Рішення

від 16.12.2014 по справі 201/12723/14-ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/12723/14ц

2/201/3137/2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2014 року м. Дніпропетровськ

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Демидової С.О.

при секретарі Пєронкові М.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпівденбуд" про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він з червня 2008 року по 01 лютого 2014 року працював охоронцем у ТОВ «Укрпівденбуд», виконував роботи з охорони об'єкта «Сокіл» - будівельного майданчику, розташованого біля будинку № 54 по бул. Слави у м. Дніпропетровську. При прийомі на роботу він писав заяву на ім'я директора ТОВ «Укрпівденбуд» - Чумака С.І., підписав договір, інструкції з охорони праці, які передав начальнику охорони ТОВ «Укрпівденбуд» Говжеєву О.І.?

Працював за графіком, складеним та затвердженим начальником охорони Говжеєвим О.І. За кожну відпрацьовану добу йому нараховувалась заробітна плата в розмірі 144,00 грн. На об'єкт приїжджав також директор підприємства - Чумак С.І., з яким він був знайомий. Говжеєв О.І. виплачував заробітну плату відповідно до відпрацьованих діб, про отримання якої позивач розписувався у відомості. З вересня 2013р. заробітна плата не виплачувалася. В січня 2014 року позивач подав заяву про звільнення, відпрацював ще два тижні - до 01 лютого 2014 року та більше на роботу не виходив. Тому вважає, що відповідач повинен сплатити йому заборгованість із нарахованої заробітної плати в сумі 4 972,00 грн., з такого розрахунку: 8 діб за вересень 2013р. х 144,00 грн. =1 008,00 грн. (виплачено лише 500,00 грн.) борг 508,00 грн.; 8 діб за жовтень 2013р. х 144,00 грн. = 1 152,00 грн.; 7 діб за листопад 2013р. х 144,00 грн. = 1 008,00 грн.; 8 діб за грудень 2013р. х 144,00 грн. = 1 152,00 грн.; 8 діб за січень 2014р. х 144,00 грн. = 1 152,00 грн.

Діями відповідача з невиплати заробітної плати йому спричинена моральна шкода, яка полягає у тому, що він був введений в оману, протягом майже півроку не забезпечував родину, втратив звичайні життєві зв'язки. Моральну шкоду оцінює у 6 000,00 грн.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив відмовити у їх задоволенні. Надав заперечення на позов, в яких відзначив, що твердження позивача про те, що він працював на підприємстві ТОВ «Укрпівденбуд» у період з червня 2008р. по 01 лютого 2014 року в якості охоронця є безпідставними, адже у відповідності до норм ст.ст. 21, 24, 48 КЗпП України, якими закріплені вимоги щодо наявності документів, які підтверджують факт працевлаштування, позивачем не надано, зокрема, наказу про приймання на роботу, трудового договору, трудової книжки тощо. Оскільки, позивач не був у трудових відносинах з відповідачем, то не може вимагати стягнення заробітної плати. Додані до позовної заяви графіки чергувань та Інструкція з охорони праці не можуть свідчити про наявність трудових відносин. Перевірками Управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської міської ради та Територіальною державною інспекцією України з питань праці у Дніпропетровській області, проведеними за зверненнями позивача, не виявлено факту трудових відносин між ТОВ «Укрпівденбуд» та ОСОБА_1 та заборгованості із заробітної плати. Тому просить відмовити у позові.

Вислухавши сторони допитавши в судовому засіданні свідків, вивчивши та дослідивши надані та добуті докази, суд дійшов до висновку, що заявлені позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Судом встановлено, що ТОВ «Укрпівденбуд», ЄДРПОУ 30982445, з 12 червнч 2000 року зареєстроване за адресою: м. Дніпропетровськ, Амур-Нижньодніпровський район, проспект Газети «Правда», буд. 35, кім. 803, керівник - Чумак С.І., що підтверджується Витягом з ЄДРПОУ станом на 24 березня 2014 року /а.с. 46/.

