Постанова

від 10.12.2014 по справі 826/18273/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 грудня 2014 року 16:25 № 826/18273/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Пасічнюк С.В.,

за участю сторін:

представника позивача - Лиштви Ю.В.,

представника відповідача - Мухи С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом приватного акціонерного товариства «МТС Україна» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось приватне акціонерне товариство «МТС Україна» (надалі - ПрАТ «МТС Україна», позивач) до Міжрегіонального головного управління Міндоходів-Центрального офісу з обслуговування великих платників податків (надалі - Центральний офіс, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002884201 від 11.11.2014р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 953 276,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 476 638,00 грн.

Свої позовні вимоги ПрАТ «МТС Україна» обґрунтовує тим, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає прийняте рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Позивач зазначає, що при проведенні перевірки Центральний офіс не аналізував фінансово-господарську діяльність позивача, а лише використав висновки актів про неможливість проведення зустрічної звірки та актів перевірки його контрагентів, діяльність яких жодним чином не впливає на формування податкового кредиту позивача у періоді, що перевірявся.

Зокрема, позивач зазначає, що первинні бухгалтерські документи, отримані від ТОВ «Фракія», ПП «НЕОПОЛ», ТОВ «ВКП «Дема», ТОВ «Євроінформ», ТОВ «Колл-Стар» відповідають вимогам закону та мають усі необхідні реквізити. Таким чином, зазначені суми по податкових накладних правомірно включені позивачем до податкового кредиту та валових витрат відповідного періоду.

Під час здійснення господарських операцій контрагенти позивача мали належну й необхідну цивільну правоздатність, чинну державну реєстрацію, реєстрацію платників податків та не були позбавлені прав і не мали обмежень укладати будь-які договори у відповідності з діючим законодавством України.

Крім того, послуги (виконані роботи), які були надані для виконання договорів, та придбані товари використовувались у подальшій господарській діяльності позивача.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав повністю та зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та запереченнях проти адміністративного позову.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

ЗАТ «Український мобільний зв'язок» зареєстроване Київською міською державною адміністрацією. Свідоцтво про державну реєстрацію КМДА від 11.11.1992р. №СП-0099-369-ТОВ та про перереєстрацію Печерської РДА у м. Києві від 18.10.2004р. №1 070 123 0000 002699.

У зв'язку зі зміною найменування юридичної особи на ПрАТ «МТС Україна» 26.04.2010р. замінено свідоцтво про державну реєстрацію. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 14333937.

ПрАТ «МТС Україна» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 21.11.1992р. за № 22954. В Спеціалізованій державній податковій інспекції у м. Києві по роботі з ВПП на обліку з 21.03.2002р. за №47. (Спеціалізована державна податкова інспекція у м. Києві по роботі з ВПП реорганізовано в Окружну Державну податкову службу - Центральний офіс з обслуговування великих платників державної податкової служби та в подальшому реорганізовано в Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників).

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 01.11.2004р. №35482474, виданого СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП, ПрАТ «МТС Україна» зареєстроване платником ПДВ з 01.11.2004р. по 16.05.2010р. індивідуальний податковий номер - 143339326658,

Свідоцтво платника ПДВ від 01.11.2004р. №35482474 анульовано 16.05.2010р. у зв'язку зі зміною назви ЗАТ «Український мобільний зв'язок» на ПрАТ «МТС Україна» та видано нове свідоцтво платника ПДВ №100283991 від 17.05.2010р., дата початку дії свідоцтва 17.05.2010р.

Центральним офісом на підставі направлення від 26.09.2014р. № 513, згідно з пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, пп. 75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, відповідно до наказу від 25.09.2014р. № 945 та наказу про подовження строків проведення перевірки від 17.10.2014р. №1014 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «МТС Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ФРАКІЯ» (код ЄДРПОУ 38797800) за період січень, березень 2014р., ПП «НЕОПОЛ» (код ЄДРПОУ 25635900) за період лютий 2014р., ТОВ «ВКП «ДЕМА» (код ЄДРПОУ 35093282), ТОВ «Євроінформ» (код ЄДРПОУ 30004486), ТОВ «КОЛЛ-СТАР» (код ЄДРПОУ 38797057) за період березень 2014р.

За результатами перевірки складено Акт про результати документальної планової виїзної перевірки ПрАТ «МТС Україна» №1275/28-10-42-10/14333937 від 31.10.2014р. (надалі - Акт перевірки).

Відповідно до висновків, наведених в Акті, перевіркою встановлено порушення ПрАТ «МТС Україна» п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого товариством занижено податок на додану вартість на загальну суму 953 276 грн., в тому числі по періодах:

- січень 2014 року на суму 246 415 грн.;

- лютий 2014 року на суму 51 307 грн.;

- березень 2014 року на суму 655 554 грн.

Висновки акту перевірки обґрунтовані тим, що відповідачем отримано акти перевірок підприємств-постачальників які надійшли від Державних податкових інспекцій ГУ Міндоходів, якими не підтверджується реальність здійснення господарських операцій, зокрема, від ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві акт від 19.05.2014р. №939/26-53-22-01-38497800 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Фракія" (код ЄДРПОУ 38497800) щодо взаємовідносин із платниками податків покупцями ПрАТ «МТС Україна» (код за ЄДРПОУ 14333937) за період з 01.01.2014 року по 31.01.2014 року та постачальниками ТОВ «Мікас Плюс» (код за ЄДРПОУ 38148234) та ТОВ «Грант Тайм» (код за ЄДРПОУ 38123047) за період з 01.01.2014 року по 31.01.2014 року», від ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві акт від 25.07.2014р. №1684/26-59-22-03/25635900 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Неопол» (код ЄДРПОУ 25635900) щодо документального підтвердження господарських відносин із ПрАТ «МТС Україна» (ЄДРПОУ 14333937), ТОВ "КИЇВСЬКА РЕГІОНАЛЬНА ІНЖЕНЕРНА КОМПАНІЯ" (ЄДРПОУ 36756710) їх реальності та повноти відображення в обліку за лютий 2014р., від ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві акт від 21.08.2014р. №440/26-53-22-01-15/38497800 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Фракія» (код за ЄДРПОУ 38497800) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.03.14 по 31.03.14р.», від ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві акт від 06.08.2014р. №6095/26-51-22-04/35093282 «Про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «ВКП ДЕМА» (п.н. 35093282) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.03.2014р. по 31.03.2014р.», від ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська акт від 27.06.2014р. №99/04-61-22-3/30004486 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Євроінформ» (код за ЄДРПОУ 30004486) з питань документального підтвердження господарських відносин за період з 01.03.2014р. по 30.03.2014р.», від Житомирської ОДПІ акт від 30.07.2014р. №4870/06-25-22-02/38797057 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "КОЛЛ-СТАР", код за ЄДРПОУ 38797057, з питання формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за березень 2014 року».

Окрім того, податковий орган зазначає, що в результаті аналізу бази «Співставлення даних податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» встановлені розбіжності між податковим кредитом ПрАТ «МТС Україна» та податковими зобов'язаннями вищезазначених підприємств.

На підставі висновків, викладених в Акті перевірки, Центральним офісом прийнято податкове повідомлення-рішення №0002884201 від 11.11.2014р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 953 276,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 476 638,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України від податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, законодавцем визначено підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, пов'язану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, визначених Податковим кодексом України та видану суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Ланиста» укладено договір від 01.08.2012р. № LNSN-010812 , згідно умов якого з метою отримання Замовником (ПрАТ «МТС Україна») прибутку від надання послуг зв'язку, Виконавець (ТОВ «Ланиста») відповідно до умов цього Договору, за виплачувану замовником винагороду, надає Замовнику послуги з безперебійного доступу Користувачам послуг зв'язку Замовника до Комплексу Виконавця, що містить Контент, перелік і опис якого наведені в Додатках до цього Договору, а також виконує інші обов'язки, пов'язані з такими послугами і передбачені в ст.3 Договору. В свою чергу, для надання послуг Виконавцем Замовнику, Замовник надає Виконавцю наступні послуги: надання короткого номера; підключення обладнання Виконавця до обладнання Замовника і/чи підготовці обладнання Замовника до взаємодії з Комплексом Виконавця.

В подальшому, між сторонами укладено Договором № LNSN-010813 від 01.08.2013р. «Про заміну сторони в договорі», згідно якого обов'язки Виконавця перейшли до ТОВ «Фракія».

В підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивач надав суду копії зазначених договорів, актів прийому-передачі наданих послуг, податкових накладних тощо.

Згідно зазначених актів, сума наданих послуг за два місяці 2014 року складає 4 704 259,29 грн., з них 3 920 216,08 грн. вартість послуг без урахування ПДВ та 784 043,21 грн. податок на додану вартість.

В той же час, Центральний офіс в Акті перевірки зазначає, що відповідно до актів від 19.05.2014р. №939/26-53-22-01-38497800 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фракія» (код ЄДРПОУ 38497800) щодо взаємовідносин із платником податків покупцями ПрАТ «МТС Україна» за період з 01.01.2014р. по 31.01.2014р. та постачальником ТОВ «Мікас Плюс» (код ЄДРПОУ 38148234)) та ТОВ «Грант Тайм» (код ЄДПРОУ 38123047) за період 01.01.2014р. по 31.01.2014р. складений ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів в м. Києві та акту від 21.08.2014р. №440/26-53-22-01-38497800 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Фракія» (код ЄДРПОУ 38497800) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період 01.03.2014р. по 31.03.2014р. складений ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів в м. Києві встановлено відсутність реальних здійснень операцій щодо придбання робіт (послуг) у ТОВ «Мікас Плюс» (код ЄДРПОУ 38148234)) та ТОВ «Грант Тайм» (код ЄДПРОУ 38123047) за період 01.01.2014р. по 31.01.2014р. на суму ПДВ 526 429,00 грн. та подальшої реалізації їх покупцям ПрАТ «МТС Україна», що призвело до порушення п.185.1 ст. 185, п.188.1 ст.188, п.187.1 ст. 187, п. 198.6 ст. 198, ст.. 201 Податкового кодексу України.

Податковий орган аналізуючи фінансово-господарську діяльність контрагента приходить до висновку, що у зв'язку з відсутністю первинних та бухгалтерських документів, відсутністю посадових осіб за місцезнаходженням та з урахуванням вищезазначеного, не можливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій ТОВ «Фракія» по операціях з придбання та продажу товарів (робіт, послуг) у період з 01.03.2014р. по 31.03.2014р.

На підставі даних відомостей, відповідач робить висновок про завищення ПрАТ «МТС Україна» суми податкового кредиту ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Фракія» з урахуванням коефіцієнту перерахунку (91,62%) у січні 2014 року на суму 246 416,22 грн. та у березні 2014 року на суму 471 925,18 грн.

В той же час, суд зазначає, що ТОВ «Мікас Плюс» (код ЄДРПОУ 38148234)) та ТОВ «Грант Тайм» (код ЄДПРОУ 38123047) не були контрагентами ПрАТ «МТС Україна».

Виявлені податковими органами допущені контрагентом ТОВ «Фракія» та його контрагентами ТОВ «Грант Тайм» та ТОВ «Мікас Плюс» порушення податкового законодавства не стосуються ПрАТ «МТС Україна», а отже, ПрАТ «МТС Україна» не може нести відповідальність за дії третіх осіб, в даному випадку ТОВ «Фракія», ТОВ «Грант Тайм» та ТОВ «Мікас Плюс».

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що між ПрАТ «МТС Україна» та ПП «НЕОПОЛ» укладено Договір від 25.11.2013р. №ААД-13-НО із змінами та доповненнями, предметом якого є поставка Постачальником ПП «НЕОПОЛ» Покупцеві (ПрАТ «МТС Україна») товару (офісних меблів в асортименті,кількості та ціні визначеній в специфікації товару) та здійснити його монтаж згідно переліку та цін, що містяться в Специфікації).

В підтвердження здійснення зазначеної операції позивач надав суду копії договору, рахунків-фактур, податкових і видаткових накладних тощо.

Зокрема, відповідно до актів здачі-приймання товару №НЛ-0000005 від 03.02.2014 р. постачальником поставлено позивачу товар на суму 1 884 596,04 грн., з них1 570 496,70 грн. вартість товару без урахування ПДВ та 314 099,34 грн. податок на додану вартість; №НЛ-0000006 від 03.02.2014р. постачальником поставлено позивачу товар на суму 69 567,13 грн., з них 57 972,62 грн. вартість товару без урахування ПДВ та 11 594,51 грн. податок на додану вартість. Окрім того, згідно рахунку-фактури №НЛ-0000052 від 07.02.2014р. та видаткової накладної № НЛ-0000012 від 12.02.2014р. постачальником поставлено позивачу товар на суму 5 319,00 грн., з них 4 432,50 грн. вартість товару без урахування ПДВ та 886,50 грн. податок на додану вартість.

Податковий орган зазначає, що відповідно до актів від 25.07.2014р. №1684/26-59-22-03-25635900 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «НЕОПОЛ» (код ЄДРПОУ 25635900) щодо документального підтвердження господарських відносин із ПрАТ «МТС Україна», ТОВ «Київська регіональна інженерна компанія» (код ЄДРПОУ 36756710) їх реальності та повноти відображення в обліку за лютий 2014 року, складений ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів в м. Києві встановлено порушення ПП «НЕОПОЛ» податкового законодавства, а також перевіркою не підтверджено реальність здійснення операцій з придбання послуг ПП «НЕОПОЛ» у ТОВ «Київська регіональна інженерна компанія», та операцій з включення вартості даних послуг в вартість товару, реалізованого ПрАТ «МТС Україна» за період 01.02.2014 року по 28.02.2014 року.

Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення ст. 22, ст. 135, ст. 185 Податкового кодексу України по операціях з придбання послуг у підприємства постачальника ТОВ «Київська регіональна інженерна компанія» та по операціях з включення вартості даних послуг в вартість товару, реалізованого ПрАТ «МТС Україна», у зв'язку з чим задекларовані податкові зобов'язання підлягають зменшенню на суму 56 000 грн. та податковий кредит за перевіряємий період підлягає зменшенню в сумі 56 000 грн.

На підставі викладеного, відповідач стверджує, що ПрАТ «МТС Україна» завищено суму податкового кредиту по ПДВ з урахуванням коефіцієнту (91,62%) на суму 51 307,20 грн. у лютому 2014 року.

В той же час, суд зазначає, що в Акті від 25.07.2014р. №1684/26-59-22-03-25635900, що складений ДПІ у Шевченківському районі міста Києва, аналізуються фінансово-господарські взаємовідносин ПП «НЕОПОЛ» та ТОВ «Київська регіональна інженерна компанія». Будь-яких переконливих доказів на підтвердження нереальності господарських операцій між позивачем та ПП «НЕОПОЛ» податковий орган суду не надав.

Вищезазначене підприємство - контрагент ПП «НЕОПОЛ» ТОВ «Київська регіональна інженерна компанія», як і його контрагенти не мають жодного відношення до господарської діяльності ПрАТ «МТС Україна». У позивача не було правовідносин з зазначеним підприємством.

В той же час, позивач пояснив суду, що господарські операції мали реальний характер, товари були реально передані, а кошти сплачені, що підтверджується видатковими накладними та актами приймання.

Позивач зазначає, що у березні 2014 року ПрАТ «МТС Україна» здійснило переїзд з одного офісного приміщення в інше, в результаті усі старі меблі були залишені та придбані нові, які відповідали дизайну нового офісного приміщення. Тобто, ПрАТ «МТС Україна» мало розумну ділову мету, з якою поставлялися товари по договору, а після поставки використовувались в господарській діяльності.

Також, з матеріалів справи вбачається, що між ПрАТ «МТС Україна» ТОВ «ВКП «ДЕМА» укладено Договір підряду на будівництво базових станцій та контролерів мобільного (рухомого) зв'язку на умовах «під ключ» від 01.02.2013р. № MTS_DEMA-2013, за яким Підрядник (ТОВ «ВКП «ДЕМА») за окремими замовленнями Замовника, та на умовах визначених даним Договором, зобов'язується здійснювати комплекси робіт з проектування, будівництва, переоснащення, дообладнання базових станцій та контролерів мобільного (рухомого) зв'язку, монтажу та розміщення обладнання зв'язку, виконувати інші роботи та надавати передбачені даним Договором послуги в територіальних межах усіх ТУ ПрАТ «МТС Україна», а Замовник зобов'язується прийняти їх Результати та оплатити такі Роботи і послуги.

Розрахунки ПрАТ «МТС Україна з ТОВ «ВКП «Дема» за виконані роботи здійснювались у безготівковій формі. ПрАТ «МТС Україна» перераховано з розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок ТОВ «ВКП «Дема» суму 754 157,80 грн. Сума податку на додану вартість за сплаченими коштами включено ПрАТ «МТС Україна» до податкового кредиту відповідного періоду, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, які відповідають додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за березень 2014 року.

В той же час, податковий орган з посиланням на акт ДПІ в Дарницькому районі м. Києва від 06.08.2014р. №6095/26-51-22-04/3509382 «Про результати позапланової документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ «ВКП «Дема» з питаньдотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносинах з контрагентами, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.03.2014р. по 31.03.2014р.» зазначає, що перевіркою ТОВ «ВКП «Дема» встановлено порушення ст. 185, ст. 188, ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України, ч.5 ст. 203, ч.1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «ВКП «Дема» при придбанні послуг ТОВ «Рейдал Капітал», ТОВ «Хай-Тек Технолоджи» та ТОВ «Арагон Трейд» на суму ПДВ - 44 000,01 грн. та продажу ПрАТ «МТС Україна» на суму ПДВ - 49 955,07 грн. у березні 2014р.

Вказані висновки податковий орган обґрунтовує наступним:

- свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Арагон Трейд» за ініціативою ДПІ у Святошинському районі м. Києва ліквідовано з причин відсутності за місцезнаходженням, податкова накладна №24 від 07.03.2014р. на суму ПДВ 7500,00 грн. отримана ТОВ «ВКП «Дема» від ТОВ «Арагон Трейд» не включена останнім до розділу 1 «видані податкові накладні»;

- ТОВ «Рейдал Капітал» має 1 працюючу особу, а за період з 01.10.2013р. по 31.03.2014р. встановлено формування податкового кредиту за рахунок контрагентів постачальників, індивідуальні податкові номера яких рахуються як не визначені (неіснуючі) контрагенти;

- ТОВ «Хай-Тек Технолоджи» має 1 працюючу особу, балансова вартість основних фондів 0, на підприємстві відсутні офісні та складські приміщення, виробничі потужності, транспортні засоби, які необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності,

Податковий орган приходить до висновку, що вищенаведене свідчить про неможливість підтвердження в ході перевірки факту придбання ПрАТ «МТС Україна» будівельно-монтажних робіт та інших видів робіт у ТОВ «ВКП «Дема» та їх використання в господарській діяльності. Тобто, ТОВ «ВКП «Дема» при відсутності основних засобів, складських приміщень, транспортних засобів, трудових ресурсів не мало можливості здійснювати основний вид діяльності - будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій, а отже ПрАТ «МТС Україна» завищено суму кредиту по ПДВ з урахуванням коефіцієнту перерахунку (91,62%) на сум 47 468,83 грн. у березні 2014року.

В той же час, податковий орган не довів суду, яким чином діяльність ТОВ «Рейдал Капітал», ТОВ «Хай-Тек Технолоджи» та ТОВ «Арагон Трейд» пов'язана з господарською діяльністю позивача.

Зокрема, предметом договору, укладеного між позивачем та ТОВ «ВКП «Дема» є підряд на будівництво базових станцій та контролерів мобільного (рухомого) зв'язку.

При цьому, в Акті перевірки не зазначено про те, які саме господарські операції вчинялися між ТОВ «ВКП «Дема» та ТОВ «Рейдал Капітал», ТОВ «Хай-Тек Технолоджи» та ТОВ «Арагон Трейд», яким був їх предмет, умови, строки тощо. А тому неможливо встановити зв'язок таких господарських операцій з господарськими операціями між позивачем та ТОВ «ВКП «Дема».

Суд звертає увагу, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, ґрунтуються виключно на аналізі господарської діяльності контрагента позивача, а отже висновки акту перевірки не містять жодного доказу щодо встановлення наявності умислу посадових осіб ПрАТ «МТС Україна» на ухилення від оподаткування.

Також, судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Євроінформ» укладено Договір від 01.05.2009р. № EVRO-SRV-05/09, предметом якого є надання Замовником доступу абонентів Постачальника до телекомунікаційних послуг Замовника за кодом « 8-703».

В підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивач надав суду копії первинної документації. Зокрема, відповідно до податкової накладної та акту надання послуг №03/14 постачальником за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року надано послуги на суму 723 537 грн., у тому числі ПДВ 120 589,60 грн. Сума податку на додану вартість за зазначеною накладною включено ПрАТ «МСТ Україна» до податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстрах отриманих податкових накладних за березень 2014 року.

В той же час, податковий орган вважає, що вказаний договір має безтоварний характер.

Вказані висновки податкового органу ґрунтуються на інформації, викладеній в акті від 27.06.2014р. №99/04-61-22-04/30004486 ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська «Про неможливість проведення зустрічної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «Євроінформ» з питань документального підтвердження господарських відносин за період з 01.03.2014р. по 31.03.2014р.

Враховуючи неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Євроінформ» щодо підтвердження господарських відносин із суб'єктами господарювання за період з 01.03.2014 року по 30.03.2014 року, встановлено порушення ч. 5 ст. 203, ст. 215, 228, 662, 655,656 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах здійснених по ланцюгу вбачаються такі, що мають ознаки «нереальності здійснення операцій» та формування податкових зобов'язань з покупцями за період березень 2014 року - ПрАТ «МТС Україна».

Податковий орган стверджує про неможливість підтвердження в ході перевірки факту придбання позивачем послуг у ТОВ «Євроінформ» та їх використання в господарській діяльності.

Враховуючи зазначені обставини, відповідач стверджує, що ПрАТ «МТС Україна» по взаємовідносинах з ТОВ «Євроінформ» завищено суму кредиту по ПДВ з урахуванням коефіцієнту перерахунку (91,62%) на суму 120 589,60 грн. у березні 2014року.

Також, судом встановлено, що між позивачем та ФОП ОСОБА_3 укладено Договір від 20.11.2009р. № 37, згідно якого Продавець поставляє, а Покупець приймає, оплачує і реалізує кінцевому споживачу стартові пакети МТС, стартові пакети ДЖИНС і єдині ваучери, а також надає послуги з популяризації і просуванню продуктів МТС, підвищенню попиту на них у кінцевих споживачів на території Львівської області.

Угодою № 37 від 01.10.13 «Про заміну сторони в договорі» обов'язки Покупця перейшли до ТОВ «КОЛЛ-СТАР» (код ЄДРПОУ 38797057).

Як вбачається з первинної документації, наданої позивачем до суду, Покупець за березень 2014 року придбав товару на 103 621,26 грн. із них ПДВ 17 270 грн.

На підтвердження факту придбання товару сторонами підписані рахунки-фактури та накладні, складено та підписано акт виконаних робіт №5214064994 від 31.03.2014р. за період з 01.03.2014р. по 31.03.2014р. на суму 103 621,26 грн. в т.ч. ПДВ.

Окрім того, згідно заяви про залік зустрічних однорідних вимог від 31.03.2014р. ПрАТ «МТС Україна» відповідно до ст. 203 Господарського кодексу України і ст. 601 Цивільного кодексу України проведено залік зустрічних однорідних вимог по вищевказаних грошових зобов'язаннях на суму 103 621,26 грн.

Податковий орган, посилаючись на акт від 30.07.2014р. №4870/06-25-22-02/38797057 Житомирською ОДПІ «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Колл-Стар» з питань формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за березень 2014 року», стверджує про фіктивність правочинів, вчинених між ПрАТ «МТС Україна» та ТОВ «Колл-Стар».

Зокрема, даною перевіркою ТОВ «Колл-Стар» встановлено порушення ст. 22, ст. 44, ст. 185, ст. 187, ст. 198 Податкового кодексу України. Податковий орган зазначає про неможливість підтвердження в ході перевірки факту придбання послуг у ТОВ «Колл-Стар» та їх використання в господарській діяльності.

На підставі зазначеного, податковий орган зазначає, що ПрАТ «МТС Україна» завищено суму кредиту по ПДВ з урахуванням коефіцієнту перерахунку (91,62%) на суму 17 270,21 грн. у березні 2014 року.

Проте, суд звертає увагу, що висновки щодо фіктивності правочинів, укладених між позивачем і ТОВ «Колл-Стар» ґрунтуються виключно на аналізі господарської діяльності останнього, а отже висновки акту перевірки не містять жодного доказу щодо встановлення наявності умислу посадових осіб ПрАТ «МТС Україна» на ухилення від оподаткування.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд зазначає, що реальність господарських операцій (господарських відносин) ПрАТ «МТС Україна» з ТОВ «Фракія», ПП «НЕОПОЛ», ТОВ «ВКП «Дема», ТОВ «Євроінформ», ТОВ «Колл-Стар» підтверджена фактичним рухом товарів від постачальника до покупця, оплатою товарів; складеними відповідно до вимог чинного законодавства документами, в яких зафіксовані факти та обставини господарських операцій (договорами, контрактами, видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями, довіреностями, сертифікатами, актами приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо).

Суд звертає увагу, що висновки акту перевірки щодо реальності здійснення господарських операцій між позивачем і зазначеними контрагентами ґрунтуються виключно на аналізі господарської діяльності ТОВ «Фракія», ПП «НЕОПОЛ», ТОВ «ВКП «Дема», ТОВ «Євроінформ», ТОВ «Колл-Стар» та їх контрагентів, які не мають жодного відношення до фінансово-господарської діяльності позивача, а отже висновки акту перевірки не містять жодного доказу щодо встановлення наявності умислу посадових осіб позивача на ухилення від оподаткування.

При цьому, суд звертає увагу на те, що податковий орган в Акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, які містять первинні бухгалтерські документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо невідповідності податкових накладних, виписаних на ім'я ПрАТ «МТС Україна» контрагентами, вимогам чинного законодавства України.

З огляду на таке, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Законодавством України на однуіз сторін цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усіма виконавцями, постачальниками по ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з виконавців, постачальників у ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок, зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на декларування валових витрат та права на податковий кредит з податку на додану вартість, яке виникло в результаті сплати податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг).

Так само і відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності. Отже, в даному разі для перевірки законності здійснених донарахувань оспорюваних сум податкових зобов'язань позивачеві дослідженню підлягають обставини щодо реальності здійснення господарських операцій та правильності формування даних податкового обліку за наслідками виконання цих операцій.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010р. № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини.

Так, в пункті 71 рішення у справі «Булвес» АД проти Болгарії» Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: "…Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії", у пункті 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Вказаний підхід до визначення недопустимості порушення майнових прав особи знаходить своє продовження у праві Європейського союзу, зокрема у Шостій Директиві № 77/388/ЄЕС від 17.05.1977р. щодо гармонізації законодавства держав-членів стосовно податків з обороту (надалі - також "Шоста Директива").

Закон України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» визначає сферу оподаткування (зокрема, непрямі податки) як пріоритетну сферу для виконання програми адаптації українського законодавства. Даний закон визначає, що елементом адаптації законодавства має стати перевірка проектів законів України та інших нормативно-правових актів на їх відповідність acquis communautaire (право ЄС) з метою недопущення прийняття актів, які суперечать acquis Європейського Союзу. Тобто, податкове законодавство України, а, відповідно, його тлумачення та застосування, не може суперечити положенням Шостої Директиви. Це підтверджується позицією Суду Європейського Союзу (Суд ЄС), яка відповідно застосовується ЄСПЛ для вирішення справи "Булвес"АД проти Болгарії", а саме: "…Операції самі по собі не визнаються недійсними через шахрайство з ПДВ, складають поставки товарів чи послуг особою, яка виступає у ролі платника податку, та економічну діяльність в розумінні статей 2(1). 4 та (1) Шостої Директиви, де такі поставки і така діяльність відповідають об'єктивним критеріям, на яких базуються визначення даних термінів, незважаючи на наміри іншого продавця, який приймає участь у тій самій низці поставок та/або потенційно шахрайський характер будь-якої іншої операції платником податку, який розглядається, про що платник податку не знав і не міг знати. Право на податковий кредит особи зі статусом платника податку, яка здійснює такі операції, не може залежати від факту, що у низці поставок, в яку входять ці операції, попередня чи наступна операція є недійсною через шахрайство з ПДВ, про яке платник податку не знав і не міг знати".

