Постанова

від 22.12.2014 по справі 826/17775/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 грудня 2014 року № 826/17775/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Катех-Електро" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

14 листопада 2014 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Підприємство з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Катех-Електро» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення від 05 листопада 2014 року № 0011642201 та № 0011652201.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/17775/14, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 03 грудня 2014 року.

У судовому засіданні 03 грудня 2014 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача заперечив проти позовних вимог.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що на підставі направлень від 09 вересня 2014 року № 1837, № 1838, № 1839, № 1840, № 1869 та № 1870, від 18 вересня 2014 року № 1908 та наказів від 28 серпня 2014 року № 1701 та від 17 вересня 2014 року № 1908, згідно із статтею 20, ст. 77, ст. 82 Податкового кодексу України проведена планова виїзна перевірка Підприємства з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Катех-Електро» з питань дотримання вимог податкового законодавства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2012 року по 31 грудня 2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2012 року по 31 грудня 2013 року, за результатом якої складено акт перевірки від 20 жовтня 2014 року № 1147/22-1/26-54-22-01-20006134.

Як висновок проведеної перевірки встановлено наступні порушення:

- пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток за 2013 рік на загальну суму 145438,00 грн.;

- пункту 153.1.4 пункту 153.1 статті 153 Податкового кодексу України занижено податок на прибуток за 2013 рік на 106400,00 грн.;

- пункту 198.6 статті 198, пунктів 200,1 200.2 статті 200, пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.2 та 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження сум податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет загальну суму 547992,00 грн., в тому числі: грудень 2012 року - 508899,00 грн., грудень 2013 року - 39093,00 грн.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 05 листопада 2014 року № 0011642201 Підприємству з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Катех-Електро» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 377757,00 грн., в тому числі6 за основним платежем - 251838,00 грн., за штрафними санкціями - 125919,00 грн.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 05 листопада 2014 року № 0011652201 Підприємству з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Катех-Електро» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 821988,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 547992,00 грн., за штрафними санкціями - 273996,00 грн.

Як зазначено в позовній заяві та не спростовано представником позивача у судовому засіданні, позивач частково погодився з висновками, викладеними в Акті перевірки, зокрема, в частині збільшення сум податкових зобов'язань по взаємовідносинах з ТОВ «Елтекс» (код ЄДРПОУ 37812896), та сплатив: 58639,00 грн. податку на додану вартість, в тому числі: за основним платежем 39039,00 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 19546,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2617 від 11 листопада 2014 року (копії надані); 227307,00 грн. податку на прибуток, в тому числі: за основним платежем 143538,00 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 71769,00 грн. та пені 12000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2618 від 11 листопада 2014 року (копія міститься в матеріалах справи).

Водночас, позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковим повідомленням - рішенням й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нереальності господарських відносин між ним та ТОВ «Дніпрокомунсервіс Плюс» (код ЄДРПОУ 36095448), а саме: - в розмірі 763349,00 грн. податку на додану вартість, в тому числі: за основним платежем 508899,00 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 254450,00 грн., в розмірі 162450,00 грн. податку на прибуток, в тому числі: за основним платежем 108300,00 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 54150,00 грн.

Заперечення відповідача, співпадають з висновками акта від 20 жовтня 2014 року № 1147/22-1/26-54-22-01-20006134.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ «Дніпрокомунсервіс Плюс» (код ЄДРПОУ 36095448), обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Матеріали справи свідчать, що між Підприємством з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Катех-Електро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпрокомунсервіс Плюс» укладено Договір постачання № 325ДП від 20 грудня 2012 року, за умовами якого постачальник (ТОВ «Дніпрокомунсервіс Плюс» ) зобов'язується передати у власність покупця (ТОВ «Катех-Електро»), а Покупець зобов'язується сплатити і прийняти катанку мідну, заготівку мідну відповідно до листів-заявок, оформлених накладних, виставлених рахунків - фактур або додатків специфікації до цього договору.

Відповідно до видаткових накладних № 781 від 27 грудня 2012 року, № 729 від 25 грудня 2012 року та прибуткових накладних № КЕ-001485 від 27 грудня 2012 року та № КЕ-001484 від 25 грудня 2012 року позивачем придбано катанку мідну, заготівку мідну на загальну суму 3053397, 00 грн.

В свою чергу, Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпрокомунсервіс Плюс» виписано на адресу позивача податкові накладні № 781 від 27 грудня 2012 року на суму 1535133,60 грн., № 729 від 25 грудня 2012 року на суму 1518264,00 грн.

Також, матеріали справи місять витяг з книги реєстрації довіреностей, в якій зазначено, що за довіреностями: № 0001239 від 24 грудня 2012 року та № 0001251 від 26 грудня 2012 року за підписом водія ОСОБА_1 вказано отримання та відмітка про використання довіреностей.

Оплата за надані послуги здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджується матеріалами справи та не ставиться під сумнів контролюючим органом.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

З аналізу статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Як вбачається з обставин справи, позивачем задекларовано податок на додану вартість за перевіряємий період на підставі податкових накладних, виписаних Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпрокомунсервіс Плюс» у зв'язку з придбанням товарів.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагент позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрокомунсервіс Плюс» - був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Вирішуючи питання про реальність операцій з надання послуг й питання використання їх у власній господарській діяльності, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Матеріали справи свідчать, що основним видом діяльності ТОВ «Катех-Електро» є виробництво електронних та електричних проводів та кабелів, що підтверджується випискою з ЄДР від 20 грудня 2012 року, витягом з ЄДР від 20 грудня 2012 року. Зокрема, ТОВ «Катех-Електро» виготовляє кабельно-провідникову продукцію, у виробництві якої використовується заготовка мідна з подальшою металургійною переробкою. Система управління якістю металургійного виробництва сертифікована, що підтверджується сертифікатом на систему управління якістю від 17 лютого 2010 року. Дана господарська діяльність не ліцензується. ТОВ «Катех-Електро» має атестовану випробувальну лабораторію, що підтверджується свідоцтвом про атестацію від 26 серпня 2008 року.

Матеріали справи містять копії договорів купівлі-продажу (поставки) та товаросупровідних документів (видаткових накладних, товаротранспортних накладних, довіреностей, сертифікатів на зворотну тару), предметом яких стала кабельно-провідникова продукція, що була виготовлена з використанням заготовки мідної (п/ф, 8 мм.), яка, в свою чергу, була виготовлена з заготовки мідної (16 мм), придбаної ТОВ «Катех-Електро» у ТОВ «Дніпрокомунсервіс Плюс» на підставі договору постачання № 325 ДП від 20 грудня 2012 року, зокрема: реалізація вищезазначеної кабельно-провідникової продукції відбулась в період з 29 грудня 2012 року по 31 березня 2013 року таким контрагентам позивача: ТОВ «РемБудПостач», ПАТ «Трест Київпідземшляхбуд-2», ТОВ «Будівельна компанія «Нове місто», ТОВ «Торговий дім «Буделектрокабель», ТОВ «Космонова», ТОВ «Торговий дім Одеського кабельного заводу «Одескабель», ПП «Квант-Електро», ТОВ «МГрупп», ВАТ «Завод Фіолент», ТОВ «Статус-Електро», ТОВ «Грандсервіс Україна», ТОВ «Баєр Електро», ТОВ «Науково-виробниче об'єднання «Інтерпроектмонтажбудсервіс», ПП «Технотон Енерго», ПП «Електрокомплекс», ТОВ «Інтеграл-2», ТОВ «Еней», ТОВ «Вірма-Електросвіт», ВАТ «Запоріжсталь», Кооператив «Електромашина», ТОВ «Електрик Груп», ТОВ «Укренергогарант», ТОВ Спеценергокабель», ТОВ «Мастер-Кабель Україна», ТОВ «Торговий дім «Укркабель», ПП «Грантекс», ТОВ «МГрупп», ТОВ «Даноша», ТОВ «Карат ЛТД», ТОВ «Південна Промислова Компанія», ТОВ «Торговий дім «Катех», ПП «Прогрес-Т», ТОВ «Промкабель-Електрика», ПП «Електрокомплект», ТОВ «Промавтоматика Винниця», ТОВ «ТК «Карат», ТОВ «Балтик-Світло», ПП «Науково-виробнича фірма «Інтелект», ТОВ «Енергія світла ПМК», ТОВ «Завод Молот ЛТД», ТОВ «Елкор».

Представником позивача пояснено, що після того, як заготовка мідна (16мм.) була поставлена на виробничі площі позивача за адресою: смт. Коцюбинське Київської області, пров. Будівельний, 9/11, вона була розвантажена та розміщена на складі сировини, який входить до майнового комплексу по виробництву кабельно-провідникової продукції та позначений у свідоцтві на право власності як «склад, літ Б1» (копія міститься в матеріалах справи).

В подальшому, зі складу сировини, заготовка мідна (16мм.) була переміщена до виробничого цеху літ. 2А1 (ливарний цех), де розміщена дільниця екструзії міді, що знаходиться за цією ж адресою, який позивач орендує у ТОВ «Укрметторг» відповідно до договору оренди № 1-07 від 31 липня 2009 року (з урахуванням додаткової угоди про внесення змін до договору оренди від 02 жовтня 2012 року).

Після того, як з виробничого цеху літ. 2А1 (ливарний цех), де розміщена дільник екструзії міді, заготовка мідна (16мм.) була перероблена в заготовку мідну (п/ф), остання була передана на вищезгаданий склад сировини, який входить до майнового комплексу по виробництву кабельно-провідникової продукції та позначений у вищезазначеному свідоцтві на право власності як «склад, літ. Б1».

В подальшому, зі складу сировини, заготовка мідна (п/ф) була переміщена до кабельного цеху, який входить до майнового комплексу по виробництву кабельно-провідникової продукції та позначений у вищезазначеному свідоцтві на право власності як «будівля виробничого корпусу з прибудовами, літ. А6». Після того, як в кабельному цеху заготовка мідна (п/ф) була перероблена в кабельно-провідникову продукцію, остання була передана на склад готової продукції (з прилеглою територією), який входить до майнового комплексу по виробництву кабельно-провідникової продукції та позначений у вищезазначеному свідоцтві на право власності як «склад-ангар, літ. 1У».

Зі складу готової продукції, кабельно-провідникова продукція була реалізована вищезазначеним контрагентам.

Транспортування заготовки мідної (16мм.) в кількості 39820,00 кг. з м. Дніпропетровська до складу сировини, розташованого на виробничих площах позивача за адресою: смт. Коцюбинське Київської області, пров. Будівельний, 9/11, було здійснено 25Л2.2012р. та 27Л2.2012р. на вантажному автомобілі (держ. номер НОМЕР_3) з н/причіп-фургоном (держ. номер НОМЕР_4), які належать позивачу на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_6 та свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_5.

Зазначені автотранспортні засоби в період транспортування знаходились на балансі позивача, що підтверджується інвентарними картками обліку основних засобів, складених 12 грудня 2014 року та витягом з оборотно-сальдової відомості по рахунку 105 за період З 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2012 року. Згідно книги обліку довіреностей ТОВ «Катех-Електро» на 2012-2013 роки водій ОСОБА_1 отримав заготовку мідну (16мм.) в кількості - 39820,00 кг. на підставі довіреностей № 0001239 від 24 грудня 2012 року та 0001251 від 26 грудня 2012 року, виданих йому позивачем, що підтверджується витягом з книги обліку довіреностей ТОВ «Катех-Електро» на 2012-2013 роки.

Таким чином, суд приходить до висновку, що операції позивача з ТОВ «Дніпрокомунсервіс Плюс», здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Судом також враховано вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Дніпрокомунсервіс Плюс» був зареєстрований як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення понесених витрат до складу валових витрат та формування податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Суд не приймає посилання відповідача на акт № 1306/153 від 18 квітня 2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Дніпрокомунсервіс Плюс», оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Дніпрокомунсервіс Плюс», а висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість є помилковими, відтак збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій є протиправним.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 05 листопада 2014 року № 0011652201 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 763349,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 508899,00 грн., за штрафними санкціями - 254450,00 грн. підлягає скасуванню.

Щодо обґрунтованості прийняття податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 05 листопада 2014 року № 0011642201 суд зазначає наступне.

У відповідності до частини 2 статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі по тексту - Закон № 996-XIV) питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно до частини 1, 2 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В свою чергу, стаття 135 Податкового кодексу України встановлює порядок визначення доходів та їх склад, який є основою класифікації доходів платника податку, відображається у розрахунках до декларації з податку на прибуток підприємства і є уніфікованим переліком, яким керуються як платники податку, так і податкові органи.

До числа доходів, що враховуються для визначення об'єкта оподаткування, відносяться доходи від операційної діяльності та інші доходи. Вони визначаються на основі первинних документів, що підтверджують отримання платником доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, визначених Податковим кодексом у розділі II.

Пунктом 135.2. статті 135 Податкового кодексу України встановлено, що доходи платника податків визначаються на основі первинних документів, завданням яких у податкових відносинах є підтвердження факту отримання доходів. Порядок ведення та зберігання таких документів визначається правилами ведення бухгалтерського обліку. Головними документами при цьому виступають рахунки-фактури, накладні, товарно-транспортні накладні, акти виконання робіт, виписки із банківських рахунків, прибуткові касові ордери та ін. статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 17 червня 1999 р. № 996 встановлює, що первинним документом є "документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення". Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та звітність несе власник або уповноважений орган (посадова особа), що здійснює керівництво підприємством.

Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені статті 9 Закону № 996-XIV.

Судом вже детально зазначалось, що матеріали справи містять копії первинних документів на підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Дніпрокомунсервіс Плюс».

За таких обставин, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про безпідставність винесення податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 05 листопада 2014 року № 0011642201 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 162450,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 108300,00 грн., за штрафними санкціями - 54150,00 грн. підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Підприємства з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Катех-Електро» підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Підприємства з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Катех-Електро» задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 05 листопада 2014 року № 0011652201 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 763349,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 508899,00 грн., за штрафними санкціями - 254450,00 грн.

3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 05 листопада 2014 року № 0011642201 в частині застосування збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 162450,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 108300,00 грн., за штрафними санкціями - 54150,00 грн.

4.Судові витрати в сумі 487,20 грн. присудити на користь Підприємства з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Катех-Електро» за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник