Ухвала

від 24.02.2015 по справі 201/12723/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1632/15 Справа № 201/12723/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Демидова С. О. Доповідач - Ткаченко І.Ю.

Категорія 55

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2015 року м. Дніпропетровськ

24 лютого 2015 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Каратаєвої Л.О., Повєткіна В.В.

при секретарі - Левцунову І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу

за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпівденбуд» про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 грудня 2014 року ,-

В С Т А Н О В И В:

02 жовтня 2014 року позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він з червня 2008 року до 01 лютого 2014 року працював охоронцем у ТОВ «Укрпівденбуд», виконував роботи з охорони об'єкта «Сокіл» - будівельного майданчику, розташованого біля будинку АДРЕСА_1. При прийомі на роботу він писав заяву на ім'я директора ТОВ «Укрпівденбуд» - Чумака С.І., підписав договір, інструкції з охорони праці, які передав начальнику охорони ТОВ «Укрпівденбуд» ОСОБА_4 Працював за графіком, складеним та затвердженим начальником охорони ОСОБА_4 За кожну відпрацьовану добу йому нараховувалась заробітна плата в розмірі 144,00 грн. На об'єкт приїжджав також директор підприємства - Чумак С.І., з яким він був знайомий. ОСОБА_4 виплачував заробітну плату відповідно до відпрацьованих діб, про отримання якої позивач розписувався у відомості. З вересня 2013 р. заробітна плата йому не виплачувалася. В січня 2014 року позивач подав заяву про звільнення, відпрацював ще два тижні - до 01 лютого 2014 року та більше на роботу не виходив. Тому вважає, що відповідач повинен сплатити йому заборгованість по заробітній платі в сумі 4 972,00 грн., з такого розрахунку: 8 діб за вересень 2013 р. х 144,00 грн. =1 008,00 грн. (виплачено лише 500,00 грн.) борг 508,00 грн.; 8 діб за жовтень 2013 р. х 144,00 грн. = 1 152,00 грн.; 7 діб за листопад 2013 р. х 144,00 грн. = 1 008,00 грн.; 8 діб за грудень 2013 р. х 144,00 грн. = 1 152,00 грн.; 8 діб за січень 2014р. х 144,00 грн. = 1 152,00 грн. та відшкодувати моральну шкоду (а.с.2-5).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 грудня 2014 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ТОВ «Укрпівденбуд» про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди - відмовлено (а.с. 63-67).

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення й ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с.70-73).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено , що ТОВ «Укрпівденбуд», ЄДРПОУ 30982445, з 12 червня 2000 року зареєстроване за адресою: м. Дніпропетровськ, Амур-Нижньодніпровський район, проспект Газети «Правда», буд. 35, кім. 803, керівник - Чумак С.І., що підтверджується Витягом з ЄДРПОУ станом на 24 березня 2014 року (а.с. 46). На копіях графіків чергування охоронців ТОВ «Укрпівденбуд» на об'єкті «Сокіл» за серпень, вересень, жовтень 2013р., січень 2014р. (а.с. 6 - 11), міститься прізвище ОСОБА_2 Копія посадової інструкції з охорони праці № 1 для охоронців зовнішньої охорони, затверджена директором ТОВ «Укрпівденбуд» (без дати затвердження), узгоджена з начальником охорони (а.с. 12 -15), копія інструкції із заходів ПБ для охоронців зовнішньої охорони, затверджена директором ТОВ «Укрпівденбуд» (без дати затвердження), узгоджена з начальником охорони (а.с. 16, 17), копія посадової інструкції для служби охорони, затверджена директором ТОВ «Укрпівденбуд» (без дати затвердження), узгоджена з начальником охорони (а.с. 18, 19). На копіях цих інструкціях на звороті також міститься прізвище ОСОБА_2 та його підпис.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог , суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження свої позовних вимог, при цьому посилався на ст. 57 ЦПК України де встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно до ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета.

Так, відповідно до ст. 24 КЗпП Україниь (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин та ухвалення рішення), трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим, зокрема, при укладенні трудового договору з фізичною особою. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказу чи розпорядження не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи. Статтею 48 КЗпП України передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи вбачається, що з наданих позивачем доказів не можливо встановити взагалі наявність трудових або цивільно-правових правовідносин між сторонами, тому твердження про перебування у трудових правовідносинах з відповідачем й наявну заборгованість по заробітній платі є неспроможними, а відповідно й відсутні підстави для стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди.

Вказані висновки суду зроблені без порушення норм матеріального та процесуального права, оскільки позивач не скористався наданими йому правами, не обґрунтував свої позовні вимоги та не надав суду доказів на їх підтвердження, а згідно із ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, а відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана надати суду докази на підтвердження своїх вимог або заперечень.

Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що він перебував з відповідачем у трудових відносинах, що на його думку підтверджується показаннями свідків, даних в судовому засіданні та копіями графіків чергування охоронців ТОВ «Укрпівденбуд», копією посадової інструкції з охорони праці № 1 для охоронців зовнішньої охорони, копією інструкції із заходів ПБ для охоронців зовнішньої охорони, копією посадової інструкції для служби охорони, на яких мається його підпис є безпідставним, оскільки не ґрунтуються на вимогах закону та не підтверджують перебування позивача у трудових відносинах саме з відповідачем та розмір заборгованості по заробітній платні, яку позивач вважає невиплаченою.

Також, колегія суддів звертає увагу, що посадова інструкція (а.с.12-15), на яку посилається позивач стосується співробітників служби охорони ЗАТ СК «Приоритет». А Чумак С.І. є керівником підприємства з 01.11.2011 року (згідно витягу з ЄДР а.с.46), а тому в червні 2008 року не міг фактично допустити позивача до роботи та 01.09.2008 року затвердити вищевказані інструкції.

Крім того, сам позивач визнає, що знав, що належним чином трудові правовідносини з відповідачем не оформлювалися та на цьому й не наполягав, оскільки він є пенсіонером і необхідності в належному оформленні не було.

Інші доводи апелянта, приведені в апеляційній скарзі фактично зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду 1 інстанції, яким у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, а відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення - не встановлено, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду відповідає вимогам ст. 213, 214 ЦПК України, і його слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити .

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 грудня 2014 року - залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: