Ухвала

від 09.12.2014 по справі 820/16053/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 р.Справа № 820/16053/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бартош Н.С., Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський завод металургійного інструмента «Вектор» до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В с т а н о в и л а:

У вересні 2014 року позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Харківський завод металургійного інструмента «Вектор» (далі по тексту ТОВ «ХЗМІ «Вектор»), звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання незаконним і скасування податкових повідомлень-рішень відповідача - Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова) - від 01.07.2014 року, прийнятих на підставі акта перевірки № 2312/20-30-22-03/36035739 від 10.06.2014 року:

- № 5220302203, яким за встановлені порушення п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на 174.747 грн. 50 коп. з яких у тому числі 139.789 грн. 00 коп. за основним платежем, 34.949 грн. 50 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- № 5320302203, яким за встановлені порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 11.173 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає про хибність висновків податкового органу про порушення підприємством податкового законодавства, викладених в акті перевірки від 10.06.2014 року № 2312/20-30-22-03/36035739 «Про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Харківський завод металургійного інструмента «Вектор» (код ЄДРПОУ 36035739) з питань перевірки відносин з платниками податків за період січень 2014 року» (далі - Акт перевірки).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року адміністративний позов ТОВ «ХЗМІ «Вектор» задоволено.

Судове рішення вмотивоване тим, що податковий кредит сформований позивачем за господарськими операціями, фактичне виконання яких підтверджено письмовими доказами, отриманий товар позивачем використаний у власній господарській діяльності. Документи підприємства з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, тощо оформлені у відповідності до вимог Податкового кодексу України і Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Угоди між позивачем та контрагентом - ТОВ «ІК «Донецький Кряж» у січні 2014 року укладені відповідно до норм діючого законодавства та свідчать про реальність господарських взаємовідносин.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволені позовних вимог підприємства у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідно до положень ст. 200 КАС України задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ «ХЗМІ «Вектор» з питань перевірки відносин з платниками податків за період січень 2014 року, за наслідками якої складено Акт перевірки № 2312/20-30-22-03/36035739 від 10.06.2014 року (а.с. 16-24), в якому зафіксовано порушення позивачем: п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України - завищено податковий кредит на суму 150.971 грн. 00 коп. у січні 2014 року, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у розмірі 139.798 грн. 00 коп. за січень 2014 року та завищення від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 11.173 грн. 00 коп.

Підставою для зазначених висновків податкового органу, стала інформація отримана від ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області щодо фінансово-господарської діяльності контрагента позивача - ТОВ «ІК «Донецький Кряж», що зафіксована в акті від 17.04.2014 року № 236/05-66-22-02/38959916 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ІК «Донецький Кряж» (код ЄДРПОУ 38959916) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків покупцями та постачальниками, їх реальності та повноти відображення в обліку з ПДВ за січень-лютий 2014 року».

Згідно з актом ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області від 17.04.2014 року № 236/05-66-22-02/38959916 встановлено, що товариство та його посадові особи за місцезнаходженням відсутні; стан платника « 9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням; основний вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля; чисельність працюючих - 3 особи; інформація щодо наявності у платника основних виробничих фондів, транспортних засобів, земельних ділянок та виробничих, офісних і складських приміщень в ДПІ відсутня; неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарської діяльності; документи щодо фінансово-господарської діяльності до перевірки не надані, у зв'язку з чим не має можливості дослідити зміст господарських операцій, обставини укладання угод, що свідчить про нереальність здійснених операцій; декларація з податку на прибуток за 2013 рік до ДПІ не надавалася, у зв'язку з реєстрацією платника 31.10.2013 року; взаємовідносини в січні 2014 року з контрагентами, за рахунок яких сформовано ризиковий кредит, актами перевірок яких встановлено неможливість здійснення господарських операцій (ТОВ «ТБ «Фаворіт», ТОВ «Преміум-Дон» та інші). На підставі аналізу ІС «Податковий Блок» перевіркою встановлена невідповідність придбаного та реалізованого товару ТОВ «ІК «Донецький Кряж» відповідно до зареєстрованих ЄРПН податкових накладних, що свідчить про здійснення підприємством безтоварних операцій. Перевіркою зроблено висновок, що ТОВ «ІК «Донецький Кряж» в січні 2014 року здійснювало діяльність спрямовану на надання податкової вигоди третім особам; неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку передбаченому діючим законодавством України, з підприємствами постачальниками та відповідно, подальшого руху придбаних товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) до покупців; перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських операцій ТОВ «ІК «Донецький Кряж» з контрагентами постачальниками та покупцями зокрема з ТОВ «ХЗМІ «Вектор».

На підставі вищевказаного Акту перевірки, за результатом встановлених порушень ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова винесені податкові повідомлення-рішення від 01.07.2014 року:

- № 5220302203, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість по вітчизняним товарам (роботах, послугах) у загальному розмірі 174.747 грн. 50 коп., з яких за основним платежем 139.789 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 34.949 грн. 50 коп. (а.с. 20);

- № 5320302203 по зменшенню розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 11.173 грн. 00 коп. (а.с. 21).

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції колегія суддів зазначає, правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 201 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України). Виходячи із змісту положень наведеної норми права, формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно - суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Згідно з п.п. 14.1.181 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких актив як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, надані президентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачанні яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітної періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) і послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України).

Згідно п. 138.1 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 статті 138;

- інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5 статті, 138.10 - 138.12 статті 138, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 статті 138 та у статті 139 Кодексу.

Пунктом 138.2 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Положеннями ст. 1 Закону України від 16.07.1999 року N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відтак, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що ТОВ «ХЗМІ «Вектор» документально підтвердило факт здійснення господарських операцій з вищевказаним контрагентом.

Судом встановлено, що між позивачем, ТОВ «ХЗМІ «Вектор» (як замовником) та ТОВ «ІК «Донецький Кряж» (як виконавцем укладено договір на виконання послуг по переробці давальницької сировини №04/01 від 10.01.2014 року. Згідно пп. 1.1. договору виконавець зобов'язується своїми силами і засобами надати послуги з переробки давальницької сировини та виготовлення готової продукції, а замовник зобов'язується прийняти результати переробки та здійснити оплату за виконані роботи відповідно з умовами цього договору. Сировина - труба х / д 32x7,0-7,5 довжиною (кратністю) що дозволяє виготовити необхідну продукцію, далі по тексту іменується «Сировина». Продукція - труба бурова 32x7,0-7,5x4060 (або іншої довжини, згідно додатків), оброблена згідно пп.2 Додатки до Договору, далі по тексту іменується «Продукція». Сировина передається на умовах DDP м. Донецьк за актом приймання-передачі, підписаним в двосторонньому порядку (пп.2.1. Договору). Датою передачі сировини є дата підписання акта прийому-передачі (пп. 2.2. Договору). Сторони по кожній партії сировини, що поставляється додатковою угодою визначають: найменування, кількість, параметри за якістю давальницької сировини; обсяг і перелік послуг з переробки, вартість переробки, строки переробки сировини (пп. 2.3. Договору). Строк дії договору: з 10.01.2014року до 31.12.2014 року, але до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пп. 7.2. Договору).

Також, між позивачем, ТОВ «ХЗМІ «Вектор» (як покупцем), та ТОВ «ІК «Донецький Кряж» (як постачальником) укладено договір № 11/04 від 17.01.2014 року. Згідно пп. 1.1 договору продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець прийняти товар і оплатити його на умовах даного договору. Кількість товару зазначається в додатках до договору (пп.2.1. Договору). Умови поставки - FCA м. Донецьк, згідно з «Інкотермс-2000» (пп.4.3. Договору). Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пп. 10.1. Договору).

У зв'язку з отриманням послуг та придбанням товарно-матеріальних цінностей відбулись реальні зміни майнового стану платника податків, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а саме: податковими накладними, видатковими накладними, актами про прийняття давальницької сировини до договору №04/01 від 10.01.2014 року, актами про надання послуг з переробки, актами про передачу продукції, виробленої з давальницької сировини.

Факт транспортування товару для переробки давальницької сировини, повернення після переробки та доставки товару позивачу підтверджується товарно - транспортними накладними, актами про надання транспортно - експедиційних послуг, банківськими виписками про перерахування коштів за надання послуг з перевезення, які містяться в матеріалах справи.

Розрахунки за вказаними договорами проводилися у безготівковій формі на суму 230880,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

Судом встановлено, що виконання послуг, придбання позивачем товару у ТОВ «ІК «Донецький Кряж», здійснювалось саме в межах господарської діяльності. Згідно довідки АА№518112 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців видами діяльності ТОВ «ХЗМІ «Вектор» є: механічне оброблення металевих виробів; виробництво вогнетривких виробів; лиття сталі; кування, пресування, штампування, профілювання; порошкова металургія; ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; неспеціалізована оптова торгівля.

Отриманий товар було використано позивачем в господарській діяльності для виготовлення продукції, яка в подальшому реалізована ПАТ «ЄМЗ», ПАТ МК «Азовсталь», ВАТ «Запоріжсталь», що підтверджується калькуляціями вартості виробництва продукції, видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

Відповідач не спростував факти отримання товарно-матеріальних цінностей (виконання робіт) за вказаними вище договорами.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що копії долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.44 ПК України та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995року за № 168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, містять визначені законом реквізити, виписані за визначеною законом подією, складені реально існуючими суб'єктами права.

Крім того, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова не встановила порушень позивача щодо відображення в податкових деклараціях сум податкових зобов'язань, а недотримання контрагентом позивача податкового законодавства не є підставою для висновку про порушення саме позивачем вимог податкового законодавства.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про наявність доказів, що надають підстави для висновку про реальність господарських взаємовідносин між ТОВ «ХЗМІ «Вектор» та ТОВ «ІК «Донецький Кряж».

При цьому, колегія суддів зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Відповідачем же, відповідно до приписів ч. 2 ст. 71 КАС України, не надано доказів фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, використання позивачем придбаного товару не за призначенням, несумісності товару (отриманих послуг) з напрямом господарської діяльності.

На думку колегії суддів, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно обґрунтованості позовних вимог ТОВ «ХЗМІ «Вектор», які не спростовані доводами апеляційної скарги.

Виходячи з наведеного, колегія суддів не вбачає підстав, передбачених ст. 202 КАС України для скасування судового рішення та приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення, відповідно до положень ст. 200 КАС України, - без змін.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 160, 167, 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року - без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) Н.С. Бартош

(підпис) Л.О. Донець

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 12 грудня 2014 року.