cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" грудня 2014 р. Справа№ 910/13889/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко А.І.
суддів: Михальської Ю.Б.
Отрюха Б.В.
від позивача: Странніков А.В. - представник;
від відповідача: Сова Н.В. - представник
від третьої особи на стороні позивача: Бройде І.А. - особисто
від третьої особи на стороні відповідача 1: Таболін О.С. - представник;
від третьої особи на стороні відповідача 2: Фурман Р.В. - представник;
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Форум"
на рішення
Господарського суду м.Києва
від 18.08.2014р.
у справі № 910/13889/14 ( суддя Літвінова М.Є.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімбудпластмас"
до Публічного акціонерного товариства "Банк "Форум"
третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Бройде Ігор Анатолійович,
третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Національний банк України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
про визнання зобов"язання із повернення кредитних коштів припиненим у розмірі 1 500 000, 00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімбудпластмас" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк "Форум", третя особа: Бройде Ігор Анатолійович, Національний банк України про визнання зобов"язання із повернення кредитних коштів припиненим у розмірі 1 500 000, 00 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.08.2014р. у справі № 910/13889/14 позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, неповне з»ясування обставини справи, що призвело до прийняття незаконного судового рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що оскаржуване рішення суду обґрунтовано тим, що є підстави для припинення зобов'язань за Кредитним договором, так як позивач є боржником відповідача за Кредитним договором, а відповідач набув права вимоги на кошти за Договором банківського вкладу, право вимоги за яким перейшло за Договором застави, укладеним між відповідачем та Бройде I.A. На думку апелянта зазначені обґрунтування не є належною правовою підставою для припинення зобов'язань, оскільки звернення стягнення на заставне майно, у випадку порушення позичальником умов Кредитного договору, є правом, а не обов'язком банку.
Також апелянт зазначає, що відповідно до п. 5.1.1 Кредитного договору кредитор має право, а не зобов»язаний, у разі невиконання позичальником зобов'язань, зазначених у відповідній вимозі кредитора - задовольнити усі свої вимоги за Кредитним договором в порядку, передбаченому цим договором.
Апелянт вважає, що задоволення вимог банку по Кредитному договору шляхом відступлення права вимоги за договором застави у випадку порушення боржником умов кредитного договору є правом, а не обов'язком банку, оскаржуване рішення суду, яким визнано припиненими зобов'язання ТОВ «Хімбудпластмас» перед банком в частині сплати грошових коштів у розмірі 1 500 000, 00 грн. за Кредитним договором у зв'язку із відступленням права вимоги, на думку відповідача є незаконним та суперечить умовам Кредитного договору та умовам укладеного між банком та третьою особою-1 Договору застави.
Крім того, апелянт зазначає, що для правовідносин, що виникають під час тимчасової адміністрації або ліквідації банку, яку здійснює уповноважена особа Фонду, пріоритетними є норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». В процесі ліквідаційної процедури банку встановлюється черговість задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, а тому здійснення відступлення права вимоги за Договором банківського вкладу, є порушенням передбаченого Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» порядку задоволення вимог вкладників та законних прав і інтересів інших кредиторів та вкладників ПАТ «БАНК ФОРУМ», а саме ч. 3 ст. 46, ч. 6 ст. 49, ч. 4 ст. 52 зазначеного Закону, якими не передбачено можливості індивідуального задоволення вимог окремого кредитора позачергово шляхом здійснення відступлення права вимоги.
Також апелянт зазначає, що місцевим судом при винесенні рішення не було враховано ту обставину, що Бройде I.A. було заявлено Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «БАНК ФОРУМ» вимоги, в тому числі і по Договору банківського вкладу.
Крім того, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» такого способу задоволення вимог кредиторів як відступлення права вимоги не передбачено. Зазначеним Законом передбачений єдиний порядок задоволення вимог кредиторів, який полягає в заявленні кредиторами вимог до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку та акцептування таких вимог Уповноваженою особою.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача, колегія встановила наступне.
30.09.2013 між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" (банк) та Бройде Ігорем Анатолійовичем (клієнт) укладений договір банківського вкладу №263L/1103/640681, на підставі якого відкрито депозитний рахунок №26359500014432 на суму депозиту - 1 500 000,00 грн. на строк з 30 вересня 2013 року до 05 жовтня 2014 року.
