Постанова

від 22.12.2014 по справі 822/5213/14

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 822/5213/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2014 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіПетричковича А.І. при секретаріЯворській І.Ю. за участі:представника позивача Діденко Т.В., представника відповідача Розізнаної О.Ф. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БАРС" до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 08.12.2014 року відкрито провадження за адміністративним позовом від 05.12.2014 року, в якому позивач, після уточнення позовних вимог заявою від 22.12.2014 року, посилаючись на порушення відповідачем вимог ПК України, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: форми "В1" №0006021501 від 02.10.2014 року; форми "В4" №00003841501 від 17.07.2014 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримала уточнені позовні вимоги, покликаючись на ті ж докази, що у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнала, про що надала письмові заперечення без реєстраційного номера від 22.12.2014 року, які підтвердила у суді.

Заслухавши учасників судового розгляду і дослідивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

Відповідачем було проведено перевірку і складено Акт № 791/22-09-15-01/30614652 від 01.07.2014 року, "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ "Барс" (код ЄДРПОУ 30614652) бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2014 року" (далі - Акт від 01.07.2014 року).

Відповідно до висновку Акту від 01.07.2014 року встановлено порушення: 1) п.200.1 п. 200.3, ст. 200, п. 201.10, ст. 201 ПК України в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за квітень 2014 року в сумі 4547 грн.; 2) п.200.1 п. 200.3, ст. 200, п. 201.10, ст. 201 ПК України в результаті чого завищено від'ємне значення з ПДВ за квітень 2014 року в сумі 6311 грн. ( стор. 102 - 114 справи).

Позивачем подано Заперечення № 41 від 10 липня 2014 року на Акт від 01.07.2014 року, однак Відповіддю за №10006/10/22-09-15-01-14 від 16.07.2014 року позивача повідомлено про правомірність висновків перевірки ( стор. 74 - 82 справи).

На підставі Акту від 01.07.2014 року, прийнято податкові повідомлення - рішення:

- форми "В1" №0003831501 від 17.07.2014 року, яким, згідно з пунктом 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58 глави 4 розділу ІІ ПК України та відповідно до пп.20.1.4 п. 20.1 ст.20, пп. 75.1.2 п.75.1 ст.75, пп. 78.1.8 п.78.1 ст.78, п.200.11, ст.200 та на підставі абзацу 1 п. 123.1 ст.123 ПК України, встановлено порушення п.200.1, п.200.3 ст. 200, п. 201.10 ст.201 та відповідно до абзацу 1 п. 123.1 ст.123 ПК України, та зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 4547 грн., а також нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1136,75 грн. ( стор. 71 справи);

- форми "В4" №0003841501 від 17.07.2014 року, яким, згідно з пунктом 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58 глави 4 розділу ІІ ПК України та відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст.78, п.200.11 ст.200 ПК України, встановлено порушення п. 201.10 ст.201, п.200.1 та п. 200.3 ст.200 ПК України, та зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 6311 грн. ( стор. 72 справи).

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішення, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області (скарга №42 від 22.07.2014р.) та до Державної фіскальної служби України (скарга №63 від 26.09.2014р.). За результатами розгляду первинної скарги Головним управлінням Міністерства доходів і зборів у Хмельницькій області винесене рішення про результати розгляду первинної скарги (№12182/10/22-01-10-03-14 від 18.09.2014р.), відповідно до якого скасовано податкове повідомлення - рішення №0003831501 від 17.07.2014 року в частині 1369 грн. зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ та 342,25 грн. штрафної (фінансової) санкції, та залишено без змін податкове повідомлення - рішення №0003841501 від 17.07.2014 року, а скаргу - без задоволення. Рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду повторної скарги (№7487/6/99-99-10-01-15 від 26.11.2014р.) залишено без змін податкові повідомлення-рішення Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області від 17.07.2014 №0003841501, №0003831501 з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги ( податкове повідомлення-рішення від 02.10.2014 року №0006021501), а скаргу - без задоволення.

Отже, предметом цього судового розгляду є податкові повідомлення-рішення: форми "В1" №0006021501 від 02.10.2014 року та форми "В4" №00003841501 від 17.07.2014 року.

Відповідно податкового повідомлення-рішення форми "В1" №0006021501 від 02.10.2014 року, яким, згідно з пунктом 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58 глави 4 розділу ІІ ПК України та відповідно до пп.20.1.4 п. 20.1 ст.20, пп. 75.1.2 п.75.1 ст.75, пп. 78.1.8 п.78.1 ст.78, п.200.11, ст.200 та на підставі абзацу 1 п. 123.1 ст.123 ПК України, на підставі акта перевірки №791/22-09-15-01/30614652 від 01.07.2014 року та рішення про результати розгляду первинної скарги Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області № 12182/10/22-01-10-03-14 від 18.09.2014 року, встановлено порушення п.200.1, п.200.3 ст. 200, п. 201.10 ст.201 та відповідно до абзацу 1 п. 123.1 ст.123 ПК України, та зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 3178 грн., а також нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 794,50 грн. ( стор. 73 справи).

Згідно ч.3 ст.72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Сторони не оспорюють правомірність складання податкових накладних, однак відповідач вважає порушенням реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) цифровим підписом посадової особи, яка не вказана на податковій накладній. Цьому висновку податкового органу суд дає критичну оцінку, так як податкові накладні видані ТОВ "Технічний центр "Анкомтех" та ТОВ "Карго Трак" для позивача відповідають формі і змісту проведених операцій і підписані повноважними особами продавця, що підтверджується, також цими податковими накладними оглянутими в суді і наказом ТОВ "Технічний центр "Анкомтех" №09 від 03.12.2012 року та наказом ТОВ "Карго Трак" №01-А від 01.06.2012 року.

