Постанова

від 08.12.2014 по справі 804/10306/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2014 р. Справа № 804/10306/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЦарікової О.В., секретаря судового засіданняБезрученко К.В., за участю: представника позивача Гречаної В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Южспецконструкція» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

18.07.2014 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Южспецконструкція» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 11.07.2014: № 0005932204 (форма «Р»), № 0005942204 (форма «Р»).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач помилково дійшов висновку в акті перевірки від 26.06.2014 № 380/22-04/32233232 про нереальність господарських операцій позивача з контрагентом - постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю «Моноліт - Д», оскільки факт виконання договорів підтверджується первинними документами, які складені відповідно до вимог податкового законодавства та підтверджують факт вчинення господарських операцій між позивачем та зазначеним контрагентом. У заявленому адміністративному позові позивач наголошує на принципі індивідуальної відповідальності в податковому праві, та зазначає, що позивач не повинен нести негативні наслідки через невиконання контрагентом своїх зобов'язань перед бюджетом. Позивач вказує на те, що висновки акту від 26.06.2014 № 380/22-04/32233232 є неправомірними та такими, що не відповідають дійсним обставинам ведення підприємством позивача господарської діяльності. За таких обставин, податкові повідомлення - рішення від 11.07.2014 № 0005932204 (форма «Р»), від 11.07.2014 № 0005942204 ( форма «Р») є протиправними та підлягають скасуванню судом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2014 відкрито провадження у справі № 804/10306/14 та призначено їх до розгляду на 21.08.2014. Останнє судове засідання було призначено на 08.12.2014.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов. Відповідач зазначив, що Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з платником податків Товариством з обмеженою відповідальністю « Моноліт - Д» за липень 2013 року, за результатами якої складено акт від 26.06.2014 № 380/22-04/32233232 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Южспецконструкція» (код за ЄДРПОУ 32233232), з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з платником податків Товариством з обмеженою відповідальністю «Моноліт - Д» ( код ЄДРПОУ 35495622) за липень 2013 року». В ході проведення вказаної перевірки податковим органом не підтверджено реальність здійснення господарських взаємовідносин із Товариством з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Д» за липень 2013 року, їх вид, обсяг, якість та розрахунки. За таких обставин, Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області були прийняті податкові повідомлення - рішення від 11.07.2014 № 0005932204 (форма «Р»), від 11.07.2014 № 0005942204 ( форма «Р»), які є правомірними та обґрунтованими, а тому у суду відсутні підстави для їх скасування.

У судовому засіданні 08.12.2014 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник відповідача у судове засідання 08.12.2014 не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою повноважного представника відповідача, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату,час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Южспецконструкція» (далі - ТОВ «Южспецконструкція») (код ЄДРПОУ 32233232) зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Синельниківської міської ради Дніпропетровської області 12.11.2003 за № 12341050003000152, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 № 661923, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

ТОВ «Южспецконструкція» перебуває на обліку як платник податків у Дніпропетровській об'єднаній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, є платником податку на додану вартість на підставі свідоцтва № 03537191 від 05.06.2006, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі наказу від 16.06.2014 № 421 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Южспецконструкція» (код за ЄДРПОУ 32233232), з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з платником податків ТОВ «Моноліт - Д» (код ЄДРПОУ 35495622) за липень 2013 року. За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 26.06.2014 № 380/22-04/32233232 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Южспецконструкція» (код за ЄДРПОУ 32233232), з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з платником податків Товариством з обмеженою відповідальністю «Моноліт - Д» (код ЄДРПОУ 35495622) за липень 2013 року».

З означеного акту встановлено, що під час проведення перевірки податковим органом була проаналізована діяльність позивача по взаємовідносинам з контрагентом - постачальником - орендодавцем ТОВ «Моноліт - Д» у липні 2013 року, надано оцінку договорам, укладеним між вказаними сторонами та первинним документам, складеним на підтвердження таких взаємовідносин. Податковим органом не підтверджено реальність здійснення правочинів між ТОВ «Южспецконструкція» та ТОВ «Моноліт - Д» у перевіряємому періоді.

Як зазначено в акті від 26.06.2014 № 380/22-04/32233232, підприємством, що перевірялося, за наслідками взаємовідносин із ТОВ «Моноліт - Д», на підставі виданих останнім податкових накладних був сформований податковий кредит за жовтень 2013 року на суму 2066,67грн., листопад на суму 15356,67грн., грудень 2013 року у сумі 372523,33грн.

Згідно висновків означеного акту від 26.06.2014 № 380/22-04/32233232 встановлено наступне:

- за результатами перевірки ТОВ «Южспецконструкція» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Моноліт - Д» за липень 2013 року, їх вид, якість, та розрахунки;

- на порушення ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (далі - ПК України), ТОВ «Южспецконструкція» встановлено заниження податку на прибуток за 2013 рік на суму 370449,00 грн.;

- на порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, ТОВ «Южспецконструкція» встановлено заниження податку на додану вартість за липень 2013 року, всього на суму 389946,66 грн. за рахунок включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинам із ТОВ «Моноліт - Д».

На підставі встановлених під час перевірки обставин, з огляду на викладені у вищевказаному акті порушення, Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області були винесені податкові повідомлення-рішення від 11.07.2014:

- № 0005932204 (форми «Р»), за яким позивачу збільшено суму податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів ( робіт, послуг) на суму 583970, 50 грн., з яких за основним платежем на суму 388997,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 194973,50 грн.;

- № 0005942204 (форми «Р») , за яким позивачу збільшено суму податку на прибуток приватних підприємств на суму 555673, 50 грн., з яких за основним платежем на суму 370449,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 185224,50 грн.

Суд погоджується із висновками відповідача, зробленими в акті від 26.06.2014 № 380/22-04/32233232, щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин позивача із ТОВ «Моноліт - Д» за липень 2013 року, їх виду, обсягу та розрахунків, у зв'язку з наступним.

У відповідності до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, тощо.

В обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку. Перевірці підлягають доводи податкового органу, що свідчать про відсутність ділової мети у діях платника податку, зокрема у разі подальшого продажу придбаного товару нижче за ціну придбання; придбання товарів (послуг) у посередників за наявності прямих контактів з їх виробниками; придбання послуг, використання яких не може мати позитивного впливу на результати господарської діяльності платника податку, тощо.

В матеріалах справи наявні наступні договори, укладені між ТОВ «Южспецконструкція» та ТОВ «Моноліт - Д»:

1) 02.11.2011 між ТОВ «Моноліт - Д», в особі директора ОСОБА_5 та ТОВ «Южспецконструкція» в особі директора ОСОБА_6, укладений договір оренди від № 021111, за умовами якого ТОВ «Моноліт -Д» (орендодавець) передало в оренду ТОВ «Южспецконструкція» ( орендарю) автомобіль марки Lexus LX 570.

Пунктом 2 цього договору визначено, що предмет оренди буде використовуватися у відповідності до його призначення, а саме: будівельні та демонтажні роботи.

До вказаного договору сторонами підписана додаткова угода № 021111 від 31.12.2012, за якою сторони домовилися про пролонгацію договору від 02.11.2011 № 021111, строком на один рік, до 31.12.2013. З боку орендодавця додаткова угода підписана генеральним директором ОСОБА_6, з боку позивача - генеральним директором ОСОБА_5. Крім того, до вказаного договору сторонами була підписана додаткова угода № 021111 від 31.12.2013, за якою термін дії договору продовжено до 31.12.2014. Зазначена додаткова угода підписана як з боку ТОВ «Моноліт - Д», так і з боку ТОВ «Южспецконструкція» генеральним директором ОСОБА_5.

Сторонами складені та підписані акти надання послуг № 73 від 31.07.2013, № 3 від 31.01.2013, № 11 від 28.02.2013, № 19 від 31.03.2013, № 28 від 30.04.2013, № 45 від 31.05.2013, № 61 від 30.06.2013, № 53 від 30.06.2013, № 61 від 30.06.2013, № 83 від 30.08.2013, № 105 від 31.10.2013, які з обох сторін підписані однією особою ОСОБА_5 Акт надання послуг від 31.12.2013 № 133, підписаний з боку ТОВ «Моноліт-Д» ОСОБА_4, з боку ТОВ «Южспецконструкція» не зазначено якою особою.

ТОВ «Моноліт - Д» виписало позивачу податкову накладну № 11 від 31.07.2013 на суму 12400,00 грн. ( в т.ч. ПДВ - 2066,67 грн.).

Плата за послуги проведена на підставі платіжних доручень від 02.09.2013 № 2647 та від 11.09.2013 № 2747.

2) 29.04.2013 між ТОВ «Моноліт - Д» в особі директора ОСОБА_5 та ТОВ «Южспецконструкція» в особі генерального директора ОСОБА_4 укладено договір купівлі - продажу техніки та обладнання № 29/04-13, за яким позивач здійснив придбання у ТОВ «Моноліт - Д» згідно специфікації № 1 обладнання на суму 2226000,00 грн. (в т.ч ПДВ - 371000,00 грн.).

Сторонами підписаний акт приймання - передачі товару від 29.04.2013.

Продавцем видані ТОВ «Южспецконструкція» накладні: видаткову від 31.07.2013 № 2 та податкову від 31.07.13 № 12 на суму 2226000,00 грн. ( в т.ч. ПДВ - 371000,00 грн.).

Оплата ТОВ «Южспецконструкція» проведена на підставі платіжних доручень, копії яких залучені до матеріалів справи: № 3040 від 13.11.2013, № 4987 від 11.07.2014, від 14.07.2014 , № 3401 від 24.12.2013, від 10.07.2014, від. 11.07.2014 № 4972.

3) 01.06.2012 між ТОВ «Моноліт - Д» (як орендодавцем), в особі директора ОСОБА_5 та ТОВ «Южспецконструкція» (як орендарем) в особі генерального директора ОСОБА_6, укладено договір оренди № 01/06, з додатку № 1 до якого вбачається, що в оренду позивачеві було передано техніку: фургон малотонажний - В Fiat Scudo AE 6984EH ; бетонозмішувач - С TATRA 815 AE3212 EI; бетонозмішувач - С TATRA Т148Р AE 6211 EI., всього на суму 1855157,46 грн.

Додатковою угодою № 4 до вказаного договору, сторони домовилися про його пролонгацію до 02.04.2015.

Між сторонами підписані акти надання послуг № 65 від 31.07.2013, № 36 від 30.06.2013, № 54 від 30.06.2013, № 82 від 30.08.2013, № 104 від 31.10.2013, № 1 від 31.01.2013, № 9 від 28.02.2013, № 17 від 31.03.2013 , № 26 від 30.04.2013, № 37 від 31.05.2013, які підписані з обох сторін однією особою ОСОБА_5 Акт надання послуг від 31.12.2013 № 132, підписаний сторонами без зазначення осіб, які його підписали.

На підставі означеного договору орендодавцем складена та видана позивачеві податкова накладна № 10 від 31.07.2013 на суму 11000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1833,33 грн.).

Оплату ТОВ «Южспецконструкція» здійснило у безготівковій формі на підставі платіжних доручень № 3811 від 12.01.2014, № 2626 від 05.09.2013, № 2852 від 30.12.2013, всього на суму 82000,00 грн.

4) 06.04.2013 між ТОВ «Моноліт - Д» (як орендодавцем) в особі директора ОСОБА_5 та ТОВ «Южспецконструкція» (як орендарем) в особі генерального директора ОСОБА_5, укладено договір оренди № 06/04, з додатку № 1 до якого вбачається, що в оренду позивачеві було передано техніку: автомобіль бортовий малотоннажний - В ГАЗ 33021 АЕ8195СЕ та мікроавтобус - D Ford Transit AE8158 EE.

Орендодавцем видана орендарю податкова накладна від 31.07.2013 № 9 на суму 800,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 133,33 грн.).

Сторонами договору підписані акт прийому-передачі до договору оренди № 06/04 від 06.04.2013, акти надання послуг № 72 від 31.07.2013, № 34 від 30.04.2013, № 44 від 31.05.2013, № 52 від 30.06.2013, № 60 від 30.06.2013, № 81 від 30.08.2013, № 108 від 31.10.2013. Всього сума оренди становить 800,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 133,33 грн.). Зазначені документи з обох сторін підписані однією особою ОСОБА_5 Акт надання послуг від 31.12.2013 № 137, підписаний з боку ТОВ «Моноліт -Д» ОСОБА_4, з боку ТОВ «Южспецконструкція» без зазначення особи, яка його підписала. Платіжні доручення про оплату послуг за означеним договором суду не надані.

5) 02.04.2012 між ТОВ «Моноліт - Д» (як орендодавцем) в особі директора ОСОБА_5 та ТОВ «Южспецконструкція» (як орендарем) в особі генерального директора ОСОБА_6 укладений договір оренди № 020412. Згідно додатку № 1 до вказаного договору, ТОВ «Моноліт - Д» надало орендарю автомобілі та будівельну техніку, всього на суму 897269,80грн. Сторонами підписаний акт прийому - передачі від 02.04.2012 до договору. Сторонами підписана додаткова угода № 4 від 25.02.2014 до даного договору, якою подовжено дію договору до 02.04.2015.

Сторонами підписаний акт надання послуг № 70 від 31.07.2013 на суму 35340,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 5890,00 грн.). Даний акт від обох сторін підписаний однією особою ОСОБА_5 В матеріалах справи також містяться акти надання послуг за вказаним договором №7 від 31.01.2013, № 15 від 28.02.2013, № 23 від 31.03.2013, № 32 від 30.04.2013, № 42 від 31.05.2013, № 50 від 30.06.2013, № 58 від 30.06.2013, № 79 від 30.08.2013, № 102 від 31.10.2013, які з обох сторін підписані однією особою ОСОБА_5 Акт надання послуг № 130 від 31.12.2013 , підписаний з боку ТОВ «Моноліт -Д» ОСОБА_4, з боку ТОВ «Южспецконструкція» без зазначення особи, яка його підписала.

ТОВ «Моноліт - Д» видало орендареві податкову накладну від 31.07.13 № 7 на суму 35340,00 грн. ( в т.ч. ПДВ - 5890,00 грн.).

Оплату за послуги оренди здійснено на підставі платіжних доручень, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

6) 02.08.2010 між ТОВ «Моноліт - Д» (як орендодавцем) в особі директора ОСОБА_5 та ТОВ «Южспецконструкція» (як орендарем) в особі генерального директора ОСОБА_6 укладений договір оренди № 02/08. На підставі даного договору, позивач орендував у ТОВ «Моноліт - Д» автомобіль Dacia Logan (додатковою угодою від 31.12.2012 термін дії договору продовжено до 31.12.2013.

Орендодавцем на підставі вказаного договору оренди позивачеві видана податкова накладна № 6 від 31.07.2013 на суму 1500,00 грн. ( в т.ч. ПДВ - 250,00 грн.).

Акти надання послуг до вказаного договору № 69 від 31.07.2013, № 6 від 31.01.2013, №14 від 28.02.2013, № 22 від 31.03.2013, № 31 від 30.04.2013, № 41 від 31.05.2013, № 49 від 30.06.2013, № 63 від 30.06.2013, № 78 від 30.08.2013, підписані від обох сторін ОСОБА_5

Платіжні доручення № 2764 від 12.09.2013 на суму 8200,00 грн. та № 3683 від 31.01.2014 на суму 1300,00 грн., містяться в матеріалах справи.

Між сторонами до договору оренди від 02.08.2010 № 02/08 укладено додаткову угоду від 05.09.2013, згідно якої сторони домовилися про припинення договору оренди від 02.08.2010 № 02/08, дана додаткова угода з обох сторін підписана ОСОБА_5

7) 03.05.2012 між ТОВ «Моноліт - Д» (як орендодавцем) в особі директора ОСОБА_5 та ТОВ «Южспецконструкція» (як орендарем) в особі генерального директора ОСОБА_6 укладений договір оренди № 03/051, на підставі ТОВ «Моноліт - Д» надало ТОВ «Южспецконструкція» автотранспорт та будівельну техніку (перелік майна, що надається в оренду, визначений у додатку № 1 до вказаного договору). Сторонами підписаний акт прийому-передачі від 03.05.2012.

Орендодавцем позивачу видана податкова накладна № 1 від 31.07.2013 на суму 25000,00 грн.( в т.ч. ПДВ - 4166,67 грн.).

Оплата послуг оренди техніки здійсненна на підставі платіжних доручень, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Акти надання послуг № 66 від 31.07.2013, № 2 від 31.01.2013, № 10 від 28.02.2013, № 18 від 31.03.2013, № 27 від 30.04.2013, № 38 від 31.05.2013, № 46 від 30.06.2013, № 55 від 30.06.2013, № 75 від 30.08.2013, № 98 від 31.10.13, № 126, фактично підписані від імені обох сторін ОСОБА_5 Акт надання послуг № 126 від 31.12.2013 , підписаний з боку ТОВ «Моноліт -Д» ОСОБА_4, з боку ТОВ «Южспецконструкція» ОСОБА_5

8) 01.11.2011 між ТОВ «Моноліт - Д» (як орендодавцем), в особі директора ОСОБА_5 та ТОВ «Южспецконструкція» (як орендарем) в особі генерального директора ОСОБА_6 укладено договір оренди № 011111, за яким в оренду ТОВ «Южспецконструкція» передано автомобіль TATRA 815 AE1048EР. Додатковою угодою № 3 від 31.12.2013, дію договору подовжено до 31.12.2014. Означена додаткова угода підписана одноосібно ОСОБА_5 як від імені орендаря, так і від імені орендодавця.

Акти надання послуг № 68 від 31.07.2013, № 5 від 31.01.2013, № 13 від 28.02.2013, № 21 від 31.03.2013, № 30 від 30.04.2013, № 40 від 31.05.2013, № 48 від 30.06.2013, № 77 від 30.08.2013, № 100 від 31.10.2013, підписані від імені обох сторін ОСОБА_5 Акт надання послуг № 128 від 31.12.2013 , підписаний з боку ТОВ «Моноліт -Д» ОСОБА_4, з боку ТОВ «Южспецконструкція» без зазначення особи, яка його підписала.

ТОВ «Моноліт - Д» виписало позивачу податкову накладну № 5 від 31.07.2013 на суму 6500,00 грн. (в т.ч. - ПДВ 1083,33грн.).

Платіжні доручення, на підставі яких здійсненна оплата послуг, містяться в матеріалах справи.

9) На підставі договору оренди транспортного засобу № 02/07 від 02.07.2012, укладеного між ТОВ «Моноліт - Д» (як орендодавцем), в особі директора ОСОБА_5 та ТОВ «Южспецконструкція» (як орендарем) в особі генерального директора ОСОБА_6, позивач взяв в оренду у ТОВ «Моноліт - Д» обладнання, що визначене в додатку №1 до договору.

ТОВ «Моноліт - Д» складена та видана позивачеві податкова накладна № 8 від 31.07.2013 на суму 9140,00 грн. ( в т.ч. ПДВ - 1523,33грн.).

Акти надання послуг № 71 від 31.07.2013, № 8 від 31.01.2013, № 16 від 28.02.2013, № 24 від 31.03.2013, № 33 від 30.04.2013, № 43 від 31.05.2013, № 51 від 30.06.2013, № 59 від 30.06.2013, № 80 від 30.08.2013, підписані як з боку орендодавця, так і з боку орендаря ОСОБА_5

Оплату на користь ТОВ «Моноліт - Д» позивачем проведено на підставі платіжного доручення від 05.09.2013 № 2624, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

10) На підставі договору від 01.04.2011 № 010411, укладеного між ТОВ «Моноліт - Д» (як орендодавцем), в особі директора ОСОБА_5 та ТОВ «Южспецконструкція» (як орендарем) в особі генерального директора ОСОБА_6, позивач орендував у ТОВ «Моноліт - Д» будівельну техніку, перелік якої визначений у додатку № 1 до вказаного договору.

На підтвердження приймання - передачі предмету договору оренди сторонами підписаний акт від 01.04.2011.

За користування обладнанням позивач сплатив орендодавцеві 12000,00 грн. (в т.ч. 2000,00 грн.) на підставі платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи.

Орендодавцем складена податкова накладна № 4 від 31.07.2013 на суму 12000,00 грн. ( в т.ч. ПДВ - 2000,00 грн.).

Акти надання послуг: № 67 від 31.07.2013, № 4 від 31.01.2013, № 12 від 28.02.2013, № 20 від 31.03.2013, № 29 від 30.04.2013, № 39 від 31.05.2013, № 47 від 30.06.2013, № 56 від 30.06.2013, № 62 від 30.06.2013, № 76 від 30.08.2013, № 99 від 31.10.2013, № 127 від 31.12.2013, підписані однією особою від обох сторін ОСОБА_5

Отже, акти до перелічених вище договорів ( за виключенням актів від 31.12.2013 № 133, 132, 137, 130, 126, 128) як з боку ТОВ «Южспецконструкція», так і з боку ТОВ «Моноліт - Д» підписані однією особою ОСОБА_5

Як зазначено у Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Судам слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно - правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому, положеннями п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг, або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

У вказаному вище Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що будь - які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Також вказаною статтею Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст.1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 ( далі - Положення).

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 цього Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З аналізу вищенаведених норм чинного законодавства випливає, що підставою виникнення у платника права на податковий кредит та на формування валових витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними).

Всі акти до перелічених вище договорів, як з боку ТОВ «Южспецконструкція», так і з боку ТОВ «Моноліт - Д» підписані однією особою ОСОБА_5. Відтак, одна особа представляла інтереси як виконавця, так і замовника. Більш того, договір оренди від 06.04.2013 № 06/04, з боку орендодавця - ТОВ «Моноліт - Д» та орендаря - ТОВ «Южспецконструкція», укладений та підписаний директором ОСОБА_5

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України ( далі - ГК України) відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Пунктом 7 ст. 179 ГК України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою.

Згідно з ч. 5 ст. 62 Закону «Про господарські товариства» генеральний директор має право без довіреності виконувати дії від імені товариства. Згадка в даній нормі доручення свідчить про те, що між підприємством та директором існують саме відносини представництва. Генеральний директор має право без довіреності виконувати дії від імені товариства. Інші члени дирекції також можуть бути наділені цим правом.

Відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК України, органи чи інші особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов'язані діяти в її інтересах добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Згідно з ч. 3 ст. 237 ЦК України представництво виникає, в тому числі, на підставі акта органу юридичної особи. У даному випадку таким актом є статут, який уповноважує директора на представництво інтересів юридичної особи.

З цього приводу суд зазначає, що особа не може укладати договір саме з собою. Так згідно з ч. 3 ст. 238 Цивільного кодексу України, представник не може здійснити операцію від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Так, директор, підписуючи обидва договори з обох сторін, одночасно бере на себе подвійні зобов'язання, тобто фактично сторони за договором «накладаються», істотні умови узгоджувати не з ким, - що в свою чергу веде до недійсності договору. Аналогічна ситуація виникає при підписанні актів надання послуг однією особою.

Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України в постанові від 23.09.2014 по справі № 3-110гс14 ( номер судового рішення в ЄДРСР № 40821958).

Суд зазначає, що акти надання послуг до вищеописаних договорів, є саме тими первинними документами, які засвідчують та підтверджують факт надання та отримання послуг оренди. Проте, суд критично ставиться до вказаних документів та не приймає їх як належні докази щодо підтвердження реальності настання наслідків фінансово-господарської діяльності позивача з контрагентом, з огляду на те, що підписання їх однією особою від імені обох контрагентів, свідчить про те, що одна особа сама надає послуги та сама їх отримує, тобто правочини направлені на реалізацію інтересів лише однієї особи, що унеможливлює встановлення факту реального надання таких послуг, їх вид, обсяг та якість.

Суд відзначає, що товарно - транспортні накладні, які містяться в матеріалах справи, на підтвердження транспортування отриманої від ТОВ «Моноліт - Д» техніки, підписані як з боку від вантажника, так і з боку одержувача також ОСОБА_5

Проте, наданими позивачем документами (актами надання послуг та товарно-транспортними накладними) неможливо підтвердити факт реального надання послуг за вище переліченими договорами та транспортування таких товарів, оскільки означені документи підписані з боку обох контрагентів однією зацікавленою особою - ОСОБА_5

Крім того, договір купівлі - продажу техніки та обладнання від 29.04.2013 № 29/04-13 на суму 2226000,00 грн. (в т.ч ПДВ-371000,00 грн.), з боку покупця ТОВ «Южспецконструкція», укладений та підписаний генеральним директором ОСОБА_4, в той час як ОСОБА_4 призначений на посаду генерального директора позивача на підставі наказу № 2-К від 13.12.2013, тобто наприкінці 2013 року. Відтак, на момент підписання означеного договору, вказана особа взагалі не перебувала на посаді генерального директора позивача, отже не могла бути його повноважним представником.

Згідно акту перевірки від 26.06.2014 № 380/22-04/32233232 та як встановлено судом під час розгляду справи, контрагентом позивача - ТОВ «Моноліт - Д» в своїй податковій звітності ніяким чином не було відображено результати господарських взаємовідносин з ТОВ «Южспецконструкція».

Позивач зазначив, що контролювати господарську діяльність ТОВ «Моноліт -Д» не є його обов'язком, до того ж він не повинен нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх зобов'язань.

З такою позицією позивача суд не може погодитися та зазначає, що зі Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Южспецконструкція» від 2012 року видно, що ОСОБА_5 є одним із двох учасником Товариства.

Аналогічною є ситуація щодо контрагента позивача - ТОВ «Моноліт - Д. Згідно відомостям, зазначеним в Статуті ТОВ «Моноліт - Д», ОСОБА_5 є одним з двох учасників і вказаного підприємства. Відтак, ОСОБА_5 є особою, яка має безпосереднє відношення до обох підприємств та отримує фінансову вигоду від діяльності обох цих юридичних осіб.

До того ж, обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника - покупця товарів (робіт/послуг), позаяк саме він є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість , що підлягає перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту, визначеного постачальником. Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є його податковим ризиком.

Суд відмічає, що з метою підтвердження обґрунтованості заявленої податкової вигоди встановленню підлягає їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність представлених первинних документів, у тому числі щодо відомостей про учасників та умови господарських операцій.

Слід також зазначити, що за умови доведеності податковим органом, що платник при укладенні правочинів та виконанні господарських операцій діяв без належної обачливості та, виходячи з обставин такого укладення та виконання, знав або повинен був знати про порушення, допущені контрагентами, податкова вигода за такими операціями має бути визнана необґрунтованою.

Відтак, хоча з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин платник не є відповідальним за протиправні дії третіх осіб, що перебувають поза межами його впливу та контролю, однак несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності мають покладатися на особу, якою були укладені відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та здійснення необґрунтованих виплат з бюджету (Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16.04.2014 по справі К/800/3230/13 ( номер судового рішення в ЄДРСР 38692797).

Крім того, в матеріалах справи наявний акт ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 27.09.2013 № 1194/22-03/35495622 «Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Моноліт - Д» (код ЄДРПОУ 35495622), з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами у липні 2013 року». У вказаному акті податковий орган зазначив, що перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по ланцюгу постачання контрагенти/постачальники - ТОВ «Моноліт - Д» - контрагенти/покупці.

Таким чином, контролюючим органом встановлено дефектність первинних документів, відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій по ланцюгу постачання: контрагенти /постачальники - ТОВ «Моноліт - Д» - контрагенти /покупці. Перевіркою ТОВ «Моноліт - Д» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме: встановлено дефектність первинних документів та відсутність об'єктів оподаткування.

У висновках акту від 27.09.2013 № 1194/22-03/35495622, зазначено, що перевіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Моноліт - Д» з платниками податків - постачальниками та покупцями товару (робіт/послуг) ТОВ «Южспецконструкція» (код 32233232) у липні 2013 року, встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення ст. 22, 185,187,198 ПК України.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

Отже, облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників податків здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення), а не про правочини (господарські зобов'язання).

Факт вчинення певних господарських операцій та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Згідно Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

З урахуванням вищенаведеного, податкові накладні, акти надання послуг, подорожні листи, товарно - транспортні накладні, наряди - завдання будівельних машин, на які посилається позивач, як на докази в обґрунтування своєї позиції, судом не приймаються, огляду на те, що в процесі розгляду справи не встановлено реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Моноліт - Д», відтак первинні документи, складені за наслідками таких операцій не мають силу первинних та є дефектними, оскільки судом не встановлено руху активів та не встановленого самого факту здійснення господарських операцій.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками взаємовідносин з ТОВ «Моноліт -Д» позивачем було сформовано податковий кредит за жовтень 2013 року на суму 2066,67 грн., листопад на суму 15356,67 грн., грудень 2013 року у сумі 372523,33 грн., всього на суму 389946,66 грн., що в свою чергу призвело до заниження податку на прибуток за 2013 рік на суму 370449,00 грн.

Відповідно до п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Пунктом 135.2. ст. 135 ПК України визначено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Статтею 135 ПК України, регламентовано порядок визначення доходів та їх склад, так відповідно до п.135.1. ст.135 доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Пунктом 135.2. ст. 135 ПК України визначено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Як визначено в п. 138.2. ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України зазначено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З наведених положень законодавства вбачається, що підставою виникнення у платника податків права на формування валових витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях , а також оформлення зазначених операцій необхідними первинними документами.

На виконання вимог Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 та Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 № 1112/11/13-10, суд, дослідивши первинні документи, складені за результатами взаємовідносин позивача з ТОВ «Моноліт - Д», дійшов висновку про відсутність руху товарів (послуг) в ході здійснення господарських операцій з означеним контрагентом.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що позивачем не підтверджено реальність здійснення господарської операції по правовідносинам з вищевказаним контрагентом, а саме: факт укладення договорів, складання між сторонами податкових накладних, актів надання послуг не може свідчити про реальність здійснення господарської операції за вказаними договорами з урахуванням вимог ст. ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Наведені у сукупності обставини та досліджені судом докази свідчать про те, що господарські операції ТОВ «Южспецконструкція» з ТОВ «Моноліт - Д» у перевіряємому періоді не мали реального характеру, надання послуг оформлене лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами, відтак позивачем безпідставно сформовано податковий кредит за наслідками взаємовідносин із вказаним контрагентом та віднесено до валових витрати за результатами таких операцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як зазначено в ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем надано достатні докази, які свідчать про те, що податкові повідомлення - рішення від 11.07.2014 № 0005932204, від 11.07.2014 № 0005942204, винесені Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області правомірно та обґрунтовано, в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України. В той же час, позивач не довів обставин в обґрунтування заявлених позовних вимог, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що вони не підлягають задоволенню.

У відповідності до статті 94 КАС України у разі відмови у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

Судом встановлено, що позивач під час подання адміністративного позову сплатив згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» лише 10% від суми судового збору, який належить до сплати, а саме: 487,20 грн. Отже, позивач повинен доплатити судовий збір у розмірі 4384,80 грн.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Южспецконструкція» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 11.07.2014 № 0005932204, № 0005942204 відмовити повністю.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Южспецконструкція» на користь Державного бюджету України судові витрати з оплати судового збору в розмірі 4384 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири) грн. 80 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 15 грудня 2014 року.

Суддя О.В. Царікова