Рішення

від 08.12.2014 по справі 922/4477/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2014 р.Справа № 922/4477/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання П'ятак А.С.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Юкрейніан Вотерс Групп", м. Київ до ПП "Фуд Маркет Груп", м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - Адаменко Є.О., за дов.

відповідача - Бут Ю.В., за дов.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ "Юкрейніан Вотерс Групп", звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з ПП "Фуд Маркет Груп" суми боргу у розмірі 231 520,74 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позову, з підстав викладених у відзиві, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв'язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне:

03 червня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮКРЕЙНІАН ВОТЕРС ГРУПП» (Постачальник, позивач по справі) та Приватним підприємством «Фуд Маркет Груп» (Дистриб'ютор, відповідач по справі) було укладено Договір дистриб'юції № 14/05.06.14.

Відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передати Дистриб'ютору у власність Товар, що знаходиться на територіях вказаних в п.1.13. Договору, а відповідач зобов'язався прийняти цей товар і здійснити оплату на умовах даного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вказаного Договору позивач поставив відповідачу продукцію в період з 05.06.2014 року по 29.06.2014 року на суму 194 818,80 грн., що підтверджується підписаними представниками сторін накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 7.3.1. Договору: «Дистриб'ютор здійснює оплату за поставлений товар на поточний рахунок Постачальника протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів».

В свою чергу відповідачем лише частково було сплачено грошові кошти за поставлений Товар, внаслідок чого станом на момент розгляду справи за ним рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 185 818,80 грн.

03 вересня 2014 року позивачем було відправлено на адресу відповідача претензія за № 09 про сплату існуючої заборгованості за товар та Акт звірки взаємних розрахунків, але відповідач залишив її без відповіді та задоволення.

Надаючи правову оцінку вище викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованості за поставлений Товар не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Враховуючи, що сума основного боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення заборгованості, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 185 818,80 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 9.1. Договору, у разі порушення строків оплати Дистриб'ютор сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. У випадку якщо прострочення оплати становить більше ніж 30 календарних днів Дистриб'ютор сплачує Постачальнику штраф у розмірі 20% від суми простроченого боргу.

Враховуючи, що сума боргу в частині стягнення пені та штрафу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення суми боргу, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 8 209,79 грн. та 37 163,76 грн. суми штрафу обґрунтованими, такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми. За таких обставин, позовні вимоги позивача в розмірі 328,39 грн. 3% річних обґрунтовані, відповідають вимогам діючого законодавства та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного Підприємства «Фуд Маркет Груп» (61202, Харківська обл., м. Харків, пр-т Людвіга Свободи, буд. 35, кв. 462, код ЄДРПОУ 39112015, п/р 26003498003400 в ПАТ «УкрСиббанк», МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКРЕЙНІАН ВОТЕРС ГРУПП» (04214, Україна, м. Київ, пр-т Оболонський, буд. 34-А, кв.108, код ЄДРПОУ 38885840, п/р 26007010065767 в АТ «Укрексімбанк» м. Київ, МФО 322313) суму основного боргу у розмірі 185 818,80 грн., пеню в сумі 8 209,79 грн., штраф в сумі 37 163,76 грн., 3% річних в сумі 328,39 грн., судовий збір в сумі 4 630,41 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.12.2014 р.

Суддя С.А. Прохоров

справа №922/4477/14