Ухвала

від 23.12.2014 по справі 826/9546/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

23 грудня 2014 року м. Київ В/800/5631/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Головуючого судді: Єрьоміна А.В.

суддів: Кравцова О.В.,

Логвиненка А.О.,

Маслія В.І.,

Цуркана М.І.,

здійснивши розгляд заяви Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 листопада 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Індустар-М» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 року, адміністративний позов задоволено, скасовано рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 24 червня 2014 року № 0002391705 та № 000241705.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 17 листопада 2014 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 року на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою Вищого адміністративного суду України, Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві звернулась до Вищого адміністративного суду України із заявою про її перегляд Верховним Судом України.

Згідно статті 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 239 2 та 240 КАС України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Відповідно приписів статті 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Як на підставу здійснення перегляду, заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме статті 4, частини п'ятої статті 7, частин п'ятої, сьомої, десятої, одинадцятої статті 9, частини третьої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

В обґрунтування своїх вимог додає копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 листопада 2014 року, у якій, на його думку, норми матеріального права застосовано інакше, ніж у даній справі.

Між тим, відповідно до положень статті 237 КАС України, заява про перегляд судового рішення може бути подана виключно за наявності таких складових: неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, ухвалення різних за змістом судових рішень, спірні питання виникли у подібних правовідносинах. Зокрема, така складова як подібність правовідносин, означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, як то об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (наприклад часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). У той же час, зміст правовідносин визначається обставинами кожної конкретної справи.

Зі змісту рішень судів касаційної інстанції, наведених заявником як приклад неоднакового застосування судами норм матеріального права, вбачається, що зміст правовідносин, які у них розглядалися, відмінний від того, який є у даній справі.

Приписи статті 237 КАС України визначають виключними мотивами подання заяви про перегляд судових рішень неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень саме у подібних правовідносинах.

У той же час, як вбачається зі змісту поданої заяви та доданих як приклад неоднакового застосування судами норм матеріального права рішень Вищого адміністративного суду України, неоднакове застосування судами норм матеріального права у подібних правовідносинах відсутнє.

Зважаючи на викладене, підстав для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення Верховним Судом України у даній адміністративній справі немає.

Керуючись статтями 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в допуску до провадження у Верховному Суді України справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Індустар-М» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: