Рішення

від 11.12.2014 по справі 910/22824/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22824/14 11.12.14

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фабрика печива «Борзна»

вул. Г.Барвінок, 3, м. Борзна, Чернігівська область, 16400

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Європейський страховий альянс»

вул. Глибочицька, 33-37, м. Київ, 04050

про стягнення 22755,97 грн.

Суддя А.М.Селівон

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Алімова М.Є. - директор, паспорт НК 712944, виданий 20.12.99 р. Борзнянським РВ УМВС України в Чернігівській області

Від відповідача: Рибак Є.В. - представник, довіреність № 114/2014 від 02.01.14 р.

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення .

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика печива "Борзна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" про стягнення 22 755,97 грн., а саме 20607,61 грн. страхового відшкодування, 1008,36 грн. пені, а також 1140,00 грн. витрат за проведення автотоварознавчого дослідження та 1827,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач посилається на те, що відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності винної у вчиненні ДТП особи, зобов'язаний відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та на виконання вимог умов Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/6911345 виплатити позивачу, який є власником пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу, страхове відшкодування завданої матеріальної шкоди, а також відповідно до п. 36.5. ст.36 вказаного Закону зобов'язаний сплатити пеню за прострочення виплати страхового відшкодування та понесені позивачем витрати на проведення автотоварознавчого дослідження пошкодженого транспортного засобу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.14 р. порушено провадження у справі № 910/22824/14 та призначено до розгляду на 04.11.14 р..

Ухвалами суду від 04.11.14 р. та 20.11.14 р. розгляд справи відкладався на 20.11.14 р. та 11.12.14 р. відповідно.

Уповноважений представник позивача з'явився в судові засідання 20.11.14 р. та 11.12.14 р..

Уповноважений представник відповідача з'явився в судове засідання 11.12.14 р., в судові засідання 04.11.14 р. та 20.11.14 р. не з'явився.

До початку судового засідання 04.11.14 р. представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву № 3384 від 03.11.14 р., в якому зазначено, що виплата страхового відшкодування пошкодженого транспортного засобу повинна проводитись за мінусом коефіцієнту фізичного зносу запчастин в сумі 3365,06 грн. та податку на додану вартість в сумі 1883,32 грн., тобто розмір страхового відшкодування позивачу повинен становити 9416,63 грн. виходячи з вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу згідно зі звітом експерта про визначення вартості матеріального збитку № Сн-16 від 10.02.14 р.. У зв'язку з вищевикладеним відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, крім визнаних відповідачем, та розглядати справу за відсутності представника відповідача.

Даний відзив на позовну заяву разом з доданими до нього документами долучений судом до матеріалів справи.

До початку судового засідання 17.11.14 р. через канцелярію суду позивачем подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи № 50 від 13.11.2014, в якому зазначено, що згідно калькуляції експерта вартість деталей, що змінюються становить 9298,82 грн., вартість матеріалів - 456,97 грн., вартість ремонтно-відновлювальних робіт - 9851,82 грн., послуги експерта - 1140,00 грн., нанесений позивачу збиток - 1008,36 грн., крім того автомобіль майже рік не виконує автоперевезення на підприємстві, у зв'язку з чим загальна сума складає 22755,97 грн.

Клопотання позивача задоволене, документи судом долучено до матеріалів справи.

До початку судового засідання 11.12.14 р. позивачем через канцелярію суду подані письмові пояснення № 54 від 25.11.14 р. по справі, в яких позивач зазначив, що ПАТ «ЄСА» складено і затверджено страховий акт №2111/13/50/ЦВ04/01/2 на виплату страхового відшкодування в сумі 9416,63 грн., не повідомивши ТОВ «Фабрика печива «Борзна» з яких розрахунків склалася ця сума.

Крім того позивач зазначив, що висновок № 551 експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу складений 18 грудня 2013 року експертом - автотоварознавцем Громовим Андрієм Миколайовичем, який має вищу освіту за фахом та стаж експертної роботи з 1997 року, кваліфікацію судового експерта, автотоварознавця за спеціальністю 12.2 "Визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу". Як стверджує позивач, вказаним висновком підтверджується вартість відновлювального ремонту автомобіля ГАЗ-2705 "Газель» державний реєстраційний номер СВ8511АО, з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу його складників станом на день проведення дослідження 18.12.2013 р. без урахування суми ПДВ 20% у вартості складників та ремонтних робіт у розмірі 9298,82 грн. (Додаток № 2 до висновку № 551). Вартість ремонтно-відновлювальних робіт складає 9851,82 грн. (продовження додатку № 2 до висновку № 551), вартість матеріалів становить 1456,97 грн., вартість відновлювального ремонту автомобіля ГАЗ-2705 державний реєстраційний номер СВ8511АО, необхідного для усунення пошкодження у ДТП 21.11.2013р з урахуванням ПДВ 3191,77 грн. у вартості запасних частин складає 20607,61 грн.. Вартість складання висновку експертом складає 1140 грн., які ТОВ «Фабрика печива «Борзна» сплачено 26.12.2013 р., яке є платником податку на додану вартість, на підтвердження чого позивачем надано копію свідоцтва платника ПДВ.

Письмові пояснення разом з доданими документами долучені судом до матеріалів справи.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, окрім наявних в матеріалах справи, на час проведення судового засідання сторонами суду не надано.

Документи, витребувані ухвалами суду від 23.10.14 p., 04.11.14 р., 20.11.14 р. сторонами надані не в повному обсязі.

Відповідно до 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - Постанова № 18) якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Враховуючи відсутність на час проведення судових засідань 04.11.14 р., 20.11.14 р. та 11.12.14 р. клопотань представників сторін щодо здійснення фіксації судового засідання по розгляду даної справи технічними засобами, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Судовий процес відображено у протоколах судового засідання.

Перед початком розгляду справи представників позивача та відповідача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22, 60, 74 та ч. 5 ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Представники позивача та відповідача в судовому засіданні повідомили суд, що права та обов'язки сторонам зрозумілі.

Відводу судді представниками сторін не заявлені.

В судовому засіданні 11.12.14 р. уповноважений представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.12.14 р. підтримав заперечення проти позову, викладені у відзиві на позовну заяву, та надав суду усні пояснення щодо суті спору, в яких позовні вимоги визнав частково.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши наданими сторонами доказами та оглянувши в судовому засіданні їх оригінали, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно ст.1 Закону України "Про страхування " страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ст.ст. 5, 7 Закону України "Про страхування" страхування може бути добровільним або обов'язковим. Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є видом обов'язкового страхування.

Спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ".

Згідно зі ст.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів " обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст.6 вищевказаного Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів " страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Як встановлено судом та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, 31 жовтня 2013 р. між Приватним акціонерним товариством "Європейський страховий альянс" (страхувальник за полісом, відповідач у справі) та Котляр Сергієм Васильовичем (страхувальник за полісом) укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, посвідчений полісом № АС/6911345, відповідно до умов якого застраховано цивільно-правову відповідальність осіб, які експлуатують забезпечений за полісом транспортний засіб - МАN Т38 д.н.з.СВ 0752АХ з напівпричепом МЕТАСО д/н АО 9168 XX, на законних підставах. Строк дії полісу - один рік (з 01.11.13 р. до 31.10.14 р. включно).

За змістом п.1 даного полісу страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (полісом).

Згідно вказаного Полісу ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну на одного потерпілого становить 50000,00 грн., франшиза - 0 грн.

Пунктом 3 частини 2 ст. 11 Цивільного кодексу Украйни передбачено, що завдання майнової (матеріальної ) та моральної шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Як встановлено судом за матеріалами справи 21 листопада 2013 року о 06.34 год. на 45 км автодороги Кіпті-Глухів-Багівськ гр. Кущ Володимир Миколайович, керуючи автомобілем МАN Т38 д.н.з. СВ 0752 АХ напівпричепом МЕТАСО д.н. АО 9168 XX, не вибравши безпечної швидкості руху та безпечного інтервалу, скоїв зіткнення зі стоячими попереду нього транспортними засобами - автомобілем Опель Kadett Caravan д.н.з. 32757 ТІ під керуванням Красняк М.В. (власник Головатюк В.І., свідоцтво про реєстрацію ТЕА № 0366181365 від 05 березня 1998 року), автомобілем Рено д.н.з. СВ 9092 АХ з напівпричепом NOVATREIL д.н. СВ 4042 ХТ під керуванням Нагорного М.Ф. (власник Атрощенко В.М., свідоцтво про реєстрацію САК 834707 від 18 липня 2012 року) та автомобілем, який рухався назустріч - ГАЗ 2705 д.н.з. СВ 8511 АО, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САА №398810 від 06 березня 2010 року належить ТОВ «Фабрика печива «Борзна», під керуванням Журко Є.В. на підставі подорожнього листа від 21.11.13 р., внаслідок чого зазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Як вбачається із Полісу № АС/6911345, дана подія визначена як страховий ризик, на випадок якого здійснювалось страхування.

