Ухвала

від 08.12.2014 по справі 818/2247/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2014 р.Справа № 818/2247/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання Дудка О.А.,

за участю: представник відповідача: Дишковця Ю.М., Дудка

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління державної пенітенціарної Служби України в Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.10.2014р. по справі № 818/2247/14

за позовом ОСОБА_2

до Управління державної пенітенціарної Служби України в Сумській області

про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом, в якому просив: стягнути з Управління Державної пенітенціарної служби України в Сумській області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19 жовтня 2013 р. по 05 червня 2014 р.; допустити негайне виконання постанови в частині виплати йому заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року позов задоволено частково, а саме: стягнуто з Управління державної пенітенціарної Служби України в Сумській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19 жовтня 2013 року по 05 червня 2014 року у розмірі 4 110, 30 грн. Допущено негайне виконання постанови суду в частині виплати ОСОБА_2 заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць в сумі 1268, 45 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», КАС України та не відповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом по Управлінню від 06 грудня 2010 р. № 166о/с позивача звільнено з займаної посади на підставі вироку Роменського міськрайонного суду Сумської області від 26 жовтня 2010 року (а.с. 6).

18 жовтня 2013 р. слідчим в особливо важливих справах СВ прокуратури Сумської області Місюрою М.М. винесена постанова про закриття кримінального провадження №42013200240000009 відносно позивача.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 05 червня 2014 року, яка набрала законної сили, ОСОБА_2 поновлено на посаді старшого інспектора (з організації речового та побутового забезпечення) відділу інтендантського та господарського забезпечення Роменської виправної колонії дії Управління Державної пенітенціарної служби України в Сумській області №56 (а.с.7-9).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в частині стягнення середнього заробітку в сумі 4110 грн. 30 коп., в іншій частині позову в задоволенні вимог відмовлено у зв'язку з їх необґрунтованістю.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наказом по Управлінню від 06 грудня 2010 р. № 166 о/с позивача звільнено з займаної посади старшого інспектора відділу інтендантського та господарського забезпечення Роменської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Сумській області (№56) за ст. 67 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ "за вчинення злочину" на підставі вироку Роменського міськрайонного суду Сумської області від 26 жовтня 2010 р.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 05 червня 2014 року у справі № 818/1300/14 адміністративний позов ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді - задоволено частково. Визнано дії Управління Державної пенітенціарної служби України в Сумській області щодо відмови у поновленні ОСОБА_2 на посаді, протиправними. Скасовано наказ від 06.12.2010 року №166 о/с в частині звільнення у запас Збройних Сил України за ст. 67 (за вчинення злочину) капітана внутрішньої служби ОСОБА_2, старшого інспектора відділу інтендантського та господарського забезпечення Роменської виправної колонії №56. Поновлено ОСОБА_2 на посаді старшого інспектора (з організації речового та побутового забезпечення) відділу інтендантського та господарського забезпечення Роменської виправної колонії дії Управління Державної пенітенціарної служби України в Сумській області (№56). Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді старшого інспектора (з організації речового та побутового забезпечення) відділу інтендантського та господарського забезпечення Роменської виправної колонії дії Управління Державної пенітенціарної служби України в Сумській області (№56) звернуто до негайного виконання. В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2014 року у справі №818/1300/14 апеляційну скаргу Управління ДПС України в Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05 червня 2014 р. залишено без задоволення. Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05 червня 2014 р. по справі №818/1300/14 залишено без змін.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, Сумським окружним адміністративним судом, при розгляді трудового спору (справа №818/1300/14 про поновлення ОСОБА_2 на роботі) не було одночасно прийнято рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи.

Отже, враховуючи те, що судом не прийнято відповідне рішення цього питання, позивач не позбавлений права звернення з відповідним позовом щодо стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу поза межами розгляду справи про поновлення його на роботі, шляхом звернення до суду з окремим позовом.

Відповідно до Наказу Державного Департаменту України з питань виконання покарань від 07 жовтня 2009 року №222 "Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України", який передбачає окремий розділ 14 "Порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу, поновленим на службі (посаді) за рішенням суду у зв'язку з незаконним звільненням, а також тим, які перебувається під вартою"( в подальшому - Порядок).

Згідно п. 14.4. Порядку, особам рядового і начальницького складу, поновленим на службі або попередній посаді за рішенням суду у зв'язку з незаконним звільненням або переведенням на іншу посаду, за час вимушеного прогулу виплачується місячне грошове забезпечення, яке особа рядового чи начальницького складу отримувала на момент незаконного звільнення, або різниця в ньому за час перебування на нижче оплачуваній посаді, що передувала незаконному звільненню (переміщенню).

Відповідно до довідки місячне грошове забезпечення за останній повний місяць служби перед звільненням (жовтень 2010 року) становить 1268,45 грн., тобто, за кожен повний місяць вимушеного прогулу поновленій особі виплачується його місячне грошове забезпечення.

Позивач просить стягнути заробіток за час вимушеного прогулу з 19 жовтня 2013 р. по 05 червня 2014 р., за повні місяці (листопад 2013, грудень 2013, січень 2014, лютий 2014, березень 2014, квітень 2014, травень 2014 року) та 13 днів жовтня 2014 року і 5 днів червня 2014 року, тобто 18 днів.

Згідно п. 1.11. наказу № 222, при виплаті грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного за повний місяць, на кількість календарних днів цього місяця.

Місячне грошове забезпечення за останній місяць 1268,45/31 (днів в жовтні) = 40,92 грн. (середньоденне грошове забезпечення).

У зв'язку з цим, відшкодування за весь час вимушеного прогулу становить: 1268,45 х 7 (кількість повних місяців) = 8 876,15грн. + (18 днів х 40,92 = 736,52) = 9615,67грн.

Згідно п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів", при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи, який працівник мав у цей час.

З матеріалів справи вбачається, що згідно записів у трудовій книжці позивача з 08 лютого 2014 року по 18 червня 2014 р. він працював охоронником у приватному підприємстві "СКІФ". Згідно довідки ПП "СКІФ", в період з 8 лютого 2014 року по 18 червня 2014 року позивачем отримано заробітну плату в сумі 5505 грн. 37 коп. (а.с.52, 54).

Таким чином, загальна сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_2 за період з 19 жовтня 2013 р. по 05 червня 2014 р. становить 9615 грн. 67 коп.

Колегія приходить до висновку, що позивачем було отримано заробітну плату за місцем нової роботи в сумі 5505 грн. 37 коп., яка має враховуватися, судом було визначено суму середньої заробітної плати, що належить до стягнення з відповідача на користь ОСОБА_2, яка становить 4110 грн. 30 коп. (9615,67-5505,37=4110,30 грн.).

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління державної пенітенціарної Служби України в Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.10.2014р. по справі № 818/2247/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В. Судді Курило Л.В. Русанова В.Б. Повний текст ухвали виготовлений 09.12.2014 р.