Рішення Європейського Суду з прав людини згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" мають в Україні значення джерела права. Більше того, частина 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає врахування практики Європейського Суду з прав людини при вирішенні справ.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені статтею 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до положень ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Обов'язковість установлення умислу поширюється на визнання недійсними правочинів, вчинених із метою, що суперечить інтересам держави і суспільства (ч. 3 ст. 228 ЦК України).

Суд звертає увагу, що доказом наявності вини сторони у формі умислу може бути лише вирок по кримінальній справі відносно посадових осіб товариства, який набрав законної сили.

Матеріали справи таких відомостей не містять.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. №742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, а саме статус постачальника товарів (послуг), придбання яких є підставою для формування податкового кредиту та/або сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

При цьому для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо). Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Суд звертає увагу, що станом на дату укладення і виконання договорів між позивачем та ТОВ «Фракія», ПП «НЕОПОЛ», ТОВ «ВКП «Дема», ТОВ «Євроінформ», ТОВ «Колл-Стар» вказані суб'єкти господарювання були зареєстровані у передбаченому законодавством порядку і були платниками ПДВ, тобто мали спеціальну податкову та цивільну правосуб'єктність.

Платник податків (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальником товару (робіт, послуг), відомості щодо якого містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та який перебуває на обліку в податковому органу, в тому числі зареєстрований платником податку на додану вартість, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на валові витрати чи податковий кредит за можливу неправомірну діяльність контрагента.

В Акті перевірки немає жодних посилань на те, що свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість контрагентів були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання договорів.

Окрім того, відповідно до правової позицій Вищого адміністративного суду України, викладеної в ухвалі від 03.05.2012р. по справі № К/9991/11271/12, наявність реєстрації контрагента на час вчинення спірних операцій є свідченням наявності у них необхідного обсягу правосуб'єктності для здійснення таких операцій, тоді як перевірка проведення такої реєстрації з дотриманням вимог законодавства перебуває поза межами можливого контролю платника.

Щодо посилання ДПІ у Шевченківському районі м. Києва в Акті перевірки на акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів (зокрема, акт від 21.08.2014р. №440/26-53-22-01-15/38497800 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Фракія» (код за ЄДРПОУ 38497800) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.03.2014р. по 31.03.2014р.» та акт від 27.06.2014р. №99/04-61-22-3/30004486 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Євроінформ» (код за ЄДРПОУ 30004486) з питань документального підтвердження господарських відносин за період з 01.03.2014р. по 30.03.2014р.) суд зазначає наступне.

Згідно з п. 73.5 Податкового кодексу України зустрічні звірки проводяться органами державної податкової служби виключно з метою отримання податкової інформації.

При цьому, зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, висновки про порушення платником податків вимог податкового законодавства можуть робитися контролюючим органом виключно на підставі проведеної перевірки, а не звірки.

Крім того, як звертає увагу Вищий адміністративний суд України в Ухвалі від 10.06.2013р. у справі № К/9991/69832/12, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України право платника податку на податковий кредит ставить в залежність від отримання податкової накладної, а не від проведення зустрічних звірок контрагентів платника податку (позивача) та знаходження їх посадових осіб за юридичними адресами.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що волевиявлення позивача на укладення договорів було вільним та відповідало внутрішній волі, а договори спрямовані на реальне настання передбачених ним наслідків.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність включення до складу податкового кредиту коштів, сплачених позивачем відповідно до договорів, укладених із ТОВ «Фракія», ПП «НЕОПОЛ», ТОВ «ВКП «Дема», ТОВ «Євроінформ», ТОВ «Колл-Стар», а отже податкове повідомлення-рішення №0002884201 від 11.11.2014р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 953 276,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 476 638,00 грн. винесено відповідачем необґрунтовано, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач, як суб'єкт владних повноважень не виконав покладений на нього законом обов'язок і не довів правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для їх задоволення.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного акціонерного товариства «МТС Україна» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002884201 від 11.11.2014р., в якому нараховано (збільшено) суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного акціонерного товариства «МТС Україна» (код ЄДРПОУ 14333937) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 925 грн. 68 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний 15.12.2014 р.

Суддя В.П. Шулежко