Постанова

від 24.12.2014 по справі 914/698/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2014 р. Справа № 914/698/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Гриців В.М., суддів Кордюк Г.Т., Хабіб М.І.

при секретарі судового засідання Швець О.В.

з участю представників позивача Гудз Б.Д., Смолин Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства «Ваш Добробут» на рішення господарського суду Львівської області від 10 жовтня 2014 року по справі №914/698/14 за позовом Львівського національного університету імені Івана Франка до приватного підприємства «Ваш Добробут» про повернення авансового платежу та стягнення штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

У березні 2014 року Львівський національний університет імені Івана Франка звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до приватного підприємства «Ваш Добробут». Позивач просив суд стягнути з відповідача 330595,91 грн. авансового платежу, 72125,00 грн. пені та 11027,41 грн. штрафу за невиконання договору підряду №27/09Р від 27 вересня 2012 року.

Господарський суд Львівської області (суддя Шпакович О.Ф.) рішенням від 10 жовтня 2014 року позов задовольнив частково. Стягнув з приватного підприємства «Ваш Добробут» на користь Львівського національного університету імені Івана Франка суму авансового платежу 330595,91 грн. та штраф (за неосвоєння авансу) у сумі 63,40 грн. У задоволенні решти позовних вимог - відмовив.

Приватне підприємство «Ваш Добробут» подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 10 жовтня 2014 року по справі №914/698/14 в частині стягнення з відповідача суми авансового платежу в розмірі 330595,91 грн., штрафу за неосвоєння авансу в сумі 63,40 грн. та судового збору.

Відповідач із оскаржуваним рішенням не погоджується, вважає що судом не враховано усіх обставин справи, при постановленні рішення порушено норми матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі зазначає, що з липня 2012 року (договір укладено 27 вересня 2012 року) позивач безпідставно ухиляється від підписання актів виконаних робіт до договору №27/09Р.Крім того скаржник вважає, що порушення строків виконання робіт не є підставою для виникнення у нього обов'язку повернути сплачений аванс. Зазначає, що оскільки позивач не відмовився від договору, як це передбачено ст. 849 ЦК України, такий договір не є припиненим та у позивача не виникло права на отримання від відповідача авансового платежу.

У судове засідання з'явились представники позивача, надали пояснення по суті спору, просять у задоволенні апеляційної скарги відмовити повністю.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Львівський апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухав пояснення представників позивача і вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 10 жовтня 2014 року по справі №914/698/14 слід залишити без змін з наступних підстав.

Згідно з матеріалами справи та як вірно встановлено судом першої інстанції, 27.09.2012 року між сторонами укладено Договір підряду №27/09Р (Договір), згідно з умовами якого (п.1) відповідач зобов'язався виконати підрядні будівельні роботи з реконструкції та пристосування під навчальний корпус Правничого коледжу Львівського національного університету ім. Івана Франка (м. Львів, вул. Дорошенка, 33).

Відповідно до умов п.п. 7.1, 7.2 Договору, первинно строк виконання (відповідачем) підрядних робіт сторонами визначено до 28.12.2012, а строк дії Договору - до 31.12.2012.

Додатками №1 від 28.12.2012 та №4 від 17.05.2013 (до Договору №27/09Р) зазначені строки змінено (внесено зміни у п.п. 7.1, 7.2 Договору).

Згідно із умовами Додатку №4, у відповідача виник обов'язок із завершення обумовленого обсягу робіт 31.12.2013. При цьому, строк дії Договору визначено до 31.12.2013.

План-Графік виконання робіт, погоджений сторонами при підписанні Додатку №4 до Договору, передбачав завершення відповідачем обумовленого обсягу робіт 31.12.2013.

За умовами п. 3.2.2 Договору, зазначений Графік виконання робіт є додатком до Договору та його невід'ємною частиною.

У відповідача, згідно з умовами п. 3.2.3 Договору, наявним був обов'язок з надання позивачу щомісяця (до 27 числа) проектів Актів про виконання робіт у відповідному місяці із належними підтверджуючими документами (накладними на придбання матеріалів, розрахунками та ін.).

Таким чином, доказом виконання відповідачем певного обсягу робіт міг бути лише двосторонній Акт про виконання робіт у відповідному місяці (або належно оформлений підрядником односторонній Акт у випадку безпідставної відмови замовника від його підписання), що відповідає нормі ч. 4 ст. 882 ЦКУ.

Господарський суд Львівської області дійшов висновку, що оскільки обов'язок з підготування проекту Акту лежав на відповідачеві, лише при наявності факту надходження до позивача Акту із підписом уповноваженої особи та відбитком печатки ПП «Ваш Добробут» (а також підтверджуючих документів) можна стверджувати про виконання відповідачем зобов'язання, передбаченого умовами п. 3.2.3 Договору.

Проте, доказу надіслання відповідачем, у визначений Договором строк виконання робіт (до 31.12.2013), проекту Акту про виконання робіт (із підписом уповноваженої особи та відбитком печатки), із долученням підтверджуючих документів не надано.

Факт надіслання відповідачем 26.07.2013 Акту в електронному вигляді (про який зазначено позивачем у Претензії №3496-У від 07.08.2013) без підпису уповноваженої особи та відбитку печатки (про що повідомлено представником позивача), а також без необхідних підтверджуючих документів, не є належним виконанням умов п. 3.2.3 Договору.

Вимогу позивача, викладену у Претензії від 07.08.2013 про необхідність надання належним чином оформлених актів про виконання робіт (у встановлений строк: до 20.08.2013), відповідачем не виконано.

За умовами п. 3.1.1 Договору (у редакції, викладеній у Додатку №3 від 28.02.2013), позивачем 30.05.2013 перераховано відповідачу аванс у сумі 330595,91 грн., визначений у розмірі 30% від договірної ціни (1101986,35 грн.).

Факт сплати позивачем суми авансу підтверджується платіжним дорученням №156 від 17.04.2013.

Відповідно до умов п. 3.2.0 Договору, відповідач зобов'язався освоїти авансові кошти у 30-денний строк, тобто до 01.07.2013.

За таких обставин, оскільки відсутні докази використання відповідачем отриманих авансових коштів на закупівлю необхідних (для реконструкції) будівельних матеріалів до 01.07.2013 (чи до 31.12.2013, встановленого Договором терміну завершення робіт), то зі сторони відповідача виникло невиконання ним обов'язку, встановленого умовами п. 3.2.0 Договору.

Як вбачається із матеріалів справи, належним чином оформленого Акту із підтверджуючими документами відповідачем не надіслано ні до 01.07.2013, ні до 31.12.2013.

Господарський суд Львівської області дійшов висновку, що стягненню підлягає 330595,91 грн. авансового платежу за невиконання п. 3.2.0 Договору №27/09Р від 27 вересня 2012 року. Також суд стягнув 63,40 грн. штрафу за неосвоєння авансу (п. 3.2.0). У задоволенні вимоги про стягнення 72125,00 грн. пені суд відмовив.

Постановляючи рішення суд виходячи з положень ст. 11 Цивільного кодексу України про те, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, є договори та інші правочини вказав, що сторони, уклавши договір №27/09Р від 27 вересня 2012 року, визначили взаємні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини (ст. 883 ЦК України).

Вирішуючи спір у частині стягнення штрафу та пені господарський суд Львівської області керувався приписами: ч. 4 ст. 231 ГК України, згідно з якими у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг); ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України про те, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Суд першої інстанції з урахуванням умов ст. 231 ГК України та ст. 549 ЦК України про те, що такі норми закону не передбачають можливості нарахування штрафу за кожен день прострочення виконання негрошового зобов'язання, дійшов висновку про відсутність підстав для нарахування позивачем штрафу за кожен день прострочення такого.

З урахуванням вищевикладеного та положень п. 3.2.0 Договору, суд визнав неправомірною вимогу про стягнення штрафу у сумі 11027,41 грн. та вказав, що стягненню підлягає штраф лише у розмірі облікової ставки НБУ (від суми невиконаного Відповідачем зобов'язання) в сумі 63,40 грн.

Вирішуючи питання про стягнення пені суд вказав, що нарахування останньої є безпідставним, оскільки у зазначений період (з 30.06.2013 року по 31.12.2013року) тривав строк виконання відповідачем підрядних робіт, передбачений умовами п. 7.1 Договору, тому, факт прострочення виконання робіт відсутній.

Враховуючи наведені положення закону і договору суд вказав, що з огляду на встановлений факт порушення відповідачем умов договору щодо неосвоєння авансового платежу, стягненню підлягає сума авансового платежу (330595,91 грн.) та штраф у розмірі 63,40 грн.

Судові витрати, у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладав на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Львівський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції.

Однією із основних засад судочинства, визначених ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Постановляючи оскаржене рішення господарський суд Львівської області дослідив усі обставини справи, надані докази, дав їм належну юридичну оцінку та правильно застосував норми матеріального і процесуального права щодо вирішення спору і розподілу судових витрат. Отже, рішення господарського суду Львівської області від 10 жовтня 2014 року по справі №914/698/14 є обґрунтованим, відповідає вимогам закону. Доводи ж апеляційної скарги цього висновку не спростовують, а тому законних підстав для скасування оскарженого судового рішення немає.

Керуючись ст.ст. 82-1, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Львівської області від 10 жовтня 2014 року по справі №914/698/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного підприємства «Ваш Добробут» без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Гриців В.М.

суддя Кордюк Г.Т.

суддя Хабіб М.І.