Справа № 159/6096/14-ц Провадження № 22-ц/773/1898/14 Головуючий у 1 інстанції: Луньова Т.М. Категорія: 53 Доповідач: Карпук А. К.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 грудня 2014 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Карпук А. К.,
суддів - Здрилюк О.І., Бовчалюк З.А.
при секретарі Концевич Я.О.,
з участю позивача ОСОБА_1,
представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3,
представника відповідача Мохнюка М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства (далі - КП) редакції незалежної громадсько-політичної газети «Волинь-нова» про визнання незаконними та скасування наказів головного редактора, про поновлення на попередній роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою відповідача КП редакції незалежної громадсько-політичної газети «Волинь-нова» на рішення Ковельського міськрайонного суду від 11 листопада 2014 року,
в с т а н о в и л а :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом покликаючись на такі обставини.
З 01.10.1996 р., відповідно до наказу № 128 від 01.10.1996 р. про зарахування на посаду власного кореспондента у місті Ковелі, працює у редакції громадсько-політичної газети "Волинь-нова". Як член трудового колективу, згідно положень Статуту редакції, є співвласником газети «Волинь-нова».
11.06.2014 р. на засіданні редколегії редакції газети «Волинь-нова» було ухвалене рішення про скорочення посади власних кореспондентів у зв'язку з потребою оптимізувати роботу редакції.
12.06.2014 р. головний редактор газети «Волинь-нова» Згоранець О.О. видав наказ № 10-ОС «Про внесення змін у штатний розпис», яким, на підставі рішення засідання редколегії від 11 червня 2014 року, п. 4.1 колективного договору, виведено із штатного розпису 2,0 посади власних кореспондентів, наказано погодити з профспілковою організацією заплановане скорочення штатних посад власних кореспондентів в кількості 2-ох одиниць та отримати згоду на майбутнє звільнення працівників, які обіймають дані посади, повідомити працівників займаних посад про їх наступне звільнення згідно п.1 ч.І ст. 40 КЗпП України.
25.06.2014 р. профком первинної профспілкової організації газети «Волинь-нова» надав адміністрації газети «Волинь-нова» згоду на розірвання трудового договору з власними кореспондентами ОСОБА_1 та ОСОБА_7
Наказом головного редактора від 26.06.2014 року № 12-ОС «Про звільнення працівників» його звільнено з 01 вересня 2014 року у зв'язку із скороченням посади власного кореспондента з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку та компенсації за 20 календарних днів невикористаної відпустки.
27.06.2014 р. вручено персональне попередження про скорочення займаної посади та наступне звільнення за п.1ч.1 ст.40 КЗпП України по спливу 2-х місяців з моменту одержання попередження, з виплатою належних йому за Законом сум. На примірнику попередження позивач письмово зазначив про свою незгоду із скороченням.
У зв'язку з перебуванням позивача на лікарняному, своїм наказом від 01 вересня 2014 року головний редактор газети Згоранець О.О. відклав питання про звільнення позивача у зв'язку із скороченням посади власного кореспондента на підставі п.1 ч.І ст. 40 КЗпП до моменту подачі позивачем лікарняного листа.
11.09.2014 року, після одержання листка непрацездатності, головним редактором редакції видано наказ № 17-ОС «Про звільнення ОСОБА_1», з 06 вересня 2014 року. Того ж дня позивача у телефонному режимі було повідомлено про звільнення з роботи, про необхідність ознайомитись з наказом про звільнення та забрати трудову книжку, а бухгалтерією редакції газети «Волинь-нова» на банківську картку позивача було перераховано кошти, належні йому при звільненні. Згодом він отримав письмове повідомлення про своє звільнення і необхідність прибути до редакції газети для ознайомлення з наказом про звільнення та отримання трудової книжки з додатками - наказами від 11.09, 01.09, 26.06 та 12.06.2014 року.
12.09.2014 р. головний редактор газети «Волинь-Нова» видав наказ № 18-ОС про уточнення дати звільнення позивача з 06 вересня 2014 року на 12 вересня 2014 року з виплатою належних йому при звільненні сум, а 26.09.2014 р. він отримав рекомендованим листом з редакції газети «Волинь-нова» свою трудову книжку.
Оскаржувані накази вважає незаконними і такими, що підлягають скасуванню, так як з жодним з наказів він не був ознайомлений письмово і не підписував їх, а про існування наказу № 12-ОС від 26.06.2014 року дізнався лише 13.09.2014 р. отримавши листа № 51-РД від 11.09.2014 р. за підписом головного редактора Згоранця О.О.
Вважає, що згідно з положеннями Статуту, внесення змін у штатний розпис не належить до компетенції головного редактора газети, а питання змін штатного розпису регулюється пунктом 5 розділу «Фінансово-господарська діяльність» Статуту і віднесено до компетенції трудового колективу редакції. Зміни до штатного розпису повинні вноситись за процедурою, передбаченою п. 1.8, п. 7.1 Колективного договору, як зміни і доповнення до колективного договору.
Також позивач вказує на те, що посада власного кореспондента передбачена Статутом підприємства, а поняття журналістського колективу включає всіх творчих працівників редакції, зокрема, редактора і його заступників, відповідального секретаря і його заступників, завідуючих (редакторів) відділами, кореспондентів спецкореспондентів, оглядачів і коментаторів, власних кореспондентів, перекладачів, фотокореспондентів та художників.
На думку позивача, підстави для скорочення чисельності штату редакції, відсутні, оскільки штат редакції збільшився працівниками, які обіймають посади, яких немає в штатному розписі. У той же час, за відсутності змін у штатному розписі, вакантними залишаються посади двох спеціальних кореспондентів, редактора відділу політики, редактора відділу державного будівництва, заступника головного редактора. Однак за наявності таких посад йому не було запропоновану одну з вакантних посад.
Позивач вказує на порушення роботодавцем ст. 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», частина третя якої передбачає обов'язок роботодавця погодити з профспілковим комітетом, що діє на підприємстві, техніко-економічне обґрунтування на скорочення посад чи штату працівників. Головним редактором у терміни, передбачені ст. 49-4 КЗпП України, не було доведено інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може торкнутися, про терміни проведення звільнень до відому первинної профспілкової організації газети «Волинь-нова», не проведено консультації з профспілками щодо заходів запобігання звільнення.
Вважає про наявність у нього переважного право на залишення на роботі, як працівника з більш високою кваліфікацією, в порівнянні з рядом інших працівників редакції, у яких відсутня кваліфікація «журналіст», а також у зв"язку з тим, що має на утриманні двох дітей - студента вищого навчального закладу та учня загальноосвітнього навчального закладу та як працівник з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві., в порівнянні з рядом інших працівників редакції (з 01.10.1996 р. - 18 років).
Наказ № 17-ОС від 11.09.14 р. видано з порушенням закону, оскільки виданий у неробочий день, а на день видачі наказу № 18-ОС від 12.09.14 р. він перебував на лікарняному, про що свідчить листок непрацездатності, який було видано Ковельською центральною райполіклінікою (серія АГІ № 044065) від 18.09.2014 р.
В заяві про уточнення позовних вимог просив визнати незаконними та скасувати накази: від 26.06.2014 року № 12-ОС в частині звільнення ОСОБА_1, від 01.09.2014 року № 15-ОС, від 13.10.2014 року № 20-ОС (а.с.166).
У зв"язку з порушенням його прав на підставі ч. 1 ст. 23 Цивільного Кодексу України, ст. 237-1 КЗпП України просив стягнути на відшкодування моральної шкоди 50 000 грн. вказавши, що незаконне звільнення та події, які передували його звільненню, призвели до погіршення стану здоров'я у зв'язку з чим у період серпня-вересня 2014 року двічі перебував на амбулаторному лікуванні. Незаконним звільненням принижено його честь, гідність та журналістську репутацію перед величезним загалом читачів газети.
Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 11 листопада 2014 року позов задоволено частково. Постановлено визнати незаконними та скасувати накази головного редактора Комунального підприємства Редакція незалежної громадсько-політичної газети «Волинь-Нова»: №12-ОС від 26 червня 2014 року «Про звільнення працівників», в частині звільнення ОСОБА_1; № 15-ОС від 01 вересня 2014 року; №17-ОС від 11 вересня 2014 року «Про звільнення ОСОБА_1»; №18-ОС від 12 вересня 2014 року «Про уточнення дати звільнення ОСОБА_1»; № 20-ОС від 13.10.2014 року «Про уточнення дати звільнення ОСОБА_1».
Поновити ОСОБА_1 на посаді власного кореспондента Комунального підприємства Редакція незалежної громадсько-політичної газети «Волинь-Нова» з 13 жовтня 2014 року.
Стягнути з Комунального підприємства Редакція незалежної громадсько-політичної газети «Волинь-Нова» (реєстраційний номер юридичної особи ЄДР: 10002272642, ідентифікаційний код юридичної особи: 02471695) в користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13 жовтня 2014 року по 11 листопада 2014 року включно в розмірі 2878,67 грн. (дві тисячі вісімсот сімдесят вісім грн. 67 коп.). Стягнути з Комунального підприємства Редакція незалежної громадсько-політичної газети «Волинь-Нова» (реєстраційний номер юридичної особи ЄДР: 10002272642, ідентифікаційний код юридичної особи: 02471695) в користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1500 грн. (одна тисяча п'ятсот грн.).
Стягнути з Комунального підприємства Редакція незалежної громадсько-політичної газети «Волинь-Нова» (реєстраційний номер юридичної особи ЄДР: 10002272642, ідентифікаційний код юридичної особи: 02471695) в користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн. (п'ять тисяч грн.)
Стягнути з Комунального підприємства Редакція незалежної громадсько-політичної газети «Волинь-Нова» (реєстраційний номер юридичної особи ЄДР: 10002272642, ідентифікаційний код юридичної особи: 02471695) судовий збір в розмірі 730,80 грн. (сімсот тридцять грн. 80 коп.).
На підставі п.2, 4 ч.1 ст. 367 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині поновлення позивача на роботі, а також в частині присудження позивачеві виплати заробітної плати у межах суми платежу за 1 місяць в розмірі 2878,67 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач -Комунальне підприємство Редакція незалежної громадсько-політичної газети «Волинь-Нова» подало апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність рішення суду обставинам справи просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у позові.
Заслухавши пояснення позивача та його представників, пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали цивільної справи колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає до скасування з ухваленням нового рішення з таких підстав.
Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що рішення про скорочення штату прийнято неповноважним органом, оскільки Статутом передбачено обов'язковість рішення трудового колективу при вирішенні питання про внесення змін до штатного розпису редакції.
Такий висновок зроблений судом всуперч фактичним обставинам справи та не грунтується на Законі.
Згідно ст. 21 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" редакція діє на підставі свого статуту та реалізує програму друкованого засобу масової інформації, затверджену засновником (співзасновниками).
Відповідно до змісту ст. 22 Закону у статуті редакції, крім інших положень, визначаються також органи управління редакції, порядок їх формування, компетенція та повноваження журналістського і трудового колективів та їх виборних органів, інші положення.
Згідно ст. 65 Господарського кодексу України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу.
За змістом частини 2 цієї статті, власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Частиною 8 передбачено, що трудовий колектив підприємства становлять усі громадяни, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди) або інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством. Повноваження трудового колективу щодо його участі в управлінні підприємством встановлюються статутом або іншими установчими документами відповідно до вимог цього Кодексу, законодавства про окремі види підприємств, закону про трудові колективи.
На виконаня положень Закону щодо участі трудового колективу в управління підприємством в п. є розділу "Редакційна колегія" передбачено укладення колективного договору з трудовим колективом в особі профкому (а.с. 61) надання можливості ініціювати внесення змін до штатного розпису (а.с. 62 п.5) погодження змін до Статуту (а.с. 62 розділ "Інші положення").
Відповідно до розділу "Загальні положення" Статуту редакції незалежної громадсько-політичної газети «Волинь-Нова» органами управління газети є головний редактор і редакційна колегія. Пунктом 3 розділу "Головний редактор" визначено компетенцію головного редактора щодо прийняття-звільнення працівників (а.с. 60).
Редакційна колегія є дорадчим органом. Згідно з п.б розділу "Редакційна колегія", цей орган за поданням головного редактора розглядає й затверджує організаційно-творчу структуру апарату редакції включно із скороченням штату, місячні оклади працівників, шкалу гонорарної розмітки, витрачання фонду зарплати, гонорарного й преміального фонду. Рішення редколегії набирає чинності після його затвердження головним редактором (а.с. 60-61).
З протоколу засідання редколегії від 11 червня 2014 року вбачається, що на цьому засіданні головний редактор звернувся до редколегії про вирішення питання скорочення посад власних кореспондентів. Редколегія прийняла рішення про скорочення посад власних кореспондентів. Оскільки штат працівників - це сукупність посад, встановлених штатним розписом, то рішення про скорочення посад редколегія прийняла в межах своїх повноважень, визначених п.б розділу "Редакційна колегія" (а.с. 9).
Після прийняття рішення редколегією, наказом головного редактора № 10-ОС від 12 червня 2014 року виведено із штатного розпису 2.0 посади власних кореспондентів . Тобто, фактично затверджено рішення редколегії (а.с.11).
Пунктом 1.3 Колективного договору визначено, що адміністрація, в особі головного редактора газети, вважає за свій обов"язок приймати остаточне рішення щодо будь-яких змін в організації виробництва і праці, оплати праці, розмірів заробітної плати та інших питань (а.с. 69). Підписання профкомом колективного договору від імені трудового колективу стверджує про передачу повноважень щодо управління, в тому числі вирішення питань штату, адміністрації. Надання головному редактору такої компетенції узгоджується з положеннями ст. 64, 65 Господарського Кодексу України, якими закріплено право власника або уповноваженого органу визначати чисельність працівників і штатний розпис. Таким уповноваженим органом, згідно зі Статутом та колективним договором, є головний редактор та редакційна колегія.
Доводи позивача, з якими безпідставно погодився суд першої інстанції , про те, що п.5 розділу «Фінансово-господарська діяльність» Статуту передбачене виключне право трудового колективу на внесення змін до штатного розпису, суперечить змісту цього пункту. Зокрема, в п.5 вказано, що " штатний розпис, фонд зарплати і посадові оклади встановлюються редакцією і можуть за рішенням трудового колективу змінюватись залежно від економічних показників, зростання цін на товари та рівня інфляції." Отже, будь-яких положень щодо виключного права трудового колективу на зміну штатного розпису, цей пункт не містить. Більше того, п.5 передбачає, що штатний розпис встановлюється редакцією - тобто Комунальним підприємством редакція незалежної громадсько-політичної газети "Волинь-нова", органами управління якої є головний редактор та редколегія. Передбачена в ньому можливість, або право трудового колективу приймати рішення щодо зміни штатного розпису, не скасовує визначеної Законом, Статутом та Колективним договором компетенції головного редактора щодо прийняття остаточного рішення про будь-які зміни виробництва і праці.
Твердження позивача про те, що штатний розпис є додатоком до діючого Колективного договору, а тому внеснення змін до нього можливе шляхом внесення змін до Колективного договору спростовується змістом п.7.1, на який посилається сам позивач, і який не містить такої вказівки (а.с. 73).
Наведеним вище спростовуються доводи позивача та висновки суду першої інстанції про те, що рішення про скорочення штату прийняте некомпетентним органом.
Визначене в Статуті поняття журналістського колективу, до складу якого віднесено власних кореспондентів, ніяким чином не впливає на можливість скорочення цих посад, а прийняття рішення щодо їх скорочення не потребує внесення змін до Статуту, а вимагає лише додержання порядку, визначеного законом та Статутом.
Пунктом 1 ч.1 ст. 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
При розгляді такого спору підлягає з'ясуванню, чи справді мало місце скорочення штату працівників; чи дотримано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника; які є докази того, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник чи уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому самому підприємстві, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення. Звільнення буде законним, якщо власник або уповноважений ним орган: справді здійснив скорочення чисельності або штату; врахував переважне право на залишення працівника на роботі; запропонував працівникові перейти на іншу роботу на тому самому підприємстві за наявності такої; отримав згоду від профспілкового органу (профспілкового представника) на звільнення працівника.
Постановляючи рішення про поновлення позивача на роботі суд, крім висновку про прийняття рішення щодо скорочення штату неповноважним органом, виходив з того, що фактичного скорочення штату, а саме, посад власних кореспондентів, не відбулось, оскільки у штатному розписі станом на день звільнення позивача були передбачені дві посади власних кореспондентів.
Однак, такий висновок є помилковим.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем та працював на посаді власного кореспондента у м. Ковель з 01.10.1996 року.
Із штатного розпису, введеного в дію з 01 січня 2014 року вбачається, що станом на 01 січня 2014 року в Редакції передбачено 5 посад власних кореспондентів, зокрема, 3 посади з посадовим окладом 1750 грн., одна посада з окладом 1508 грн., одна посада з окладом 1218 грн. Загальна кількість посад - 46.5 (а.с. 100-101, 163).
З пояснень представника відповідача, списку посад і працівників вбачається, що один із власних кореспондентів - ОСОБА_8, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.163). Після цього, наказом головного редактора № 01-ОС від 31 січня 2014 року внесено зміни до штатного розпису та виведено з 01 лютого 2014 року із штатного розпису посаду власного кореспондента в кількості однієї штатної одиниці з посадовим окладом 1750 грн. та з цієї ж дати введено посаду редактора відділу економіки в кількості однієї штатної одиниці (а.с. 138). Згідно зі списком посад і працівників, поясненнями представника відповідача, станом на 01.08.2014 року на цій посаді працює ОСОБА_9, яка була звільнена з посади власного кореспондента у зв'язку з скороченням штату, що відбулось в квітні 2014 року (а.с. 103,163, 164).
Наказом головного редактора № 07-ОО від 04 квітня 2014 року повторно внесено зміни до штатного розпису і виведено з 04 квітня 2014 року із штатного розпису 1.0 посаду власного кореспондента у Локачинському, Володимир-Волинському та Іваничівському районах з посадовим окладом 1750 грн., та 1.0 посаду власного кореспондента у Горохові з посадовим окладом 1508 грн. (а.с.139).
Отже, після 4 квітня 2014 року в Редакції залишалось 2 посади власних кореспондентів, на яких працювали ОСОБА_10, та позивач ОСОБА_1
11 червня 2014 року на засіданні редколегії редакції газети «Волинь-нова» прийнято рішення про скорочення посад власних кореспондентів у зв'язку з потребою оптимізувати роботу редакції (а.с. 9-10).
На підставі цього рішення наказом головного редактора № 10-ОС від 12 червня 2014 року виведено із штатного розпису 2,0 посади власних кореспондентів, наказано погодити з профспілковою організацією заплановане скорочення двох посад власних кореспондентів та одержати згоду на майбутнє звільнення, повідомити працівників про їх наступне звільнення (а.с. 11).
Після прийняття рішення щодо скорочення посад зберігав свою чинність штатний розпис від 01 січня 2014 року з урахуванням змін, внесених наказами головного редактора № 01-ОС від 31 січня 2014 року та № 07-ОО від 04 квітня 2014 року. Його дія припинена у зв'язку з затвердженням з 01 серпня 2014 року нового штатного розпису наказом головного редактора № 13-ОС від 31липня 2014 року, що було викликано потребою привести посадові оклади працівників у відповідність до вимог ч. І ст. 95 КЗпП України (а.с. 102, 103).
Загальна кількість посад станом на 01.08.2014 року - 44.5 одиниць, тобто, відбулося зменшення на 2 посади з 46. 5 у зв'язку з виведенням з 01 лютого 2014 року однієї посади власного кореспондента, введенням нової посади редактора відділу економіки, виведенням з 04 квітня 2014 року двох посад власних кореспондентів.
У штатному розписі, який вступив в дію з 01 серпня 2014 року передбачено 2 посади власних кореспондентів, оскільки станом на цю дату хоча і було прийняте рішення про скорочення штату, однак працівники, в тому числі ОСОБА_1, якого стосувалося це скорочення, продовжував працювати в межах 2-місячного строку попередження про наступне вивільнення.
Наказом головного редактора редакції незалежної громадсько-політичної газети «Волинь-нова» №12-ОС від 26 червня 2014 року «Про звільнення працівників», яким наказано звільнити позивача ОСОБА_1, власного кореспондента, з 01 вересня 2014 року у зв'язку із скороченням посади власного корреспондента. З цього ж числа звільнено і іншого працівника, посада якого скорочена (а.с. 13).
У зв'язку з перебуванням ОСОБА_1 на лікарняному головним редактором неодноразово вносились зміни щодо дати звільнення позивача: наказами №№ 15-ОС від 01.09.2014 р. «Про звільнення ОСОБА_1» № 17-ОС від 11.09.2014 р., № 18-ОС від 12.09.2014 р, «Про уточнення звільнення ОСОБА_1» та №20-ОС від 13 жовтня 2014 року «Про уточнення дати звільнення ОСОБА_1» в кінцевому результаті датою звільнення є 13 жовтня 2014 року (а.с. 51). Датування одного із наказів у вихідний день, а також в період тимчасової непрацездатності позивача не порушує прав позивача, оскільки на день його звернення до суду ці накази було змінено.
З ОСОБА_1 проведено повний розрахунок відповідно до ст. 47 КЗпП України.
Черговість, порядок затвердження штатного розпису, внесення змін до нього на даний час законодавчо не врегульовано. Однак, дата введення штатного розпису в новій редакції в частині скорочення штату працівників має бути такою, щоб роботодавець, як того вимагає частина перша статті 49-2 КЗпП України, попередив працівників про наступне вивільнення у зв'язку з скороченням штату не пізніше, ніж за 2 місяці. Отже, протягом строку попередження працівників у перелічених випадках продовжує діяти штатний розпис, затверджений на поточний календарний рік. З огляду на наведене, суд помилково вважав, що скорочення штату не відбулось, оскільки затвердити новий штатний розпис, в якому посади власних кореспондентів відсутні, відповідач вправі був лише після фактичного звільнення працівників із вивільнених посад.
В даному випадку, до першого серпня 2014 року продовжував діяти штатний розпис від 01січня 2014 року з вказаними вище змінами, а з 01 серпня 2014 було затверджено інший, з якого виключено раніше скорочені посади власних кореспондентів і залишено ті дві посади, на яких продовжували працювати працівники, попереджені про наступне вивільнення - ОСОБА_1 та ОСОБА_10 Ці посади власних кореспондентів були виключені із штатного розпису після звільнення ОСОБА_1, наказом № 23-ОС від 17.10.2014 року, яким затверджено кількісний склад посад в Редакції - 41 одиницю (а.с. 140-141).
Відповідно до змісту наказів про внесення змін до штатного розпису, штатних розписів, затверджених в період з 01 січня 2014 року по 17 жовтня 2014 року, списку посад і працівників за цей період, в КП редакція незалежної громадсько-політичної газети «Волинь-нова» відбулося скорочення усіх посад власних кореспондентів. При цьому, будь-яких інші вакантні посади на підприємстві в цей період відсутні, у зв'язку з чим підприємство не мало можливості виконати передбачені ст. 49-2 гарантії щодо переважного права залишення на роботі та надання іншої роботи.
Вищевказане спростовує доводи позивача та висновки суду першої інстанції про те, що фактичного скорочення штату у відповідача не відбулося, а також доводи позивача ОСОБА_1 про упереджене ставлення до нього та бажання позбутися його, оскільки в Редакції, починаючи з 1 лютого 2014 року відбулося поетапне скорочення усіх 5 посад власних кореспондентів.
25 червня 2014 року профспілковим комітетом первинної профспілкової організації надано згоду на розірвання трудового договору з власним кореспондентом ОСОБА_1 (а.с. 12). Доводи позивача про незаконність звільнення у зв'язку з відсутністю згоди профспілкового комітету на скорочення штату є безпідставними, так як одержання такої згоди законом не передбачено.
Наказ про звільнення ОСОБА_1 видано 26 червня 2014 року (а.с. 13).
Покликання позивача на недотримання відповідачем вимог ст. 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» спростовуються показаннями голови профспілкової організації ОСОБА_11, допитаного як свідка, який ствердив про проведення консультацій з приводу скорочення штату.
Згідно з ч. І ст. 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше, ніж за два місяці.
На виконання вимог цієї статті 27 червня 2014 року ОСОБА_1 повідомлено про наступне вивільнення у вигляді «Персонального попередження», на якому він письмово висловив свою незгоду (а.с. 15).
Оскаржуючи накази № 12-ОС «Про звільнення працівників» від 26.06.2014 р. в частині звільнення ОСОБА_1, № 15-ОС від 01.09.2014 р. «Про звільнення ОСОБА_1» № 17-ОС від 11.09.2014 р., № 18-ОС від 12.09.2014 р, «Про уточнення звільнення ОСОБА_1» та №20-ОС від 13 жовтня 2014 року «Про уточнення дати звільнення ОСОБА_1» позивач вказує, що ці накази не вручались йому під розписку. Проте, в позовній заяві на (а.с. 3) він вказує, що копії цих наказів йому надіслані в якості додатку до листа головного редактора № 51-РД від 11.09.2014 року.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представником позивача зверталась увага на відсутність фінансово-економічнх та інших підстав для скорочення посади власного корреспондента. Однак, виходячи з положень ст. 64 Господарського Кодексу України, якими закріплено право власника або уповноваженого органу визначати чисельність працівників і штатний розпис, суд, розглядаючи спір про поновлення працівника на роботі не вправі обговорювати питання про доцільність скорочення штату працівників.
З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що звільнення ОСОБА_1 відбулося з дотриманням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим підстави для його поновлення на роботі відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу відповідача Комунального підприємства редакції незалежної громадсько-політичної газети "Волинь-Нова" задовольнити.
Рішення Ковельського міськрайонного суду від 11 листопада 2014 року в даній справі скасувати і ухвалити нове рішення.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства редакції незалежної громадсько-політичної газети "Волинь-Нова" про визнання незаконними та скасування наказів головного редактора, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з часу набрання рішенням законної сили.
Головуючий
Судді
Суд | Апеляційний суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 19.12.2014 |
Оприлюднено | 31.12.2014 |
Номер документу | 42056426 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Волинської області
Карпук А. К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні