Рішення

від 19.12.2014 по справі 910/22369/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22369/14 19.12.14

За позовомЗаступника військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі 1) Міністерства оборони України 2) Головного військово - медичного клінічного ордена Червоної Зірки центр "Головний військовий клінічний госпіталь " доГоспіталя "Печерський" третя особа-1Управління охорони здоров"я Печерської районної в м. Києві державної адміністрації третя особа-2Печерська районна в місті Києві державна адміністрація простягнення 22 404,07 грн. Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від прокурора:Тимко В.В. - посвідчення №025581; від позивача 1:Павлик Т.О. - юрисконсульт; від позивача 2:Палаш І.М. - представник за довіреністю; від відповідача:Найєр М.Ю. - головний лікар; від третьої особи-1Туревич О.Ю. - спеціаліст 1-ї категорії; від третьої особи-2Норенко Т.А. - головний спеціаліст;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Головного військово - медичного клінічного ордена Червоної Зірки центр "Головний військовий клінічний госпіталь" звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Госпіталя "Печерський" про стягнення 22 404,07 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Договору про надання лабораторних послуг №12/71/ПНП від 22.03.2013 р. позивач 2 надав відповідачу лабораторно-діагностичні послуги та послуги центру променевої діагностики та терапії, а відповідач натомість взятого на себе зобов'язання по оплаті наданих послуг належним чином не виконав, у зв'язку із чим за ним виникла заборгованість у розмірі 22 404,07 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.10.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 14.11.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.11.2014 р. у зв'язку із перебуванням судді Підченка Ю.О. у відпустці, розгляд справи було призначено на 28.11.2014 р.

13.11.2014 р. представником відповідача через загальний відділ суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи.

14.11.2014 р. представником позивача 1 на виконання вимог ухвали суду від 17.10.2014 р. через загальний відділ суду було подано письмові пояснення згідно змісту яких просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

14.11.2014 р. представником позивача 2 на виконання вимог ухвали суду від 17.10.2014 р. було надано додаткові документи.

27.11.2014 р. представником відповідача через загальний відділ суду було подано відзив на позовну заяву згідно змісту якого проти позовних вимог заперечує та просить суд у їх задоволенні відмовити.

27.11.2014 р. представником Управління охорони здоров'я Печерської районної в м. Києві державної адміністрації через загальний відділ суду подано клопотання про залучення останнього та Печерської районної в місті Києві державної адміністрації до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Клопотання обґрунтоване тим, що рішення може вплинути на права та обов'язки Управління охорони здоров'я Печерської районної в м. Києві державної адміністрації та Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, до сфери управління яких віднесений госпіталь "Печерський".

Представники прокуратури та позивача 1, що належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання 28.11.2014 р. не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Представник позивача 2 в судове засідання 28.11.2014 р. з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 28.11.2014 р. з'явився, проти позову заперечив.

Розглянувши в судовому засіданні 28.11.2014 р. клопотання Управління охорони здоров'я Печерської районної в м. Києві державної адміністрації про залучення його та Печерської районної в місті Києві державної адміністрації до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, суд дійшов висновку про необхідність його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі. Саме лише зазначення в позовній заяві та/або у вступній частині судового рішення певного підприємства чи організації як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі не надає їй відповідного процесуального статусу.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому (п. 1.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 р.).

При розгляді справи судом встановлено, що рішення господарського суду міста Києва може вплинути на права і обов'язки Управління охорони здоров'я Печерської районної в м. Києві державної адміністрації та Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, оскільки Управління охорони здоров'я Печерської районної в м. Києві державної адміністрації є структурним підрозділом Печерської районної в місті Києві державної адміністрації та виступає розпорядником бюджетних коштів підпорядкованих лікувально-профілактичних закладів Печерського району, в тому числі Госпіталю "Печерський".

Враховуючи вищезазначені обставини, суд приходить до висновку задовольнити клопотання Управління охорони здоров'я Печерської районної в м. Києві державної адміністрації та залучити третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.11.2014 р. відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі як третіх осіб, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління охорони здоров'я Печерської районної в м. Києві державної адміністрації та Печерську районну в місті Києві державну адміністрацію, розгляд справи відкладено на 12.12.2014 р.

09.12.2014 р. представником відповідача через загальний відділ суду було подано документи для долучення їх до матеріалів справи.

12.12.2014 р. представником позивача 2 через загальний відділ суду було подано письмові пояснення та додаткові документи для долучення до матеріалів справи. Крім того, представником позивача 2 було подано заяву про приєднання до матеріалів справи письмових доказів.

Представник прокуратури в судове засідання 12.12.2014 р. з'явився, надав усті пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представники позивача 1 та позивача 2 в судове засідання 12.12.2014 р. з'явились, позовні вимоги підтримують у повному обсязі. Крім того, представником позивача 2 було подано клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів.

Представник відповідача в судове засідання 12.12.2014 р. з'явився, проти позову заперечив та надав суду заяву представника третьої особи 1 в якій повідомляється про неможливість останнього з'явитись у судове засідання.

Представник третьої особи 2, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 12.12.2014 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.12.2014 р. продовжено строк вирішення спору на 15 днів та у зв'язку із неявкою третіх осіб відкладено розгляд справи на 19.12.2014 р.

18.12.2014 р. представником позивача 2 на виконання вимог ухвали суду від 12.12.2014 р. через загальний відділ суду були подані додаткові документи та письмові пояснення стосовно відзиву відповідача.

Представник прокуратури в судове засідання 19.12.2014 р. з'явився, надав додаткові документи по справі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представники позивача 1 та позивача 2 в судове засідання 19.12.2014 р. з'явились, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 19.12.2014 р. з'явився, надав додаткові документи по справі, проти позову заперечує та просить залишити його без задоволення з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Представники третьої особи 1 та третьої особи 2 в судове засідання 19.12.2014 р. з'явились, надали письмові пояснення згідно змісту яких проти позовних вимог заперечують та просять залишити їх без задоволення.

В судовому засіданні 19.12.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.03.2012 р. між Головним військово - медичним клінічним орденом Червоної Зірки центр "Головний військовий клінічний госпіталь" (виконавець) та Госпіталем "Печерський" (замовник) було укладено Договір про надання лабораторних послуг №12/71/ПНП (надалі - "Договір").

Згідно п. 1.1 Договору передбачено, що предметом цього договору є надання виконавцем лабораторно-діагностичних послуг та послуг центру променевої діагностики та терапії (надалі - медичні послуги, здійснення виконавцем господарської діяльності згідно "Свідоцтва…" за кодами КВЕД 85.11.1. - діяльність лікувальних закладів широкого та спеціалізованого профілів).

При цьому, виконавець зобов'язується проводити кваліфіковані медичні послуги, а замовник забезпечує своєчасну оплату за розцінками, які встановлені виконавцем (додаток №1 Договору).

Пунктом 2.1.3 Договору визначено, що замовник зобов'язаний оплачувати рахунки та акти виконаних робіт протягом 10-ти календарних днів з дати, зафіксованої у відповідному рахунку та акту виконаних робіт, який виставив виконавець.

При отриманні від виконавця повідомлення про зміну вартості медичних послуг письмово (протягом 10 діб) повідомити про згоду на нові розцінки чи про відмову від подальшої дії договору (п. 2.1.4 Договору).

Відповідно до п. 2.2.2 Договору виконавець зобов'язаний щомісячно надсилати замовнику рахунки та акти виконаних робіт за надані медичні послуги для здійснення розрахунків з виконавцем. У випадку зміни вартості медичних послуг письмово (за 15 діб до введення нових розцінок) повідомляти про це замовника (п. 2.2.3 Договору).

Пунктами 3.1.1, 3.1.2 Договору встановлено, що замовник має право узгоджувати з виконавцем та контролювати обсяг, строки, доцільність та якість медичних послуг, наданих хворим замовника. Перевіряти правильність оформлення рахунків, застосування цін, а також якість надання медичних послуг замовнику.

Згідно п. 4.1 Договору розрахунки між сторонами здійснюються на підставі узгодженого прейскуранта цін на проведення медичних послуг, що визначені у додатку №1 Договору, який є невід'ємною його частиною.

Сума договору складає 42 657,00 грн. (п. 4.2 Договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору розрахунки за надані виконавцем послуги здійснюються замовником щомісячно на підставі рахунків та актів виконаних робіт виконавця, шляхом перерахування коштів на реєстраційний рахунок виконавця у вказаний термін який передбачений п. 2.1.3.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2012 р. (п. 8.1 Договору).

Згідно п. 8.2 Договору після закінчення строку дії Договору сторони протягом місяця здійснюють остаточні взаєморозрахунки та підписують Акт взаєморозрахунків. З моменту підписання такого Акту (за відсутністю майнових претензій сторін) договір вважається виконаним, а сторони вільні від взаємних зобов'язань.

Крім того, сторонами було погоджено та підписано Додаток №1 до Договору "Прейскурант цін на медичні послуги (лабораторно-діагностичні послуги та послуги центру променевої діагностики та терапії) Головного військово - медичного клінічного ордена Червоної Зірки центру "ГВКГ".

05.09.2012 р. головний лікар Госпіталю "Печерський" звернувся до Головного військово - медичного клінічного ордена Червоної Зірки центр "Головний військовий клінічний госпіталь" з листом №345 в якому просив укласти додаткову угоду до вищезазначеного Договору з метою збільшення об'єму та суми послуг.

09.09.2012 р. сторонами було підписано Додаткову угоду №1/12/104/ПМП до Договору відповідно до п. 1 якої погодили внести зміни до п. 4.2 Договору №12/71/ПМП від 22.03.2012 р., а саме збільшити загальну суму договору на 55 000,00 грн. Річна сума договору становить по КЕКВ 1134 - 97 657,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи позивач 2 на виконання умов Договору за період з серпня по грудень 2012 р., надав відповідачу послуги на загальну суму 22 404,07 грн., що підтверджується рахунками №Д12/535 від 28.08.2012 р. на суму 6 488,48 грн., №Д12/647 від 19.10.2012 р. на суму 4 995,39 грн., №Д12/689 від 09.11.2012 р. на суму 4 103,85 грн., №Д12/778 від 18.12.2012 р. на суму 6 816,35 грн. та актом звірки взаєморозрахунків за надані медичні послуги від 16.07.2014 р., який підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач 2 неодноразово надсилав на адресу відповідача претензії в яких просив погасити заборгованість у розмірі 22 404,07 грн.

Надаючи відповіді на претензії відповідач відмовляв в її задоволенні вказуючи на те, що при підписанні Договору останній взяв на себе грошові зобов'язання на суму 97 657,00 грн. і яка станом на 13.05.2013 р. сплачена в повному обсязі. Крім того, відповідач зазначив, що надані позивачем послуги перевищують суму договору, оскільки позивачем відповідачу у 2012 р. надано послуг на загальну суму 120 061,07 грн., а Договір заключний на суму 97 657,00 грн. При цьому, відповідач також вказував на те, що у виставлених позивачем рахунках та актах виконаних робіт на проведення рентгенологічних досліджень за травень - грудень 2012 р. на суму 22 407,07 грн. зазначено послуги з проведення досліджень МРТ, які не передбачені прейскурантом до Договору, а тому УДКС у Печерському районі м. Києва не зареєструвало ці акти.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку прокурора та позивачів, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 22 404,07 грн.

Договір №12/71/ПНП від 22.03.2012 р. є договором надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи (актом звірки взаєморозрахунків за надані медичні послуги станом на 16.07.2014 р., рахунками №Д12/535 від 28.08.2012 р., №Д12/647 від 19.10.2012 р., №Д12/689 від 09.11.2012 р., №Д12/778 від 18.12.2012 р.) підтверджується факт надання позивачем відповідачу послуг на виконання умов Договору на суму 22 404,07 грн. Крім того, факт надання позивачем 2 послуг на суму 22 404,07 грн. відповідачем не заперечувався.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 2.1.3. Договору грошове зобов'язання відповідача по сплаті заборгованості за надані позивачем 2 послуги повинно було бути виконане протягом 10 календарних днів з дати, зафіксованої у відповідному рахунку та акту виконаних робіт, який встановив виконавець.

Проте, в порушення взятих на себе зобов'язань відповідач у встановлений Договором строк свої грошових зобов'язань належним чином не виконав внаслідок чого заборгованість відповідача за надані позивачем 2 послуги становить 22 404,07 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору про надання лабораторних послуг №12/71/ПНП станом на момент звернення до суду із позовною заявою у розмірі 22 404,07 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Госпіталь "Печерський" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

При цьому, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першої статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526названого Кодексу і статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Враховуючи викладене, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання (постанова Вищого господарського суду України від 23.08.2012 р. №15/5027/715/2011).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 р. №11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 р.".

Обов'язок відповідача сплатити суму боргу, додатково обґрунтовується і тим, що згідно з ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Отже, відповідач, як юридична особа, самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями за договором, і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб, в тому числі Управління державної казначейської служби у Печерському районі міста Києва.

Відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

За ст. 617 Цивільного кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не вважається випадком, внаслідок якого боржник може бути звільнений від відповідальності. Тому відсутність коштів у відповідача не може бути підставою для звільнення його від відповідальності. Ці положення повністю кореспондуються з положеннями частини 2 статті 218 Господарського кодексу України, де зазначено, що непереборною силою, тобто надзвичайними і невідворотними обставинами не вважаються, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.

Також, суд відзначає, що виходячи зі змісту п. 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 18.02.2013 р. №01-06/374/2013 відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, оскільки в разі відсутності коштів для оплати замовник був вправі та мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати послуг, а не приймати їх результати , а тому, враховуючи все вище наведене, суд не приймає посилання відповідача щодо причин виникнення заборгованості - відсутність бюджетного фінансування.

За таких обставин, позовні вимоги Заступника військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Головного військово - медичного клінічного ордена Червоної Зірки центр "Головний військовий клінічний госпіталь" про стягнення з Госпіталю "Печерський" заборгованості у розмірі 22 404,07 грн. є правомірними та обґрунтованим, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Заступника військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Головного військово - медичного клінічного ордена Червоної Зірки центр "Головний військовий клінічний госпіталь" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Госпіталю "Печерський" (01133, м. Київ, вул. Госпітальна, 18, споруда, 5411; ідентифікаційний код 26267870) на користь Головного військово - медичного клінічного ордена Червоної Зірки центр "Головний військовий клінічний госпіталь" (01133, м. Київ, вул. Госпітальна, 18; ідентифікаційний код 07773293) основний борг у розмірі 22 404 (двадцять дві тисячі чотириста чотири) грн. 07 коп. Видати наказ.

3. Стягнути з Госпіталю "Печерський" (01133, м. Київ, вул. Госпітальна, 18, споруда, 5411; ідентифікаційний код 26267870) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 24.12.2014 р.

Суддя Ю.О. Підченко