Рішення

від 24.12.2014 по справі 910/15350/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15350/14 24.12.14

за позовом: Кушніра Євгенія Ігоровича, м.Київ , іпн 2813516676

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесліга», м.Київ , ЄДРПОУ 33641521

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Кончаніна Олександра Йосиповича, м.Київ , іпн 2660305216

про визнання недійсним рішення загальних зборів

Суддя Любченко М.О.

Представники сторін:

від позивача: Кушнір Є.І. - по пасп.; Тишкова К.О. - по дов.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Кушнір Євгеній Ігорович, м.Київ звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесліга», м.Київ про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесліга», яке оформлене протоколом №9/1 від 30.04.2014р., про звільнення з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесліга» Кушніра Євгенія Ігоровича з 30.04.2014р. та призначення на посаду директора Кончаніна Олександра Йосиповича з 01.05.2014р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що рішення загальних зборів відповідача, яке оформлене протоколом №9/1 від 30.04.2014р., було прийнято з порушенням норм закону стосовно порядку повідомлення учасників товариства про скликання та проведення зборів вищого органу товариства та за відсутності необхідного кворуму.

Відповідач у судове засідання 24.12.2014р., як і в попередні засідання суду, не з'явився, представника не направив, відзиву на позовну заяву на надав, правами, що передбачені Господарським процесуальним кодексом України не скористався, правової позиції по суті спору не висловив. Проте, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи з огляду на таке.

За приписами ст.65 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до п.11 листа №01-8/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із ч.4 ст.89 вказаного Кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

За змістом наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача на теперішній час є: 03170, м.Київ, вул.Жмеринська, буд.4, кв.20. Одночасно, в матеріалах справи наявна також адреса повноважного представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесліга» Снігір Тетяни Михайлівни: м.Київ, вул.Петропавлівська, буд.58, кв.53.

На вказані адреси судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України було скеровано, в тому числі, ухвалу від 03.12.2014р. з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Наразі, конверт з вказаною вище ухвалою суду, який був скерований на юридичну адресу відповідача до суду повернуто не було. При цьому, господарським судом враховано, що попередня судова кореспонденція повернулась на адресу суду з відміткою «За закінченням встановленого терміну зберігання».

Одночасно, судова кореспонденція, направлена на адресу повноважного представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесліга» була вручена адресату, що підтверджується поштовим повідомленням №0103023146345.

У відповідності до п.3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

За таких обставин, приймаючи до уваги направлення господарським судом поштової кореспонденції за адресою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесліга», яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також за адресою повноважного представника останнього, з огляду на долучену до матеріалів справи засвідчену копію реєстру поштових відправлень суду за 08.12.2014р., а також докази отримання Снігір Тетяною Михайлівною судової кореспонденції, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.

Крім того, господарський суд зазначає, що інформація стосовно слухання господарським судом м.Києва справ є публічною та публікується на офіційному сайті суду у мережі Інтернет. Наведене свідчить про наявність у відповідача можливості дізнатись про час та місце розгляду спору.

Ухвалою від 28.07.2014р. до участі у розгляді справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено Кончаніна Олександра Йосиповича.

Третя особа пояснень по суті спору не надала, у судове засідання 24.12.2014р., як і в попередні засідання суду, не з'явилась, представника не направила, проте, була належним чином повідомлена про час та місце розгляду спору з огляду на наявний в матеріалах справи витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», в якому зазначено про вручення поштового відправлення особисто адресату 22.12.2014р.

Одночасно, про обізнаність вказаного учасника судового процесу щодо часу розгляду спору свідчить телеграма від 23.12.2014р. останнього з проханням про відкладення судового засідання через хворобу Кончаніна Олександра Йосиповича.

Наразі, клопотання третьої особи залишене судом без задоволення як безпідставне та таке, що позбавлене належного доказового обґрунтування з огляду на таке.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст.ст.32 - 34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Проте, третьою особою не представлено до матеріалів справи доказів неможливості направити у судове засідання свого представника.

До того ж, третьою особою не було надано належних та допустимих у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України документів щодо перебування Кончаніна Олександра Йосиповича на лікарняному.

За висновками суду, з 16.08.2014р. (дата отримання ухвали про порушення провадження по справі) у третьої особи було більш ніж достатньо часу для висловлення своєї правової позиції по суті спору та надання витребуваних судом документів.

Наразі, з огляду на неявку відповідача та третьої особи господарський суд зазначає, що за змістом ст.22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Аналогічні положення визначені також приписами ст.27 Господарського процесуального кодексу України для третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

У ст.69 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно з п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судом, враховано, що в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»). Аналогічні положення наведено у п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Однак, як зазначено вище, господарський суд має право відкласти розгляд справи лише у межах строків передбачених ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Наразі, суд наголошує, що двомісячний строк вирішення спору фактично сплив, а отже у суду відсутня можливість відкладення розгляду спору на іншу дату.