Допитані у якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пояснили суду, що вони, як і позивач також працювали на ТОВ «Укрпівденбуд». При прийомі на роботу писали заяви, підписували договір, підписували інструкції, але записів у трудову книжку їм не вносилося. Вони отримували заробітну плату від начальника охорони - Говжеєва, про що розписувалися у відомостях.

В матеріалах справи містяться додані позивачем до позову копії графіків чергування охоронців ТОВ «Укрпівденбуд» на об'єкті «Сокіл» за серпень, вересень, жовтень 2013р., січень 2014р. /а.с. 6 - 11/, в яких міститься прізвище ОСОБА_1, копія посадової інструкції з охорони праці № 1 для охоронців зовнішньої охорони, затверджена директором ТОВ «Укрпівденбуд» (без дати затвердження), узгоджена з начальником охорони /а.с. 12 - 15/, копія інструкції із заходів ПБ для охоронців зовнішньої охорони, затверджена директором ТОВ «Укрпівденбуд» (без дати затвердження), узгоджена з начальником охорони /а.с. 16, 17/, копія посадової інструкції для служби охорони, затверджена директором ТОВ «Укрпівденбуд» (без дати затвердження), узгоджена з начальником охорони /а.с. 18, 19/. На цих інструкціях зі зворотного боку міститься прізвище ОСОБА_1 та підпис.

Позивач просить суд стягнути заборгованість із заробітної плат, посилаючись на пояснення свідка та вищевказані докази, які є на його думку, свідченням перебування у трудових відносинах із ТОВ «Укрпівденбуд». Однак із цим не можна погодитися, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим, зокрема, при укладенні трудового договору з фізичною особою. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказу чи розпорядження не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи.

Відповідно до ст. 24-1 КЗпП України у разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання в порядку, визначеному Міністерством праці та соціальної політики України.

Статтею 48 КЗпП України передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 57 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно зі ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Виходячи з вимог ст.ст. 24, 48 КЗпП України належним доказом того, що працівник перебував у фактичних трудових відносинах є трудовий договір, наказ, розпорядження власника підприємства чи уповноваженого ним органу, а також записи у трудовій книжці.

Такі докази відповідач не надав, а з наданих позивачем доказів не можливо встановити взагалі наявність трудових або цивільно-правових правовідносин, тому твердження про перебування у трудових правовідносинах з відповідачем є неспроможними.

Стосовно показань свідків, суд зазначає, що відповідно до ст. 63 ЦПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

З пояснень свідків, наданих у судовому засіданні також не можна встановити ані факт знаходження позивача саме у трудових відносинах, ані факт несплати чи сплати заробітної плати.

Суд, відповідно до ст. 212 ЦПК України, оцінюючі належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, не приймає надані з боку позивача докази щодо перебування його у трудових відносинах з ТОВ «Укрпівденбуд» у зазначений період, оскільки вони є неналежними.

Стосовно вимог про виплату заробітної плати, суд зазначає, що відповідно до ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначаються цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Доказами нарахованої заробітної плати можуть бути: табель обліку використання робочого часу, розрахунково-платіжна відомість працівника, форми яких затверджені наказом Державного комітету статистики України від 05 грудня 2008 року № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці».

Дані документи повинні відповідати вимогам первинних облікових документів, встановлених ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-XIV, а саме, містити назви документу (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, підпис уповноваженої особи.

Відомості з нарахування та виплати заробітної плати, які б відповідали вимогам Закону, не надані, а з доданих до позову графіків виходів взагалі неможливо встановити фактично відпрацьовані години.

Таким чином, суд приходить до висновку про недоведеність позивачем у відповідності до ст. 60 ЦПК України законних підстав стягнення з відповідача заробітної плати.

Стосовно відшкодування моральної шкоди.

Статтею 23 ЦК України визначено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Так, моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року передбачено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Судом не встановлена наявність протиправності дій відповідача, які б могли призвести до моральних чи фізичних страждань, втрат немайнового характеру.

До того ж позивачем не надано жодних доказів заподіяння йому моральної шкоди як такої.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілити на підставі ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 57-61, 76, 88, 169, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпівденбуд" про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.О. Демидова