Ухвала

від 26.11.2014 по справі 820/14149/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2014 р.Справа № 820/14149/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - Мосійчук Р.С., Юсупової М.С., Гирі В.О., Піскун О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2014р. по справі № 820/14149/14

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_6

до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання дій незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

28.07.2014 року позивач - ФО-П ОСОБА_6 - звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати незаконними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФО-П ОСОБА_6, за результатами якої було складено акт від 01.07.2014 року № 2269/20-33-17-02-07, та скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача № 0015541702 від 17.07.2014 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2014 року у задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримала в повному обсязі, просила постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.

Представники відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просили постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представників сторін, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач - ОСОБА_6 зареєстрований виконавчим комітетом Харківської міської ради 03.04.2000 року в якості фізичної особи - підприємця за номером НОМЕР_2, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця. (а. с. 114).

17.04.2014р. контролюючий орган направив на адресу позивача запит за №927/М/20-33-17-02 про надання пояснень та їх документального підтвердження по господарським операціям з ТОВ "Террахім" за період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р. (а.с.13).

У відповідь на зазначений запит позивач листом від 06.05.2014р. вх. № М/4377 надав контролюючому органу письмові пояснення та документи щодо взаємовідносин з ТОВ "Террахім" за період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р. (а.с.14-16).

У зв'язку з отриманням податкової інформації про виявлені факти, що свідчать про можливі порушення вимог податкового законодавства вирішено провести документальну позапланову невиїзну перевірку ФО-П ОСОБА_6 з питання достовірності формування податкового кредиту з ПДВ по постачальнику ТОВ "Террахим" (код 36883835) за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року. (а.с. 17)

Відповідачем 20.06.2014р. прийнято наказ №1420 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФО-П ОСОБА_6, в якому визначено термін проведення перевірки 01.07.2014р. (один робочий день). (а.с.17).

На підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, наказу №14120 від 20.06.2014 року контролюючим органом винесено повідомлення від 20.06.2014 року №560 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФО-П ОСОБА_6 (а.с. 18).

01.07.2014р. на підставі наказу №1420 від 20.06.2014р. та повідомлення №560 від 20.06.2014р. контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача по взаємовідносинам з платником податків -ТОВ "Террахім" (код ЄДРПОУ 36883835) - за період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р. з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт №2269/20-33-17-02-07 від 01.07.2014р. (а.с.19-33).

В ході проведення перевірки фінансово - господарської діяльності ФО-П ОСОБА_6 контролюючим органом встановлено порушення, а саме:

- п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.6, п.201.7, п.201.10 ст.201 ПК України та донараховано податку на додану вартість у сумі 4546,30 грн., у тому числі за серпень 2011 року - у сумі 4546,30 грн.;

- неможливість підтвердження реальності здійснення господарських операцій по придбанню ТМЦ (хімічна продукція) від контрагента-постачальника ТОВ "Террахім" на суму ПДВ 9526,09 грн. за серпень 2011 року, контрагентам-покупцям СВК "Дружба" податкове зобов'язання на суму 10668,00 грн. у серпні 2011р., ПАФ "Мир" податкове зобов'язання на суму 2475,09 грн. у вересні 2011 року. (а.с.32).

Не погоджуючись із висновками акту перевірки, позивач надав заперечення №08/07 від 08.07.2014р., в яких вказав на недоліки проведеної перевірки, необґрунтованість висновків акту перевірки та просив відповідача визнати незаконним та скасувати акт №2269/20-33-17-02-07 від 01.07.2014р. (а.с.34-40).

За результатами розгляду заперечень відповідач листом №8875/10/20-33-17-02-12 від 15.07.2014р. повідомив позивача про залишення без змін висновків акту перевірки залишено без змін. (а.с.41-44)

На підставі акту перевірки №2269/20-33-17-02-07 від 01.07.2014р. контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0015541702 від 17.07.2014р. (а.с.45), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 5682,87 грн., з яких 4546,30 грн. - за основним платежем та 1136,57 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Не погодившись з діями відповідача щодо проведення перевірки та з податковим повідомленням - рішенням № 0015541702 від 17.07.2014 року, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв на підставі, в межами повноважень та у спосіб, визначений діючим податковим законодавством, а тому висновки акту перевірки №2269/20-33-17-02-07 від 01.07.2014р. є обґрунтованими та такими, що відповідають дійсним обставинам справи, та прийняте контролюючим органом податкове повідомлення - рішення № 0015541702 від 17.07.2014 року є законним та обґрунтованим.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Положеннями п.61.1, п.61.2 ст.61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.п.62.1.3 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України одним із видів податкового контролю є проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок врегульований ст. 78 Податкового кодексу України, згідно з п.п 78.1.1 п.78.1 якої документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

В силу вимог пункту 79.1 статті 79 ПК документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом (п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України).

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Отже, проведення перевірки як контрольного заходу передбачає обов'язкову наявність підстави, з якою закон пов'язує можливість її проведення.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

З матеріалів справи убачається, що 17.04.2014 року контролюючим органом на адресу ФО-П ОСОБА_6 надсилався запит про надання пояснень та їх документального підтвердження по господарським операціям з ТОВ "Террахім" за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року. ( а.с.13).

На вищевказаний запит ФО-П ОСОБА_6 надав пояснення від 06.05.2014р. вх.№ М/4377 разом з копіями первинних документів. (14-16).

Разом з тим, з аналізу наданого листа-відповіді від 06.05.2014р. вх.№ М/4377 вбачається, що на запит не надано пояснень та документального підтвердження щодо передачі товару, товарно-транспортні накладні, відомості щодо стану розрахунків між позивачем та його контрагентами на початок та кінець перевіряємого періоду, тощо.

Як правомірно враховано судом першої інстанції, позивачем не в повному обсязі надано відповідь на запит №927/М/20-33-17-02 від 17.04.2014р., у зв'язку із чим відповідач мав право на проведення перевірки з підстав , передбачених у п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що контролюючий орган, при проведенні перевірки діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому права позивача не порушені.

Щодо позовних вимог про скасування податкового повідомлення рішення № 0015541702 від 17.07.2014 року колегія суддів зазначає нас тупне.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до положень п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 Податкового кодексу України, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Податкового кодексу України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України.

Згідно ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України, господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями.

Проведення господарських операцій підприємства підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарських операцій є основою для податкового обліку.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги первинні документи, які складені на підтвердження фактичного здійснення господарської операції, а також враховуватись повнота складання всіх підтверджуючих господарські операції документів.

Згідно п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені Податкового кодексу України. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Судовим розглядом встановлено, що між позивачем та ТОВ "Террахім" укладено договір №Х кфо-01/11 про постачання засобів захисту рослин від 22.08.2011р. (а.с. 103-107)

За умовами п.1 цього Договору продавець, згідно замовлення покупця, продає останньому засоби захисту рослин (надалі - ЗЗР), визначені в Додатках до даного договору. Якість товару повинна відповідати стандартам і Держстандартам, що діють в Україні на момент постачання, підтверджуватися сертифікатом якості заводу - виготовлювача.

Згідно з п. 2.1. Договору асортимент ЗЗР, їх загальна кількість, ціна на кожний товар визначається в Додатках, які є невід'ємною частиною Договору.

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що ЗЗР поставляються покупцю окремими партіями, згідно письмової заявки покупця. Поставка першої партії здійснюється протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту виконання Покупцем умов п.3.1.1 Договору.

Згідно з п.2.3, а.2.4 Договору фізична передача та перехід права власності на товар від продавця покупцю проходить після підписання останнім супровідних документів на товар та передачі продавцю (або його представнику) доручення - на отримання товару. Базис поставки продукції - EXW- склад Продавця ( згідно Інкотермс в редакції 2000року).

Пунктом 2.6 Договору передбачено, що товар, що постачається, повинен супроводжуватися всіма документами, необхідними для транспортування і продажу: відвантажувальна накладна, податкова накладна, документ, підтверджуючий якість товару.

12.11.2010 року Міністерством аграрної політики України ФО-П ОСОБА_6 видано ліцензію серії НОМЕР_3 на оптову торгівлю пестицидами, термін дії якої - необмежений. (а.с. 115)

На підтвердження виконання умов договору та подальшої реалізації позивачем надано декларації з ПДВ за серпень 2011 року №49969 від 20.09.2011р. та за вересень 2011 року №55207 від 19.10.2011р., реєстр отриманих та виданих податкових накладних за серпень-вересень 2011 року, видаткові накладні на придбанні товари №РН-0000057 від 29.08.2011р., №РН-0000061 від 25.08.2011р., №РН-0000063 від 26.08.2011р., №РН-0000064 від 29.08.2011р.; отримані податкові накладні №53 від 23.08.2011р., №58 від 25.08.2011р., №59 від 26.08.2011р., №60 від 29.08.2011р.; видаткові накладні на продаж товарів №50 від 25.08.2011р., №52 від 29.08.2011р., №53 від 01.09.2011р., №54 від 30.08.2011р., №62 від 08.09.2011р., №64 від 19.09.2011р.; виписані накладні на продаж товару №50 від 23.08.2011р., №52 від 29.08.2011р., №53 від 01.09.2011р., №54 від 30.08.2011р., №62 від 08.09.2011р., №64 від 19.09.2011р.; виписки банку, платіжні доручення по операціях з контрагентом-постачальником ТОВ "Террахім" та наступними покупцями; реєстр отриманих та виданих накладних за серпень та вересень 2011 року; товарно-транспортні накладні. (а.с. 68-102, 149-154)

Як правомірно враховано судом першої інстанції, з досліджених товарно-транспортних накладних, оформлених ТОВ"Нова пошта", неможливо з'ясувати, що відправником товару є саме ТОВ "Террахім" або його уповноважена особа.

Також, позивачем ні до перевірки, ні під час судового розгляду не надано сертифікатів якості ТМЦ, а саме - террон супер, які були об'єктом спірних господарських відносин.

Крім того, позивачем не надано належних доказів подальшої реалізації ТМЦ у взаємовідносинах з ПАФ "Мир" та СВК "Дружба".

Таким чином, колегія суддів зазначає, що надані позивачем документи не підтверджують реальність зазначеної господарської операції.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач, при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення № 0015541702 від 17.07.2014 року діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому права позивача не порушені.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2014 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2014р. по справі № 820/14149/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Курило Л.В. Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В. Повний текст ухвали виготовлений 01.12.2014 р.