Постанова

від 23.12.2014 по справі 925/1300/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2014 р. Справа№ 925/1300/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

при секретарі Кобець М.О.

за участю представників:

від позивача: Оніщенко В.В. - директор;

від відповідача: Літовкіна Л.В. - представник за довіреністю від 09.01.2014року;

від третіх осіб: 1) не з'явились;

2) не з'явились;

3) не з'явились,

розглянувши у відкритому засіданні апеляційну скаргу Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради

на рішення Господарського суду Черкаської області області від 30.09.2014 року

у справі № 925/1300/14 (суддя Васянович А. В.)

за позовом Приватного підприємства "Діагностика-центр"

до Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1) Державної фінансової інспекції в Черкаській області

2) Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області

3) Управління Державної казначейської служби України у м. Черкаси

про стягнення 549 979, 68 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Діагностика-центр" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державної фінансової інспекції в Черкаській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Черкаси про стягнення 549 979, 68 грн. заборгованості у зв'язку із невиконанням відповідачем договорів про надання послуг №№ 206-20806.12.2013 року.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 30.09.2014 року у справі № 925/1300/14 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 549 979,68 грн. боргу та 11620,54 грн витрат на сплату судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити Приватному підприємству "Діагностика-центр" у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не прийняв до уваги, що враховуючи закінчення 31.12.2013 бюджетного року, оплатити виконані роботи стало неможливим. Крім того, оскільки бюджетне фінансування відповідача не відбулося, строк виконання зобов'язання не настав.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2014 року апеляційну скаргу у справі № 925/1300/14 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі Дідиченко М.А. (головуюча), Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю. та призначено до розгляду на 23.12.2014 року.

Представник позивача у судовому засіданні 23.12.2014 року заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив суд рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні 23.12.2014 року підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив суд її задовольнити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 06.12.2013 року між Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради (генеральний замовник), Департаментом житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради (замовник), комунальним підприємством "Служба утримання будинків "Митниця" Черкаської міської ради (балансоутримувач) та приватним підприємством "Діагностика-центр" (постачальник) було укладено рамкову угоду за №206.

Також, 06.12.2013 року між Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради (генеральний замовник), Департаментом житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради (замовник), комунальним підприємством "Придніпровська служба утримання будинків" Черкаської міської ради (балансоутримувач) та приватним підприємством "Діагностика-центр" (постачальник) було укладено рамкову угоду за №207.

Крім того, 06.12.2013 року між Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради (генеральний замовник), Департаментом житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради (замовник), комунальним підприємством "Соснівська служба утримання будинків" Черкаської міської ради (балансоутримувач) та приватним підприємством "Діагностика-центр" (постачальник) було укладено рамкову угоду за №208.

Відповідно до п. 1.1. вищезазначених договорів в порядку та на умовах, визначених угодами, постачальник зобов'язався надати, а замовник в порядку та на умовах, визначених договорами, зобов'язався прийняти й оплатити постачальнику послуги щодо технічного випробування й аналізування (експертне обстеження (технічне діагностування) ліфтів), граничний строк експлуатації яких закінчується у 2014 році, за видами послуг і в обсягах, які зазначені у специфікації (додаток №1), а також за переліком ліфтів, що підлягають експертному обстеженню, зазначені у додатку №2 до угоди.

Ціна угоди №206 складала 110 883 грн. 00 коп., угоди №207 - 201 807 грн. 06 коп., угоди №208 - 268 336 грн. 86 коп. з урахування ПДВ.

Відповідно до п. 5.3 договорів, за результатами наданих послуг, постачальник складає, підписує сам і надає до підписання балансоутримувачу та замовнику 4 примірники актів наданих послуг із зазначенням дати передачі. Останній, протягом 4 робочих днів перевіряє цей акт і, у разі відсутності зауважень, підписує і повертає 1 примірник акту постачальнику, або надає аргументовану відмову у підписі.

Позивач свої зобов'язання за договорами №№206-208 від 06 грудня 2013 року виконав повністю та здійснив роботи з експертного обстеження (технічного діагностування) ліфтів, які визначені в додатку №2 до рамкових угод на загальну суму 581 026 грн. 92 коп., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-надання послуг за грудень 2013 року від 25 грудня 2013 року за №№206-1, 207-1, 208-1.

Зауважень та претензій зі сторони замовника - відповідача до якості виконаних позивачем робіт не було.

Згідно із п. 4.1 договорів розрахунки за надані послуги здійснюються на підставі підписаних замовником, балансоутримувачем і постачальником актів наданих послуг, а також відповідного експертного висновку на умовах відстрочки платежу до 30 банківських днів з моменту підписання уповноваженими представниками замовника, балансоутримувача і постачальника актів наданих послуг.

Звертаючись до суду першої інстанції, позивач зазначив, що відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати виконаних позивачем робіт на підставі договорів від 06 грудня 2013 року виконав частково, сплативши позивачу в серпні 2014 року 31 047 грн. 24 коп., з яких 6 652 грн. 98 коп. за надані послуги згідно договору №206, 13 305 грн. 96 коп. - згідно договору №207 та 11 088 грн. 30 коп. - згідно договору №208.

Згідно ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частини 1 статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначає, що відповідно до п. 4.2 договорів, у разі затримки бюджетного фінансування та/або здійснення платежів не з вини замовника оплата за надані послуги здійснюється протягом 5 банківських днів з дати отримання замовником відповідного бюджетного фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок та/або можливості здійснити платежі.

Беручи до уваги, що бюджетне фінансування не відбулося, відповідач вважає, що строк виконання зобов'язання щодо оплати наданих послуг не настав.

Однак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необґрунтованість заперечень відповідача враховуючи наступне.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першої статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання, як це, зокрема, зазначено в постанові Вищого господарського суду України від 23 серпня 2012 року зі справи N 15/5027/715/2011.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15 травня 2012 року справа N 11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для припинення зобов'язання, та не може бути підставою для зміни строку виконання зобов'язання, що встановлений п. 4.1 договорів.

Слід також зазначити, що відповідно до статті 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.

Згідно із статтею 46 Бюджетного кодексу України здійсненню платежів, як однією зі стадій виконання бюджету за видатками та кредитуванню передує, зокрема, встановлення бюджетних асигнувань, затвердження кошторисів, взяття бюджетних зобов'язань. В свою чергу, з метою здійснення належного рівня контролю з боку органів Казначейства (стаття 43 Кодексу) при взятті розпорядниками (одержувачами) коштів бюджетних зобов'язань, затверджено Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів в органах Казначейства (наказ Мінфіну від 02 березня 2012 року N 309), яким визначено вичерпний перелік підстав, за яких органи Казначейства не реєструють бюджетні зобов'язання.

За таких обставин строк виконання зобов'язання на момент звернення позивача до суду настав.

Крім того, згідно ч. 8 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

В свою чергу ст. 48 Бюджетного кодексу України передбачає, що вимоги фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування збитків та/або шкоди за зобов'язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), стягуються з осіб, винних у взятті таких зобов'язань, у судовому порядку.

Щодо посилання відповідача на акт Державної фінансової інспекції в Черкаській області №01-23/110 від 20 червня 2014 року, як на доказ порушення позивачем умов виконання рамкових угод, то колегія суддів зазначає наступне.

Так, висновки, що викладені в акті Державної фінансової інспекції в Черкаській області, зводяться до того, що позивач фізично не міг за відповідний проміжок часу належним чином виконати даний об'єм робіт.

Проте, дані твердження спростовуються безпосередньо результатами робіт, що були предметом договорів підряду, зокрема, висновками експертизи за результатами відповідних експертних обстежень (технічного діагностування) з відомостями дефектів, всі копії яких судом долучено до матеріалів справи, а оригінали оглянуті в судовому засіданні.

До того ж, як вбачається із матеріалів справи, 25.13.2013 року відповідачем були підписані акти виконаних робіт без зауважень.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Так, відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів неякісного надання послуг позивачем згідно умов рамкових угод.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в частині оплати наданих послуг у сумі 549 979, 68 грн. та про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Черкаської області від 30.09.2014 року у справі № 925/1300/14 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 30.09.2014 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 30.09.2014 року у справі № 925/1300/14 - без змін.

3. Матеріали справи № 925/1300/14 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко