Постанова

від 23.12.2014 по справі 826/16969/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 грудня 2014 року № 826/16969/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудсервіс-5" ЛТД" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправною та скасування податкової вимоги

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рембудсервіс-5» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкової вимоги від 15 жовтня 2014 року та рішення про опис майна у податкову заставу від 15 жовтня 2014 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/16969/14.

В судовому засіданні 10.12.2014 представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просили задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову та просив відмовити у його задоволенні.

Крім того, в судовому засіданні 10.12.2014 представники сторін заявили клопотання про продовження розгляду справи без їх участі.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи положення ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 10.12.2014 суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві було винесено податкову вимогу від 15.10.2014 № 9547-25 (т. 1, арк. 12), згідно якої станом на 14.10.2014 сума податкового боргу ТОВ «Рембудсервіс-5» (код ЄДРПОУ 23497351) за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 18063,33 грн., з якої за основним платежем - 0,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 0,00 грн., пеня - 18068,33 грн., за платежами податок на прибуток приватних підприємств та ПДВ.

Крім того, ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві було прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 15.10.2014 (т. 1, арк. 13).

Позивач не погодився з такою позицією податкового органу, оскільки, стверджує, що сума податкового боргу ТОВ «Рембудсервіс-5» є неузгодженою, а тому звернувся до суду.

Оцінивши за правилами ст. 86 КАС України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до п. 59.3 ст. 59 ПК України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно пп. 88.1 ст. 88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до п. 89.1 ст. 89 ПК України, право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відтак, з аналізу вищенаведених норм вбачається, що право на формування податкової вимоги виникає у податкового органу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання.

Крім того, право податкової застави надано податковому органу для забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, якщо платник податків має податковий борг.

Відтак, обов'язковою умовою для винесення податкової вимоги та застосування податкової застави є наявність узгодженого податкового боргу у платника податків.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п. 56.18 ст. 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві були винесені податкові повідомлення-рішення від 16.01.2014:

- № 6826552208, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 76786,00 грн. (основний платіж - 61425,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 15356,00 грн., т. 1, арк. 14);

- № 6726552208, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 73125,00 грн. (основний платіж - 58500,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 14625,00 грн., т. 1, арк. 15).

Проте, ТОВ «Рембудсервіс-5» не погодилося з податковими повідомленнями-рішеннями від 16.01.2014 № 6826552208 та № 6726552208 та оскаржило їх в судовому порядку.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2014 по справі № 826/651/14 було відмовлено ТОВ «Рембудсервіс-5» у задоволенні позову до ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.01.2014 № 6826552208 та № 6726552208 (т. 1, арк. 16-21).

У зв'язку з чим, ТОВ «Рембудсервіс-5» 28.03.2014 засобами поштового зв'язку направило до Київського апеляційного суду України апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2014 по справі № 826/651/14 (т. 1, арк. 22-28).

Згідно ч. 1 ст. 254 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві 15.10.2014 були винесені податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу, оскільки відповідач стверджує, що йому було невідомо про оскарження постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2014 по справі № 826/651/14.

Однак, суд звертає увагу відповідача, що згідно п. 56.18 ст. 56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, податковий орган при винесенні податкової вимоги повинен бути обізнаним в повній мірі про узгодженість боргу платника податків, оскільки це єдина умова, яка дає контролюючому органу право на винесення податкової вимоги.

Крім того, як вбачається із постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2014 по справі № 826/651/14, ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві був відповідачем по справі, тож жодним чином не був обмежений в праві подати до суду відповідне клопотання про отримання інформації щодо набрання вищевказаною постановою законної сили.

Однак, відповідач не надав суду доказів, що ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві зверталося до суду з клопотанням про отримання інформації щодо набрання постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2014 по справі № 826/651/14 законної сили.

Відтак, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно на підставі припущень виніс податкову вимогу від 15.10.2014 № 9547-25 та зазначив, що борг ТОВ «Рембудсервіс-5» є узгодженим, в той час як товариство в апеляційному порядку оскаржило постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2014 по справі № 826/651/14.

Крім того, суд звертає увагу відповідача, що рішення про опис майна у податкову заставу виноситься з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, якщо платник має податковий борг.

Отже, як було встановлено судом, на момент винесення податкової вимоги від 15.10.2014 № 9547-25 та рішення про опис майна у податкову заставу від 15.10.2014 у ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві були відсутні підстави вважати, що податковий борг ТОВ «Рембудсервіс-5», згідно податкових повідомлень-рішень від 16.01.2014 № 6826552208 та № 6726552208 був узгодженим.

Отже, на момент винесення податкової вимоги від 15.10.2014 № 9547-25 та рішення про опис майна у податкову заставу від 15.10.2014 податковий борг позивача з ПДВ та податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 18068,33 грн., який виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 16.01.2014 № 6826552208 та № 6726552208 був неузгодженим в силу п. 56.18 ст. 56 ПК України, оскільки, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

У зв'язку з чим, ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві було позбавлене права формувати податкову вимогу від 15.10.2014 № 9547-25 та виносити рішення про опис майна у податкову заставу від 15.10.2014, оскільки, податковий борг ТОВ «Рембудсервіс-5» в розмірі 18068,33 грн. був неузгодженим до дня набрання законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва в адміністративній справі № 826/651/14.

Згідно ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України,у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовної вимоги щодо визнання протиправними податкової вимоги від 15.10.2014 № 9547-25 та рішення про опис майна у податкову заставу від 15.10.2014.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а, відтак, такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудсервіс-5» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною податкову вимогу державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 15.10.2014 № 9547-25.

3. Визнати протиправним рішення державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про опис майна у податкову заставу від 15.10.2014.

4. Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудсервіс-5» (код ЄДРПОУ 23497351) понесені судові витрати в розмірі 255,78 грн. (двісті п'ятдесят п'ять грн. 78 коп.).

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник