Ухвала

від 26.12.2014 по справі 667/8602/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №11-кп/791/1106/14 р. Головуюча в 1-й інстанції ОСОБА_1

Категорія: ч. 3 ст. 185 КК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року грудня місяця «25» дня

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:ОСОБА_2 СуддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 При секретаріОСОБА_5 З участю прокурораОСОБА_6 ОбвинуваченогоОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014230020003470, за апеляційними скаргами прокурора ОСОБА_8 і обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Комсомольського районного суду м. Херсона від 13 листопада 2014 року, -

в с т а н о в и л а:

Цим вироком

ОСОБА_9 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця

с. Нова Тягінка, Білозерського району Херсонської області,

жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого

21.07.2006 р. Білозерським районним судом Херсонської області за

ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення на волі на

3 рок, звільнений 18.02 2008 р. на підставі Закону України

« Про амністію у 2008 році»,

24.06.2014 року Білозерським районним судом Херсонської області

за ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі

на 3 роки і на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування

покарання з випробуванням на іспитовий строк 2 роки,

02.10.2014 р. Суворовським районним судом м. Херсона за ч. 3 ст. 15,

ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України

до позбавлення волі на 4 роки і на підставі ст. 75 КК України звільненого

від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 2 роки,

засуджено

за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на чотири роки,

за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на три роки шість місяців.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів до позбавлення волі на чотири роки.

Відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Суворовського районного суду м. Херсона від 02 жовтня 2014 року і призначено остаточно покарання у виді позбавлення волі на чотири роки три місяців з поміщенням до кримінально-виконавчої установи закритого типу.

Запобіжний захід тримання під вартою з 02 жовтня 2014 року.

ОСОБА_10 ,

ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця і жителя

АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою

АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

засуджено

за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на три роки шість місяців,

за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на три роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно до позбавлення волі на три роки шість місяців.

Відповідно до положень ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_11 звільнено від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк два роки і на обвинуваченого покладено обов`язки повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання чи роботи та періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід домашній арешт скасовано.

Постановлено стягнути з ОСОБА_7 і ОСОБА_11 солідарно на користь ТОВ « Компанії Херсон-Плаза» 4860 гривень матеріальної шкоди і на користь держави судові витрати за проведення експертиз у розмірі 491 гривні 92 копійок.

Вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 і ОСОБА_11 визнано винними і засуджено за те, що вони за попередньою змовою між собою неодноразово проникали на територію господарського двору ресторанного комплексу « Платон» по вул. Робочій, 5 у м. Херсоні звідки викрадали вироби з металу, що належать ТОВ « Компанія Херсон-Плаза»

Зокрема, 30 серпня 2014 року вчинили крадіжку майна на суму 2610 гривень,

06 вересня 2014 року вчинили крадіжку майна на суму 2250 гривень,

10 вересня 2014 року намагалися вчинити крадіжку майна на суму 271 гривні 65 копійок, однак умисел на крадіжку чужого майна до кінця не довели так як були затримані на місці злочину.

На вирок місцевого суду прокурор ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій, не заперечуючи доведеності вини і правильності кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_7 , покликаються на незаконність вироку суду першої інстанції внаслідок неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність. Зокрема, прокурор вказує, що при призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 покарання суд порушив норми матеріального права, а саме призначив обвинуваченому мяке покарання та помилково застосував положення ст. 71 КК України замість положень ч. 4 ст. 70 КК України. Просить вирок скасувати і постановити новий вирок, призначивши ОСОБА_7 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на 4 роки, за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на 3 роки 6 місяців. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на 4 роки і у відповідності із ч. 4 ст. 70 КК України вказати на самостійне виконання цього вироку щодо ОСОБА_7 та вироку Суворовського районного суду м. Херсона від 02 жовтня 2014 року.

У поданій обвинуваченим ОСОБА_7 апеляційній скарзі міститься прохання про пом`якшення призначеного йому покарання з урахуванням визнання ним вини та сприяння розкриттю злочинів.

На вирок місцевого суду щодо ОСОБА_11 апеляційна скарга не подана.

Заслухавши міркування прокурора про необхідність скасування вироку з наведених в апеляційній скарзі прокурора підстав, обвинуваченого ОСОБА_7 , який підтримав подану ним апеляційну скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню частково, а підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого немає.

Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні злочинів за зазначених у вироку обставин у апеляційних скаргах як прокурора так і обвинуваченого не заперечується і такий висновок підтверджується перевіреним в судовому засіданні доказами, яким суд дав належну правову оцінку та правильно кваліфікував дії обвинуваченого.

Разом з тим, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 покарання судом допущено неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, зокрема і незастосування закону, який підлягав застосуванню, у зв`язку з чим вирок необхідно змінити.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 70 КК України якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, то остаточне покарання обвинуваченому повинно бути призначено за сукупністю злочинів. За даними кримінального провадження ОСОБА_7 , визнаний винним і засуджений за злочини, вчинені в період часу з 30 травня 2014 року. Вироком Суворовського районного суду м. Херсона від 02 жовтня 2014 року він був засуджений за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі на 4 роки і на підставі ст. 75 КК України був звільнений від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 2 роки. Таким чином, встановивши, що вказані злочини ОСОБА_7 вчинив до постановлення вироку 02 жовтня 2014 року, суд зобов`язаний був застосувати положення ч. 4 ст. 70 КК України а не ст. 71 КК України. Таку помилку місцевого суду можливо виправити шляхом постановлення ухвали, а не шляхом ухвалення нового вироку як просить прокурор так як така зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого. Доводи апеляційної скарги прокурора щодо мякості призначеного обвинуваченому ОСОБА_7 покарання не вмотивовані. Більш того у апеляційній скарзі прокурора міститься прохання про призначення ще більш мякого покарання ніж призначив остаточно місцевий суд.

Що стосується доводів апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 про необхідність пом`якшення призначеного йому покарання то підстав вважати їх вагомими немає. ОСОБА_7 раніше уже притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів, а тому призначене йому покарання у визначених судом розмірах відповідає загальним засадам призначення покарання, є справедливим, необхіднім та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів. Призначаючи ОСОБА_7 фактично покарання в нижніх межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України, місцевий суд врахував і обставини, на які посилається обвинувачений в апеляційній скарзі.

З оглядом на викладене, вирок суду першої інстанції підлягає зміні у відповідності до положень ст. 413 КПК України. А апеляційну скаргу прокурора необхідно задовольнити частково, залишивши без задоволення апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 .

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 413 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_8 задовольнити частково, а апеляційну скаргу.

Вирок Комсомольського районного суду м. Херсона від 13 листопада 2014 року щодо ОСОБА_7 змінити.

Вважати ОСОБА_7 засудженим

за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на чотири роки,

за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на три роки шість місяців,

на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю цих злочинів до позбавлення волі на чотири роки,

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, а не ст. 71 КК України, за сукупністю злочинів до позбавлення волі на чотири роки з поміщенням до кримінально-виконавчої установи закритого типу, а вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 02 жовтня 2014 року виконувати самостійно.

Виключити з вироку вказівку суду про призначення покарання ОСОБА_7 на підставі ст. 71 КК України.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_7 втрачає чинність після набрання вироком законної сили.

В решті цей вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення і може бути оскаржена учасниками судового провадження на протязі трьох місяців з моменту її проголошення, а обвинуваченим, - в той же строк з моменту вручення йому копії цієї ухвали шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: (три підписи)

З оригіналом згідно

Суддя