м. Києва від 14.11.2011 по справі № 51/351 судом вже було стягнуто з ЗАТ «Пірс» збитки спричинені державі у зв'язку із самовільним зайняттям відповідачем земельної ділянки площею 0,08 га на острові Долобецький у Дніпровському районі м. Києва, що також підтверджує самовільне зайняття відповідачем спірної земельної ділянки.

Як вбачається із матеріалів перевірки у ЗАТ «Пірс» відсутні документи передбачені ст. 126 Земельного кодексу України для зайняття вищевказаної земельної ділянки.

Згідно ст. 13 Конституції України визначено земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Самовільним зайняттям земельної ділянки -є (стаття 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель") будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Статтею 212 Земельного кодексу України встановлено, що самовільно зайнята земельна ділянка підлягає поверненню власнику землі або землекористувачу, без відшкодування затрат понесених за час незаконного користування ними.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Відповідно до п. «б» ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Отже, відповідач незаконно продовжує самовільно займати земельну ділянку, яка знаходиться на острові Долобецький у Дніпровському районі м. Києва, чим порушив державні інтереси в сфері земельних відносин.

Особливості землекористування у місті Києві, відповідно до статті 1 Регламенту розгляду питань щодо набуття та реалізації права користування землею в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.07.2004 № 457/1867 "Про врегулювання процедури передачі в користування земельних ділянок в м. Києві", визначаються вказаним Регламентом, який встановлює особливості та процедуру надання у постійне користування земельних ділянок у місті Києві.

Пункт 3 статті 1 Регламенту містить перелік випадків, на які не поширюється його дія. Серед вказаного переліку відсутній такий випадок як надання земельних ділянок під розміщення паркувальних дільниць.

Вимога щодо оформлення права користування на земельну ділянку встановлена чинними положеннями Земельного кодексу України.

Згідно ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ч. 3 ст. 212 Земельного кодексу України повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Таким чином, відповідач, не набувши у встановленому Земельним кодексом України порядку права користування земельною ділянкою площею 950 кв.м. на острові Долобецький у Дніпровському районі м. Києва, безпідставно та неправомірно користується вказаною земельною ділянкою, у зв'язку з чим відповідач має звільнити цю ділянку та сплатити шкоду заподіяну внаслідок самовільного зайняття зазначеної земельної ділянки в розмірі 9268,20 грн.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені Київською міжрайонною екологічною прокуратурою вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача в дохід державного бюджету України стягуються витрати по сплаті судового збору.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 4, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд м. Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Київської міжрайонної екологічної прокуратури задовольнити повністю.

2. Зобов'язати закрите акціонерне товариство «Пірс» (02218, М.КИЇВ, ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОН, ВУЛИЦЯ РАЙДУЖНА, БУДИНОК 67, код ЄДРПОУ 23390498) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку розташовану у м. Києві, Дніпровський район, (код ділянки 66:059:018), площею 950 кв.м. та повернути її Київській міській раді(01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, код ЄДРПОУ 22883141), привівши у придатний для використання стан, включаючи знесення будівель, які входять до складу ресторанного комплексу «Хутір Водограй», а саме: обіднього залу - пабу, літньої кухні, столової та бані за рахунок ЗАТ «Пірс».

3. Стягнути з закритого акціонерного товариства «Пірс»(02218, М.КИЇВ, ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОН, ВУЛИЦЯ РАЙДУЖНА, БУДИНОК 67, код ЄДРПОУ 23390498) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у м. Києві(04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 4, код ЄДРПОУ 37975277) шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 9268(дев'ять тисяч двісті шістдесят вісім) грн. 20 коп.

4. Стягнути з закритого акціонерного товариства «Пірс»(02218, М.КИЇВ, ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОН, ВУЛИЦЯ РАЙДУЖНА, БУДИНОК 67, код ЄДРПОУ 23390498) в дохід державного бюджету України судовий збір в сумі 3045(три тисячі сорок п'ять) грн. 00 коп.

5. Видати накази.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Головуючий

суддя Головатюк Л.Д.

Суддя Ковтун С.А.

Суддя Пукшин Л.Г.

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 26.12.2014