Постанова

від 23.12.2014 по справі 826/17957/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 грудня 2014 року № 826/17957/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Веб Студія" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

18 листопада 2014 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю «Веб Студія» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 30 жовтня 2014 року № 14952655213 та № 149426552213.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/17957/14, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 03 грудня 2014 року.

У судовому засіданні 03 грудня 2014 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача заперечив проти позовних вимог.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що на підставі наказу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 01 жовтня 2014 року № 2830 та направлення на проведення перевірки від 07 серпня 2014 року № 1668/26-55-22-10, згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Веб Студія» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Старксервіс» (п.н. 38292311) за період з 01 грудня 2012 року по 31 січня 2014 року, за результатом якої складено акт перевірки від 15 жовтня 2014 року № 958/26-55-72-15.

Як висновок проведеної перевірки встановлено наступні порушення:

- підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на суму 69382,00 грн.

- пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на суму 74516,00 грн.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 30 жовтня 2014 року № 149526552213 Товариству з обмеженою відповідальністю «Веб Студія» збільшено грошове зобов'язання з податку на податку на прибуток на суму 86728,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 69382,00 грн., за штрафними санкціями - 17346,00 грн.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 30 жовтня 2014 року № 149426552213 Товариству з обмеженою відповідальністю «Веб Студія» збільшено грошове зобов'язання з податку на податку на додану вартість на суму 93147,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 74516,00 грн., за штрафними санкціями - 18631,00 грн.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковим повідомленням - рішенням та податковою вимогою й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нереальності господарських відносин між ним та ТОВ «Старксервіс» (п.н. 38292311).

Заперечення відповідача, співпадають з висновками акта від 15 жовтня 2014 року № 958/26-55-72-15.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ «Старксервіс», обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Матеріали справи свідчать, що 27 грудня 2012 року між ТОВ «Веб Студія» (Замовник) та ТОВ «Старксервіс» (Виконавець) укладено Договір про надання рекламних послуг № 271212, а 30 грудня 2013 року було укладено аналогічний договір № 301213 яким було фактично продовжено договірні відносини на 2014 рік відповідності до зазначених договорів було укладено додаткові угоди на підставі яких у ТОВ «Старксервіс» виникли перед позивачем зобов'язання щодо просування сайту http://luxoptica.ua В соціальній мережі та Інтернет. Зазначені господарські правовідносини тривали протягом усього перевіряє мого періоду.

Впродовж 2013 року та січня 2014 року позивачем та ТОВ «Старксервіс» підписувались акти виконаних робіт на загальну суму 273480,00 грн., в тому числі сума ПДВ - 45612,65 грн.

Позивачем зазначено, що разом з актами ТОВ «Старксервіс» на електронному носії надавались звіти щодо наданих послуг у форматі ppt. За цими звітами відповідальний співробітник підприємства перевіряв надані послуги. У випадку, коли надані послуги відповідали вимогам встановлених договором, підписувались акти виконаних робіт.

Оплата за надані послуги здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують відповідні копії платіжних доручень.

В свою чергу, ТОВ «Старксервіс» виписало на адресу позивача наступні податкові накладні: № 541 від 30 січня 2013 року на суму 19000,00 грн., № 581 від 31 січня 2013 року на суму 9260,00 грн., № 91 від 06 лютого 2013 року на суму 11500,00 грн., № 302 від 15 лютого 2013 року на суму 14060,00 грн., № 392 від 20 березня 2013 року на суму 9600,00 грн., № 121 від 05 квітня 2013 року № 13500,00 грн., № 391 від 18 квітня 2013 року на суму 13500,00 грн., № 151 від 13 травня 2013 року на суму 8900,00 грн., № 242 від 16 травня 2013 року на суму 6000,00 грн., № 14 від 06 червня 2013 року на суму 8000,00 грн., № 15 від 17 червня 2013 року на суму 6000,00 грн., № 12 від 08 липня 2013 року на суму 8100,00 грн., № 13 від 12 липня 2013 року на суму 4050,00 грн., № 14 від 18 липня 2013 року на суму 2300,00 грн., № 71 від 09 серпня 2013 року на суму 8100,00 грн., № 72 від 21 серпня 2013 року на суму 20000,00 грн., № 15 від 06 вересня 2013 року на суму 12600,00 грн., № 16 від 09 вересня 2013 року на суму 8000,00 грн., № 17 від 18 вересня 2013 року на суму 3600,00 грн., № 50 від 07 жовтня 2013 року на суму 5000,00 грн., № 51 від 08 жовтня 2013 року на суму 7100,00 грн., № 52 від 23 жовтня 2013 року на суму 10800,00 грн., № 49 від 11 листопада 2013 року на суму 11600,00 грн., № 50 від 15 листопада 2013 року на суму 10000,00 грн., № 51 від 19 листопада 2013 року на суму 6500,00 грн., № 145 від 16 грудня 2013 року на суму 9300,00 грн., № 146 від 17 грудня 2013 року на суму 19890,00 грн., № 147 від 26 грудня 2013 року на суму 3110,00 грн., № 148 від 31 грудня 2013 року на суму 19000,00 грн., № 17 від 14 січня 2014 року на суму 5000,00 грн.

01 листопада 2012 року було укладено Договір № 011112 відповідно до умов якого TOB «Старксервіс» виконати для TOB „Веб Студія" такі роботи: проведення фотозйомки (студійна зйомка, зйомка за межами студії) постпродакшн фото, створення порт фоліо для участі Worldwebstudio у фестивалі (проект „Пан Органік"); проведення фотозйомки команди Worldwebstudio (студійна зйомка, включно послуги стиліста, візажиста та перукаря), постпродакшн фото (включно фотошоп).

24 грудня 2012 року відповідно до Акту № 150 про виконані роботи нашому підприємству було передано результати робіт, а саме 48 унікальних фото на 2 СД дисках та 1 210 фото, з них 125 унікальних на З СД дисках. Загальна вартість робіт становила 95 120,00 грн. в т.ч. ПДВ - 15 833,00 грн.

Позивачем отримано податкову накладну № 451 від 24 грудня 2012 року.

25 грудня 2012 року виконані TOB "Старксервіс" роботи нами були повністю оплачені.

13 листопада 2013 року між TOB «Старксервіс» та позивачем укладено договір по надання рекламних послуг в мережі Інтернет № 1381113 відповідно до умов якого TOB «Старксервіс» надавало рекламні послуги щодо розміщення рекламних матеріалів у вигляді так званого «банеру" на сайтах forbes.ua, adme.ua, finance.ua в періоди з 17 листопада 2013 року по 17 грудня 2013 року та з 27 грудня 2013 року та по 27 січня 2014 року.

Сторонами було підписано ряд додатків до цього договору, а саме № 1 від 13 листопада 2013 року, № 2 від 13 листопада 2013 року, № 3 від 13 листопада 2013 року, №№ 4-6 від 07 грудня 2013 року, якими було узгоджено тривалість та вартість рекламної кампанії, сайти на яких мали бути розміщені рекламні матеріали підприємства та інші параметри послуги.

Факт надання рекламних послуг було оформлено актом № 23 від 27 січня 2014 року на суму 28 927,68 гривень в т.ч. ПДВ 4 821,28 грн.

У якості додатку до цього акту TOB «Старксервіс» було додано фотографії, які підтверджують факт розміщення рекламних матеріалів нашого підприємства.

Також сторонами було підписано акт надання послуг № 3981 від 17 грудня 2013 року на суму 19 890,00грн. в т.ч. ПДВ 3 315,00 грн. До цього акту також було додано докази надання рекламних послуг.

TOB «Старксервіс" виписано податкові накладні № 18 від 20 січня 2014 року на суму 10 000, грн. в т.ч. ПДВ 1 666,67 грн. та 25 від 27 січня 2014 року на суму 18 927,68 грн. в т.ч. ПДВ 13 154,61 грн.

Оплата за надані послуги здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують відповідні банківські виписки.

23 вересня 2013 року між ТОВ «Веб Студія» та ТОВ «Старксервіс» укладено договір № 23092013 відповідно до умов якого ТОВ «Старксервіс» зобов'язалось виконати роботи зі створення веб-сайту.

30 вересня 2013 року сторонами підписано акт виконаних робіт № 2755 на суму 29 700,00 грн., в т.ч. ПДВ 4 950,00 грн., та отримано податкову накладну № 25.

Оплата за надані послуги здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують відповідні банківські виписки.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

З аналізу статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Як вбачається з обставин справи, позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість перевіряємий період в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Старксервіс», у зв'язку з придбанням послуг.

Суд звертає увагу, що наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальником/продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведенння реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції ; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Таким чином, право на податковий кредит з податку на додану вартість виникає в результаті придбання товарів і послуг з метою використання в господарській діяльності. При цьому операція з придбання повинна бути реальною, тобто повинна мати місце об'єктивна зміна складу активів платника податків.

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку понесені витрати на придбання послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.

Вирішуючи питання про реальність операцій з надання послуг й питання використання їх у власній господарській діяльності, суд звертає увагу на наступне.

Обґрунтовуючи доцільність придбання у послуг у ТОВ «Старксервіс», позивач зазначає, що 03 липня 2012 року між ТОВ «Веб Студія» та ТОВ «Люксоптика Холдінг» укладено договір про надання послуг № 030712. До зазначеного договору було укладено додатки, відповідно до яких позивач зобов'язується надавати рекламні послуги щодо просування сайту Замовника http://luxoptica.ua в соціальній мережі та Інтернет.

27 грудня 2012 року з метою виконання вищенаведеного договору укладено з ТОВ «Старксервіс» Договір про надання рекламних послуг № 271212. На підтвердження зазначених господарських відносин позивачем надано відповідні акти наданих послуг січень 2013 року по січень 2014 року які підписані між позивачем та ТОВ «Старксервіс» та між позивачем та ТОВ «Люксоптика Холдінг».

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів оплати ТОВ «Люксоптика Холдінг» отриманих від позивача послуг.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Веб Студія» здійснює діяльність у сфері видання іншого програмного забезпечення, з урахуванням чого замовлення у ТОВ «Старксервіс» послуг, надання яких є основним видом діяльності позивача, є необґрунтованим.

Таким чином, матеріали справи не містять доказів на підтвердження економічної доцільності придбання у ТОВ «Старксервіс» рекламних послуг .

Крім цього, впродовж 2013 року між позивачем та ТОВ «Старксервіс» укладались Договори про надання рекламних послуг, проведення фотозйомки, тощо.

На підтвердження реальності зазначених Договорів позивачем надано фотокопії банерної реклами в Інтернеті; скріншоти сайту розробленого на виконання Договору № 23092013 від 23 вересня 2013 року; роздруківку звітів про просування сайту ТОВ «Люксоптика Холдінг» в соціальних мережах та Інтернет; СД диск з звітами щодо просування сайту ТОВ «Люксоптика Холдінг» в соціальних мережах та Інтернет; вибіркову роздруківку фотографій за договором № 011112 від 01 листопада 2012 року; СД диски з фотографіями за договором № 011112 від 01 листопада 2012 року.

Разом з тим, вищезазначені матеріали не підтверджують надання рекламних послуг саме ТОВ «Старксервіс», оскільки жодних посилань на виконавця зазначені документи не місять.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження вищезазначених доводів, а саме економічної доцільності придбання у ТОВ «Старксервіс» рекламних послуг.

Також, позивачем не надано документів на підтвердження факту придбання послуг з метою та в цілях господарської діяльності.

Відсутні докази, які свідчили би про реальність рекламних послуг, про їх надання, адже матеріали справи не містять кінцевого результату наданих послуг. Також, вищезазначений перелік послуг є досить широким та не вичерпним, а тому встановлення яких саме рекламних послуг замовлялось позивачем не вбачається можливим.

Наявні у матеріалах справи податкові накладні та акти містять лише загальну назву - послуги з просування сайту, без деталізації змісту та обсягу таких послуг; не містять інформації про посаду, прізвище та ініціали особи, яка їх підписала, або іншої інформації, що дала б змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операції та наявність у неї відповідних повноважень, а відтак в силу наведених вище правових норм такі документи не є належно оформленими первинними документами для підтвердження факту правомірності формування податкового кредиту з ПДВ.

Надані фотокопії банерної реклами в Інтернеті; скріншоти сайту розробленого на виконання Договору № 23092013 від 23 вересня 2013 року; роздруківку звітів про просування сайту ТОВ «Люксоптика Холдінг» в соціальних мережах та Інтернет є лише роздруківками із відповідною інформацією, які не підтверджують реальність господарської операції позивача та ТОВ «Старксервіс» та не дають змогу ідентифікувати участь контрагента у наданні зазначених послуг.

Позивачем не спростовано належними доказами доводи податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення вказаних господарських операцій, а відтак, з урахуванням вказаних обставин такі документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання послуг.

Позивачем не надано документального підтвердження тих обставин та відносин, які супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності підтверджують їх реальне виконання, а відтак, і не доведено того, що обумовлені правочином надані послуги надані саме цим контрагентом.

Таким чином, суд зазначає, що матеріали справи не місять доказів на підтвердження реальності господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Старксервіс», а надані документи не дають змогу ідентифікувати участь саме ТОВ «Старксервіс» у наданні рекламних послуг та послуг з обслуговування сайту. При цьому, суд наголошує, що не підтверджено економічну доцільність взаємовідносин позивача та ТОВ «Старксервіс» з огляду на вид діяльності позивача.

З огляду на викладене, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків контролюючого орган про порушення підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України.

Разом з тим, суд зазначає, що послання контролюючого органу на свідчення ОСОБА_1 не є доказом в розумінні статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України його непричетності до господарської діяльності товариства.

Щодо вироку Шевченківського районного суду міста Києва від 24 вересня 2013 року, якою затверджено визнання винуватості та визнав ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 27 ч.1 ст. 205 КК України та ч.5 ст. 27 ч 2 ст. 205 КК України, суд погоджується із доводами позивача в частині того, що гр. ОСОБА_2 не був посадовою особою ТОВ «Старксервіс» (що вбачається і з самого вироку) та не підписував жодного документа під час здійснення фінансово-господарських операцій між нашим підприємством та ТОВ «Старксервіс» за перевіряємий період, тому зазначений вирок суду не є належним доказом.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлень-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Веб Студія» не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про судовий збір, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Законом України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» встановлено у 2014 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня - на рівні 1218,00 грн.

Враховуючи розмір майнових вимог, позивачу, в даному випадку, за звернення до адміністративного суду із майновим позовом слід було сплатити 3597, 50 грн.

Водночас, частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 359,75 грн., а тому, враховуючи, результат розгляду адміністративної справи та розмір сплаченого судового збору, решта суми судового збору у розмірі 3237,75 грн. підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Веб Студія» відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Веб Студія» (код ЄДРПОУ 31200774) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31218206784007, код класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 3237,75 грн. (три тисячі двісті тридцять сім гривень сімдесят п'ять копійок).

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник