Постанова

від 23.07.2009 по справі 15/414-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

15/414-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 23 липня 2009 р.                                                                                    № 15/414-08  

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів:

Головуючого      Кочерової Н.О.

суддівХарченка В.М.Мележик Н.І.

розглянувшикасаційну  скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Шумен"

на постановуЗапорізького апеляційного господарського суду від 01.04.2009 року

у справі№ 15/414-08господарського суду Херсонської області

за позовомзакритого акціонерного товариства "Херсонліфт"

до

товариства з обмеженою відповідальністю "Шумен",Управління житлового господарства Херсонського міськвиконкому

простягнення суми

за участю представників сторін:

від позивача: Абрамович Н.В. дов. № 02 від 06.01.2009 року      

від відповідача 1: не з'явилися

від відповідача 2: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2008  року закрите акціонерне товариство "Херсонліфт" звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Шумен" та Управління житлового господарства Херсонського міськвиконкому про стягнення 123538,40 грн. богру.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідач 1 в порушення умов укладених між сторонами договорів № 483 від 01.11.2005 року та № 483 від 01.05.2008 року не здійснив повної оплати за надані ним послуги з технічного обслуговування та ремонту ліфтів, а відповідач 2 не посприяв здійсненню розрахунків за виконі роботи між позивачем та відповідачем 1.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 21.10.2008 року (суддя З.В.Клепай) позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Шумен" 99934,04 грн. основного боргу та судові витрати. В задоволенні суми 23604,36 грн. відмовлено. По відношенню до Управління житлового господарства Херсонського міськвиконкому в задоволенні позовних вимог відмовлено.

При цьому, місцевий господарський суд виходив з наступного.

Оскільки, позовні вимоги про стягнення заборгованості на підставі договору № 483 від 01.09.2004 року позивачем не заявлялись, то у нього не було підстав включати суму в розмірі 14694,29 грн. на підставі цього договору, до позову, а тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Крім того, судом було перераховано суму сплачену відповідачем 1, включаючи всі проплати у період з 01.01.2006 року по травень 2008 року, та встановлено, що сума заборгованості складає 99934,04 грн. та підлягає стягненню.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо відповідача 2, господарський суд зазначив, що фактично позивачем до нього не заявлено жодної вимоги, а умовами договорів підряду не передбачена його відповідальність за несвоєчасність розрахунків.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 01.04.2009 року (Н.А.Колодій –головуючий, В.А.Кричмаржевський, Т.М.Шевченко) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же підстав.

В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Шумен" просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та змінити рішення місцевого господарського суду і стягнути з нього 47993,88 грн. заборгованості. При цьому, скаржник посилається на порушення судами  норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01.11.2005 року між Управлінням житлового господарства Херсонського міськвиконкому (замовник), закритим акціонерним товариством "Херсонліфт" (підрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Шумен" (обслуговуюча організація) було укладено договір підряду № 483 на технічне обслуговування та ремонт ліфтів, за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе організацію та виконання робіт по повному технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів на об'єктах замовника, закріплених за обслуговуючою організацією, а обслуговуюча організація бере на себе приймання від підрядника виконаних робіт, організацію заходів і робіт з експлуатації ліфтів згідно п.3.2 Договору, провадження розрахунків з підрядником за технічне обслуговування та ремонт ліфтів згідно п.4 цього договору.

Пунктом 7.1 договору сторони узгодили, що він діє з 01.01.2006 року.

Відповідно до п.3.2.1 договору обслуговуюча організація зобов'язана своєчасно вносити плату підряднику за роботу по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів згідно п.4 цього договору.

В п.4.4 договору зазначено, що на підставі підписаних актів виконаних робіт за ф.-2 обслуговуюча організація проводить плату за виконані роботи, згідно з розрахунками, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Також судами встановлено, що вказаний вище договір від 01.11.2005 року укладено сторонами з протоколом розбіжностей відносно окремих його пунктів, в зв'язку з чим розбіжності, що виникли при укладенні спірного договору, були врегульовані господарським судом Херсонської області у справі № 14/48-ПД-06.

Крім того, 01.05.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Шумен" (замовник) та закритим акціонерним товариством "Херсонліфт" (підрядник) було укладено новий договору підряду № 483 на на технічне обслуговування та ремонт ліфтів, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе організацію та виконання робіт по повному технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів на об'єктах замовника.

Згідно п.3.2.1 договору замовник зобов'язаний здійснювати розрахунки з підрядником за технічне обслуговуванню та ремонт ліфтів згідно п.4 цього договору.

Пунктами 4.3, 4.3.1 договору сторони узгодили, що на підставі позначки на підписаному акті виконаних робіт замовник самостійно оплачує виконані роботи по факту сплачених населенням (споживачами) не пізніше 10 числа наступного місяця у повному обсязі, а кошти, які поступили на рахунок замовника після 10 числа та по рішенням суду перераховуються виконавцю впродовж місяця.

Перевіривши надані сторонами розрахунки, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що сума заборгованості складає 99934,04 грн.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, залишеним без змін апеляційним, товариство з обмеженою відповідальністю "Шумен" зазначає, що господарськими судами залишено поза увагою той факт, що умови договору № 483 від 01.11.2005 року були урегульовані рішенням господарського суду Херсонської області у справі № 14/48-ПД-06.

Посилаючись на ч.2 ст.187 Господарського кодексу України, якою визначено, що днем укладення господарського договору, спір з приводу укладання якого вирішувався в судовому порядку, є день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено спір, відповідач 1 вважає, що договір № 483 є укладеним з квітня 2006 року, так як у цей час рішення господарського суду Херсонської області у справі № 14/48-ПД-06 набрало чинності.

Однак, з вказаним погодитися не можна, оскільки вказаним рішенням були урегульовані лише окремі пункти договору № 483 від 01.11.2005 року, з приводу яких у сторін виникли розбіжності.

При цьому, п.7.1 договору, яким визначено строк його дії, а саме з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року, сторонами для урегулювання в судовому порядку не виносився.

Доводи стосовно того, що суди не врахували відміток на деяких актах виконаних робіт про суми фактичної сплати послуг мешканцями, не заслуговують на увагу, в зв'язку з тим, що вони не впливають на розмір заборгованості, так як кінцевий термін оплати по цим актам на момент звернення до господарського суду вже наступив, про що правильно зазначив апеляційний господарський суд.

Не знайшли також свого підтвердження посилання відповідача-1 на те, що визначаючи суму заборгованості, судами не було враховано "квитанцію" № 3101 від 19.12.2006 року на суму 2000,0 грн., оскільки, як вбачається з акту звірки взаєморозрахунків між сторонами, поданому до апеляційної інстанції (а.с.181), вказана сума була врахована позивачем при визначенні заборгованості відповідача-2.

З урахуванням наведеного, підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається.

Незважаючи на те, що господарськими судами не було наведено розрахунків, з яких вони виходили, визначаючи розмір заборгованості, колегія суддів касаційної інстанції, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції та наявні в матеріалах справи акти виконаних робіт, акти звірки взаєморозрахунків та докази в підтвердження часткової оплати виконаних робіт, підстав для зміни чи скасування постанови апеляційного господарського суду, якою рішення місцевого господарського суду залишено без змін, не вбачає.       

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Шумен" залишити  без задоволення, а  постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 01.04.2009 року у справі № 15/414-08 без змін.

Головуючий                                                                                   Н. Кочерова

Судді                                                                                                       В.Харченко

                                                                                                           Н.Мележик