Ухвала

від 18.12.2014 по справі 489/9430/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №489/9430/13-ц 18.12.2014 18.12.2014 18.12.2014

Провадження № 22ц/784/3191/14 Суддя першої інстанції Кокарєв В.В.

Категорія 48 Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

18 грудня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Козаченка В.І.,

суддів: Царюк Л.М., Мурлигіної О.Я.,

при секретарі Романенко Ю.О.,

за участю: представника позивачки - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 жовтня 2014 року за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя,-

В С Т А Н О В И Л А:

4 листопада 2013 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом, який уточнила в подальшому, до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.

Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що з 17 листопада 2006 року по 12 липня 2013 року сторони перебували у шлюбі. У цей період ними було придбано майно, яке є їх спільною сумісною власністю та підлягає розподілу.

Посилаючись на ці обставини, ОСОБА_5 просила здійснити поділ майна наступним чином: виділити їй у власність пральну машину SAMSUNG вартістю 1999 грн., портативний комп'ютер LENOVO вартістю 5000 грн., меблеву стінку вартістю 3560,44 грн., бджолопакети у кількості 17 шт. на загальну суму 9350 грн., вулики 17 шт. на загальну суму 17595 грн., всього майна на суму 37835 грн.; виділити відповідачу у власність бджолопакети у кількості 20 шт. на загальну суму 11000 грн., вулики 20 шт. на загальну суму 11900 грн., пральну машину LG WD-10164 NP вартістю 2055 грн., телевізор LED SAMSUNG вартістю 12999 грн., всього на суму 37954 грн., а також стягнути з відповідача компенсацію ? частки відчуженого автомобіля CHEVROLET AVEO, 2007 року випуску в сумі 15676 грн. та ? вартості причепа вантажного ПГМФ 8302 2010 року випуску в сумі 1365 грн.

11 грудня 2013 року відповідач подав зустрічну позовну заяву, яку було об'єднано з первісним позов в одне провадження, відповідно до уточнених вимог просив здійсни поділ майна подружжя наступним чином: виділити йому у власність: причіп вантажний ПГМФ 8302 2010 року випуску вартістю 2730 грн., пральну машину SAMSUNG вартістю 1999 грн., портативний комп'ютер LENOVO вартістю 5000 грн., всього майна на суму 41081, а враховуючи вартість відчуженого автомобіля 31352 грн., та перфоратор вартістю 500 грн., свердлильний станок вартістю 800 грн., шліфувальну машину вартістю 600 грн.; виділити позивачці у власність бджолопакети з 4 рамками і бджолосім'ями у кількості 37 шт. вартістю 550 грн. кожний на загальну суму 20350 грн., вулики трьохкорпусні, укомплектовані рамками 37 шт. вартістю 595 грн. кожний на загальну суму 22000 грн., меблеву стінку вартістю 3560 грн., пральну машину LG WD-10164NP вартістю 2055 грн., телевізор LED SAMSUNG вартістю 12999 грн., холодильник SAMSUNG RL33EASW вартістю 2492 грн., всього майна на суму 63456 грн. Стягнути з позивачки на його користь 9000 грн., що складає ? частку вартості торгівельного обладнання, а також 1/2 доходу від підприємницької діяльності в сумі 70514 грн. 19 коп. Стягнути з позивачки на його користь різницю вартості майна 22375 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 жовтня 2014 року первісний та зустрічний позови задоволені частково.

Поділено майно, набуте за час перебування у шлюбі, виділено у власність:

- ОСОБА_6 пральну машину LG WD-10164NP вартістю 2055 грн., меблеву стінку вартістю 3560 грн., бджолопакети у кількості 19 шт. на загальну суму 10450 грн., вулики 19 шт. на загальну суму 11305 грн., торгівельне обладнання на суму 18000 грн., всього майна на загальну суму 45370 грн.;

- ОСОБА_3 причіп вантажний ПГМФ 8302 2010 року випуску вартістю 2730 грн., пральну машину SAMSUNG вартістю 1999 грн., портативний комп'ютер LENOVO вартістю 5000 грн., телевізор LED SAMSUNG вартістю 12999 грн., бджолопакети у кількості 18 шт. на загальну суму 9900 грн., вулики 18 шт. на загальну суму 10710 грн., всього майна на суму 43 338 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 компенсацію вартості частки відчуженого автомобіля за мінусом компенсації відступу від рівності вартості часток поділеного майна у сумі 14660,02 грн.

В задоволенні вимог про поділ холодильника SAMSUNG RL33EASW, перфоратора, свердлильного станку, шліфувальної машинки відмовлено.

В задоволенні вимог про стягнення 1/2 частки доходів від підприємницької діяльності та інших вимог відмовлено. Також розподілено судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просив змінити рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги зустрічного позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, розглянувши спір в межах заявлених позовних вимог, повно та всебічно дослідив обставини справи, належно оцінив надані сторонами докази й дійшов вірного висновку щодо поділу спільного сумісного майна подружжя між сторонами, виходячи із рівності їх часток.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України та ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю.

Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими ст.ст. 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

За змістом п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21 грудня 2007 року до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 17 листопада 2006 року ( т.1 а.с. 9).

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 липня 2013 року, яке набрало законної сили 23 липня 2013 року, шлюб між сторонами розірвано (т.1 а. с. 10).

За час перебування в шлюбі, а саме 09 березня 2010 року відповідачем придбано транспортний засіб CHEVROLET AVEО, 2007 року випуску.

20 травня 2014 відповідачем без згоди позивачки відчужено вказаний транспортний засіб( т.1 а.с.25).

Також, за час шлюбу придбано причіп вантажний ПГМФ 8302 2010 року випуску, пральну машину SAMSUNG, портативний комп'ютер LENOVO, бджоло пакети з 4 рамками і бджолосім'ями у кількості 37 шт., вулики трьохкорпусні, укомплектовані рамками 37 шт., меблеву стінку, пральну машину LG WD-10164NP, телевізор LED SAMSUNG ( т.1 а.с. 3-7,11-27, 57-58,68).

Вартість майна, що визнано судом об'єктом права спільної сумісної власності, та час його придбання підтверджено відповідними документами та сторонами не оспорювалося.

З огляду на викладене, суд першої інстанції при вирішенні позову дійшов правильного висновку, що придбане сторонами рухоме майно є спільною сумісною власністю подружжя та підставно поділив це майно між сторонами, виходячи із рівності часток дружини та чоловіка при поділу майна, з урахуванням інтересів кожної із сторін щодо призначення та цільового використання цього майна.

Крім того, колегія суддів також погоджується з висновками та обґрунтуванням суду про те, що не підлягають задоволенню вимоги позивача про включення у перелік спільного сумісного майна, що підлягає поділу, перфоратора, свердлильного станка, шліфувальної машинки, холодильника SAMSUNG RL33EASW та бджолосімей.

Твердження апеляційної скарги, що бджолині сім'ї підлягають поділу між сторонами не можуть буті взяті до уваги, з огляду на те, що бджолина сім'я це цілісна біологічна одиниця, яка не може бути ідентифікована за будь-якими визначеними ознаками.

Заперечення апеляційної скарги щодо безпідставного поділу судом між сторонами вуликів та бджолопакетів з посиланням на ч. 3 ст. 71 СК України не можуть бути взяті до уваги, так як встановлено, що вулики та бджолопакети є реальним майном, яке перебуває у користування батьків позивачки, придбане під час подружнього життя, та має грошовий еквівалент. За такого, суд першої інстанції з урахуванням цих обставин, а також, виходячи з вимог закону щодо рівності часток при поділу майна подружжя, правильно визначився з поділом вказаного майна.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду, що доходи ОСОБА_5, отримані нею як фізичною - особою підприємцем в минулих роках, не можуть бути об'єктом права спільної сумісної власності у розуміння ч. 2 ст. 61 СК України, оскільки не існують в наявності на час розгляду спору.

Так, положеннями ст. 177 ЦК України передбачено, що об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 10, ч. 1,4 ст. 60 ЦПК України на ОСОБА_7 за його зустрічним позовом покладено обов'язок довести в суді ті обставини, що ОСОБА_6 є власником коштів про поділ яких він ставить питання у своєму позові, розмір цих коштів, їх наявність на рахунках банку чи у третіх осіб.

На підтвердження своїх позовних вимог ОСОБА_7 послався на документи про доходи фізичної особи - підприємця, що були надані позивачкою до податкової інспекції.

Факт отримання доходів позивачкою не заперечувався, проте, в судовому засіданні не встановлено та матеріали справи не містять жодного доказу, що зазначені доходи (грошові кошти) були наявні у ОСОБА_6 на час розгляду справи, про їх місцезнаходження або зберігання.

Також не підтверджено будь-якими доказами, що задекларованими доходами ОСОБА_6 розпорядилася під час подружнього життя всупереч інтересам сім'ї та без згоди свого чоловіка - ОСОБА_7

Докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду по їх оцінці.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судове рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, тому правові підстави, визначені ст. 309 ЦПК України, для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Судді