При цьому, господарський суд зазначає, що ухвалою від 03.12.2014р. явка учасників судового процесу обов'язковою не визнавалась.

Таким чином, незважаючи на те, що відповідач та третя особа не приймали участі у розгляді справи та не скористались правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого згідно зі ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, дослідивши всі представлені учасниками судового процесу докази, господарський суд встановив:

За приписами ст.1 Закону України «Про господарські товариства» господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належить, зокрема, товариство з обмеженою відповідальністю, яке діє на підставі статуту.

Відповідно до ст.50 Закону України «Про господарські товариства» товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Частиною 1 ст.92 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

За змістом ст.97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст.58 Закону України «Про господарські товариства», ст.145 Цивільного кодексу України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Виходячи зі змісту приписів ст.ст.41, 59 Закону України «Про господарські товариства» до компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема, утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства.

У п.5.1 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесліга» (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення) зазначено, що управління товариством здійснюють загальні збори учасників, що складаються з учасників або призначених ними представників.

Учасниками товариства є громадяни України Кончанін Олександр Йосипович та Кушнір Євгеній Ігорович, які мають рівні частки у статутному капіталі товариства по 50%.

Як встановлено судом, 30.04.2014р. було проведено загальні збори Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесліга», результати яких оформлені протоколом №9/1 від 30.04.2014р.

Зі змісту додатку до протоколу загальних зборів вбачається, що під час їх проведення були присутні Кончанін Олександр Йосипович та Кушнір Євгеній Ігорович.

За результатами проведення зборів вищого органу управління товариства було прийнято рішення про звільнення з посади директора Кушнір Євгенія Ігоровича з 30.04.2014р. та призначення на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесліга» Кончаніна Олександра Йосиповича з 01.04.2014р.

За твердженнями позивача, Кушнір Євгеній Ігорович про проведення загальних зборів повідомлений належним чином не був, участі у зборах вищого органу товариства не приймав, а підпис на протоколі №9/1 від 30.04.2014р. та додатку до вказаного протоколу зроблений не позивачем. Вказані обставини, на думку заявника, свідчать про наявність підстав для визнання рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесліга», які оформлені протоколом №9/1 від 30.04.2014р., недійсним.

Згідно із ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За приписами п.21 Постанови №13 від 24.10.2008р. Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону «Про господарські товариства».

Пунктом 17 Постанови №13 від 24.10.2008р. Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» передбачено, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства може бути порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (п.18 Постанови №13 від 24.10.2008р. Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»).

Пунктом 19 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України визначено, що суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт порушення рішенням прав та законних інтересів акціонера товариства не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Тобто, діючим законодавством України учасникам надано право оскаржити рішення органу товариства, якщо воно порушує їх права та охоронювані законом інтереси, у випадку, зокрема, недотримання встановленої процедури їх скликання та прийняття рішення без необхідного кворуму.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

У ст.54 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; законодавство, на підставі якого подається позов.

Таким чином, приймаючи до уваги викладені вище положення законодавства, при зверненні до суду з розглядуваним позовом, позивачем повинно бути доведено порушення вимог закону або установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесліга» під час скликання та проведення зборів вищого органу товариства, а також факт порушення його прав та законних інтересів, як учасника господарського товариства.

Як вказувалось вище, виходячи зі змісту позовної заяви, судом встановлено, що підставою визнання рішень загальних зборів недійсними позивачем визначено, зокрема, порушення вимог законодавства та статуту відповідача стосовно повідомлення Кушніра Євгенія Ігоровича, як учасника господарського товариства, про час та місце проведення загальних зборів, а також проведення зборів за відсутності необхідного кворуму.

За висновками суду, вказані твердження позивача є правомірними та такими, що відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Статтею 116 Цивільного кодексу України, ст.10 Закону України «Про господарські товариства» передбачено право учасників господарського товариства у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь в управлінні товариством.

Згідно із ст.97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

За приписами ч.5 ст.61 Закону України «Про господарські товариства» про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

За 30 днів до проведення 30.04.2014р. загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесліга» була чинною редакція статуту товариства, що затверджена рішенням загальних зборів від 02.04.2008р.

У п.п.5.7.5, 5.7.6 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесліга» у вказаній редакції зазначено, що загальні збори учасників скликаються не рідше двох разів на рік. Позачергові збори учасників скликаються головою, якщо цього вимагають інтереси товариства в цілому. Точну дату проведення зборів учасників визначає голова і повідомляє про неї всіх учасників у письмовій формі не пізніше 30-ти днів до початку зборів. Збори учасників можуть скликатись також на вимогу директора чи ревізійної комісії. Порядок денний зборів вищого органу товариства розсилається не раніше, ніж за 20 днів до початку зборів.

За твердженнями позивача, Кушнір Євгеній Ігорович не був повідомлений про проведення та порядок денний загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесліга», які відбулись 30.04.2014р.

При цьому, як вказувалось вище, позивачем наголошено, що підписи у графі «Кушнір Євгеній Ігорович», які містяться у протоколі №9/1 від 30.04.2014р. загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесліга» та додатку від 30.04.2014р. до вказаного протоколу, було зроблено не самим учасником, оскільки останній не був присутній під час проведення наведених зборів вищого органу управління відповідача.

З метою з'ясування всіх обставин справи судом ухвалою від 28.07.2014р. було зобов'язано Головне управління юстиції у м.Києві в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в Святошинському районі надати суду реєстраційну справу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесліга».

На виконання вимог господарського суду Головним управлінням юстиції у м.Києві в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в Святошинському районі було представлено до матеріалів справи витребувані судом документи.

Як вбачається з наявних в реєстраційній справі оригіналів протоколу №9/1 від 30.04.2014р. загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесліга» та додатку від 30.04.2014р. до вказаного протоколу у графах «Кушнір Євгеній Ігорович» в обох документах міститься підпис, проставлений від імені наведеної особи.

Статтею 41 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

У п.1.2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, яку затверджено Наказом №53/5 від 08.10.1998р. Міністерства юстиції України, зазначено, що головним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису. Цією експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукопису в незвичних умовах або в незвичайному стані виконавця, навмисно зміненим почерком, з наслідуванням (імітацією) почерку іншої особи, визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).

Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу». Особа, яка проводить судову експертизу користується правами і несе обов'язки, зазначені у ст.31 цього Кодексу. Висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обгрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам. Якщо під час проведення судової експертизи встановлюються обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких судовому експерту не були поставлені питання, у висновку він викладає свої міркування і щодо цих обставин. У випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити додаткову судову експертизу. При необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту. Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу. Відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні (ст.42 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, враховуючи, що позивачем було вказано на несправжність підпису, який зроблено на протоколі №9/1 від 30.04.2014р. загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесліга» та додатку від 30.04.2014р. до вказаного протоколу від імені Кушніра Євгенія Ігоровича, керуючись приписами ст.41 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою від 20.08.2014р. по справі №910/15350/14 було призначено судову експертизу.

Проведення експертного дослідження доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, що повністю узгоджується з нормою ч.3 ст.41 Господарського процесуального кодексу України та п.7 Постанови №4 від 23.03.2012 Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи».

На вирішення судовому експерту поставлено наступні запитання: 1.Чи виконано підпис від імені Кушніра Євгенія Ігоровича у протоколі №9/1 від 30.04.2014р. загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесліга», у графі «Підписи учасників», рядок «Кушнір Євгеній Ігорович» тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою? 2.Чи виконано підпис від імені Кушніра Євгенія Ігоровича у додатку до протоколу №9/1 від 30.04.2014р. загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесліга», у графі «Підписи», рядок «Кушнір Євгеній Ігорович» тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою? 3. Чи виконані підписи на протоколі №9/1 від 30.04.2014р. та додатку до протоколу №9/1 від 30.04.2014р. загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесліга» під впливом збивальних факторів (природних, штучних)?

За результатами проведення судової експертизи експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Лисенковою В.В. складено висновок №11702/11703/14-32 від 23.10.2014р.

За змістом ст.42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обгрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі і копія його надсилається сторонам.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

У п.18 Постанови №4 від 23.03.2012р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» викладено правову позицію про те, що у перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з'ясовувати: чи було додержано вимоги законодавства при проведенні судової експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи.

Дослідивши наявний у матеріалах справи висновок судової експертизи, складений експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, суд знаходить його таким, що не викликає сумнівів у його правильності, не містить розбіжностей і відповідає вимогам чинного законодавства, в тому числі, стосовно критеріїв повноти, ясності, обґрунтованості.

У висновку №11702/11703/14-32 від 23.10.2014р. експертом зазначено, що підписи від імені Кушніра Євгенія Ігоровича у протоколі №9/1 від 30.04.2014р. загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесліга», у графі «Підписи учасників», рядок «Кушнір Євгеній Ігорович» виконані рукописним способом кульковою ручкою без попередньої технічної підготовки чи застосування технічних засобів.

Судовим експертом встановлено, що підписи від імені Кушніра Євгенія Ігоровича у протоколі №9/1 від 30.04.2014р. загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесліга» та додатку до нього, у графі «Підписи учасників», рядок «Кушнір Євгеній Ігорович» виконані не тією особою, від імені якої вони зазначаються, а іншою особою під впливом штучних збиваючих факторів - ретельним наслідуванням підпису Кушніра Євгенія Ігоровича.

За таких обставин, приймаючи до уваги зміст висновку судової експертизи, судом встановлено, що спірне рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесліга», яке оформлено протоколом №9/1 від 30.04.2014р., підписано не позивачем, а іншою невідомою особою.

Таким чином, вказаний протокол та додаток до нього не можуть бути прийняті судом при розгляді справи в якості належних доказів участі Кушніра Євгенія Ігоровича у загальних заборах відповідача 30.04.2014р. та при прийнятті оспорюваного рішення.

За таких обставин, виходячи з наведеного вище, приймаючи до уваги вказані вище висновки судової експертизи, судом встановлено, що при скликанні загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесліга» 30.04.2014р. були порушені вимоги Закону України «Про господарські товариства» та статуту вказаного суб'єкта господарювання стосовно повідомлення учасника про час та місце проведення зборів вищого органу господарського товариства, а отже і порушено право позивача на управління юридичною особою.

Відповідно до ч.1 ст.60 Закону України «Про господарські товариства» загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Аналогічне положення міститься і в пункті 5.2 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесліга» в редакції від 02.04.2008р.

Як вже вказувалось, протокол 9/1 від 30.04.2014р. загальних зборів відповідача та додаток до вказаного протоколу, в яких зазначено, що під час проведення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесліга» був присутній позивач, суд до уваги не приймає, як належний доказ присутності Кушніра Євгенія Ігоровича при прийнятті спірного рішення, оскільки за результатами проведення судової експертизи встановлено, що підпис від імені вказаного учасника відповідача зроблено невідомою особою та ніяким чином не особою, від імені якої такий підпис значиться.

Судом вже вказувалось, що відповідно до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесліга» учасниками відповідача є Кончанін Олександр Йосипович та Кушнір Євгеній Ігорович, які мають рівні частки у статутному капіталі товариства, а саме по 50%.

Тобто, з огляду на те, що позивач має частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесліга», що дорівнює 50%, та останній при проведенні загальних зборів 30.04.2014р. присутнім не був, судом встановлено, що під час прийняття оспорюваних рішень вищого органу управління відповідача необхідного для прийняття рішень кворуму не було.

При цьому, присутність на зборах вищого органу товариства лише учасника, якому належить загалом менш як 60% голосів, а у наведеному випадку лише 50%, вказує на те, що загальні збори суб'єкта господарювання були неповноважними.

Таким чином, з огляду на дійсний розподіл часток у статутному капіталі між учасниками товариства, господарський суд дійшов висновку про неправомочність загальних зборів 30.04.2014р. у зв'язку з відсутністю необхідного кворуму учасників, що в свою чергу, є безумовною підставою для визнання відповідних рішень загальних зборів недійсними у розумінні п.18 Постанови №13 від 24.10.2008р. Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів».

За таких обставин, з огляду на вищевикладене, позовні вимоги Кушніра Євгенія Ігоровича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесліга» про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесліга», яке оформлене протоколом №9/1 від 30.04.2014р., про звільнення з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесліга» Кушнір Євгенія Ігоровича з 30.04.2014р. та призначення на посаду директора Кончаніна Олександра Йосиповича з 01.05.2014р., є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Наразі, клопотання від 06.08.2014р. Кушніра Євгенія Ігоровича про забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню юстиції у м.Києві в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в Святошинському районі вносити будь-які зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесліга»; накладення арешту на належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнесліга» прості іменні акції Публічного акціонерного товариства «Луга» у кількості 29217 шт.; заборони депозитарній установі Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «Приватбанк» вчиняти будь-які дії щодо внесення змін до системи реєстру власників імених цінних паперів Публічного акціонерного товариства «Луга», що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнесліга», залишено судом без задоволення з огляду на наступне.

Згідно із ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 Господарського процесуального кодексу України заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до п.1 Постанови №16 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» визначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Наразі, за висновками суду, забезпечення позову шляхом накладення арешту на належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнесліга» прості іменні акції Публічного акціонерного товариства «Луга» та заборони депозитарній установі Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «Приватбанк» вчиняти будь-які дії щодо внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів Публічного акціонерного товариства «Луга», що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнесліга», ніяким чином не пов'язано з предметом позовних вимог та не впливає на можливість виконання судового рішення по справі.

Суд зазначає, що в межах судового процесу судом розглядається корпоративний спір між Кушніром Євгенієм Ігоровичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнесліга», а не майновий спір стосовно майна, яке належить вказаному господарському товариству, в тому числі, цінних паперів Публічного акціонерного товариства «Луга».

До того ж господарський суд зауважує, що наведені вимоги позивача позбавлені належного доказового обґрунтування, оскільки заявником не наведено належних та допустимих у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказів вчинення відповідачем дій, направлених на відчуження належних Товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнесліга» акцій.

Вимоги заявника щодо забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню юстиції у м.Києві в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в Святошинському районі вносити будь-які зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесліга» судом також залишені без задоволення з огляду на наступне.

В силу приписів ст.67 Господарського процесуального кодексу України не допускається забезпечення позову у справах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони здійснювати органами державної влади та/або органами місцевого самоврядування покладені на них згідно із законодавством повноваження.

Відповідно до Положення про Головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, яке затверджено Наказом №1707/5 від 23.06.2011р. Міністерства юстиції України, Головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві підпорядковуються Міністерству юстиції України та є його територіальними органами. У складі головних управлінь юстиції діють реєстраційні служби, які є структурними підрозділами головних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Державної реєстраційної служби та підпорядковані безпосередньо Укрдержреєстру. У складі головних управлінь юстиції діють реєстраційні служби, які є структурними підрозділами головних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Державної реєстраційної служби та підпорядковані безпосередньо Укрдержреєстру. Основними завданнями структурного підрозділу головного управління юстиції, що забезпечує реалізацію повноважень Укрдержреєстру, є забезпечення реалізації державної політики у сферах державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, реєстрації (легалізації, прийняття повідомлення про утворення) об'єднань громадян, громадських спілок, інших громадських формувань, статутів, друкованих засобів масової інформації, внесення на розгляд Укрдержреєстру пропозицій щодо формування та реалізації політики у зазначених сферах.

У даному випадку, заявлений позивачем спосіб забезпечення позовних вимог фактично є втручанням у діяльність органу державної влади. Аналогічну позицію наведено у постанові від 12.08.2014р. Вищого господарського суду України по справі №921/1010/13-г/18.

Крім того, господарський суд зазначає, що зміни до держреєстру в частині визначення керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесліга» на підставі оспорюваного рішення загальних зборів вже були внесені, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а отже, застосування такого заходу до забезпечення позову не призвело б до захисту прав позивача, які досліджувались в процесі розгляду спору.

З огляду на викладене вище, враховуючи приписи ст.ст.4-3, 33, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, зміст Постанови №16 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», виходячи з того, що клопотання позивача позбавлене будь-якого доказового обґрунтування та не відповідає передбаченим умовам застосування заходів до забезпечення позову, останнє залишене судом без задоволення.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до п.10 Постанови №6 від 23.03.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про судове рішення» результати розгляду господарським судом заяв (клопотань) учасників судового процесу повинні зазначатися в мотивувальній, а не в резолютивній частині рішення суду, прийнятого по суті справи, за винятком тих випадків, коли суд вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову, відстрочку або розстрочку виконання рішення.

За приписами ч.1 ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Враховуючи наведені вище висновки суду щодо задоволення позовних вимог, господарський суд дійшов висновку про віднесення судового збору та витрат на проведення судової експертизи на відповідача.

Одночасно, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову залишається за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання від 06.08.2014р. Кушніра Євгенія Ігоровича, м.Київ про забезпечення позову.

Задовільнити позовні вимоги Кушніра Євгенія Ігоровича, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесліга», м.Київ про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесліга», яке оформлене протоколом №9/1 від 30.04.2014р. про звільнення з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесліга» Кушніра Євгенія Ігоровича з 30.04.2014р. та призначення на посаду директора Кончаніна Олександра Йосиповича з 01.05.2014р.

Визнати недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесліга», яке оформлене протоколом №9/1 від 30.04.2014р. про звільнення з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесліга» Кушніра Євгенія Ігоровича з 30.04.2014р. та призначення на посаду директора Кончаніна Олександра Йосиповича з 01.05.2014р.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесліга» (03170, м.Київ, вул.Жмеринська, буд.4, кв.20, ЄДРПОУ 33641521) на користь Кушніра Євгенія Ігоровича (03170, м.Київ, вул.Жмеринська, 4 кв.20, іпн 2813516676) господарські витрати в сумі 4326 грн.

У судовому засіданні 24.12.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 25.12.2014р.

Суддя Любченко М.О.