Постанова

від 22.07.2009 по справі 16/204-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

16/204-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 22 липня 2009 р.                                                                                    № 16/204-07  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючогоКравчука Г.А.,

суддів:Мачульського Г.М., Шаргала В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Тобакко"

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 16.03.2009 р.

у справі№ 16/204-07

господарського судуХарківської області

за позовомпрокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради

до1) Товариства з обмеженою відповідальністю"Компанія Тобакко",2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАВАССО"

прозвільнення та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки

в судовому засіданні взяли участь представники:

прокуратури:Сахно Н.В., ст. прокурор відділу ГПУ, посв. № 99 від 20.05.2004 р.;

позивача:— не з'явились;

відповідача-1:— не з'явились;

відповідача-2:— не з'явились;

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2007 р. прокурор м. Харкова звернувся в інтересах держави в особі Харківської міської ради (далі –Рада) до господарського суду Харківської області з позовною заявою, у якій просив зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Тобакко" (далі –Компанія) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею орієнтовно 0,0004 га у м. Харкові по пр-ту Гагаріна, зупинка тролейбуса "Автовокзал", привести її у придатний для використання стан та повернути Раді.

У січні 2009 р. Компанія звернулась до господарського суду Харківської області з зустрічною позовною заявою, у якій просила визнати за нею право користування на земельну ділянку площею орієнтовно 0,0004 га у м. Харкові по пр-ту Гагаріна, зупинка тролейбуса "Автовокзал".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.01.2009 р. (суддя Здоровко Л.М.), зокрема, Компанії повернуто зустрічну позовною заяву та додані до неї документи.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.03.2009 р. (колегія суддів: Бондаренко В.П., Камишева Л.М., Лакіза В.В.) ухвалу господарського суду Харківської області від 26.01.2009 р. залишено без змін.

Вказані судові акти прийняті з посиланням на п. п. 4, 6 та 10 частини першої ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та мотивовані тим, що Компанія при поданні зустрічної позовної заяви не подала доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі, не подала доказів надсилання відповідачам по ньому копії зустрічної позовної заяви і доданих до неї документів та не подала доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Компанія звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.03.2009 р. скасувати та передати справу на розгляд до господарського суду Харківської області з зустрічною позовною заявою. Викладені у касаційній скарзі вимоги Компанія обґрунтовує тим, що місцевим господарським судом не було дано оцінки тій обставині, що вимоги її зустрічного позову пов'язані з первісним позовом прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Ради.

Особи, які беруть участь у справі, не скористались правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та відзивів на касаційну скаргу Компанії до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судового акту, який оскаржується.

За розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 22.07.2009 р. розгляд касаційної скарги здійснюється Вищим  господарським судом України у складі колегії суддів: Кравчука Г.А. –головуючого, суддів Мачульського Г.М. та Шаргала В.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм процесуального права при прийнятті ухвали та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Компанії не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Згідно з п. п. 2, 3 та 31 частини першої ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі та сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується, що Компанія, подаючи зустрічний позов, не додала до нього документів, які б підтверджували відправлення відповідачам по ньому копії зустрічної позовної заяви і доданих до неї документів, сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі та сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

П. п. 4, 6 та 10 частини першої ст. 63 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі, не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів та не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Таким чином, господарський суд першої інстанції обґрунтовано повернув зустрічну позовну заяву Компанії без розгляду на підставі п. п. 4, 6 та 10 частини першої ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, про що правильно зазначив господарський суд апеляційної інстанції.

Посилання Компанії у касаційній скарзі на те, що місцевим господарським судом не було дано оцінки тій обставині, що вимоги її зустрічного позову пов'язані з первісним позовом прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Ради, є безпідставним та не може бути підставою для скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 16.03.2009 р. та ухвали господарського суду Харківської області від 26.01.2009 р., оскільки:

– вказані судові акти не містять висновків про непов'язаність зустрічного позову Компанії з первісним позовом прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Ради, і, відповідно, це не було підставою повернення зустрічної позовної заяви без розгляду;

– зазначені посилання не спростовують обставин, на підставі яких господарські суди першої та другої інстанції повернули зустрічний позов Компанії згідно з п. п. 4, 6 та 10 частини першої ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від 16.03.2009 р., якою було залишено без змін ухвалу господарського суду Харківської області від 26.01.2009 р., відповідає нормам процесуального права, доводи касаційної скарги Компанії не спростовують висновків господарського суду другої інстанції, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Тобакко" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.03.2009 р. у справі № 16/204-07 господарського суду Харківської області –без змін.

Головуючий суддя                                                       Г.А. Кравчук

Суддя                                                                          Г.М. Мачульський

Суддя                                                                          В.І. Шаргало