Відповідно до положень статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу).
До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.
09.10.2013 між ПАТ "Банк Форум" (кредитор за договором) та ТОВ "Хімбудпластмас" (позичальник за договором) укладений кредитним договір №2-0063/13/11-KL (далі - Кредитний договір), за умовами якого (п. 1.1), кредитор, на умовах, визначених цим Договором, відкриває відновлювальну кредитну лінію, в рамках якої надає позичальнику кредитні кошти (кредит) окремими частинами (вибірки), на засадах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, в межах визначеної цим Договором (п. 1.2) граничної суми коштів (далі - кредитний ліміт), а позичальник - вчасно погашати кредитору заборгованість за кредитом, а також сплачувати на користь кредитора проценти та комісії в розмірі, в строки (терміни) та на умовах, визначених цим Договором.
Протягом всього періоду дії цього Договору максимальна заборгованість позичальника не може перевищувати кредитний ліміт в сумі 5 000 000,00 грн.
Відповідно до п. 1.4 Кредитного договору кінцевий термін, до настання якого (включно) здійснюється надання кредиту та має бути повністю погашена заборгованість за кредитом, встановлюється 08.09.2014 (включно).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч. 1 ст. 546 ЦК України).
В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ст. 572 ЦК України).
09.10.2013 між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" (банк, заставодержатель) та Бройде Ігорем Анатолійовичем (заставодавець) укладено договір застави майнових прав вимоги за договором банківського вкладу №1-0399/13/11-ZS, який забезпечує виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімбудпластмас" (позичальник) зобов'язань, що випливають з укладеного із заставодержателем кредитного договору №2-0063/13/11-KL від 09.10.2013 та додаткових угод (договорів про внесення змін та доповнень) до нього, які укладені чи можуть бути укладені в майбутньому, в тому числі щодо зміни суми зобов'язань, строків їх виконання, розміру процентів, комісій та інших умов (далі - Кредитний договір), за умовами якого позичальник зобов'язаний:
- повернути заставодержателю кредит в сумі 5 000 000,00 грн. з порядком погашення відповідно до умов кредитного договору та з кінцевим терміном повернення 08.09.2014 (включно) або достроково у випадках, передбачених кредитним договором;
- сплачувати проценти за користування кредитними коштами за процентною ставкою 21,5 % річних з можливим збільшенням їх розміру на 2 % річних без укладення відповідної додаткової угоди (договору про внесення змін) до Кредитного договору у випадках, передбачених останнім, зокрема, внаслідок порушення позичальником відповідних своїх обов'язків за кредитним договором, а також комісії у строки та в порядку, передбаченому кредитним договором;
- сплачувати можливу неустойку (штраф, пеню), у розмірах та у випадках, передбачених Кредитним договором;
- сплатити/відшкодувати інші витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги. (п. 1.1),
Заставодавець погоджується, що за рахунок предмета застави, як він визначений в п. 1.2 цього Договору, також задовольняються вимоги заставодержателя у збільшеному розмірі, пов'язані із будь-яким збільшенням суми/розміру основного зобов'язання, процентів або інших платежів за кредитним договором, за умови, що таке збільшення не перевищує двократного розміру первинної суми/розміру основного зобов'язання, процентів або інших платежів за Кредитним договором. При цьому, додаткове укладення договору про внесення змін до цього договору не є обов'язковим, якщо тільки заставодержатель не заявить заставодавцю про інше.
Предметом застави за цим Договором є право вимоги отримання грошових коштів в сумі 1 500 000,00 грн. розміщених на рахунку №26359500014432 в ПАТ "Банк Форум", за договором банківського вкладу №263L/1103/640681 від 30.09.2013, укладеним між заставодавцем та ПАТ "Банк Форум" (п. 1.2 Договору).
Відповідно до п. 1.3 Договору боржником по відношенню до заставодавця є ПАТ "Банк Форум", від якого заставодавець має право вимагати повернення/сплати грошових коштів на умовах, передбачених Договором банківського вкладу.
Вартість предмета застави становить 1 500 000,00 грн. та відповідає ринковій (справедливій) вартості вкладу (п. 1.4).
Згідно п. 4.1 Договору застави, право застави виникає з моменту укладення цього Договору сторонами.
Право застави припиняється виконанням забезпечених заставою зобов'язань за Кредитним договором, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством України. Зобов'язання, забезпечене заставою, вважається виконаним, якщо кредит повністю повернутий, проценти та комісії сплачені (відшкодовані), а також сплачені (відшкодовані) можлива неустойка та витрати, пов'язані з виконанням зобов'язань за кредитним договором та цим Договором (п. 4.2 Договору застави).
У разі часткового виконання забезпечених заставою зобов'язань застава зберігається у первісному обсязі, згідно п. 4.3 цього Договору.
Пунктом 2.3.4 Кредитного договору визначено, що позичальник здійснює погашення заборгованості за кожною наданою вибіркою в дату, зазначену в акцептованій кредитором заявці, в межах 180 календарних днів (включаючи дату її надання), але в будь-якому випадку погашення заборгованості має відбутись не пізніше кінцевого терміну повернення кредиту як він визначений згідно п. 1.4 цього Договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача отримані кредитні кошти у розмірі 1 626 000,00 грн. не були повернуті позичальником, доказів протилежно суду не надано.
05.06.2014 ПАТ "Банк Форум" звернувся до ТОВ "Хімбудпластмас" з вимогою №2887/3.1 про погашення простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 1 626 000,00 грн. та простроченої заборгованості за процентами - 85 242,49 грн. за Кредитним Договором №2-0063/13/11-KL від 09.10.2013. Одночасно у вказаній вимозі банк звернув увагу товариства, що у випадку залишення вимоги без уваги та/або непогашення заборгованості у встановлений термін (в день отримання цієї вимоги), відповідно до умов Кредитного договору банк буде змушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права та/або звернути стягнення на майно, що перебуває в заставі банку для задоволення вимог банку, забезпечених такою заставою.
Листом № 4503/3.1 від 23.07.2014 банк повідомив позичальника про збільшення на 2% річних (з 01.07.2014), які складають 23,5 % річних, у зв'язку з порушенням умов п. 5.2.9.1 Кредитного договору, а також відповідно до п. 3.4 Кредитного договору.
28.07.2014 банк звернувся до позичальника з вимогою №4699/3.1 про дострокове виконання зобов'язань, враховуючи, що станом на 22.07.2014 зобов"язання за кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати відсотків за його користування в строк, передбачений кредитним договором, боржником не виконані.
Таким чином, банк вимагав у позичальника протягом 7 робочих днів від дати відправлення банком даної вимоги сплатити заборгованість за Кредитним договором, а саме: повернути прострочену суму кредиту у розмірі: 1 626 000,00 грн., сплатити заборгованість за простроченими процентами, що станом на 22.07.2014 становило 114 933,70 грн. та заборгованість за строковими процентами, що станом на 22.07.2014 становили - 24 902,30 грн., пеню за несвоєчасне повернення кредитних коштів та несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом - 60 075,15 грн., сплатити проценти, що будуть нараховані станом на дату повернення основної суми кредиту за Кредитним договором та пеню за несвоєчасне повернення кредитних коштів та несвоєчасну сплату процентів, що буде нарахована станом на дату повернення основної суми кредиту та сплати процентів за Кредитним договором.
Відповідно до п. 5.1 Договору застави заставодержатель набуває права задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави у випадку порушення заставодавцем умов цього Договору, та/або порушення позичальником умов Кредитного договору, та/або у разі настання відповідних обставин, що передбачені цим Договором та/або Кредитним договором, в тому числі, якщо сума наданого кредиту, процентів за користування кредитом, комісій та можливі неустойки і витрати не будуть погашені у встановлені Кредитним договором строки, а також в інших випадках, передбачених Кредитним договором, цим договором та чинним законодавством України.
Для задоволення вимог заставодержателя в тому обсязі, який існує на момент фактичного задоволення, зокрема: в сумі боргу за кредитом, процентами, неустойкою, комісіями, збитками, завданими простроченням виконання, витратами, повязаними з утриманням та зверненням стягнення на предмет застави, сторони домовились про відступлення заставодавцем права вимоги, що витікає з заставленного права, на користь заставодержателя на наступних умовах та в наступному порядку: зокрема, (п. 5.3.1.6) настання інших обставин, які є підставою виникнення у заставодержателя права вимагати дострокового повернення кредиту та сплату процентів і комісій згідно умов Кредитного договору, цього Договору або чинного законодавства, якщо тільки заставодержатель не направить заставодавцю письмову відмову від отримання права вимоги, заставлене за цим Договором право вимоги (в розмірі фактичної суми вимог заставодержателя) вважається відступленим заставодержателю без необхідності укладення будь-яких додаткових договорів між сторонами щодо такого відступлення: (а) з 31-го календарного дня, що слідує за днем, в який мала відбутися, але не відбулась, оплата за Кредитним договором (якщо інша дата не буде зазначена у відповідному повідомленні заставодержателя) або (б) в день отримання заставодержателем інформації про обтяження майна заставодавця, що може бути/мати своїм наслідком обмеження права на розпорядження грошовими коштами, що розміщені на вкладному рахунку, відкритому на підставі Договору банківського вкладу, або (в) в день, наступний за днем отримання заставодержателем письмової вимоги заставодавця про дострокове витребування будь-якої суми грошових коштів з вкладного рахунку, або (г) в день отримання заставодержателем документу на примусове списання грошових коштів з вкладного рахунку як в частині, так і в повному обсязі, або (д) в день, коли заставодержателю стало відомо про порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності заставодавця та/або позичальника чи визнання його банкрутом або про прийняття рішення про припинення (ліквідацію) заставодавця та/або позичальника, (е) в наступний день після спливу строку, встановленого у вимозі заставодержателя щодо дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором (в разі невиконання такої вимоги заставодержателя).
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно змісту ст. ст. 11, 14 та 509 ЦК України договір, зокрема, є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Крім того, згідно змісту ст. ст. 525, 526 та 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, право вимоги отримання грошових коштів в сумі 1 500 000,00 грн., що є предметом застави - це обумовлене право отримання в майбутньому грошових коштів (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані або не виконані певні правові передумови, що є необхідними й достатніми для набуття права задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави.
Вищенаведені обставини спростовують твердження третьої особи, що в даному випадку відбувається зарахування зустрічних однорідних вимог, що є забороненим відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Із зазначеним також погодитись не можна враховуючи, що зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань в одному із яких одна сторона є кредитором, боржником, а в другому навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому).
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що письмову відмову від отримання права вимоги заставодержатель не направляв на адресу заставодавцю, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано банком.
Таким чином, враховуючи невиконання позичальником зобов'язань за Кредитним договором та відсутність письмової відмови банку від отримання права вимоги, відповідно до п. 5.3 Договору застави право вимоги вважається відступленим заставодержателю в наступний день після спливу строку, встановленого у вимозі заставодержателя щодо дострокового виконання зобов'язань за Кредитним договором - 11.06.2014, враховуючи, що у вимозі, банк повідомив позичальника про негайне її виконання - в день отримання.
Відповідно до п. 5.3.2 Договору застави, з моменту відступлення права вимоги на користь заставодержателя останній самостійно здійснює списання сум грошових коштів з вкладного рахунку №26359500014432, відкритого в ПАТ "Банк Форум", з метою задоволення своїх вимог.
Крім того, Постановою Правління Національного банку України № 355 від 13.06.2014 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Форум".
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 49 від 16.06.2014, "Про початок ліквідації ПАТ "Банк Форум" та призначення уповноваженої особи Фонду та ліквідацію", розпочато ліквідацію ПАТ "Банк Форум" відповідно до плану врегулювання з 16 червня 2014 року.
Положеннями статті 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 № 2121-III передбачено, що Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Статтею 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що цим законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.
Частиною 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється:
1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;
2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку;
3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);
4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом.
Враховуючи вищенаведені положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", колегія зазначає, що заперечення відповідача про те, що під час дії тимчасової адміністрації та при ліквідації банку платежі з рахунків, відкритих у банку не здійснюються, є необґрунтованими, оскільки з п. 5.3.2 Договору застави вбачається, що з моменту відступлення права вимоги на користь заставодержателя останній самостійно здійснює списання сум грошових коштів з вкладного рахунку №26359500014432, відкритого у ПАТ "Банк Форум" з метою задоволення своїх вимог.
Таким чином, в даному випадку,йде мова про списання грошових коштів з рахунку №26359500014432 відкритого у ПАТ "Банк Форум" з метою задоволення своїх вимог, а не про здійснення платежів, як про це зазначає відповідач у відзиві на позов.
Отже, згідно положення статті 600 ЦК України, зобов'язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо). Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 604 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін.
Враховуючи вищевикладене, колегія погоджується з висновокм місцевого господарського суду про те, що зобов'язання позивача щодо сплати відповідачу грошових коштів за Кредитним договором в розмірі 1 500 000,00 грн. є припиненими, оскільки до відповідача, згідно умов Договору застави перейшло, право вимоги згаданих коштів, які були забезпеченням виконання зобов'язання за Кредитним договором.
На підставі викладеного, колегія приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімбудпластмас" є обгрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.
Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому). Тобто в даному випадку мова йде про дві особи - кредитора та боржника.
Для того щоб мало місце зарахування зустрічних однорідних вимог TOB «Хімбудпластмас» (позивач) з однієї сторони та ПАТ «Банк Форум» (відповідач) з іншої мають бути боржником та кредитором в одному зобов'язанні (договорі) та кредитором і боржником по відношенню один до одного в іншому зобов'язанні (договорі).
Як вбачається з укладених договорів (кредитного, застави, банківського вкладу (депозиту) позивач (TOB «Хімбудпластмас») є боржником за Кредитним договором, проте TOB «Хімбудпластмас» не є кредитором за договором банківського вкладу (депозиту) - Кредитором за договором банківського вкладу є Бройде Ігор Анатолійович. Власником грошових коштів за договором депозиту є саме Бройде Ігор Анатолійович (фізична особа), а не позивач (TOB «Хімбудпластмас»).
Таким чином, виключно дві сторони (TOB «Хімбудпластмас» та ПАТ «Банк Форум») мають право здійснити зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку передбаченому чинним законодавством - ст. 601 ЦК України.
Оскільки позивач (TOB «Хімбудпластмас») не є стороною договору депозиту, посилання відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог з цих підстав є помилковими.
ПАТ «Банк Форум» уклавши кредитний договір з TOB «Хімбудпластмас» погодився з таким видом забезпечення виконання зобов'язання за Кредитним договором як відступлення права вимоги грошових коштів у розмірі 1 500 000, 00 грн. за Договором банківського вкладу.
Таким чином в даних правовідносинах мова йде не про зарахування зустрічних однорідних вимог, а про виконання зобов'язання шляхом відступлення Бройде Ігорем Анатолійовичем грошових коштів у розмірі 1 500 000, 00 грн. на користь ПАТ «Банк Форум» за невиконання TOB «Хімбудпластмас» своїх зобов'язань за Кредитним договором - невиконання вимоги № 2887/3.1 від 05.06.2014 року.
В зв»язку з тим, що позивач не виконав вимогу № 2887/3.1 від 05.06.2014 відповідача, до останнього, як до заставодержателя перейшло право вимоги грошових коштів Бройде І.А. у розмірі 1 500 000, 00 грн.
Таким чином, заборгованість ТОВ «Хімбудпластмас» у розмірі 1 500 000, 00 грн. була погашена за рахунок депозиту Бройде І.А. у тому ж розмірі, отже грошові зобов»язання ТОВ «Хімбудпластмас» перед ПАТ «Банк «Форум» є припиненими ( сплаченими).
Колегія не приймає до уваги доводи апелянта щодо порушення положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки абз. 2 ч. 3 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», встановлено, що вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.
Як правильно встановлено місцевим господарським судом, рішення про ліквідацію відповідача було прийнято 13.06.2014 року, а вимогу позивач отримав 10.06.2014 року. Тобто 11.06.2014 року грошові кошти Третьої особи (Бройде І. А.) у розмірі 1 500 000, 00 грн., право вимоги яких було надано в заставу відповідачу, в силу п.п. а та п.п. е п. 5.3.1.6. Договору застави є відступленими відповідачу.
Таким чином, відступлення прав за договором відбулося не під час проведення ліквідації Відповідача, а до моменту введення процедури ліквідації Відповідача.
Колегія зазначає, що норми ЦК України та Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не містять положень, відповідно до яких, введення тимчасової адміністрації та в подальшому, процедури ліквідації відповідача встановлюють, що укладений Договір застави не повинен виконуватися.
Крім того, колегія вважає, що відповідач помилкового тлумачить поняття самостійне списання грошових коштів та здійснення платежів (переказів).
Під час дії тимчасової адміністрації та при ліквідації банку платежі з рахунків, відкритих у банку не здійснюються (ст. 36 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»). Пунктом 1.24 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001р. № 2346-ІІІ передбачено, що переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.
Пунктом 1.28 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що списання договірне - списання банком з рахунка клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і клієнтом.
Таким чином, чинне законодавство розрізняє такі поняття як переказ коштів та їх списання, а тому норми ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не можуть застосовуватися до правовідносин, що виникли.
Відповідно до п. 5.3.2 Договору застави, з моменту відступлення права вимоги на користь заставодержателя (Банку - Відповідача) останній самостійно здійснює списання сум грошових коштів з вкладного рахунку №26359500014432 відкритого в ПАТ "Банк Форум", з метою задоволення своїх вимог.
Отже, в даному випадку мова йде про списання грошових коштів з рахунку третьої особи (Бройде І. А.), відкритого у ПАТ "Банк Форум" з метою задоволення своїх вимог, а не про здійснення платежів, як про це зазначає відповідач. Банк самостійно здійснює списання коштів з рахунку третьої особи, а не здійснює їх переказ.
Одночасно потрібно розмежовувати момент переходу права власності на грошові кошти у розмірі 1 500 000, 00 грн. від третьої особи до відповідача та їх самостійне списання Відповідачем для задоволення своїх вимог. Право власності на грошові кошти у розмірі 1 500 000, 00 грн. вважається відступленим 11.06.2014 року, а самостійне списання відповідачем грошових коштів не залежить від дій та волі третьої особи ( Бройде І.А.), а є виключним правом відповідача.
Саме з цих підстав зобов'язання позивача із сплати 1 500 000, 00 грн. вважається припиненим незалежного від самостійного списання відповідачем грошових коштів третьої особи «Бройде І.А.).
03.07.2014 року Бройде І. А. звернувся до ПАТ «Банк Форум» з заявою про визнання його кредитором Банку, тобто після (11.06.2014 року) відступлення права вимоги за Договором застави. Ліквідатор ПАТ «Банку Форум» визнала Бройде І. А. кредитором Банку.
Одночасно ліквідатором ПАТ «Банку Форум» не було взято до уваги, що Фонд не відшкодовує кошти, серед іншого, за вкладом у банк, що є предметом застави та забезпечує виконання зобов'язань вкладника перед цим банком, в обсязі таких зобов'язань (п. 8 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»). Аналогічні положення містить і договір про внесення змін № 1 до договору банківського вкладу - копія додається.
Крім того, Бройде І. А. не може бути визнаний кредитором ПАТ «Банку Форум» на суму свого вкладу до тих пір, поки TOB «Хімбудпластмас» не виконає усі свої грошові зобов'язання за Кредитним договором перед ПАТ «Банк Форум», оскільки у разі часткового виконання забезпечених заставою зобов'язань застава зберігається у первісному обсязі (п. 4.3 цього Договору застави).
На підставі вищевикладеного, колегія приходить до висновку, що ПАТ «Банку Форум» мав відмовити Бройде І. А. в задоволенні заяви про визнання кредитором банку, оскільки він звернувся до банку 03.07.2014., а грошові зобов'язання TOB «Хімбудпдастмас» перед Банком у розмірі 1 500 000, 00 грн. припинилися раніше (11.06.2014 року). Оскільки визнання Бройде І. А. кредитором ПАТ «Банку Форум» зроблено всупереч Закону та умовам договорів, то такі дії уповноваженої особи Фонду не створюють жодних юридичних наслідків як для Бройде І. А. так і для TOB «Хімбудпластмас»ю
В судове засідання Бройде І.А. надав докази про відкликання заяви про визнання його кредитором ПАТ «Банку Форум».
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки викладені в апеляційній скарзі, не підтверджуються матеріалами справи.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення місцевого господарського суду обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Форум" на рішення Господарського суду м.Києва від 18.08.2014р. у справі № 910/13889/14 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду м.Києва від 18.08.2014р. у справі № 910/13889/14 залишити без змін.
Матеріали справи № 910/13889/14 повернути до Господарського суду м.Києва.
Головуючий суддя А.І. Тищенко
Судді Ю.Б. Михальська
Б.В. Отрюх
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 23.12.2014 |
Оприлюднено | 30.12.2014 |
Номер документу | 42023971 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Тищенко А.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні