Рішення

від 22.12.2014 по справі 734/2772/14

КОЗЕЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/734/819/14 Справа № 734/2772/14

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22 грудня 2014 року смт Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого-судді Бузунко О.А.

за участю секретаря Галюк Л.В.

у присутності представника позивача - ОСОБА_1.

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача - адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Обслуговуючого кооперативу «Садівниче Товариство Полісся» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення майнової шкоди,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 мотивуючі позовні вимоги тим, що 17 квітня 2011 року рішенням загальних зборів відповідач ОСОБА_2 був обраний головою Садівничого товариства «Полісся», розташованого в смт. Десна Козелецького району і перебував на цій посаді до 8 грудня 2013 року, що підтверджується протоколом № 1 від 17.04.2011 року загальних зборів СТ «Полісся». Рішенням загальних зборів від 8 грудня 2013 року, 25 січня 2014 року і 16 березня 2014 року були обрані інші органи управління та новий статут кооперативу, відповідно до якого була змінена назва садівничого товариства на обслуговуючий кооператив «Садівниче товариство Полісся», головою якого обраний ОСОБА_1, що підтверджується протоколом № 1 загальних зборів від 8 грудня 2013 року, протоколом № 1 загальних зборів від 25 січня 2014 року, протоколом № 2 загальних зборів від 16 березня 2014 року, наказом № 1 від 16 березня 2014 року про призначення адміністрації, витягом з ЄДРПОУ за станом на 21 березня 2014 року. За період перебування відповідача ОСОБА_2 на посаді голови кооперативу була проведена перевірка фінансово - господарської діяльності садівничого товариства «Полісся» ревізійною комісією кооперативу, що підтверджується актом 11 липня 2014 року, яким були виявлені фінансові порушення з вини відповідача. Кошти, отримані від членів кооперативу для підключення до загальної електромережі садового товариства відповідачем не були оприбутковані і передані в касу кооперативу бухгалтеру - касиру. А знаходились у відповідача, який безконтрольно сам ними розпоряджався на свій розсуд, чим заподіяв значну шкоду садівничому товариству. Даною фінансовою перевіркою була встановлена недостача коштів зібраних з членів кооперативу для підключення садових ділянок до електромережі на суму 10557 грн., так як ніяких підтверджуючих документів щодо витрат на дану суму відповідачем не було надано. У витрати також було відповідачем ОСОБА_2 незаконно включено 42607,09 грн. з коштів зібраних на електрифікацію в порушення вимог Закону України «Про кооперацію» від 10 липня 2003 року без дозволу загальних зборів садівничого товариства та які не підтверджені належними фінансовими документами. А всього згідно акту ревізійної комісії від 11 липня 2014 року відповідачем проведено незаконних витрат на суму 53164.09 грн. (10557 +42607,09 грн.). Так відповідач без рішення загальних зборів садівничого товариства «Полісся» витратив 1173 грн. на телефонні розмови для власного телефону, приклавши тільки квитанції про витрати і не надавши документів підтверджуючих, що ці витрати були пов'язані з його діяльністю, як голови кооперативу, а не витрачені на особисті потреби. У видатковому касовому ордері від 2 жовтня 2011 року по оплаті чашечок і гачків на суму 1470 грн. відсутній номер даного видаткового касового ордера та підпис отримувача даних коштів, як того вимагає закон. Крім того, відповідачем незаконно була проведена оплата підприємству ДП «Чернігівська мехколона» ПАТ «Київсільелектро» за відновлення пошкодженого телефонного кабелю, який був пошкоджений при укладенні силового кабелю на суму 3100 грн.: квитанція № 1384 від 10 серпня 2011 року. Так як організація-підрядчик, яка не погодила виконання робіт по укладенню силового кабелю з представниками Укртелекому, і з її вини сталося пошкодження, повинна була за власні кошти відновлювати телефонний кабель. Відповідно до ордеру №145 від 12 серпня 2012 витрачено 199, 50 грн. на оплату дизельного пального, але відсутня інформація для чого необхідне дане пальне та відсутній підпис отримувача на даному ордері. Відповідно до ордеру № 29 від 16 квітня 2013 року відповідачем проведена оплата за підсипку доріг в сумі 250 грн., але не зазначено, кому виплачені ці грошові кошти за виконану роботу. При оплаті відповідачем за підсипку доріг ОСОБА_5 на суму 2700 грн. згідно ордера № 39 від 11 травня 2013 року також відсутні в даному фінансовому документі дані одержувача, як і договір та акт виконаних робіт. Оплата за підсипку доріг на суму 450 гривень відповідно ордера № 47 від 4 червня 2013 року проведена ОСОБА_6, але в ордері за одержувача коштів стоїть підпис відповідача ОСОБА_2, а не виконавця робіт відповідно до вимог закону. При оплаті за роботу екскаватора по плануванню та розгортанню доріг в садівничому товаристві «Полісся» на суму 500 грн. в ордері № 37 від 29.04.2013 року також стоїть за одержувача коштів підпис відповідача ОСОБА_2 І в обох випадках відсутні будь-які підтверджуючі документи, що дані грошові кошти були передані відповідачем виконавцю робіт. Також при оплаті відповідачем за монтаж лінії електропередач в сумі 5000 грн. ОСОБА_7 відсутні в ордері дані про особу виконавця робіт та відсутній акт, і договір на виконання цих робіт (ордер № 69 від 01.11.2013 року). Крім того, у ордері № 28 від 10 серпня (рік не вказаний) записано заправка паливом на суму 343,88 грн., а надана відповідачем квитанція не на заправку паливом, а на закупівлю двох жалюз на вікна на суму 343,88грн. Але даний товар відсутній в наявності, що свідчить, що відповідач ОСОБА_2 використав дані кошти на власні інтереси. Відповідно до ордера № 82 від 17 грудня (рік не вказаний) проведена проплата по електролінії в сумі 1350 грн. ОСОБА_8, що не співпадає з актом ревізійної комісії садівничого товариства «Полісся» від 18.07.2013 року пунктом №115, відповідно до якого дана сума сплачена за електроенергію згідно ордера № 82 від 17 лютого 2011 року. Оплата за монтаж муфт відповідачем незаконно оплачена двічі по 1500 грн.: перший раз згідно ордера без номера від 12 серпня 2011 року ця сума сплачена ОСОБА_9, другий раз: за такий же об'єм виконаної роботи і на таку ж суму оплачено згідно акта виконаних робіт від 29 вересня 2011 року в пунктах № 17 та №19. Також, оплата в сумі 19245, 83 грн. згідно квитанції № 1 від 23 листопада 2011 року проведена компанії «Полоелектро», де відсутній запис за що сплачено дані грошові кошти. В той же час в акті ревізійної комісії від 18 липня 2013 року дана сума 19245 грн. проходить як оплата за провід А-35. Крім того, відповідачем самовільно без рішення загальних зборів СТ «Полісся» виплачені кошти на загальну суму 1074 грн. 40 коп. ОСОБА_10 (31 випадок) за ксерокопії, набір тексту і друкування, за інформацію з Інтернету без підтверджуючих документів: договору, акту чи квитанцій. Вказані вище фінансові порушення відповідача ОСОБА_2 були виявлені при перевірці ревізійною комісією 11 липня 2014 року, що підтверджується ОСОБА_11 перевірки від вказаної дати. Також ревізійною комісією було виявлено факт відсутності в ячейці № 4 лічильника електроенергії марки ЦС8803 та в ячейці № 5 трансформатора напруги НТМІ 10/66/УЗ і електроенергія належним чином не обліковується, що приводить до переплати на 400 кіловат більше, ніж реально споживає кооператив, що підтверджується свідоцтвом про повірку вимірювальної техніки та переліком об'єктів і точок обліку. Вказаним заподіяна шкода кооперативу на суму 4250 грн. (відповідно до довідки ФОП ОСОБА_11 вартість трансформатора напруги, повірки трансформатора напруги та лічильника таких же марок, які раніше були в кооперативі, становить 4250 грн.) Всі ці фінансові порушення дають підстави позивачу вважати, що дані грошові кошти відповідачем були використані не в інтересах садового кооперативу, чим заподіяна шкода кооперативу на суму 42607,09 грн. А всього з вини відповідача садовому кооперативу заподіяна шкода на суму 53164 грн. 09 коп.(10 557 грн. + 42607,09 грн.), що підтверджується актом перевірки ревізійної комісії від 11 липня 2014 року та вищезазначеними доказами. В добровільному порядку відповідач відмовляється відшкодувати кооперативу заподіяну з його вини майнову шкоду, тому позивач звернувся до суду.

Ухвалою Козелецького районного суду Чернігівської області від 10 листопада 2014 року до участі в справі в якості співвідповідача залучено ОСОБА_4.

В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_1. підтримав позов з підстав, викладених в ньому та просив суд його задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні з позовом не погодився та пояснив, що всі роботи, пов'язані з прокладанням лінії електропередач були виконані, кошти, які передані членами садівничого товариства «Полісся» були спрямовані за забезпечення ділянок світлом, від осіб, які здавали кошти на забезпечення їх електроенергією ніяких скарг з приводу невиконання певних робіт не надходило. Що стосується витрат на мобільний телефон, то такі витрати були обумовлені тим, що в садівничому товаристві «Полісся» виникали поточні питання, для оперативного вирішення яких необхідно було використовувати телефонний зв'язок. Оскільки в садівничому товаристві «Полісся» не було телефону, він придбав окремо телефонний апарат і саме його використовував як робочий телефон, відповідно, на поповнення рахунку якого витрачалися кошти садівничого товариства «Полісся». Крім того, оскільки в садівничому товаристві «Полісся» відсутній факс, інтернет та принтер, у випадку необхідності набрати текст, його роздрукувати чи знайти якусь інформацію в інтернеті для вирішення питань, пов'язаних з діяльністю садівничого товариства «Полісся», він звертався до ОСОБА_12, якому відповідні послуги згідно з ордером оплачувалися. Демонтований лічильник та трансформатор напруги з огляду на його поломку був знадний на гарантійний ремонт в ТОВ «Ді-Ті-Сі Груп» в жовтні 2013 року. Так як в садівничому товаристві «Полісся» змінилося керівництво, то питанням щодо їх повернення в товариство для подальшого використання повинно займатися нове керівництво. Громадянину ОСОБА_8 за монтаж було сплачено 1 350,00 грн., так як ним були фактично виконані роботи по натягуванню проводу протяжністю 11 км. Щодо використання грейдера для розгортання/підсипки доріг, то такий грейдер фактично використовувався, а твердження представника позивача щодо недоцільності приганяти такий грейдер з іншого міста спростовані тим, що в місті Остер грейдера не було, в селищі Козелець їх повідомили, що грейдер віддали іншим особам, в яких він зламався, тому він змушений був шукати в інших міста і знайшов в місті Остер. Провід А-35 також в наявності на території садівничого товариства «Полісся», оскільки в наявності повітряна лінія електропередач. Вцілому вважає позов безпідставним та таким, що не піддягає до задоволення.

Представник відповідача - ОСОБА_3 підтримав позицію ОСОБА_2 та просив відмовити в задоволенні позову.

19 грудня 2014 року через канцелярію Козелецького районного суду Чернігівської області надійшло заперечення ОСОБА_2, в якому він просить повернути позовну заяву Обслуговуючому кооперативу «Садівниче товариство полісся» без розгляду, як неналежному позивачу та винести окрему ухвалу з метою порушення кримінальної справи щодо гр. ОСОБА_1

Відповідач ОСОБА_4 в судові засідання не з'являлася, причини її неявки суду невідомі.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та його представника, оцінивши належність та допустимість доказів, суд встановив наступне.

ОСОБА_2 17 квітня 2011 року був призначений на посаду голови садівничого товариства «Полісся» на підставі рішення загальних зборів садівничого товариства «Полісся» (протокол № 1 від 17.04.2011 р.) - наказ № 1/2011.

Після ОСОБА_2 головою правління садівничого товариства «Полісся» було обрано ОСОБА_1 (в 2014 році).

В статуті садівничого товариства «Полісся» 1991 року зазначено, що статут прийнятий на загальних зборах членів товариства 29 квітня 1991 року (протокол № 1) та зареєстрований в виконкомі Козелецької районної ради народних депутатів 10 червня 1991 року (рішення № 121). В преамбулі статуту вказано, що садівниче товариство «Полісся» є складовою частиною системи кооперації в СРСР /а.с. 177-178/.

05 червня 2011 року рішенням загальних зборів садівничого товариства «Полісся» затверджено статут садівничого товариства «Полісся» /код 21399791/ в новій редакції, відповідно до п. 1.1., 1.8 якого садівниче товариство «Полісся» має організаційно-правову форму - громадська організація /а.с. 194-195/. Державна реєстрація змін до статуту проведена 26 січня 2012 року.

13 травня 2012 року рішенням загальних зборів садівничого товариства «Полісся» затверджено статут садівничого товариства «Полісся» /код 21399791/ в новій редакції з доповненнями, відповідно до п. 1.1., 1.8 якого садівниче товариство «Полісся» також мало організаційно-правову форму - громадська організація /а.с. 203-204/. Державна реєстрація змін до статуту проведена 03 серпня 2012 року.

16 березня 2014 року рішенням загальних зборів садівничого товариства «Полісся» затверджено статут садівничого товариства «Полісся» /код 21399791/ зі змінами та перейменовано в обслуговуючий кооператив «Садівниче товариство «Полісся» /а.с. 27-28/. Відповідно до п. 1.1 якого садівниче товариство «Полісся» стало мати організаційно-правову форму - обслуговуючий кооператив /а.с. 212-214/. Державна реєстрація змін до статуту проведена 18 березня 2014 року.

На підставі проведеного системного аналізу наведених статутів суд дійшов висновку, що твердження відповідача про те, що позивач є неналежним позивачем не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Так, на статутах 1991, 2011, 2012 років здійснені відповідні відмітки про те, що 18 березня 2014 року зареєстровані відповідні зміни; 18 березня 2014 року є також датою реєстрації змін статуту садівничого товариства «Полісся» 2014 року. Крім того, на статутах садівничого товариства «Полісся» 2011, 2012 та 2014 років вказано код ЄДРПОУ - 21399791 (в усіх статутах код є однаковим). Відповідно до ОСОБА_9 з ЄДРПОУ та Виписки з ЄДПРОУ садівниче товариство «Полісся» має організаційно-правову форму «обслуговуючий кооператив» з відображенням інформації про дату реєстрації - 10 червня 1991 року /а.с. 50-51/. Як вказано вище, 10 червня 1991 року вперше було зареєстровано статут садівничого товариства «Полісся». Таким чином, суд не вбачає підстав для повернення позовної заяви позивачу як неналежному позивачу.

Підсумовуючи викладене, судом встановлено, що в 1991 році садівниче товариство мало організаційно-правову форму «кооператив», з часу державної реєстрації змін до статуту - 26 січня 2012 року - «громадська організація», з часу реєстрації змін до статуту - 18 березня 2014 року - «кооператив».

Вирішуючи питання щодо неможливості ОСОБА_2 як головою правління садівничого товариства «Полісся» одноособово вирішувати питання щодо розпорядження коштами, суд враховує наступне.

В системі законодавства України існують Закон України «Про кооперацію» (який визначає правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні) та Закон України «Про громадські об'єднання» (який визначає правові та організаційні засади реалізації права на свободу об'єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об'єднань). Тобто, законодавство України окремими нормативними актами регулює питання, пов'язані з діяльністю кооперативів та громадських об'єднань.

Позивач як на підставу своїх тверджень посилається на те, що ОСОБА_2 не мав права розпоряджатися коштами садівничого товариства «Полісся» без рішення загальних зборів з посилання на Закон України «Про кооперацію». Так, згідно зі ст. 15 Закону України «Про кооперацію» вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу, серед іншого, належить затвердження порядку розподілу доходу кооператив у.

В статуті садівничого товариства «Полісся» 1991 року визначено, що голова правління садівничого товариства має право від імені товариства укладати договори без особливої на те довіреності в межах кошторисів /п. 32 - а.с. 191/. Доказів того, що ОСОБА_2 не був повноважний вирішувати питання, пов'язані з діяльністю садівничого товариства «Полісся», та перевищив кошторисні витрати, суду не надано.

В період часу з 26 січня 2012 року по 18 березня 2014 року садівниче товариство «Полісся» мало організаційно-правову форму «громадська організація».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про громадські об'єднання» громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка; громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Згідно зі ст. 24 згаданого закону громадське об'єднання зі статусом юридичної особи для виконання своєї статутної мети (цілей) має право володіти, користуватися і розпоряджатися коштами та іншим майном, яке відповідно до закону передане такому громадському об'єднанню його членами (учасниками) або державою, набуте як членські внески, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, набуте в результаті підприємницької діяльності такого об'єднання, підприємницької діяльності створених ним юридичних осіб (товариств, підприємств), а також майном, придбаним за рахунок власних коштів, тимчасово наданим у користування (крім розпорядження) чи на інших підставах, не заборонених законом. Право власності громадського об'єднання зі статусом юридичної особи реалізовує його вищий орган управління в порядку, передбаченому законом та статутом громадського об'єднання. Окремі функції щодо управління майном за рішенням вищого органу управління громадського об'єднання можуть бути покладені на створені ним відповідно до статуту керівні органи, юридичні особи (товариства, підприємства), відокремлені підрозділи таких об'єднань або передані громадським спілкам, утвореним цими громадськими об'єднаннями.

Згідно зі статутом садівничого товариства «Полісся» 2011 та 2012 років голова правління, який є і головою організації, здійснює оперативне управління справами, майном та коштами організації в межах, встановлених цим статутом, загальними зборами членів організації та правління (п. 5.22) - а.с. 199, 208. Відповідно до п. 5.24.5 згаданого статуту голова організації (тобто, і голова правління) виступає розпорядником коштів та майна організації тощо /а.с. 199, 209/. Проведений системний аналіз статуту садівничого товариства «Полісся» 2011 та 2012 років (зокрема, аналіз виключної компетенції загальних зборів) дає підстави суду дійти висновку, що загальні збори садівничого товариства «Полісся», приймаючи рішення про затвердження статутів 2011 та 2012 років, не обмежили голову правління/організації щодо порядку розпорядження коштами та обмеження певними сумами, понад які рішення щодо їх розпорядження повинні прийматися виключно на загальних зборах.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, на яку позивач посилається як на правову підставу своїх вимог, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Таким чином, при вирішенні питання щодо наявності підстав для відшкодування матеріальної шкоди в порядку, регламентованому ст. 1166 ЦК України, обов'язковому доказуванню підлягають такі факти: а) неправомірність поведінки особи; неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії; б) наявність шкоди; під шкодою слід розуміти реальну шкоду та упущену вигоду - ст. 22 ЦК України); в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Згідно зі ст.ст. 10, 11 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Свідок ОСОБА_13 (член ревізійної комісії при проведенні перевірки стану фінансово-господарської діяльності садівничого товариства «Полісся» за період з 04 липня 2014 року по 11 липня 2014 року) довела до відома суду про всі факти, які були встановлені при проведенні ревізії, а саме: щодо відсутності договорів з особами, послуги яких оплачувалися, актів виконаних робіт, відсутність в ордерах підписів, дат, інформації про призначення витрачених коштів тощо, детальні інформація про що викладена в ОСОБА_11 роботи обраної на загальних зборах членів обслуговуючого кооперативу «СТ Полісся» ревізійної комісії для перевірки стану фінансово-господарської діяльності обслуговуючого кооперативу «СТ Полісся» від 11 липня 2014 року /а.с. 6-8/.

Свідок ОСОБА_14 (в.о. бухгалтера-касира садівничого товариства «Полісся») дав суду показання, що кошти на прокладання лінії електропередач збирали ОСОБА_4 та ОСОБА_2, гачки та чашечки наразі на лінії електропередач є, сама лінія електропередач на території садівничого товариства для освітлення ділянок бажаючих осіб, наразі прокладена. Крім того, свідок повідомив суду, що він особисто обізнаний з ситуацією, коли ОСОБА_2 зняв лічильник (який знаходився в трансформаторній будці) та повідомив, що його необхідно відремонтувати. Додатково свідок також суду пояснив, що в садівничому товаристві «Полісся» ксерокса, факту та інтернету не було.

Свідок ОСОБА_15 підтвердив суду факт закупівлі проводу А-35 (який він вибрав, знайшовши де дешевше, та разом з ОСОБА_2 .Ю.М. їздив його закуповувати), який наразі стоїть на лінії та змонтований (сума - 19 245,83 грн.). Додатково свідок повідомив суду, що при укладанні кабелю під землею було пошкоджено телефонний кабель Укртелекому, оскільки про те, що там він міститься, інформації не було, тому саме садівниче товариство «Полісся» за власні кошти повинно було його привести у відповідний стан.

Свідок ОСОБА_16 дав суду показання, що в вересні-жовтні 2013 року, точної дати він не пам'ятає, він допомагав організовувати підсипку доріг (в 10 містах), за що були сплачені кошти приблизно в сумі 4 500,00 грн.

Свідок ОСОБА_12 підтвердив суду, що ним надавалися послуги по здійсненню ксерокопій, набору тексту і його роздрукування (загальна сума - 1 074,40 грн.). Крім того, свідок пояснив, що коли прокладалася лінія від трансформатора до садового товариства, було отримано відповідні дозволи та узгоджено з певними організаціями можливість прокладення, проте інформації про те, що поруч знаходиться телефонний кабель не було, тому його випадково було пошкоджено, за відновлення якого садівничими товариством було сплачено відповідні кошти (3 100,00 грн.).

Таким чином, на підставі показань свідків суд дійшов висновку, що особи, які бажали бути підключеними до електромережі, наразі забезпечені електроенергією, лінія електропередач прокладена (відповідно, з використанням чашечок і гачків, проводів тощо), розгортання та підписка доріг на території садівничого товариства мала місце, тобто, ті роботи та послуги, за які сплачені кошти, фактично надавалися. Натомість, позивачем не надано суду доказів того, що такі послуги надані не були, відповідно, кошти були витрачені ОСОБА_2 неправомірно і підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому ст. 1166 ЦК України.

Стосовно незаконної оплати вартості телефонного кабелю Укртелекому /його відновлення/ за кошти садівничого товариства «Полісся», суд зазначає наступне. При винесенні Козелецьким районним судом Чернігівської області ухвали від 09 жовтня 2014 року про залишення позовної заяви без руху судом було вказано, що позивачем в позовній заяві не вказано, якими доказами підтверджується, що відновлення кабелю повинно було бути здійснено не за кошти товариства, а іншою організацією (рішення суду, договір, угода тощо). Проте на такі докази позивач не послався ні при поданні позовної заяви, поданої в порядку усунення недоліків, ні надав їх суду під час розгляду цивільної справи. За таких обставин в цій частині позовних вимог слід відмовити з підстав їх недоведеності з точки зору необхідності повернення саме ОСОБА_2 коштів, витрачених за відновлення пошкодженого кабелю.

Щодо відшкодування коштів, витрачених на телефонні розмови в сумі 1 173,00 грн., та на дизельне пальне в сумі 199,50 грн., а також в сумі 343,88 грн. в цій частині позивачем суду не надано доказів щодо протиправності дій відповідача ОСОБА_2 при витрачанні коштів. За відсутності доказів суд розцінює твердження позивача про витрачання ОСОБА_2 коштів на власні потреби як припущення, на яких доказування ґрунтуватися не може (про що вказано вище).

Позивач також просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 кошти в сумі 1 500,00 грн., які як відображено в ОСОБА_11 ревізії від 11 липня 2014 року, були сплачені ОСОБА_9 згідно з ордером б/н від 12 серпня 2011 року, в той час, коли такі роботи були оплачені відповідно до ОСОБА_11 виконаний робіт від 29 вересня 2011 року. Відповідач ОСОБА_2 в судовому засідання пояснив, що мова йде про монтаж різних муфт. Оскільки позивачем не надано суду акту виконаних робіт від 29 вересня 2011 року, з урахуванням того, що сплата ОСОБА_9 коштів здійснювалася до підписання згаданого акту (що може свідчити про надання послуг різними суб'єктами, в різний період часу та щодо різних об'єктів), суд вважає, що позивачем не доведено, що садівничим кооперативом «Полісся» двічі було сплачено кошти за одні й ті самі роботи.

Стосовно стягнення витрат за відсутній трансформатор та лічильних, суд вказує на наступне. Відповідно до копії листа, адресованого ОСОБА_2 від 26 жовтня 2013 року, ТОВ «Ді-Ті-Сі Груп» повідомляло, що в зв'язку з виходом з ладу обліку по стороні 10кВ на ТП № 33 було демонтовано 3-х фазний лічильник ЦЭ6803В 2х100 В та для ремонту пошкоджений трансформатор напруги НТМИ-10 /а.с. 165/. Відповідно до копії листа за підписом директора ТОВ «Ді-Ті-Сі Груп», оригінал якого було оглянуто в судовому засіданні, від 15 грудня 2014 року демонтовані в ТП № 33 лічильник ЦЭ6803В 2х100 В та НТМИ-10, вказані в листі від 26 жовтня 2013 року, знаходяться на складі ТОВ «Ді-Ті-Сі Груп». Таким чином, матеріалами справи доведено, що вказані об'єкти знаходяться на базі організації, яка займалася їх ремонтом і у позивача відсутні перешкоди отримати вказані предмети зі складу. Відповідно, позивачем не доведено, чому з ОСОБА_2 підлягає стягненню сума коштів як вартість за лічильник та трансформатор, в той час, коли вказані об'єкти наявні та перебувають в обслуговуючій організації. Доказів того, що ОСОБА_2 їх передав ТОВ «Ді-Ті-Сі Груп» неправомірно суду не надано, як і не надано доказів щодо неможливості повернення лічильника та трансформатора.

Щодо стягнення недостачі коштів, зібраних з членів кооперативу для підключення садових ділянок до електромережі на суму 10 557,00 грн., оскільки відсутні підтверджуючі документи щодо витрат на дану суму, в задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити з тих підстав, що суду позивачем не надано доказів, що відповідачем ОСОБА_2 вказані кошти не були витрачені на підключення садових ділянок членів садівничого товариства «Полісся» до електромережі. Так само і не надано суду доказів стосовно того, що послуги, які оплачені ОСОБА_7 за монтаж лінії електропередач (в сумі 5 000.00 грн.) та ОСОБА_8 (в сумі 1 350,00), насправді не надавалися.

Недоліки ведення документообігу та бухгалтерського обліку не є підставою відшкодування майнової шкоди в порядку, передбаченому ст. 1166 ЦК України.

Таким чином, на підставі наведених та встановлених в судовому засіданні фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Стосовно заяви відповідача ОСОБА_2 про прийняття окремої ухвали з метою порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 366 КК України щодо службової особи обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Полісся» - ОСОБА_1 та передання копії документів до Козелецького РВ УМВС України в Чернігівській області, слід зазначити, що вказана заява не підлягає до задоволення, оскільки, як визначено в ст. 211 ЦПК України реагування на порушення закону є правом суду. Правовими підставами постановлення окремої ухвали є: виявлення під час розгляду справи порушень матеріального або процесуального закону; встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню таких порушень. Лише за наявності цих двох правових підстав у сукупності суд має право постановити окрему ухвалу, з метою направлення ухвали відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Таким чином, з урахуванням викладено вище, суд дійшов висновку, що наразі правових підстав для постановлення окремої ухвали не встановлено.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на правову допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Зі змісту наведеної норми процесуального права особа має довести, що витрати були нею понесені і ці витрати мають бути документально підтверджені.

На підтвердження витрат на правову допомогу відповідачем надані суду Угода про надання правової допомоги від 07 листопада 2014 року , укладена між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ОСОБА_11 виконаних робіт (наданих послуг) по Угоді про надання правової допомоги від 07.11.2014, підписаний та складений сторонами Угоди 22 грудня 2014 року, квитанція № 12/14 від 17 листопада 2014 року про сплату 2 000,00 грн. та квитанція № 13/14 від 22 грудня 2014 року про сплату 1 200,00грн. (сплачені за адвокатські послуги по Угоді про надання правової допомоги від 07 листопада 2014 року).

Згідно з умовами Угоди про надання правової допомоги вартість послуг за цією угодою визначається наступним чином: підготовка заперечень на позовну заяву та зустрічного позову - 800,00 грн.; участь адвоката у судовому процесі - 400,00 грн., або 400,00 грн. за одну умовну годину, якщо судове засідання триває більше 1 год. 15 хв. Аванс по даній угоді становить 2 000,00 грн. /а.с. 88, зворот/. \

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Як убачається з матеріалів справи, представник відповідача ОСОБА_3 приймав участь у судових засіданнях, призначених на 10 листопада 2014 року (тривалість засідання 98 хвилин), 25 листопада 2014 року (тривалість засідання 140 хвилин), 09 грудня 2014 року (тривалість засідання 137 хвилин), 10 грудня 2014 року (тривалість засідання 84 хвилини). Крім того, представником відповідача підготовлено та подано до суду зустрічний позов.

Отже, враховуючи кількість використаних представником відповідача годин під час участі у судових засіданнях, суд вважає, що загальна кількість витраченого представником відповідача часу, що знайшла своє підтвердження, становить 7 повних годин (7 годин 39 хвилин). Оскільки заявлена сума до відшкодування позивачем становить 3 200,00 грн., що не перевищує розміру, визначеного в ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» (487,20/год х 7 повних годин = 3 410,40), суд вважає за можливе стягнути з позивача на користь відповідача ОСОБА_2 понесені ним та документально підтверджені витрати за залучення адвоката в розмірі 3 200,00 грн.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено повністю, відповідно до ст. 88 ЦПК України витрати по сплаті судового збору залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст. 22, 1166 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Обслуговуючого кооперативу «Садівниче Товариство Полісся» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення майнової шкоди - відмовити.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Садівниче Товариство Полісся», код ЄДРПОУ 21399791, на користь ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1, суму в розмірі 3 200 (три тисячі двісті) гривень 00 коп. як відшкодування понесених витрат на правову допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернігівської області через Козелецький районний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Бузунко О.А.

Повний текст рішення складений 29 грудня 2014 року.