Постанова

від 27.12.2014 по справі 825/3855/14

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2014 року м. Чернігів Справа № 825/3855/14

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Кашпур О.В.,

при секретарі - Пушенко О.І.,

за участі представників позивача - Боярченка С.Ю., Гарам Л.М.

представників відповідачів - Полегешко Л.А., Баклан В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства виробничо-торгової фірми "Сіверянка" до Державної податкової інспекції в м. Чернігові Головного управління Міндоходів в Чернігівській області, Головного управління Державної фіскальної служби в Чернігівській області про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 05.12.2014 року звернувся з позовом до Державної податкової інспекції в м. Чернігові Головного управління Міндоходів в Чернігівській області, Головного управління Державної фіскальної служби в Чернігівській області і просив:

скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області № 0002742200 від 10.09.2014 року, № 0002752200 від 10.09.2014 року та № 0002762200 від 10.09.2014 року;

визнати протиправними дії Головного управління Міндоходів у Чернігівській області по винесенню рішення про результат розгляду скарги № 2766/10/25-01-10-05-15 від 05.09.2014р. в частині зобов'язання Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області прийняти нові податкові повідомлення рішення з виправленням допущених недоліків, а саме: оскаржені податкові повідомлення-рішення повинні бути прийняті з посиланням на акт перевірки від 13.06.2014р.; нове податкове повідомлення-рішення, що буде прийняте у зв'язку із скасуванням ППР від 01.07.2014р. № 0001942200, повинно відображати суму грошового зобов'язання у розмірі 1382384 грн., з яких основний платіж 921589грн. та санкції 460795 грн.;

скасувати рішення про результати розгляду скарги Головного управління Міндоходів у Чернігівській області № 2766/10/25-01-10- 05-15 від 05.09.2014р. в частині зобов'язання Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області прийняти нові податкові повідомлення рішення з виправленням допущених недоліків, а саме: оскаржені податкові повідомлення-рішення повинні бути прийняті з посиланням на акт перевірки від 13.06.2014р.; нове податкове повідомлення-рішення, що буде прийняте у зв'язку із скасуванням ППР від 01.07.2014р. № 0001942200, повинно відображати суму грошового зобов'язання у розмірі 1382384 грн., з яких основний платіж 921589грн. та санкції 460795 грн.;

визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області по складанню податкових повідомлень-рішень № 0002742200 від 10.09.2014 року, № 0002752200 від 10.09.2014 року та № 0002762200 від 10.09.2014 року;

визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області по складанню акту від 13.06.2014 року про відсутність посадових осіб ПАТ ВТФ «Сіверянка»;

стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства виробничо-торгової фірми «Сіверянка» суму судового збору.

Представники позивача в судовому засіданні звернулися з клопотанням про відкликання позовних вимог в частині визнання протиправними дій Головного управління Міндоходів в Чернігівській області по винесенню рішення про результат розгляду скарги № 2766/10/25-01-10-05-15 віл 05.09.2014р та його скасування, а також про відкликання позовних вимог в частині визнання протиправними дій ДПІ в м. Чернігові по складанню оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та акту від 13.06.2014 року.

Ухвалою суду від 23.12.2014 року позовні вимоги ПАТ ВТФ «Сіверянка» в частині вимог про:

визнання протиправними дій Головного управління Міндоходів у Чернігівській області по винесенню рішення про результат розгляду скарги № 2766/10/25-01-10-05-15 віл 05.09.2014р. в частині зобов'язання Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області прийняти нові податкові повідомлення рішення з виправленням допущених недоліків, а саме: оскаржені податкові повідомлення-рішення повинні бути прийняті з посиланням на акт перевірки від 13.06.2014р.; нове податкове повідомлення-рішення, що буде прийняте у зв'язку із скасуванням ППР від 01.07.2014р. № 0001942200, повинно відображати суму грошового зобов'язання у розмірі 1382384 грн., з яких основний платіж 921589грн. та санкції 460795 грн.;

скасування рішення про результати розгляду скарги Головного управління Міндоходів у Чернігівській області № 2766/10/25-01-10- 05-15 від 05.09.2014р. в частині зобов'язання Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області прийняти нові податкові повідомлення рішення з виправленням допущених недоліків, а саме: оскаржені податкові повідомлення-рішення повинні бути прийняті з посиланням на акт перевірки від 13.06.2014р.; нове податкове повідомлення-рішення, що буде прийняте у зв'язку із скасуванням ППР від 01.07.2014р. № 0001942200, повинно відображати суму грошового зобов'язання у розмірі 1382384 грн., з яких основний платіж 921589грн. та санкції 460795 грн.;

визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області по складанню податкових повідомлень-рішень № 0002742200 від 10.09.2014 року, № 0002752200 від 10.09.2014 року та № 0002762200 від 10.09.2014 року;

визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області по складанню акту від 13.06.2014 року про відсутність посадових осіб ПАТ ВТФ «Сіверянка» - було залишено без розгляду.

Свої позовні вимоги ПАТ ВТФ «Сіверянка» мотивує тим, що податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Чернігові від 10.09.2014 року є протиправними та підлягають скасуванню. Позивач наполягає на тому, що господарські взаємовідносини між ним та ТОВ «Агротех-плюс» і ТОВ «Сігма-плюс» мали реальний характер та створили юридичні наслідки для сторін правочину. Відповідно до вимог Податкового кодексу України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», про виконання зазначених правочинів ДПІ у м. Чернігові були надані усі підтверджуючі документи, а саме договори, видаткові накладні, податкові накладні та інші документи. При цьому, в самому акті ДПІ у м. Чернігові № 1459/22/00310143 від 13.06.2013р. зазначено, що інспекцією підтверджено, що первинні, бухгалтерські та інші документи, використані при проведені перевірки, достовірні і надані підприємством в повному обсязі. Тобто, ПАТ ВТФ «Сіверянка» має та надало інспекції всі первинні документи, які є достовірними і підтверджують дійсність господарських операцій з ТОВ «Агротех-плюс» та ТОВ «Сігма-плюс», а отже за таких обставин, жодних сумнів виконання договорів укладених ПАТ ВТФ «Сіверянка» з ТОВ «Агротех- плюс» та ТОВ «Сігма-плюс» не може бути, а висновки акту перевірки не відповідають дійсності. Крім того, відповідно до відомостей, що містяться на офіційному веб-сайті ДП «Інформаційно-ресурсний центр» ТОВ «Агротех-плюс» та ТОВ «Сігма- плюс» не перебувають в процесі ліквідації, а отже є діючими. Також позивач зазначає, що в провадженні СУ ФР ГУ Міндоходів у Чернігівській області знаходилось кримінальне провадження № 320142270000000042 від 16.07.2014р. стосовно зазначених акті перевірки порушень. В процесі кримінального провадження слідчими органами ГУ Міндоходів у Чернігівській області було проведено перевірку обставин взаємовідносин між ПАТ ВТФ «Сіверянка» та ТОВ «Агротех-плюс» і ТОВ «Сігма-плюс». В результаті проведених перевірок 30.09.2014 року старшим слідчим з ОВС ВКР СУ ФР ТУ Міндоходів у Чернігівській області Євган A.B. було винесено постанову про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю кримінального правопорушення. В постанові про закриття кримінального провадження зазначено, що згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним. Тобто, державою встановлена презумпція правомірності правочину, в даному випадку ПАТ ВТФ «Сіверянка» з ТОВ «Агротех- плюс» і ТОВ «Сігма-плюс». Під час досудового розслідування одних доказів того, що службові особи ПАТ ВТФ «Сіверянка»під час укладення відповідних договорів з ТОВ «Агротех-плюс» і ТОВ «Сігма-плюс» завідомо (з прямим або непрямим умислом) діяли всупереч інтересам держави або суспільства не встановлено. Щодо посилань податкового органу на відсутність у позивача сертифікатів якості на поставлену контрагентами тканину, відсутність ТОВ «Сігма-Плюс» за податковою адресою, а також те, що продаж тканин не є основним видом діяльності контрагентів позивача, то ПАТ ВТФ «Сіверянка» зазначає, що сертифікати якості не є первинними документами і не підтверджують реальність постачання тканини. Здійснення постачання тканини не вимагає жодних спеціальних дозволів чи ліцензій і є вільним видом господарської діяльності, навіть якщо не є основним. Відсутність ТОВ «Сігма-плюс» за податковою адресою фактично не підтверджена, а інформація про таку відсутність наявна в органах ДПІ значно пізніше ніж здійснено поставки товару. Станом на дати здійснення поставки товару інформація у органів ДПІ про відсутність підприємства за юридичною адресою відсутня взагалі.

Крім того, в акті ДПІ у місті Чернігові № 1459/22/00310143 від 13.06.2013р. зроблено висновки про заниження податку на прибуток в розмірі 922219,00 грн. за 4 квартал 2012 році. Позивач наполягає на тому, що такі висновки не відповідають дійсності, оскільки декларація з податку на прибуток вважається річною і складається з наростаючим підсумком: 1 квартал, півріччя, 9 місяців та річна. В звітну декларацію за 9 місяців 2012 року помилково не включено деякі суми податкових витрат. В строки, дозволені Податковим кодексом України, а саме 07.12.2012 року, було подано підприємством уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток за 9 місяців 2012 року. В акті перевірки № 111/22/00310143 від 17.01.2013 року є посилання лише на дані звітної податкової декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2012 року без врахування уточнюючої декларації.

У в'язку з цим, фактичні витрати, понесені підприємством, а саме відсотки за користування кредитними коштами в сумі 1,0 млн. грн. (рядок 06.3 - декларації на прибуток), послуги, надані сторонніми організаціями в сумі 2,0 млн. грн. (рядок 06.2 декларації на прибуток), орендна плата за землю в сумі 56,8 тис. грн., частково заробітна плата в сумі 135,4 тис. грн. (рядок 06.1 декларації на прибуток), не були відображені в звітній декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2012 року.

Частино 1 статті 50.2 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових деклараціях за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом. Проте, враховуючи дані обставини ПАТ ВТФ «Сіверянка» включило всі вищезазначені витрати в наступній поточній декларації (за 2012 рік), що не заборонено статтею 50.3 Податкового кодексу України.

При цьому, в постанові про закриття кримінального провадження спростовуються доводи ДПІ у м. Чернігові про заниження податку на прибуток. Так, в постанові про закриття кримінального зазначено, що службовими особами ПАТ ВТФ «Сіверянка» в строки, дозволені Податковим кодексом України, було подано і уточнюючу декларацію з податку на прибуток підприємств за 3 кв. 2012 року і в подальшому звітну декларацію з податку на прибуток підприємств за 2012 рік, в яких відображено суму витрат, фактично понесених підприємством у процесі фінансово-господарської діяльності, які не були враховані ревізорами під час проведення перевірок. Таким чином, висновки акту Державної податкової інспекції у місті Чернігові ТУ Міндоходів у Чернігівській області № 1459/22/00310143 від 13.06.2013р., щодо заниження податку на прибуток є безпідставними.

Враховуючи вищевикладене, ПАТ ВТФ «Сіверянка» вважає, що податкові повідомлення-рішення про збільшення грошових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств, податку на додану вартість та зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток є неправомірними та підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представники відповідачів позовні вимоги не визнали, просили в їх задоволенні відмовити, пояснили, що ДПІ в м. Чернігові була проведена документальна планова виїзна перевірка ПАТ ВТФ «Сіверянка» за результатами документальної планової виїзної перевірки було складено акт від 13.06.2014р. №1459/22/00310143.

За даними декларацій в розрізі 4 кварталу 2012р. витрати (собівартість рядок 05. складає 7370326 грн, адміністративні витрати рядок р.06.1 складає 597856 грн, витрати на збут рядок 06.2 складає 2030042грн, фінансові витрати відповідно до підпункту 138.10.5 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України, в тому числі рядок 06.3 складає 1437970грн, Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати рядок 06.4 дорівнюють 397123 грн.) визначені у сумі 11833317 грн. Даний рядок декларації розраховувався з врахуванням результатів перевірки, відображених в акті від 17.01.2013р. № 111/22/00310143, за результатами якої було зменшено рядок 05.1 Декларації „Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" на загальну суму 1196342грн в т.ч. за 3 кв 2012 року 1196342грн. За результатами акта перевірки від 17.01.2013р. № 111/22/00310143 винесені податков1 повідомлення-рішення з якими погодився позивач та сплатив суму податкового боргу, результати даної перевірки в судовому оскаржені не перебували.

Проведеною перевіркою відображеного показника за 4 квартал 2012 року, на підставі таких документів: декларацій платника податків, попередніх перевірок платника податки встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників витрат за декларацією з податку на прибуток підприємств, всього на суму 4391518 гри. в т.ч за - квартал 2012 року - 4391518 грн. Встановлено, що підприємством було подано уточнюючий розрахунок звітної декларації з податку на прибуток підприємств за 3 квартали 2012 року №9076942676 від 07.12.2012 року під час проведення планової виїзної перевірки ПАТ ВТФ «Сіверянка» за період 01.07.2011 року по 30.09.2012 року, що призвело до надання декларації №9076942676 статусу «Не визнано як податкова декларація» за кодом підстави про не визнання «111» (Подання уточнюючих розрахунків в період проведення перевірки). Проте, при здійсненні наборки витрат за 4 квартал 2012 року наведеної вище, виявлено, що підприємством подано дані декларації за 2012 рік з врахуванням уточнюючого розрахунку за 3 квартали 2012 року, хоча повинно було враховувати дані звітної декларації №9069432653 від 07.11.2012 року, а також з врахуванням даних акту перевірки від 17.01.2013р. № 111/22/00310143, внаслідок чого було завищено витрати, всього на суму 4391518 грн. в т.ч. за 4 квартал 2012 року - 4391518 грн. ДПІ у м. Чернігові отримано лист від ПАТ ВТФ «Сіверянка» №1/1-41 від 11.01.2013 р. за підписом голови правління Лавренюка Д.О. в якому зазначено що товариством помилково подано уточнюючий розрахунок до декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2011 року№9076942676 від 07.12.2012р., у зв'язку з чим просять присвоїти статус «не визнано як податкова звітність». На підставі чого уточнюючому розрахунку присвоєно статус «не визнано як податкова декларація».

Щодо взаємовідносин позивача та ТОВ «Агротех-Плюс» і ТОВ «Сігма-Плюс», то від ДПІ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська отримано акти №318/223/30502561 від 07.11.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «СІГМА - ПЛЮС», код за ЄДРПОУ 30502561, щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за серпень - вересень 2013р.» та №512/04-62-22-3/38112763 від 16.04.2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «АГРОТЕХ-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 38112763) щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за вересень 2013 - грудень 2013 року», якими встановлено, що місцезнаходження ТОВ «СІГМА - ПЛЮС» та його посадових осіб не встановлено, також ТОВ «АГРОТЕХ-ПЛЮС» відсутнє за податковою адресою. Перевіркою встановлено, що згідно договорів постачання транспортні затрати оплачує покупець, проте ніяких розрахунків між підприємствами перевізниками (зазначеними в ТТН) та ПАТ ВТФ «Сіверянка» не відбувалося. Посадовими особами було пояснено, що поставку товару здійснювало підприємство постачальник, але згідно баз даних автоматизованої системи співставлення АІС «Податковий блок» ніяких розрахунків між ТОВ «Сігма плюс», ТОВ «Агротехплюс» та підприємствами перевізниками (зазначеними в ТТН) не відбувалось. Надані на перевірку ТТН оформлені з порушеннями. Замовником, вантажовідправником та вантажоодержувачем є одне підприємство ТОВ «Сігма плюс», ТОВ «Агротех-плюс». Печатки перевізника відсутні. підприємством не було надано сертифікати якості на отриманий товар. Також, потрібно звернути увагу на те, що згідно з реєстраційними даними видами діяльності ТОВ «Сігма-Плюс» є будівництво житлових і не житлових будівель, підготовчі роботи на будівельному майданчику, штукатурні роботи, покрівельні роботи. Враховуючи наведене, ДПІ в м. Чернігові вважає, що даними перевірки не підтверджено реальність поставки тканини контрагентами позивача, а тому формування показників витрат, що приймають участь у визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток та показників податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідками взаємовідносин з ТОВ «Сігма плюс», ТОВ «Агротехплюс» є безпідставним та незаконними.

Враховуючи зазначене, ДПІ в м. Чернігові та ГУ Державної фіскальної служби в Чернігівській області вважають, що податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Чернігові є правомірними та не підлягають скасуванню.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Встановлено, що на підставі направлень від 22.04.2014 року № 1236, 1237, 1238, 1239, 1240 та від 22.05.20114 року № 1505 на підставі наказу від 10.04.2014 року відповідно до ст.. 20, ст. 77, ст.. 82 ПК України працівниками ДПІ в м. Чернігові було проведено документальну планову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства виробничо-торгової фірми "Сіверянка" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2013 року.

За результатами перевірки було складено акт перевірки від 13.06.2013 року № 1459/22/00310143.

Листом від 21.07.2014 року №8889/10/25-26-22-01-12 ДПІ в м. Чернігові повідомило позивача про те, що датою складення акта перевірки слід вважати дату «13.06.2014 року» (а.с. 102).

Перевіркою встановлено порушення товариством:

п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст.138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суми податку на прибуток в загальній сумі 922219,00 грн., в т.ч за 4 кв 2012 року в сумі 922219,00 грн., завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на загальну суму 340970, 00 грн. в т.ч. за 2013 рік 340970,00 грн.;

п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 ПК України, внаслідок чого занижено розмір податку на додану вартість загальній сумі 87737,00 грн. в т.ч. за вересень 2013 року на суму 48724, 00 грн. та за жовтень 2013 року на суму 39013,00 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ в м. Чернігові було винесено податкові повідомлення-рішення:

№ 0001942200 від 01.07.2014 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1383329,00 грн. в тому числі 922219,00 грн. - за основним платежем і 461110,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

№ 0001932200 від 01.07.2014 року, яким ПАТ ВТФ "Сіверянка" збільшено грошове зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем 87737,00 грн. та 21934,00 грн. за штрафними (фінансовими і санкціями, а всього 109671,00 грн.;

№ 0001952200 від 01.07.2014 року, яким ПАТ ВТФ "Сіверянка" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 340970,00 грн.

