Постанова

від 22.07.2009 по справі 50/101-08 (н.р. 35/347-07)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

50/101-08 (н.р. 35/347-07)

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 22 липня 2009 р.                                                                                    № 50/101-08 (н.р. 35/347-07)  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючогоКравчука Г.А.,

суддів:Мачульського Г.М., Шаргала В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Рубін ЛТД"

на рішеннягосподарського суду від Харківської області від 23.12.2008 р.

у справі№ 50/101-08 (н.р. 35/347-07)

за позовомпрокурора м. Харкова в інтересах держави в особіУправління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Рубін ЛТД",

третя особа:Комунальна установа охорони здоров'я Міська клінічна лікарня № 30,

пророзірвання договору купівлі-продажу

в судовому засіданні взяли участь представники:

прокуратури:Сахно Н.В., ст. прокурор відділу ГПУ, посв. № 99 від 20.05.2004 р.;

позивача:— не з'явились;

відповідача:— не з'явились;

третьої особи:— не з'явились;

В С Т А Н О В И В:

У червні 2007 р. прокурор м. Харкова звернувся в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі –Управління) до господарського суду Харківської області з позовною заявою, у якій просив розірвати договір № 2675-К від 01.09.2003 р. купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва по пр-кту Московському, 197, (далі –Договір № 2675-К) укладеного між Управлінням та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рубін ЛТД" (далі –Товариство), та зобов'язати передати майно, яке є об'єктом вказаного договору, а саме –об'єкт незавершеного будівництва у складі основного лікарняного комплексу літ. Я-7 з будівельною готовністю 41%, трансформаторну підстанцію літ. Ю-1 з будівельною готовністю 39%, насосну літ. Ф-1 з будівельною готовністю 40%, розташоване по пр-кту Московському, 197, Управлінню.

Позовні вимоги прокурор м. Харкова обґрунтовував тим, що Товариство не виконало умов п. 4.3.3 Договору № 2675-К, зокрема, не завершило будівництво та не ввело в експлуатацію об'єкту вказаного договору у встановлений строк, у зв'язку з чим вказаний договір підлягає розірванню.

Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.

Останнім рішенням господарського суду Харківської області від 23.12.2008 р. (колегія суддів: Усатий В.О., Аюпова Р.М., Шарко Л.В.) позовні вимоги прокурора м. Харкова задоволено. Рішення прийнято з посиланням, зокрема, на норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва", Закону України "Про приватизацію державного майна", з мотивів, наведених прокурором м. Харкова у позовній заяві.

В апеляційному порядку рішення господарського суду Харківської області від 23.12.2008 р. не переглядалось.

Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду Харківської області від 23.12.2008 р. скасувати та припинити провадження у справі. Викладені у касаційній скарзі вимоги Товариство обґрунтовує тим, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення не було дано оцінки окремим обставинам та доказам по справі, зокрема, рішенням Харківської міської ради, не було враховано п. 3.12 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Держбуду України № 273 від 273 та положення постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 р. "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ".

Управління скористалось правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та надіслало до Вищого господарського суду України відзив (з доповненнями) на касаційну скаргу Товариства, у якому просить залишити її без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 23.12.2008 р. –без змін. Викладені у відзиві та доповненнях до нього вимоги Управління обґрунтовує тим, що доводи, наведені Товариством у касаційній скарзі, є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах законодавства України, а висновки, зроблені господарським судом Харківської області, є правильними.

Інші особи, які беруть участь у справі, не скористалось правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та відзиву на касаційну скаргу Товариства області до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судового акту, який оскаржується.

За розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 22.07.2009 р. розгляд касаційної скарги здійснюється Вищим  господарським судом України у складі колегії суддів: Кравчука Г.А. –головуючого, суддів Мачульського Г.М. та Шаргала В.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що Товариство не виконало умов п. 4.3.3 Договору № 2675-К, зокрема, не завершило будівництво та не ввело в експлуатацію об'єкту вказаного договору у встановлений строк, у зв'язку з чим вказаний договір підлягає розірванню.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що незавершення будівництва приватизованого об'єкта незавершеного будівництва дійсно є підставою для розірвання відповідного договору купівлі-продажу у відповідності до ст. 19 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва", згідно з частинами першою та другою якого обов'язковими умовами приватизації об'єктів незавершеного будівництва, крім продажу під розбирання, є, зокрема, встановлення строку завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва. У разі невиконання умов, зазначених у цій статті, договір купівлі-продажу підлягає розірванню в установленому законодавством порядку.

Між тим, господарський суд Харківської області, приймаючи рішення про розірвання укладеного між Управлінням та Товариством Договору № 2675-К, не врахував, що ст. 19 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" передбачає, що розірвання договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва здійснюється в установленому законодавством порядку.

Такий порядок встановлений ст. 188 Господарського кодексу України, частини друга –четверта якої встановлюють, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

З наведеної норми Господарського кодексу України випливає, що сторона, яка заінтересована у розірванні договору, повинна надіслати про це відповідну пропозицію другій стороні, і лише у разі недосягнення згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання у встановлений строк відповіді така сторона має передати спір на вирішення суду.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що Управління не зверталось у встановленому ст. 188 Господарського кодексу України порядку до Товариства з пропозицією розірвати Договір № 2675-К.

Більше того, матеріали справи не містять доказів того, що Харківська міська рада, яка у відповідності до норм Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є органом, уповноваженим здійснювати правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, або Управління як уповноважений Харківською міською радою орган приймали рішення про розірвання укладеного з Товариством Договору № 2675-К.

Відтак прокурор м. Харкова звернувся в інтересах держави в особі Управління до господарського суду Харківської області з позовною заявою про розірвання Договору № 2675-К, укладеного з Товариством, безпідставно.

Місцевий господарський суд не надав вказаним обставинам юридичної оцінки.

Проте вказане є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог прокурора м. Харкова, заявлених в інтересах держави в особі Управління.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що рішення господарського суду від Харківської області від 23.12.2008 р. підлягає скасуванню як таке, що прийнято без надання з урахуванням ст. 19 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" та ст. 188 Господарського кодексу України юридичної оцінки обставинам справи.

При цьому колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за можливе прийняти нове рішення у справі, яким відмовити у задоволенні позовних вимог прокурора м. Харкова, заявлених в інтересах держави в особі Управління.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін ЛТД" задовольнити частково.

Рішення господарського суду від Харківської області від 23.12.2008 р. у справі № 50/101-08 (н.р. 35/347-07) скасувати.

Прийняти нове рішення.

У задоволенні позовних вимог прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради відмовити.

Головуючий суддя                                                       Г.А. Кравчук

Суддя                                                                          Г.М. Мачульський

Суддя                                                                          В.І. Шаргало