Рішення

від 21.11.2014 по справі 910/14193/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14193/14 21.11.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Акорд Груп" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Корона Клуб" простягнення 1 212 229,22 грн. Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:Холод І.П. - адвокат; від відповідача:не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Акорд Груп" (надалі - ТОВ "Акорд Груп") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корона Клуб" (надалі - ТОВ "Корона Клуб") про стягнення 1 212 229,22 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов Договору поставки товару №23/02 від 23.02.2012 р. поставив відповідачу товар, а останній свого грошового зобов'язання з його оплати належним чином не виконав, у зв'язку із чим за відповідачем виникла заборгованість у розмірі 43 294,03 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 4 325,79 грн. та відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 1 164 609,40 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.07.2014 р. порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 30.07.2014 р.

В судове засідання 30.07.2014 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 15.07.2014 р. виконав, подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх повністю.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 30.07.2014 р. не з'явився, вимог ухвали суду від 15.07.2014 р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.07.2014 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та невиконанням ним вимог ухвали суду, розгляд справи відкладено на 13.08.2014 р.

12.08.2014 р. представником позивача через загальний відділ суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.08.2014 р. у зв'язку із клопотанням позивача, неявкою представника відповідача та невиконанням ним вимог ухвал суду, розгляд справи відкладено на 10.09.2014 р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 10.09.2014 р. у зв'язку із перебуванням судді Підченка Ю.О. у відпустці справу №910/14193/14 передано для розгляду судді Цюкало Ю.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.09.2014 р. суддею Цюкало Ю.В. прийнято справу №910/14193/14 до свого провадження та призначено розгляд справи на 03.10.2014 р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 22.09.2014 р. справу №910/14193/14 передано для розгляду судді Підченку Ю.О. у зв'язку із його виходом з відпустки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.09.2014 р. суддею Підченком Ю.О. прийнято справу №910/14193/14 до свого провадження та призначено розгляд справи на 03.10.2014 р.

Представник позивача в судове засідання 03.10.2014 р. з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 03.10.2014 р. не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.10.2014 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та невиконанням ним вимог ухвал суду, розгляд справи відкладено на 29.10.2014 р.

Представник позивача в судове засідання 29.10.2014 р. з'явився, подав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів понесення витрат пов'язаних з оплатою послуг адвоката, які позивач просить включити до складу судових витрат.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 29.10.2014 р. не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.10.2014 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та невиконанням ним вимог ухвал суду, розгляд справи відкладено на 12.11.2014 р.

Представник позивача в судове засідання 12.11.2014 р. з'явився, подав додаткові документи для долучення їх до матеріалів справи, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 12.11.2014 р. з'явився, надав документи для долучення їх до матеріалів справи, проти позовних вимог заперечує та просить залишити їх без задоволення.

В судовому засіданні 12.11.2014 р. було оголошено перерву на 21.11.2014 р.

Представник позивача в судове засідання 21.11.2014 р. з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 21.11.2014 р. не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване його перебуванням у службовому відрядженні.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд відмовив в його задоволенні, виходячи з наступного.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому, господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою -п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Відрядження представника ТОВ "Корона Клуб" не може бути належною підставою для відкладення розгляду справи, враховуючи, що відповідач не був позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

З урахуванням викладених обставин, клопотання відповідача від 21.11.2014 р. про відкладення розгляду справи залишено судом без задоволення.

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

За висновками суду, незважаючи на те, що відповідач у судове засідання 21.11.2014 р., не з'явився, справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 21.11.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.02.2012 р. між ТОВ "Акорд Груп" (постачальник) та ТОВ "Корона Клуб" (покупець) було укладено Договір поставки товару №23/02 (надалі - «Договір»).

Згідно п 1.1 Договору постачальник зобов'язується систематично на вимогу покупця постачати і передавати у власність, а покупець приймати та оплачувати на умовах та в порядку, визначених даним договором посуд та обладнання, що використовується для ведення господарської діяльності у сфері кафе, барів, ресторанів (надалі товар). Асортимент та номенклатура, та ціна за одиницю товару визначається у прайс-листі (специфікації), що оформлюється у вигляді додатку №1 до даного договору і є його невід'ємною частиною.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що ціна одиниці товару та загальна вартість кожної партії товару, що поставляється згідно з цим договором, визначається в накладних та/або рахунках/фактурах.

Відповідно до п. 2.3 Договору оплата за продукцію проводиться в національній валюті України.

Вартість договору складає сума вартостей видаткових накладних, за якими постачається продукція на підставі цього договору (п. 2.6 Договору ).

Згідно із п. 2.7 Договору покупець має оплатити вартість поставки не пізніше ніж за один день до дати поставки і повідомити про це постачальника.

Всі розрахунки здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунки, вказані у договорі (п. 2.8 Договору). Датою оплати поставленої продукції вважається дата надходження грошових коштів на банківський рахунок постачальника (п. 2.9 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору постачання продукції відбувається за взаємною домовленістю відповідно до вимог ІНКОТЕРМС (ред. 2000 р.) на умовах СРТ склад покупця або інше місце, вказане покупцем. Датою поставки продукції вважається дата вказана у видатковій накладній (п. 3.2 Договору).

Пунктом 3.5 Договору визначено, що постачальник передає покупцю разом із товаром, що поставляється, наступні документи:

- рахунок-фактуру;

- видаткову накладну;

- податкову накладну (у випадку, якщо покупець є платником податку на прибуток на загальних умовах);

- сертифікат відповідності.

Згідно із п. 7.16 строк дії договору складає з дати підписання до 31.12.2012 р.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем на виконання умов Договору у період з квітня по грудень 2012 р. на підставі видаткових накладних №162 від 30.04.2012 р., №159 від 10.05.2012 р., №161 від 10.05.2012 р., №160 від 14.05.2012 р., №163 від 14.05.2012 р., №242 від 31.05.2012 р., №250 від 31.05.2012 р., №253 від 31.05.2012 р., №247 від 05.06.2012 р., №248 від 05.06.2012 р., №249 від 05.06.2012 р., №251 від 05.06.2012 р., №252 від 05.06.2014 р., №256 від 06.06.2012 р., №257 від 06.06.2012 р., №258 від 06.06.2012 р., №285 від 12.06.2012 р., №286 від 12.06.2012 р., №365 від 30.07.2012 р., №366 від 30.07.2012 р., №367 від 30.07.2012 р. та №743 від 10.12.2012 р. було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 264 868,25 грн.

Накладними визначені ціна, кількість та номенклатура переданого товару.

Позивач у своїй позовній заяві вказує, що відповідач свого грошового зобов'язання належним чином не виконав здійснивши часткову оплату вартості поставленого товару у розмірі 221 574,22 грн., що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку позивача.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті вартості поставленого товару у розмірі 43 294,03 грн.

Договір №23/02 від 23.02.2012 р. є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи (видатковими накладними та банківськими виписками з особового рахунку позивача) підтверджується поставка позивачем товару за Договором, прийняття, часткова його оплата відповідачем та існування заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 43 294,03 грн.

Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано таких тверджень, що ТОВ "Корона Клуб" було здійснено часткову оплату вартості поставленого згідно спірних видаткових накладних товару.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.7 Договору визначено, що покупець має оплатити вартість поставки не пізніше ніж за один день до дати поставки і повідомити про це постачальника.

Таким чином, сторонами у Договорі було передбачено, що постачальник поставляє продукцію після здійснення покупцем 100% передплати вартості такої продукції. Однак не було визначено, протягом якого строку (терміну) покупець повинен оплатити вже поставлену йому продукцію.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Керуючись наведеними нормами Цивільного кодексу України та п. 3.2 Договору (датою поставки продукції вважається дата вказана у видатковій накладній), суд приходить до висновку, що ТОВ "Корона Клуб" повинне було оплатити переданий йому ТОВ "Акорд Груп" товар у день поставки, а з наступного дня після поставки є таким, що прострочило виконання свого зобов'язання.

Позивач стверджує, а відповідачем не надано доказів зворотного, що покупець взятих на себе зобов'язань за Договором в повному обсязі не виконав, вартість переданого йому товару у визначений Договором строк не сплатив, у зв'язку із чим у ТОВ "Корона Клуб" виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 43 294,03 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 43 294,03 грн. на підставі Договору поставки за переданий позивачем товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ "Корона Клуб" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення грошового зобов'язання, не наведено.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 43 294,03 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 4 325,79 грн. та відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 1 164 609,40 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Згідно із ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.3 Договору встановлено, що за прострочення у розрахунках згідно розділу 2 договору покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов'язання, то вимоги позивача про стягнення пені визнаються судом обґрунтованими та задовольняються у розмірі 4 325,79 грн. відповідно до наданого позивачем розрахунку.