Постановою Менського районного суду від 24.01.14 р. по справі № 738/2598/13-п, зміни до якої вносились постановами вказаного суду від 19.03.14 р. та 01.04.14 р., встановлено, що гр. Кущ В.М. порушено п.п.12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв'язку з чим останнього притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн..

Згідно п.п. 34.2.-34.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

Згідно проведеного на замовлення позивача експертного товарознавчого дослідження колісного транспортного засобу ГАЗ 2705 д.н.з. СВ 8511 АО, за результатами якого експертом-автотоварознавцем Громовим Андрієм Миколайовичем (вища освіту за фахом та стаж експертної роботи з 1997 року, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта-автотоварознавця за спеціальністю 12.2 "Визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу" № 1466 від 23.08.13 р., свідоцтво про реєстрацію в Держреєстрі оцінювачів № 4862 від 12.09.06 р.) складено висновок № 551 від 18.12.13 р., вартість відновлювального ремонту вантажного мікроавтобусу ГАЗ 2705 д.н.з. СВ 8511 АО, необхідного для усунення пошкоджень, отриманих в ДТП від 21.11.13 р., з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу його складників, станом на час проведення дослідження 18.12.13 р. з урахуванням суми ПДВ -2199,90 грн. у вартості складників та ремонтних робіт складає 14656,37 грн..

Вартість автотоварознавчого дослідження складає 1140 грн. і сплачена позивачем експерту 26.12.2013 року, що підтверджується відповідною випискою банку.

Згідно матеріалів справи, позивач в позовній заяві посилається на вищевказані приписи п.34.2-34.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" як на підставу самостійного замовлення експертного автотоварознавчого дослідження в зв'язку з неприбуттям представника страховика для оцінки завданої шкоди. Докази відповідного повідомлення позивачем відповідача про настання страхового випадку-ДТП сторонами суду не надані, проте представник відповідача в судовому засіданні 11.11.14 р. підтвердив факт такого повідомлення ПАТ «Європейський страховий альянс».

Як встановлено судом цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу МАN Т38 д.н.з.СВ 0752АХ на момент виникнення ДТП була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Європейський страховий альянс» згідно Полісу № АС/6911345 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

З огляду на викладене, особою, відповідальною за завдані позивачу збитки, є ПАТ «Європейський страховий альянс» відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" та в межах, передбачених полісом ОСЦПВ № АС/6911345.

Правила щодо відшкодування шкоди, заподіяної третій особі, встановлені статтею 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ", згідно з частиною 22.1 якої при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Для отримання страхового відшкодування, згідно з п. 35.1 ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про ДТП подає страховику заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: найменування страховика, якому подається заява; прізвище, ім'я, по-батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; зміст майнової вимоги заявника про відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; підпис заявника та дата подання заяви.

Крім того, до заяви, відповідно до п. "г" п. 35.2 ст. 35 вказаного Закону, додаються документи, що підтверджують право власності на пошкоджене майно на день скоєння ДТП, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну, відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).

04 лютого 2014 р. позивач звернувся до ПАТ «Європейський страховий альянс» із заявою б/н на виплату страхового відшкодування на рахунок ТОВ «Фабрика печива «Борзна», отримання якої 10.02.14 р. відповідачем підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 16440000911383.

Порядок виплати страховиком страхового відшкодування врегульовано ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Так, відповідно до п. 36.2 ст. 36 даного Закону страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Оскільки розмір завданої транспортному засобу позивача в результаті ДТП матеріальної шкоди та вартість відновлювального ремонту в сумі 20607,61 грн.. було визначено позивачем на підставі висновку № 551 від 18.12.13 р., без погодження з відповідачем, приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження повідомлення позивачем відповідача про ДТП та надання відповідачеві документів на підтвердження розміру заподіяної шкоди, останнім було замовлено звіт про визначення вартості матеріального збитку.

Відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку № С14-16 від 10.02.14 р., завданого власнику транспортного засобу ГАЗ 2705 д.н. СВ8511АО в результаті ДТП, складеного ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт» на підставі укладеного з відповідачем Договору на проведення автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу від 20.01.14 р., вартість відновлювального ремонту транспортного засобу ГАЗ 2705 д.н. СВ8511АО складає 14665,01 грн., розмір матеріального збитку становить 11299,95 грн., коефіцієнт фізичного зносу визначений в розмірі 0,65.

Відповідно до п.36.4 ст.36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" п.41.1 ст.41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Як свідчать матеріали справи та підтверджено представником відповідача в судовому засіданні, ПАТ " Європейський страховий альянс " було складено та підписано страховий акт № 2111/13/50/ЦВ04/02/2 від 14.03.14 р. по Полісу № АС/6911345, відповідно до якого прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в сумі 9416,63 грн. (14665,01 грн.-3365,06 гр. зносу-1883,32 гр. ПДВ). При цьому відповідачем обґрунтовано суму оціненої шкоди зменшено на суму фізичного зносу запчастин та ПДВ у відповідності до приписів п.36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно якого якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. грн. з ПДВ).

Листом № 2778/13 від 07.08.14 р., копія якого наявна в матеріалах справи, відповідач повідомив позивача про прийняте рішення та зазначив про виплату відповідного страхового відшкодування в термін до 11.09.14 р..

Жодних доказів на підтвердження наявності заперечень щодо розміру зазначеного в листі страхового відшкодування та звернення з цього приводу до відповідача позивачем суду не надано.

При цьому, в матеріалах справи відсутнє клопотання сторін про призначення відповідної судової експертизи для визначення розміру завданої матеріальної шкоди та вирішення суперечностей, які виникають між сторонами з цього приводу.

Як вбачається із матеріалів справи, свої зобов'язання щодо виплати ТОВ «ФП «Борзна» страхового відшкодування всупереч вимогам чинного законодавства відповідач не виконав, в результаті чого утворилась заборгованість перед позивачем у зазначеному вище розмірі, яку останній просив стягнути з відповідача в поданій позовній заяві.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відтак, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

За змістом ст.ст. 28, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів " шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно з п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003р., відновлювальний ремонт - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісних транспортних засобів чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів, а вартість відновлювального ремонту дорожнього транспортного засобу відповідно до п. 2.3 Методики - це грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого колісних транспортних засобів.

Системне тлумачення наведених вище положень чинного законодавства дає підстави вважати, що в разі пошкодження транспортного засобу розмір шкоди, завданої транспортному засобу, що підлягає відшкодуванню страховиком, визначається виходячи з оцінки вартості витрат, які несе власник пошкодженого транспортного засобу при здійсненні його відновлювального ремонту.

Разом з тим, в силу ст.12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів " страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Проте, оскільки як вбачається із полісу № АС/6911345 франшиза становить 0 грн., отже розмір страхового відшкодування, яке позивач просить стягнути з відповідача, правомірно на розмір франшизи не зменшувався.

У відповідності до ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників судового процесу. При цьому відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження виконання зобов'язання, письмових пояснень щодо неможливості надання таких доказів, або ж фактів, що заперечують викладені позивачем позовні вимоги.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Доказів визнання недійсними чи розірвання Полісу № АС/6911345 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 31.10.13 р. суду не надано.

Щодо заявлених позивачем позовних вимог про стягнення штрафних санкцій у вигляді пені в розмірі 1008,36 грн. суд зазначає, що позивачем в позовній заяві нарахована пеня, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 19% за 94 днів прострочення та без визначення періоду (строку) «з»-«до» нарахування пені.

Згідно п.1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.13 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

За таких обставин, оскільки позивачем в позовній заяві не визначений чіткий період нарахування пені в зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язання, що в свою чергу позбавляє суд можливості перевірити правильність здійсненого розрахунку у відповідності до приписів чинного законодавства, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення пені має бути залишена без задоволення в зв'язку з недоведеністю.

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення " встановлено, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Враховуючи вищевикладене, оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати страхового відшкодування в добровільному порядку та на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, суд доходить висновку, що позов частково доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд доходить висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.ст. 1166, 1187, 1188 Цивільного кодексу України, ст. 354 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 78, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (вул. Глибочицька, 33-37, м. Київ, 04050, код 19411125) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика печива «Борзна» (вул. Г.Барвінок, 3, м. Борзна, Чернігівська область, 16400, код 00381108) 9416,63 грн. страхового відшкодування, 1140,00 грн. відшкодування витрат на проведення автотоварознавчого дослідження та 847,56 грн. витрат зі сплати судового збору

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складений та підписаний 16 грудня 2014 року.

Суддя А.М. Селівон