Крім цього, офіційний дилер розробника програмного забезпечення "M.E.Doc" ФОП ОСОБА_5, листом від 07.07.2014 року інформує, що у користувачі програмного комплексу "M.E.Doc" не має можливості перевірити інформацію, хто саме наклав електроно-цифровий підпис на податкову накладну чи додаток №2 під час її реєстрації в ЄРПН. Користувач на свій запит отримує Витяг з ЄРПН в якому міститься поле "ПІБ уповноваженої особи, що виписала податкову накладну". В даному полі зазначається ПІБ тієї особи, яка зазначена в друкованій формі бланку податкової накладної (чи додатку №2) в полі "підпис, ініціали та прізвище особи, яка склала податкову накладну", і ніяк не ототожнюється з ПІБ особи, яка потім наклала свій електронно-цифровий підпис під час реєстрацію документу ЄРПН ( стор. 9 справи).

Статтею 198 ПК України встановлені підстави, за яких у платника ПДВ виникає право на податковий кредит; визначено умови, дату, час та порядок його формування; визначено права і обов'язки платників податку в цій сфері податкових правовідносин; підстави, що унеможливлюють віднесення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту.

Зокрема, згідно із п. 198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Норми статті 201 ПК України, до яких відсилають правила пункту 198.6 статті 198 цього Кодексу, регулюють відносини, пов'язані з оформленням і легітимацією податкової накладної. У цій нормі містяться обов'язкові правила щодо форми та порядку заповнення податкових накладних, недотримання яких тягне визнання податкової накладної недійсною; визначено правову природу цього документа, підстави, порядок, умови його складання і надання; встановлено права й обов'язки учасників податкових відносини, пов'язані із складанням, наданням та реєстрацією податкової накладної; передбачено наслідки недотримання обов'язкових вимог щодо форми, змісту та інших дій зі складання, надання та реєстрації податкових накладних.

Так, у п. 201.1 ст. 201 ПК України зазначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно з пунктом 201.6 цієї статті податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

За пунктом 201.10 зазначеної статті, податкова накладна надається платнику податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. За абзацом другим цього пункту продавець зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в ЄРПЕ. Абзацами 3 - 9 пункту визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Згідно з пунктом 1 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року N 1246 (далі - Порядок №1246), цей Порядок визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних платників ПДВ - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, що містяться у Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1246 визначено, що Продавець складає податкову накладну та/або розрахунок коригування у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому Державною податковою службою, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення. Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб платника податку у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця. За відсутності у продавця посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку накладаються у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця. Продавець, що є фізичною особою - підприємцем, накладає електронний цифровий підпис у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис фізичної особи - підприємця; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця. Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі, продавець отримує засоби електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої особи та подає податковому органові за місцем реєстрації посилені сертифікати електронного цифрового підпису зазначеної особи. У такому разі електронні цифрові підписи посадових осіб продавця накладаються у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис посадової особи, якій делеговано право підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця.

Таким чином, суд приходить до висновку, що платник податку має право на включення до податкового кредиту сум податку, сплачених ним за наслідками господарських операцій, дійсність та достовірність яких має підтверджуватися внесеними до Реєстру податковими накладними або іншими документами, встановленими ПК України, що посвідчують право на віднесення сум податку до податкового кредиту. Це право він має незалежно від часу внесення платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних до Реєстру. Слід також зазначити, що згідно зі статтею 201 ПК України обов'язок із оформлення і реєстрації податкових накладних покладено на платника податку - продавця товарів (послуг), а не платника податку, який формує податковий кредит. Визначальним є факт підтвердження операцій податковими накладним і факт внесення їх до Реєстру в строки, встановлені законодавством. Суд вважає, що у позивача не було підстав звертатися із скаргами на ТОВ "Технічний центр "Анкомтех" та ТОВ "Карго Трак", так як не було для цього підстав, які визначені 11 абзацом п.201.10 ст.201 ПК України, адже не має відмови продавців надати податкові накладні та не має порушень при заповненні і реєстрації податкових накладних, про що і свідчить їх реєстрація в ЄРПН уповноваженими продавцями особами.

Згідно п.56.21 ст.56 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Частиною 1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що суб'єкт владних повноважень, який заперечує проти позову не довів що діяв у межах закону, адже позивач правомірно сформував податковий кредит березня - квітня 2014 року по реальних операціях з контрагентами ТОВ "Технічний центр "Анкомтех" та ТОВ "Карго Трак" на підставі податкових накладних оформлених і зареєстрованих в ЄРПН без порушень закону, що підтверджено доказами, які перевірено судом, тому позов задовольняється.

На підставі викладеного, керуючись ПК України і ст.ст. 4-15, 70-71, 86, 94, 98-99, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення форми "В1" №0006021501 від 02.10.2014 року і форми "В4" №0003841501 від 17.07.2014 року, визнавши їх протиправними.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БАРС" судовий збір у розмірі 182,70 гривень.

Копії постанови надати сторонам, повний текст якої виготовлено 26.12.2014 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя /підпис/А.І. Петричкович "Згідно з оригіналом" Суддя А.І. Петричкович