Ухвала

від 15.12.2014 по справі 804/179/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2014 року м. Київ К/800/16620/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Калініні О.С.

за участю представника позивача - Дерманської К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014

у справі № 804/179/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс «Дніпровський»

до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс «Дніпровський» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.12.2012 № 0000942210, № 0000982210 та № 0000992210 Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції, правонаступником якої є Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2013 в задоволенні позовних вимог відмовлено, з підстав правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014 постанову суду першої інстанції скасовано; позов задоволено; визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з мотивів обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Украгро-Трейд» за період з 01.01 по 31.01.2012, з ТОВ «БІЗНЕССТАНДАРТ ЛТД», ТОВ «Южтехмонтаж» та ФГ «Себек-2007» за період з 01.04 по 30.04.2012, складено акт № 2394/221/36020 від 28.11.2012, в якому зафіксовані порушення: ст. ст. 185, 188, 198, 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість по загальній декларації за березень 2012 року, в результаті чого по загальній декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року завищено рядок 19 «(від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду)».

На підставі результатів проведеної перевірки, 14.12.2012 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000942210 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 303 065,31 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000982210 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 1 430 484 грн.;

- № 0000992210 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 253 393 грн.

Висновки акту перевірки обґрунтовані тим, що відсутні докази реальності правочинів по ланцюгу постачання з іншими контрагентами постачальників; контрагенти позивача не мають трудових ресурсів, складських приміщень, господарську діяльність не ведуть, всі операції є нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача.

Згідно реєстраційних документів, основним видом діяльності ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» є вирощування зернових культур, виробництво олії та товарних жирів, виробництво кормів для тварин.

Матеріалами справи встановлено, що 03.01.2012 між ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» та ПП «Украгротрейд» укладений договір № 01 на поставку соєвої олії.

20.03.2012 між ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» та ТОВ «Южтехмонтаж» укладений договір № 637 на поставку соняшника.

Між ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» та ФГ «Себек-2007» укладений договір № 776 від 29.03.2012 на поставку соняшника.

04.04.2012 між ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» та ТОВ «БІЗНЕССТАНДАРТ ЛТД» укладений договір № 877 на поставку сої.

Факт виконання договірних зобов'язань підтверджено матеріалами справи, а саме: рахунками, видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними, сертифікатами якості, складськими документами, платіжними та обліковими документами.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що наявні порушення складання первинних документів та відсутність підтвердження фактичного виконання операцій, оформлених такими документами, в результаті чого первинні документи не мають юридичної сили та доказовості для проведення записів у бухгалтерському та податковому обліку.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний адміністративний суд мотивував своє рішення тим, що суб'єктом владних повноважень не доведено наявність порушень, безпосередньо допущених ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» при придбанні продукції; позивач не має відношення до діяльності інших суб'єктів, ніяк не може впливати на оформлення ними документів, не наділений повноваженнями перевіряти посадових осіб контрагентів та не може нести відповідальність за їх дії; податкові накладні по всім операціям оформлені відповідно до вимог законодавства; за придбану продукцію у контрагентів позивач повністю розрахувався, в тому числі сплатив ПДВ у ціні товару; матеріальні цінності, які надійшли до ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський», належним чином оприбутковані; в подальшому отримані зернові культури передані на переробку до ТОВ «Агропромінвест» на підставі договорів про переробку давальницької сировини, тобто використані у власній господарській діяльності.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного адміністративного суду, з огляду на наступне.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 цього Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно з п. 198.3 ст. 198 зазначеного Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. п. 201.1, 201.4, 201.6, 201.8, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. п. 200.1, 200.3 ст. 200 зазначеного Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Оскільки, в судовому порядку, з підтвердженням матеріалів справи, встановлено правомірне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Украгро-Трейд», ТОВ «БІЗНЕССТАНДАРТ ЛТД», ТОВ «Южтехмонтаж» та ФГ «Себек-2007» та помилковість висновків акту перевірки про завищення позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту спірного періоду, тому прийняття спірних податкових повідомлень-рішень є безпідставним.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний