Рішення

від 18.12.2014 по справі 372/5250/14-ц

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/5250/14-ц

№2-1760/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2014 року Обухівський районний суд

Київської області в складі :

головуючого судді Потабенко Л.В.,

при секретарі Качуріній К.В.,

за участю представників ОСОБА_1, Порхуна В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області об»єднану цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Фермерського господарства «Ніна» про витребування безпідставно набутого майна,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулись до суду з даним позовом, обґрунтовуючи позовні вимоги зазначили, що між сторонами були укладені договори оренди землі 11.01.2013 року, які не містять інформації про об»єкт оренди, відсутня схема земельної ділянки, кадастровий план, акт прийому передачі об»єкта оренди, проект відведення земельної ділянки, відповідач ухиляється від державної реєстрації вищевказаних договорів оренди. За змістом позовних вимог просили витребувати від ФГ «Ніна» їх земельні ділянки для ведення товарного сільського господарського виробництва та повернути їм у власність.

Ухвалою суду від 24.10.2014 року однорідні позови різних позивачів до одного і того ж відповідача були об'єднані в одне провадження.

Представник позивачів ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на те що договори оренди землі від 11.01.2013 року є неукладеними, та не породжують прав та обов»язків для сторін, подальше користування відповідачем земельними ділянками суперечить волі власників без належних правових підстав.

Представник відповідача Порхун В.М. в судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на те що 11.01.2013 року взагалі ніякі договори оренди землі між сторонами не укладались, а укладались договори оренди земельної ділянки товарного сільськогосподарського виробництва лише 27.12.2005 року строком на 10 років та діють на даний час, відповідач своєчасно здійснює виплату орендної плати.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивачі є власниками земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах Жуківцівської сільської ради Обухівського району Київської області, а саме: ОСОБА_3 має у власності земельну ділянку площею 2,5865 га, кадастровий номер 3223183800:04:001:0021, та земельну ділянку площею 1,0727 га, кадастровий номер 3223183800:04:002:0011, ОСОБА_4 має у власності земельну ділянку площею 3,3230 га, кадастровий номер 3223183800:04:001:0015, ОСОБА_5 має у власності земельну ділянку площею 3,2434 га, кадастровий номер 3223183800:04:001:0017, ОСОБА_6 має у власності земельну ділянку площею 3,1809 га, кадастровий номер 3223183800:04:001:0018, ОСОБА_7 має у власності земельну ділянку площею 4,1040 га, кадастровий номер 3223183800:04:001:0020, що підтверджується державними актами, витягами з Державного земельного кадастру, та кадастровими планами земельних ділянок.

27.12.2005 року між позивачами та відповідачем ФГ «Ніна» були укладені договори оренди землі терміном на 10 років, що підтверджується договорами, які були зареєстровані у Жуківцівській сільській раді у відповідності до вимог чинного на той час законодавства.

Оцінюючи доводи стрін по суті позову, суд приходить до висновку що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, виходячи із наступного.

Згідно ч.4 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ч.2 ст.20 Закону України «Про оренду землі» в редакції Закону чинній на час дії спірних правовідносин, право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно п.1 ч.2 ст.25 Закону України «Про оренду землі» приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Пунктом 2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року N 2073, чинного на час виникнення спірних правовідносин, державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

З огляду на викладені вище норми законодавства, державна реєстрація договорів оренди землі була і є обов'язковою умовою виникнення права оренди земельних ділянок як на час виникнення і дії спірних правовідносин, так і на час вирішення спору судом.

Право оренди спірних земельних ділянок відповідачем станом на цей час пройшло державну реєстрацію і є чинним.

Згідно ч.ч.1,4 ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч.2 ст.95 ЗК України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно ч.1 ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Всупереч вищевказаним нормам процесуального права позивачі не надали суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що між сторонами було укладено договори оренди земельних ділянок 11.01.2013 року, та що відповідач користується спірними земельними ділянками без достатніх правових підстав всупереч волі власників.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10,15,59,60,61,212-215,218,292,294 ЦПК України, ст. 124,125 ЗК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог по об»єднаній цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Фермерського господарства «Ніна» про витребування безпідставно набутого майна, відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення, особами, які брали участь у справі, але не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення рішення - з дня отримання копії цього рішення.

Суддя :