Ухвала

від 02.12.2014 по справі 813/2447/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2014 року Справа № 876/13777/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Р-Інжиніринг» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Р-Інжиніринг» до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання дій протиправними,-

В С Т А Н О В И В :

01 квітня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) «Р-Інжиніринг» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними дії Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області (МДПІ) при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Р-Інжиніринг» з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за вересень місяць 2011 року та витрат операційної діяльності за III квартал 2011 року при взаєморозрахунках з ТзОВ «Будівельна компанія «АРС» та правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість при взаєморозрахунках з ТзОВ «Сана Прим» за червень-липень 2012 року; визнати протиправними дії Городоцької МДПІ, які полягають у викладенні в Акті перевірки за №23/22/36769054 від 25.01.2013 року протиправних висновків про нікчемність правочинів, вчинених позивачем та контрагентами за періоди: вересень 2011 року, III квартал 2011 року та червень-липень 2012 року.

Львівський окружний адміністративний суд постановою від 31 жовтня 2013 року в задоволенні позову відмовив.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ТзОВ «Р-Інжиніринг» подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не звернув належної уваги на ті обставини, що позивач представив всі первинні бухгалтерські документи на підтвердження своїх позовних вимог. Зокрема, позивачем надані договори, укладені з контрагентами, як замовниками позивача так і його субпідрядниками. Одночасно надавалися докази виконання цих договорів - акти виконаних робіт, накладні, документи на перевезення товару тощо, однак суд першої інстанції не надав правової оцінки поданим документам.

За таких обставин, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Оскільки особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, апеляційний суд у відповідності до п. 2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив, що зі службової записки №20/22 від 14.01.2013 року начальника відділу податкового контролю Городоцької МДПІ Львівської області ДПС вбачається, що означеною МДПІ отримано акти ДПІ у Печерському районі м. Києва: № 3967/22-9/33927607 від 27.09.2012 року про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП «Сана Прим» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків та № 3792\22-9\37264634 від 20.09.2012 року, згідно яких прописано «нікчемні правочини».

Згідно отриманих актів одним із покупців по вищевказаних СПД є ТзОВ «Р-Інжиніринг», якому направлено запити про надання документів, що підтверджують взаєморозрахунки з ПП «Сана Прим» та ТзОВ «БК «АРС».

З копій вказаних запитів від 07.11.2012 року № 8813/10/22 та від 19.10.2012 року №8075/10/22 вбачається, що запити отримав власноручно керівник ТзОВ «Р-Інжиніринг», однак позивач не представив докази про надання документів, вказаних в запитах.

Відтак, відповідачем видано Наказ № 12 від 14 січня 2013 року «Про проведення позапланової перевірки», яким працівникам МДПІ доручалось провести документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Р-Інжиніринг» з питань правомірності формування податкового кредиту за вересень 2011 року та витрат операційної діяльності за III квартал 2011 року при взаєморозрахунках з ТзОВ «Будівельна компанія «АРС» (код за ЄДРПОУ 37264634) та правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість при взаєморозрахунках з ТзОВ «Сана Прим» (код ЄДРПОУ 33927607).

Копію означеного наказу та направлення на перевірку від 15 січня 2013 року № 6/22-00 було під розписку вручено директору ТзОВ «Р-Інжиніринг» 15 січня 2013 року.

На підставі наказу Городоцької МДПІ від 14.01.2013 року № 12 та направлення № 6/22-00 від 15.01.2013 року, відповідно пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, Городоцькою МДПІ у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Р-Інжиніринг» з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за вересень 2011 року та витрат операційної діяльності за III квартал 2011 року при взаєморозрахунках з ТзОВ «Будівельна компанія «АРС» та правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість при взаєморозрахунках з ТзОВ «Сана Прим» за червень-липень 2012 року.

За наслідками проведеної перевірки складено Акт № 23/22/36769054 від 25.01.2013р., «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Р-Інжиніринг» з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за вересень 2011 року та витрат операційної діяльності за III квартал 2011 року при взаєморозрахунках з ТзОВ «Будівельна компанія «АРС» (код за ЄДРПОУ 37264634) та правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість при взаєморозрахунках з ТзОВ «Сана Прим» (код ЄДРПОУ 33927607) за червень-липень 2012 року.

Даним актом зафіксовано порушено позивачем вимоги ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216, ч. 2 ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТзОВ «Р-Інжиніринг». Зокрема, в вересні 2011 року при придбанні робіт та ТМЦ в ТзОВ «БК «АРС» та продажу робіт та ТМЦ ДТГО «Львівська залізниця», ТОВ «АКО Індастріс», ТОВ «Сантехніка-ЕМВ». Роботи по цих правочинах не були виконані в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України. При придбанні робіт та ТМЦ в ТОВ «Сана Прим» та реалізації: в червні 2012 року ПП «Р.Д.Ж.», ТОВ «МС БУД»; в липні 2012 року ДТГО «Львівська залізниця», в серпні 2012 року ДТГО «Львівська залізниця». Роботи по вказаних правочинах не були виконані в порушення ст.662, 655 та 656 ЦК України.

ДПІ зроблено висновок про те, що позивачем сформовано податковий кредит від отриманих робіт та ТМЦ в ТзОВ «Сана Прим» в сумі 49701,17грн. для здійснення діяльності, спрямованою на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, а саме ДП «Радивилівський комбінат хлібопродуктів», ТзОВ «МС «БУД», ДТГО «Львівська залізниця». Зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону. Правочини, укладені ТзОВ «Р-Інжиніринг» з вище зазначеними контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіми особами.

Вказано на порушення позивачем п.198.3, п.198.6, п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, відповідно до здійснених нікчемних правочинів завищено податковий кредит за вересень 2011 р. на суму 98479,10 грн. по взаєморозрахунках з ТзОВ «БК «АРС»;

п.185.1 ст.185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст.187, Податкового кодексу України відповідно до здійснених нікчемних правочинів завищено податкове зобов'язання за вересень 2011 р. на загальну суму 120167,75 грн., в тому числі по взаєморозрахунках з ДТГО «Львівська залізниця» (код за ЄДРПОУ 01059900) на суму ПДВ 58611,99 грн., ТзОВ «АКО Індастріс» (код за ЄДРПОУ 33622032) на суму ПДВ 10103,36 грн., ТОВ «Сантехніка-ЕМВ» (код за ЄДРПОУ 36133488) на загальну суму ПДВ 51452,40 грн.;

п.198.3, п.198.6, п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, відповідно до здійснених нікчемних правочинів завищено податковий кредит за липень 2012 р. на суму 12076,05 грн., за серпень 2012 року на суму 37625,12 грн. по взаєморозрахунках з ТзОВ «Сана Прим»;

п.185.1 ст.185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст.187, Податкового кодексу України відповідно до здійснених нікчемних правочинів завищено податкове зобов'язання за червень 2012 року на 6537,67 грн., при взаєморозрахунках з ПП «Р.Д.Ж.» (код за ЄДРПОУ 32484728) на суму ПДВ 1410,27 грн. ТзОВ «МС БУД» на суму ПДВ 5127,40 грн. за липень 2012 року на суму 34727,71 грн. при взаєморозрахунках з ДТГО «Львівська залізниця» за серпень 2012 року на 9049,39 грн. здійснених нікчемних правочинах з ДТГО «Львівська залізниця»;

п.138.1,п.138.2 ст.138 ПК України відповідно до здійснених нікчемних правочинів завищено витрати операційної діяльності на 492395,50 грн. по взаєморозрахунках з ТзОВ «Будівельна компанія «АРС» за III квартал 2011 року;

п. 135.1, п.135.4 ст.135 Податкового кодексу України відповідно до здійснених нікчемних правочинів завищено доходи від операційної діяльності за III квартал 2011 року на 600738,75 грн. по взаєморозрахунках з ДТГО «Львівська залізниця» (код за ЄДРПОУ 01059900)., TзOB «АКО Індастріс» (код за -ТДРПОУ 33622032), ТзОВ «Сантехніка-ЕМВ» (код за ЄДРПОУ 36133488).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України надано право органам ДПС проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України органи ДПС мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок регламентований статтею 78 Податкового кодексу України, підпунктом 78.1.1 якої передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки(п.78.4).

У відповідності до п. 81.1. ст..81 посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: 1) направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;2) копії наказу про проведення перевірки;3) службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Суд першої інстанції встановив, що вказаний наказ окремо позивач не оскаржував, а перевіряючі були допущені до перевірки, що дає підстави для висновку про правомірність дій відповідача при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що згідно правової позиції Верховного Суду України, висловленої в постанові від 24.12.2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Foods and Goods L.T.D.» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, згідно з цією правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Зазначене узгоджується з приписами статті 67 Конституції України, відповідно до яких кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в розмірі і в порядку, встановленими законом. Тому процедурні порушення, допущені контролюючим органом при призначенні та/або проведенні перевірки, не можуть бути обставиною, яка звільняє платника податків від відповідальності за невиконання його податкового обов'язку.

Відповідно до викладеного, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок, можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

В іншому разі, у задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки її проведення.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправними дії Городоцької МДПІ, які полягають у викладенні в Акті перевірки за №23/22/36769054 від 25.01.2013 року протиправних висновків про нікчемність правочинів, вчинених позивачем та контрагентами за періоди: вересень 2011 року, III квартал 2011 року та червень-липень 2012 року, колегія суддів зазначає наступне.

Загальне поняття акта перевірки наведено у пункті 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772), згідно з яким акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

У цьому випадку акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні статті 17 КАС.

Відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Диспозиція цієї статті в контексті акту перевірки податкової інспекції передбачає оскарження дій службової особи, які пов'язані з порушенням порядку проведення перевірки, наприклад із порушенням трудового розпорядку такою особою під час проведення перевірки; дій, які полягають у перевищенні повноважень службовою особою щодо обмеження прав у можливості ознайомлення з результатами перевірки; дій щодо проведення перевірки без установлених законом підстав та/або з порушенням чинного законодавства тощо.

Дії службової особи щодо включення до акта певних висновків не можуть бути предметом розгляду у суді, оскільки відповідно Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984 висновки в акті перевірки є невід'ємною частиною акта. Це свідчить про те, що дії, пов'язані з включенням до акта висновків, є обов'язковими, тоді як самі висновки такими не є.

Отже, оцінюючи обставини пов'язані зі складанням акта перевірки необхідно виходити з того, що обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Висновки, викладені у акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Водночас судження контролюючого органу про нікчемність окремих угод є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта.

Таким чином, предметом оскарження є дії чи бездіяльність службових осіб, якщо вони обмежують чи порушують права, свободи чи законні інтереси особи.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що вказані висновки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС, не зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року №21-237а13.

Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність постанови суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про необґрунтованість позовних вимог та відмову в задоволенні позову.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. 195, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Р-Інжиніринг» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року у справі № 813/2447/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді Л.Я. Гудим

О.М. Довгополов