ПАТ ВТФ "Сіверянка" було оскаржено зазначені податкові повідомлення-рішення до Головного управління Міндоходів в Чернігівській області, рішенням якого від 05.09.2014 року № 2766/10/25-01-10-05-15 скаргу позивача задоволено частково, скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській обл. № 0001932200 від 01.07.2014 року, № 0001942200 від 01.07.2014 року та № 0001952200 (помилково в рішенні зазначено № 0001932200) від 01.07.2014 року.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області прийняти нові податкові повідомлення рішення з виправленням допущених недоліків, а саме:

оскаржені податкові повідомлення-рішення повинні бути прийняті з посиланням на акт перевірки від 13.06.2014р.

нове податкове повідомлення-рішення, що буде прийняте у зв'язку із скасуванням ППР від 01.07.2014р. № 0001942200, повинно відображати суму грошового зобов'язання у розмірі 1382384 грн., з яких основний платіж 921589грн. та санкції 460795 грн.

На виконання вимог рішення Головного управління Міндоходів в Чернігівській області від 05.09.2014 року № 2766/10/25-01-10-05-15 ДПІ в м. Чернігові було винесено податкові повідомлення-рішення:

№ 0002762200 від 10.09.2014 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1382384,00 грн. в тому числі 921589,00 грн. - за основним платежем та 460795,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

№ 0002742200 від 10.09.2014 року, яким ПАТ ВТФ "Сіверянка" збільшено грошове зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем 87737,00 грн. та 21934,00 грн. за штрафними (фінансовими і санкціями, а всього 109671,00 грн.;

№ 0002752200 від 10.09.2014 року, яким ПАТ ВТФ "Сіверянка" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 340970,00 грн.

Позивачем було оскаржено до Головного управління Міндоходів в Чернігівській області податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Чернігові № 0002762200, № 0002742200, № 0002752200 від 10.09.2014 року, рішенням якої від 25.09.2014 року № 3028/10/25-01-10-05-15 скаргу було залишено без розгляду.

ПАТ ВТФ "Сіверянка" було подано скарги до Державної фіскальної служби України на податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Чернігові № 0001932200, № 0001942200, № 0001952200 від 01.07.2014 року та на рішення про розгляд первинної скарги ГУ Міндоходів в Чернігівській області від 05.09.2014 року № 2766/10/25-01-10-05-15, а також на рішення ГУ Міндоходів в Чернігівській області про залишення скарги без розгляду від 25.09.2014 року № 3028/10/25-01-10-05-15. Рішенням ДФС України від 04.11.2014 року № 6105/6/99-99-10-01-15 скарги ПАТ ВТФ «Сіверянка» було залишено без задоволення.

В акті перевірки ДПІ в м. Чернігові зазначено, що ПАТ ВТФ "Сіверянка" показників у рядку 05.1 Декларації «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» в загальній сумі 4732488,00 грн., в т.ч.: за 2012 рік - 4391518 грн., за 2013 рік - 340970,00 грн.

В ході проведеної перевірки ДПІ в м. Чернігові було встановлено, що за даними декларацій в розрізі 4 кварталу 2012р. витрати (собівартість рядок 05.1 складає 7370326,00 грн., адміністративні витрати рядок р.06.1 складає 597856 грн., витрати на збут рядок 06.2 складає 2030042грн, фінансові витрати відповідно до підпункту 138.10.5 пункту 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, в тому числі рядок 06.3 складає 1437970грн, інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати рядок 06.4 дорівнюють 397123 грн.) складають 11833317 грн.

Рядок 05.1 декларації (собівартість продукції) розраховувався з врахуванням результатів перевірки, відображених в акті від 17.01.2013р. № 111/22/00310143, за результатами якої було зменшено рядок 05.1 Декларації „Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" на загальну суму 1196342грн в т.ч. за 3 кв 2012 року 1196342грн.

Таким чином, ДПІ в м. Чернігові встановило, що різниця між задекларованими та фактичними показниками витрат за 4 кв. 2012р. становить 4391518 грн.

Перевіркою встановлено, що підприємством було подано уточнюючий розрахунок звітної декларації з податку на прибуток підприємств за 3 квартали 2012 року №9076942676 від 07.12.2012 року під час проведення планової виїзної перевірки ПАТ ВТФ «Сіверянка» за період 01.07.2011 року по 30.09.2012 року, що призвело до надання декларації №9076942676 статусу «Не визнано як податкова декларація» за кодом підстави про не визнання «111» (Подання уточнюючих розрахунків в період проведення перевірки). Проте, при здійсненні наборки витрат за 4 квартал 2012 року, наведеної вище, виявлено, що підприємством подано дані декларації за 2012 рік (рядок 04=22561881 грн.) з врахуванням уточнюючого розрахунку за 3 квартали 2012 року (рядок 04 =15117082грн), хоча повинно було враховувати дані звітної декларації №9069432653 від 07.11.2012 року (рядок 04 = 11924906грн), а також враховувати дані акту перевірки від 17.01.2013р. № 111/22/00310143, внаслідок чого було завищені витрати всього на суму 4391518 грн. в т.ч. за 4 квартал 2012 року - 4391518 грн.

Згідно із п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

прямих матеріальних витрат;

прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до п. 50.1, 50.3 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

У разі, якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

В судовому засіданні було встановлено, що ПАТ ВТФ «Сіверянка» 05.02.2013 року було подано до ДПІ в м. Чернігові звітну податкову декларацію з податку на прибуток за 2012 рік, яка відображала уточнені показники витрат підприємства, у в'язку з цим фактичні витрати, понесені підприємством, було скориговано на відповідні показники: відсотки за користування кредитними коштами в сумі 1,0 млн. грн. (рядок 06.3 - декларації на прибуток), послуги надані сторонніми організаціями в сумі 2,0 млн. грн. (рядок 06.2 декларації на прибуток), орендна плата за землю в сумі 56,8 тис. грн., частково заробітна плата в сумі 135,4 тис. грн. (рядок 06.1 декларації на прибуток), що не були відображені в звітній декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2012 року.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що ПАТ ВТФ «Сіверянка» не мала права коригувати помилки в податкові звітності, що були ним самостійно виявлені, однак були виявлені під час проведення контролюючим органом перевірки фінансово-господарської діяльності, за результатами якої складено акт від 17.01.2013р. № 111/22/00310143, про те ст.. 50 Податкового кодексу України не позбавляє платника податку права на внесення уточнень до показників податкової звітності при поданні податкової звітності за наступної податковий період.

Враховуючи наведене, суд вважає, що ДПІ в м. Чернігові протиправно дійшла висновку про безпідставність віднесення до витрат підприємства показників витрат, скоригованих платником податку самостійно в податковій звітності з податку на прибуток за 2012 рік. Таким чином, суд вважає, що донарахування ПАТ ВТФ «Сіверянка» податку на прибуток приватних підприємств є протиправним.

В ході проведеної перевірки ДПІ в м. Чернігові було встановлено, що між ПАТ ВТФ «Сіверянка», як покупцем та ТОВ «Сігма-Плюс», як постачальником було укладено договір поставки б/н від 01.09.2013 року (а.с. 179-180 Т.1). За умовами договору постачальник зобов'язується передати товари у власність покупцеві, а покупець зобов'язується оплатити та прийняти текстильні товари. Поставка товару здійснюється автотранспортом постачальника в строк, узгоджений сторонами в кожній окремій специфікації. Між сторонами було складено додаткову угоду № 1 від 30.09.2013 року, відповідно до якої розрахунок за поставлені товари буде виконуватись векселями, емітованими покупцем (а.с. 181Т.1).

Постачання товару (тканин) здійснювалась відповідно до видаткових накладних № 93 від 17.09.2013 року, № 92 від 13.09.2013 року, № 91 від 11.09.2013 року, № 89 від 06.09.2013 року, № 88 від 02.09.2013 року, №

Транспортування товару від ТОВ «Сігма-Плюс» підтверджується товарно-транспортними накладними № Т-00142 від 30.08.2013 року, Т-00150 від 05.09.2013 року, № Т-00154 від 10.09.2013 року, № Т-00157 від 12.09.2013 року, № Т-00161 від 16.09.2013 року (а.с. 183-192 Т.1).

На суму податкових зобов'язань ТОВ «Сігма-Плюс» було виписано позивачу податкові накладні № 93 від 17.09.2013 року, № 92 від 13.09.2013 року, № 91 від 11.09.2013 року, № 89 від 06.09.2013 року, № 88 від 02.09.2013 року (а.с. 159-168 Т.1).

Відповідно до акту приймання-передачі від 01.10.2013 року ПАТ ВТФ «Сіверянка» здійснило розрахунок з ТОВ «Сігма-Плюс», шляхом передачі векселів в рахунок сплати всієї існуючої заборгованості за текстильні товари (а.с. 182 Т.1).

Також в ході проведеної перевірки та в судовому засіданні було встановлено, що між ПАТ ВТФ «Сіверянка», як покупцем та ТОВ «Агротех-Плюс», як постачальником було укладено договір поставки б/н від 01.10.2013 року (а.с. 193-194 Т.1) За умовами договору постачальник зобов'язується передати товари у власність покупцеві, а покупець зобов'язується оплатити та прийняти текстильні товари. Поставка товару здійснюється автотранспортом постачальника в строк, узгоджений сторонами в кожній окремій специфікації. Між сторонами було складено додаткову угоду № 1 від 01.10.2013 року, відповідно до якої розрахунок за поставлені товари буде виконуватись векселями, емітованими покупцем (а.с. 195 Т.1).

Поставка товару (тканини) підтверджується видатковими накладними, наявними в матеріалах справи: № 325 від 30.10.2013 року, № 293 від 25.10.2013 року, № 169 від 15.10.2013 року, № 79 від 07.10.2013 року, № 4 від 01.10.2013 року.

На суму податкових зобов'язань контрагентом виписано податкові накладні № 325 від 30.10.2013 року, № 293 від 25.10.2013 року, № 169 від 15.10.2013 року, № 79 від 07.10.2013 року, № 4 від 01.10.2013 року (а.с. 169-178 Т.1).

Транспортування товару від ТОВ «Агротех-Плюс» підтверджується товарно-транспортними накладними № Т-00169 від 30.09.2013 року, Т-00172 від 04.10.2013 року, № Т-00180 від 14.10.2013 року, № Т-00187 від 24.10.2013 року, № Т-00199 від 29.10.2013 року (а.с. 197-206 Т.1).

Відповідно до акту приймання-передачі від 30.10.2013 року ПАТ ВТФ «Сіверянка» здійснило розрахунок з ТОВ «Агротех-Плюс» шляхом передачі векселів в рахунок сплати всієї існуючої заборгованості за текстильні товари (а.с. 182 Т.1).

Згідно ст.. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, зокрема превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту та включення витрат за господарськими операціями до складу витрат підприємства необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зокрема: документи, що підтверджують факт отримання товару від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Всі зазначені вище первинні бухгалтерські документи оформлені у відповідності до ст.. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 та повністю відображають реальність проведених господарських операцій між ПАТ ВТФ «Сіверянка» та ТОВ «Сігма плюс», ТОВ «Агротех-плюс».

Відповідно до п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно із п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Отже, із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування платником податку витрат підприємства, що приймають участь у визначенні об'єкта оподаткування допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, а також використання отриманих за договором поставки товарів у власній господарській діяльності . ДПІ в м. Чернігові не надано суду доказів того, що ПАТ ВТФ «Сіверянка» не було використано у власній господарській діяльності отриману тканину, поставка таких товарів позивачу підтверджена всіма необхідними первинними документами.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що витрати на оплату поставлених товарно-матеріальних цінностей та послуг з виготовлення літер з назвою підприємства для вивіски позивач протягом перевіряємого періоду правомірно, на підставі Податкового кодексу України включив до складу витрат підприємства, тобто висновки ДПІ в м. Чернігові про завищення витрат та заниження податку на прибуток є безпідставними, як і подальше донарахування сум податку на прибуток та зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Згідно п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування податкового кредиту з податку на додану вартість допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими документами. Такими документами Податковий кодекс України визначає податкові накладні. Наявність таких податкових накладних, які відповідають вимогам Податкового кодексу України була встановлена в судовому засіданні, тому у позивача були законні підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

В судовому засіданні було встановлено, що підставою для висновків ДПІ в м. Чернігові про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту та на формування витрат підприємства з врахуванням показників по взаємовідносинам з ТОВ «Сігма плюс», ТОВ «Агротех-плюс» стали акти перевірок ДПІ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська:

№318/223/30502561 від 07.11.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «СІГМА - ПЛЮС» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за серпень - вересень 2013р.»

№512/04-62-22-3/38112763 від 16.04.2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «АГРОТЕХ-ПЛЮС» щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за вересень 2013 - грудень 2013 року».

Зазначеними актами встановлена відсутність ТОВ «Сігма плюс», ТОВ «Агротех-плюс» за місцезнаходженням. А ДПІ в м. Чернігові вчинено висновки про безтоварність господарських відносин ТОВ «Сігма плюс», ТОВ «Агротех-плюс» та ПАТ ВТФ «Сіверянка».

Суд вважає, що висновки ДПІ в м. Чернігові про відсутність реального здійснення ТОВ ВТФ «Сіверянка» фінансово-господарських відносин із зазначеними вище контрагентами не можуть ґрунтуватись на актах перевірки іншого податкового органу, оскільки зазначеними актами не досліджувалось операції з поставки товару ПАТ ВТФ «Сіверянка» від ТОВ «Сігма плюс», ТОВ «Агротех-плюс», не досліджувались первинні документи, складені під час цих поставок не надавалась їм правова оцінка, не встановлювався факт отримання товару, що відображено в бухгалтерському обліку ПАТ ВТФ «Сіверянка». Під час складення актів про неможливість проведення зустрічної звірки платника податку перевіряючим органом досліджуються показники податкової звітності суб'єкта господарювання та не досліджуються первинні бухгалтерські документи. Крім того, суд зазначає, що позивач не може нести відповідальності за дії свої постачальників.

Крім того, чинним податковим законодавством не передбачено право ДПІ у м. Чернігові ДПС при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушень з боку першого.

Щодо посилань ДПІ в м. Чернігові на відсутність у позивача сертифікатів якості поставленої тканини, як на доказ безтоварності відносин позивача з ТОВ «Сігма плюс», ТОВ «Агротех-плюс», то суд зазначає, що такі сертифікати не є первинним бухгалтерським документом, що підтверджує правомірність формування платником податків даних податкової звітності.

Також, в судове засідання позивачем було надано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2014 року по справі № 804/16589/13-а, якою було задоволено позовні вимоги ТОВ «Сігма плюс» про визнання протиправними дій ДПІ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів Дніпропетровській області щодо здійснення заходів з метою проведення зустрічних звірок ТОВ «Сігма плюс», за результатами яких складено акти № 258/223/30502561 від 15.10.2013 року №318/223/30502561 від 07.11.2013.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2014 року по справі № 804/16589/13-а за адміністративним позовом ТОВ «Сігма плюс» до ДПІ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій щодо складення акті зустрічної звірки № 258/223/30502561 від 15.10.2013 року №318/223/30502561 від 07.11.2013, якою було залишено без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2014 року.

Також постановою старшого слідчого з ОВС ВКР СУ ФР ГУ Міндоходів у Чернігівській області Євган А.В. розглянувши матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 32014270000000042 від 16.07.2014 року встановлено, що ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або, якщо він не визнаний судом недійсним. Тобто, державою встановлена презумпція правомірності правочину, в даному випадку ПАТ ВТФ «Сіверянка» з ТОВ «Агротех- плюс» і ТОВ «Сігма-плюс».

Під час досудового розслідування одних доказів, того що службові особи ПАТ ВТФ «Сіверянка»під час укладення відповідних договорів з ТОВ «Агротех-плюс» і ТОВ «Сігма-плюс» завідомо (з прямим або непрямим умислом) діяли всупереч інтересам держави або суспільства, не встановлено.

Також в постанові зазначено, що службовими особами ПАТ ВТФ «Сіверянка» в строки, дозволені Податковим кодексом України, було подано і уточнюючу декларацію з податку на прибуток підприємств за 3 кв. 2012 року і в подальшому звітну декларацію з податку на прибуток підприємств за 2012 рік, в яких відображено суму витрат, фактично понесених підприємством у процесі фінансово-господарської діяльності, які не були враховані ревізорами під час проведення перевірок.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Підпункт 4.1.4 Податкового кодексу України встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

За змістом вказаної норми податковий кредит вважається сформованим платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а відповідачем не доказана правомірність своїх дій.

Враховуючи те, що в судовому засіданні було встановлено наявність всіх підтверджуючих проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами первинних бухгалтерських документів, суд вважає, що позивачем доведено, що правочини, укладені між ним та його контрагентами, спричинили реальні юридичні наслідки для ПАТ ВТФ «Сіверянка», в судовому засіданні встановлено факт оплати поставлених позивачу товарів/послуг, що підтверджує використання отриманих благ у власній господарській діяльності, позивачем на виконання вимог Податкового кодексу України отримано належним чином оформлені податкові накладні, які є підставою для зарахування сум ПДВ до складу податкового кредиту, а відповідачем не доказана правомірність своїх дій. Таким чином, суд приходить до висновку про те, що ДПІ в м. Чернігові неправомірно донарахувала ПАТ ВТФ «Сіверянка» податок на додану вартість та податок на прибуток та зменшила від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а тому позовні вимоги скасування податкових повідомлень-рішень № 0002742200, № 0002752200, № 0002762200 від 10.09.2014 року, підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області № 0002742200, № 0002752200, № 0002762200 від 10.09.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України 487 грн. 20 коп. судових витрат на користь Публічного акціонерного товариства виробничо-торгової фірми "Сіверянка".

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.В. Кашпур