Положеннями ст. 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 5.4 Договору у випадку прострочення покупцем строків оплати товару, постачальник має право вимагати оплати покупцем 10 відсотків за користування грошовими коштами, що належать продавцю, за кожний день невиконання зобов'язання щодо оплати товару.

В пункті 6.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено, що підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством (наприклад, статтями 1048, 1054, 1061 ЦК України). Спільним для цих процентів є те, що вони нараховуються саме у зв'язку з користуванням чужими коштами. Положення ж частини другої статті 625 ЦК України в частині сплати процентів річних застосовуються за наявності порушення грошового зобов'язання. Тому, зокрема, якщо в законі або в укладеному сторонами договорі передбачено розмір процентів за користування чужими коштами (стаття 536 ЦК України), то це не позбавляє кредитора права звернутися до боржника з позовом про стягнення як зазначених процентів, так і трьох процентів річних (якщо інший їх розмір не передбачено договором або Законом) - за наявності порушення боржником грошового зобов'язання.

Здійснивши перерахунок відсотків за користування чужими коштами з урахуванням часткової сплати відповідачем заборгованості, суд приходить до висновку, що правомірним буде стягнення відсотків у розмірі 7 877,91 грн.

За таких обставин, позов необхідно задовольнити частково та стягнути з ТОВ "Корона Клуб" на користь ТОВ "Акорд Груп" заборгованості у розмірі 43 294,03 грн., пеню у розмірі 4 325,79 грн. та відсотки за користування чужими коштами у розмірі 7 877,91 грн.

Стосовно заявлених відповідачем до відшкодування витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 12 000,00 грн. суд відзначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до п. 6.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Наявними в матеріалах справи документами (договором про надання правової допомоги №12 від 07.02.2014 р., укладеним між ТОВ "Акорд Груп" та Адвокатським об'єднанням "AVER LEX", на посаді адвоката в якому працює Холод І.П., (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №5486 від 05.12.2013 р.) та на посаді адвоката в якому працює - Самусенко Д.С., звітом про надані послуги відповідно до Договору про надання правової допомоги №12 від 07.02.2014 р., платіжними дорученнями №517 від 13.02.2014 р. на суму 6 000,00 грн. з призначенням платежу - попередня оплата за адвокатські та інші юридичні послуги згідно рахунку №38 від 11.02.2014 р. та №658 від 06.06.2014 р. з призначенням платежу - оплата за адвокатські та інші юридичні послуги згідно рахунку №66 від 20.03.2014 р.), а також, участю Холод І.П., Самусенко Д.С. в судових засіданнях, надання ним документів по справі та пояснень по суті спору підтверджується факт виконання Адвокатським об'єднанням "AVER LEX" зобов'язань, передбачених Договором про надання правової допомоги №12 від 07.02.2014 р., та понесення ТОВ "Акорд Груп" витрат на оплату таких послуг у розмірі 12 000,00 грн.

Частиною другою статті 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що право позивача порушено і спір доведено до суду саме з вини відповідача, а тому з урахуванням викладеного, судовий збір у розмірі 24 244,58 грн. та витрати позивача на оплату послуг адвоката у розмірі 12 000,00 грн. підлягають покладенню на відповідача незалежно від результатів вирішення спору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд Груп" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корона Клуб" (01004, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4-А; ідентифікаційний код 21626318) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд Груп" (02068, м. Київ, вул. А. Ахматової, 13 кв. 272; ідентифікаційний код 37219763) основний борг у розмірі 43 294 (сорок три тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 03 коп., пеню у розмірі 4 325 (чотири тисячі триста двадцять п'ять) грн. 79 коп., відсотки за користування чужими коштами у розмірі 7 877 (сім тисяч вісімсот сімдесят сім) грн. 91 коп., судовий збір у розмірі 24 244 (двадцять чотири тисячі двісті сорок чотири) грн. 58 коп. та витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 26.11.2014 р.

Суддя Ю.О. Підченко