Постанова

від 26.12.2014 по справі 813/7369/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2014 року м. Львів № 813/7369/14

12 год. 27 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Рехліцької Ю.Р. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представники Комар М.В., Дейнега В.С.;

відповідача: представник Юрчак Ю.Ю.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Колективного підприємства «Спец Енерго Сервіс» до Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Колективне підприємство «Спец Енерго Сервіс» (далі - КП «Спец Енерго Сервіс») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - Стрийська ОДПІ), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 15.12.2014 року, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000152201 від 11.04.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог представники позивача зазначили, що оскаржуване рішення прийнято на підставі акта перевірки, у якому податковий орган зазначив про те, що господарські операції між КП «Спец Енерго Сервіс» та його контрагентами ПМП «Спецрембуд» та ТОВ «Гетьман» вчинено без мети настання реальних наслідків. Позивач вважає такі висновки необґрунтованими, оскільки такі ґрунтуються лише на актах перевірки контрагентів. Зазначає, що платник податків не несе відповідальності за недотримання податкового законодавства контрагентами. Вважає, що відповідач не надав належної правової оцінки належно оформленим первинним документам податкового та бухгалтерського обліку щодо використання придбаних робіт у господарській діяльності КП «Спец Енерго Сервіс». Долучені до матеріалів справи документи, на думку позивача, повністю спростовують висновки відповідача про нереальність таких господарських операцій, а тому прийняте на основі таких висновків податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню. Представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, просили позов задовольнити.

Відповідач позов заперечив повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву, зміст яких зводиться до такого. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі висновків акта №449/22-01/05594524 від 28.03.2014 року, складеного за наслідками позапланової виїзної документальної перевірки КП «Спец Енерго Сервіс» з питань достовірності декларування ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Гетьман» за період з 01.11.2011 р. по 30.11.2011 р. та ПМП Фірма «Спецрембуд» за період з 01.12.2012 р. по 31.12.2012 р. В основу акта перевірки КП «Спец Енерго Сервіс» покладено висновки актів перевірки: ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС від 31.07.2012 року №938/22-10/30650329, Стрийської ОДПІ від 11.10.2013 р. №514/22-10/31475246 та ДПІ у м. Рівне від 02.07.2013 року №453/22-200/21097570. В даних актах щодо контрагентів КП «Спец Енерго Сервіс», зазначено про відсутність реальності вчинення господарських операцій.

Із урахуванням такої інформації, Стрийською ОДПІ зроблено висновки про відсутність фактичного здійснення господарських операцій КП «Спец Енерго Сервіс» із названими вище контрагентами.

У підсумку відповідач зазначив, що позивачем занижено податок на додану вартість за період з 01.12.2012 р. по 31.12.2012 р. в сумі 4977,00 грн. Саме з цих мотивів податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення №0000152201 від 11.04.2014 року, яким КП «Спец Енерго Сервіс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 6221,00 грн., в тому числі за основним платежем 4977,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 1244,00 грн., і на думку відповідача, підстав для його скасування немає.

Суд заслухав пояснення представників сторін, з'ясував обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив письмові докази, якими такі обґрунтовуються, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

КП «Спец Енерго Сервіс» зареєстроване, як юридична особа, 19.12.1991 року Виконавчим комітетом Стрийської міської ради, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 21.10.2014 року.

КП «Спец Енерго Сервіс», згідно статуту (а.с. 120-134) є правонаступником Малого колективного підприємства «Стрийський міський центр науково-технічної творчості молоді (МКП «СМЦ НТТМ»).

КП «Спец Енерго Сервіс», здійснює господарську діяльність у сфері: надання допоміжних послуг у лісовому господарстві, виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій, виробництво будівельних виробів із пластмас, виробництво інших дерев'яних будівельних конструкцій і столярних виробів, виробництво інших виробів з деревини, виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння, виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ №701777 від 20.06.2013 року.

З 27.03.2014 року по 28.03.2014 року Стрийською ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку КП «Спец Енерго Сервіс» з питань достовірності декларування ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Гетьман» за період з 01.11.2011 р. по 30.11.2011 р. та ПМП Фірма «Спецрембуд» за період з 01.12.2012 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено акт №449/22-01/05594524 від 28.03.2014 року (далі - акт перевірки від 28.03.2014 року).

Як вбачається зі змісту даного акта, під час перевірки КП «Спец Енерго Сервіс», відповідач використав акти: ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС від 31.07.2012 року №938/22-10/30650329 «Про неможливість проведення виїзної позапланової перевірки ПП «Симетрія» (код ЄДРПОУ 30650329) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.11.2011 року по 30.11.2011 року», Стрийської ОДПІ від 11.10.2013 р. №514/22-10/31475246 з питань достовірності декларування податку на додану вартість ТОВ «Гетьман» по розрахунках з ПП «Симетрія» (код ЄДРПОУ 30650329) за листопад 2013 року та ДПІ у м. Рівне від 02.07.2013 року №453/22-200/21097570 з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ «Інфініті центр» (код ЄДРПОУ 36832466) за грудень 2012 року та з ТОВ «Автоєвро діагностика» (код ЄДРПОУ 36444593) за жовтень 2012 року.

В даних актах щодо контрагентів КП «Спец Енерго Сервіс» серед іншого, зазначено про відсутність реальності вчинення господарських операцій контрагентів позивача.

На основі таких висновків відповідач у своєму акті перевірки від 28.03.2014 року зазначив, що КП «Спец Енерго Сервіс» занижено податок на додану вартість за період з 01.12.2012 р. по 31.12.2012 р. в сумі 4977,00 грн.

У висновках акта перевірки від 28.03.2014 року Стрийська ОДПІ, серед іншого, зазначила, що перевіркою встановлено порушення позивачем:

п.44.1 ст.44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.198.1, п.198.3, п. 198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого було занижено податок на додану вартість за період з 01.12.2012 р. по 31.12.2012 р. в сумі 4977,00 грн.

На підставі акта перевірки від 28.03.2014 року Стрийською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000152201 від 11.04.2014 року, яким КП «Спец Енерго Сервіс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 6221,00 грн., в тому числі за основним платежем 4977,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 1244,00 грн.

Не погодившись з таким рішенням органу доходів і зборів, платник звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до Договору на виконання роботи №б/н від 02.04.2012 р., укладеного між МКП «СМЦ НТТМ» (Замовник) та ПМП «Спецрембуд» (Виконавець), Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати у відповідності до умов даного Договору роботу: розчищення траси ПЛ від чагарників та підліску. Результатом виконаних робіт за даним Договором є акт приймання виконаних робіт. Здача-приймання виконаних робіт здійснюється Сторонами за актом приймання виконаних робіт протягом 5 днів з моменту повідомлення Замовника про готовність роботи до приймання.

На підтвердження виконання договірних зобов'язань та оплати робіт, позивач долучив:

акти здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 28.12.2012 року, від 29.12.2012 року, від 30.12.2012 року;

податкові накладні: №25 від 28.12.2012 року, №26 від 29.12.2012 року, №27 від 30.12.2012 року, які відображені у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2012 року

банківська виписка про рух коштів на рахунку від 16.01.2013 року.

Суми ПДВ по взаємовідносинах з ПМП «Спецрембуд» відображено у податковій звітності КП «Спец Енерго Сервіс», про що свідчить копія додатку № 5 до податкової декларацій з ПДВ за грудень 2012 року.

Вирішуючи спір, суд керується наступними положеннями чинного законодавства:

Відповідно до п. 44.1. ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 даного Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Згідно п. 188.1 ст. 188 Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Податковий кодекс України містить наступні нормативні положення щодо порядку формування податкового кредиту та сплати зобов'язань з податку на додану вартість.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України).

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 2, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

Беручи до уваги наведені вище норми закону, необхідною умовою для віднесення платником ПДВ до податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ, включених в ціну придбаних товарів (послуг), є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника. Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем чи первісним постачальником як умову для формування податкового кредиту платника податку. Аналіз господарської діяльності платника податку повинен здійснюватися на підставі даних його податкового, бухгалтерського обліку та відповідності їх дійсному економічному змісту операцій.

На підтвердження використання та необхідності придбання таких робіт, позивачем також долучено:

договір №Р/Л-12-129 від 28.02.2012 року, укладений між ДП «НАК «Укренерго» (Замовник) та МКП «СМЦ НТТМ» (Підрядник), згідно умов якого Підрядник зобов'язується у 2012 році виконати зазначені в Договорі роботи, а Замовник - прийняти і оплатити такі роботи. Найменування роботи: розчищення просіки, з повною вирубкою від дерев, кущів в смузі відведення на ПЛ 220-750кВ Рівненських МЕМ в місцях визначених Замовником площею 42 га. Кількість і вартість за цим Договором виконуваних робіт визначені в Договірній ціні та локальних кошторисах. Підрядник проводить суцільну вирубку траси незалежно від висоти кущів, підліску, тощо в межах відведеної смуги з очищенням дерев від гілок і рівномірним настилом гілок всій ширині просік, стовбури зрубаних дерев повинні бути поскладані на краю просіки. Розрахунок за виконані роботи на протязі 20 банківських днів після підписання Актів виконаних робіт форми КБ-2в та довідки форми КБ-3;

довідки форми КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт за квітень 2012 року, за травень 2012 року, за червень 2012 року, за липень 2012 року, за серпень 2012 року, за вересень 2012 року, за жовтень 2012 року, за листопад 2012 року, за грудень 2012 року;

акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2 №1 за квітень 2012 року, №1 за травень 2012 року, №1 за червень 2012 року, №1 за липень 2012 року, №1 за серпень 2012 року, №1 за вересень 2012 року, №2 за вересень 2012 року, №1 за жовтень 2012 року, №1 за листопад 2012 року, №1 за грудень 2012 року;

податкові накладні: №2 від 18.04.2012 року, №3 від 17.05.2012 року, №12 від 19.06.2012 року, №1 від 11.07.2012 року, №7 від 25.09.2012 року, №6 від 24.10.2012 року, №18 від 27.11.2012 року, №2 від 19.12.2012 року, які відображені у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за квітень-грудень 2012 року.

Суми ПДВ по взаємовідносинах з ДП «НАК «Укренерго» відображено у податковій звітності КП «Спец Енерго Сервіс», про що свідчить копії додатків № 5 до податкових декларацій з ПДВ за січень, березень-грудень 2012 року.

Суд відмічає, що надані позивачем податкові накладні містять всі необхідні реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а відтак, є належними первинними документами які фіксують факт здійснення господарської операції.

Також, факт реального придбання робіт підтверджується первинними документами встановленої форми, про які зазначено вище. Долучені позивачем документи мають усі необхідні реквізити та відомості, у повній мірі відображають зміст господарських операцій, і в суду немає підстав ставити під сумнів їх достовірність. Отже, реальність господарських операцій КП «Спец Енерго Сервіс» по придбанню робіт у ПМП «Спецрембуд» підтверджується долученими до справи письмовими доказами та не викликає сумнівів.

Доводи позивача щодо реальності господарських операцій із ТОВ «Гетьман» суд не враховує, оскільки спірне рішення прийнято відносно господарських операцій із ПМП ПМП «Спецрембуд», які відбулися у грудні 2012 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи відповідача щодо порушення податкового законодавства позивачем по суті ґрунтуються на лише акті перевірки ДПІ у м. Рівне від 02.07.2013 року №453/22-200/21097570 з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ «Інфініті центр» (код ЄДРПОУ 36832466) за грудень 2012 року та з ТОВ «Автоєвро діагностика» (код ЄДРПОУ 36444593) за жовтень 2012 року, у якому зазначено про відсутність реальності вчинення господарських операцій контрагента позивача ПМП «Спецрембуд». З приводу такого підходу відповідача до перевірки правомірності декларування платником сум податку на додану вартість, сплаченого у ціні придбаних ним робіт, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.ст.46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Якщо контрагент позивача в подальшому не дотримувався у своїй діяльності законодавчих норм це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього. Зазначені обставини не є підставою для нарахування позивачу додаткових платежів у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення сплачених сум до валових витрат, валових доходів та податкового кредиту і має всі необхідні для цього документальні підтвердження.

Податковим кодексом України визначено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної. Отже, єдиними факторами, які можуть впливати на формування податкового кредиту є наявність податкової накладної та наявність господарської операції.

Закон не ставить у залежність право платника податку на бюджетне відшкодування від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати податку до бюджету як його контрагентами, так і іншими учасниками (контрагентами) по всьому ланцюгу товарообігу. Чинне законодавство не передбачає за покупцем обов'язку сплачувати ПДВ повторно, якщо такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, оскільки ПДВ, який включено до ціни товару, є податковим зобов'язання продавця товару і саме продавець несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету. Невиконання чи неналежне виконання контрагентом покупця свого обов'язку, а також наявність інших обставин, що можуть свідчити про недобросовісне ведення господарської діяльності таким контрагентом, не може створювати наслідки для самого покупця.

За таких обставин, суд погоджується з думкою позивача про недопустимість такого підходу відповідача до правової оцінки правовідносин щодо формування податку на додану вартість.

Доказів на підтвердження того, що позивач був обізнаний щодо неправомірної, на думку податкового органу, діяльності його контрагентів, прямої чи опосередкованої причетності до такої діяльності з метою отримання податкової вигоди не надано відповідачем. Відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватись саме до цієї особи.

Висновки податкового органу прямо суперечать не лише нормам Податкового кодексу України, а й практиці Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується національними судами як джерело права. Так, Європейський Суд у рішенні від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

З огляду на наведене вище, аргументи, якими відповідач доводить відсутність реального вчинення господарських операцій, є безпідставними і не доводять правомірності збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 6221,00 грн., в тому числі основний платіж - 4977,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 1244,00 грн.

Тому прийняте на основі висновків акта перевірки від 28.03.2014 року податкове повідомлення-рішення №0000152201 від 11.04.2014 року не відповідає критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийняте необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та непропорційно. В той же час позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України суд приходить до висновку, що таке податкове повідомлення-рішення слід скасувати як протиправне.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України понесені позивачем судові витрати (судовий збір) відшкодовуються йому за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17-19, 35, 71, 94, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області №0000152201 від 11.04.2014 року.

Присудити із Державного бюджету на користь Колективного підприємства «Спец Енерго Сервіс» (вул. Марцинівка, 8, м. Стрий, Львівська область, 82400, код ЄДРПОУ 05594524) судовий збір у розмірі 1900 (одна тисяча дев'ятсот) грн. 08 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постановачч, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 29.12.2014 року.

Суддя Клименко О.М.