Постанова

від 22.07.2009 по справі 15/352-пн-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

15/352-ПН-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 22 липня 2009 р.                                                                                    № 15/352-ПН-08  

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів:

Божок В.С.- головуючого,

Костенко Т.Ф.,Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали касаційної скаргиЧервоночабанської сільської ради

на постановуЗапорізького апеляційного господарського судувід 20.02.2009

у справігосподарського суду Херсонської області

за позовомЧервоночабанської сільської ради

до1. Відкритого акціонерного товариства "Червоний Чабан" 2. Регіонального відділення Фонду державного майна України" по Херсонській області

провиключення майна із статутного фонду товариства

в судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача:не з'явились

від відповідача:1. Гаврилюк С.В.- дов. № 2 від 17.07.20092. не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 23.12.2008 господарського суду Херсонської області (суддя Клепай З.В.) в задоволенні  позовних вимог відмовлено, з тих підстав, що у позивача відсутні докази що спірне майно закріплене за ним та знаходиться в його оперативному управлінні. Крім того, позивач звертався з такою самою вимогою у  зустрічному позові до відповідача-1 зі справи № 7/319-пн-06, від якого в процесі розгляду відмовився, тобто це також підтверджує що у позивача відсутні  жодні докази про його право власності на спірну будівлю.

Постановою від 20.02.2009 Запорізького апеляційного господарського суду (судді: Кагітіна Л.П. - головуючий, Коробка Н.Д.,  Хуторний В.М.) рішення від 23.12.2008 господарського суду Херсонської області залишено без змін, з підстав його законності та обґрунтованості. В свою чергу апеляційний господарський суд зазначає, що документального підтвердження дотримання встановленого механізму набуття права власності відповідач суду не надав. Посилання відповідача на те, що спірна будівля безпідставно внесена в інвентаризаційний опис та в акт прийому-передачі також не підтверджені належними доказами.

Не погоджуючись з судовими рішеннями Червоночабанська сільська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить судові рішення скасувати, посилаючись на, що судами порушено норми матеріального та процесуального права, помилково встановлено, що на підставі акту приймання-передачі передано об'єкт найменуванням "Будинок сільради", оскільки цей акт не містить перелік державного майна цілісного майнового комплексу державного племзаводу "Червоний Чабан".

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково.

Господарськими судами встановлено, що наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області від 26.02.1997 за № 143 "Про створення Відкритого акціонерного товариства “Червоний чабан" затверджено план приватизації цілісного майнового комплексу держплемзаводу "Червоний чабан". Державне підприємство держплемзавод "Червоний чабан" перетворено у ВАТ "Червоний чабан" та передано об'єкти нерухомого майна, згідно із Переліком майна, переданого до статутного фонду ВАТ "Червоний чабан", зокрема будинок сільради у с.Червоний чабан, інв. № 1049 вартістю 20 800,17грн.

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Херсонській області та ВАТ "Червоний чабан" 19.06.1997 складено акт прийому-передачі державного майна № 234, згідно якого, засновник передав, а товариство прийняло майно цілісного майнового комплексу державного племзаводу "Червоний чабан" загальною вартістю 6570530грн., згідно акту оцінки майна затвердженого наказом Регіонального відділення від 08.12.1995 за № 1068. Однак, в матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі за формою, передбаченою Положенням про впорядкування передачі об'єктів нерухомого майна, приватизованих у складі цілісного майнового комплексу або переданих до статутного фонду господарського товариства, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 25.11.2003 за № 2097.

Червоночабанська сільська рада у позовній заяві посилається на те, що відповідачем-2 в порушення п.п. "а" п.2 ст.5 Закону України "Про приватизацію державного майна" включено до плану приватизації держплемзаводу "Червоний чабан" будівлю сільської ради, яка останньому не належала, і як наслідок незаконно передана до статутного фонду відповідача-1.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного майна" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних  правовідносин) приватизація майна державних підприємств України –це відчуження майна, що перебуває у загальнодержавній, республіканській (Республіки Крим) і комунальній власності, на користь фізичних та недержавних юридичних осіб.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" (у відповідній редакції) приватизації підлягали цілісні майнові комплекси державних підприємств або їхніх структурних підрозділів.

За змістом статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання.

Господарськими судами не досліджено чи підлягав приватизації спірний об'єкт нерухомості, чи правомірно внесено даний об'єкт до Переліку майна переданого до статутного фонду ВАТ "Червоний чабан", чи використовувалась спірна будівля у діяльності ВАТ "Червоний чабан" і яке було призначення даної будівлі, не з'ясовано питання віднесення відповідачами спірної будівлі до складу основних засобів чи незавершених капітальних вкладень. За твердженням   Червоночабанської сільської ради дана будівля будувалась за кошти місцевого бюджету, чому не надано належної оцінки.

Так, правовий висновок господарських судів, що план приватизації підприємства передбачає передачу спірного об'єкту у власність ВАТ "Червоний чабан" не ґрунтується на дослідженні та аналізі дійсних умов плану приватизації підприємства щодо таких об'єктів в частині наявності у ньому посилання на передачу таких об'єктів саме у власність відповідача-1.

Господарськими судами не надано правової оцінки наявному у матеріалах справи акту оцінки та переліку нерухомого майна, переданого у власність ВАТ "Червоний чабан", не встановлено, чи входив спірний об'єкт нерухомого майна до складу цілісного майнового комплексу, згідно Переліку нерухомого майна переданого до статутного фонду відповідача-1.

Крім того, є помилковим висновок суду першої інстанції про  відсутність доказів у позивача щодо права власності на спірну будівлю, з підстав відмови від зустрічного позову у справі № 7/319-пн-06, оскільки у справі не міститься процесуальний документ (ухвала про прийняття відмови від зустрічної позовної заяви) та не може бути об'єктивно оцінено судом, а також даний факт не може достеменно свідчити про відсутність права власності у позивача на спірну будівлю.

Апеляційний господарський суд у мотивувальній частині постанови зазначає, що відповідач, тобто ВАТ "Червоний чабан", не має доказів на набуття права власності на спірну будівлю, хоча в резолютивній частині постанови приходить до висновку про залишення рішення господарського суду першої інстанції без змін, яким Червоночабанській сільській раді у задоволенні позовних вимог відмовлено .  

Відповідно до роз'яснень, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" зі змінами та доповненнями, рішення є законним  тоді,  коли  суд,  виконавши  всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини,  вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і   правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Разом з тим, оскаржувані судові рішення вказаним вимогам не відповідають за вище вказаних підстав.

Зважаючи на те, що відповідно зі ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, тому рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд господарському суду.

При новому розгляді справи принагідно повно та всебічно вияснити всі обставини справи, дати їм належну правову оцінку та постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі  викладеного, керуючись ст. 1115, ст. 1119  - ст.11111  Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну  скаргу задовольнити частково.

Постанову від 20.02.2009 Запорізького апеляційного господарського суду та рішення господарського суду Херсонської області  зі  справи № 15/352-ПН-08 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.

Головуючий                                                   В.С. Божок

Судді                                                              Т.Ф. Костенко

                                                                        Г.П. Коробенко