Ухвала

від 18.12.2014 по справі 368/1122/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/1122/14-ц Головуючий у І інстанції Іванюта Т.Є. Провадження № 22-ц/780/6441/14 Доповідач у 2 інстанції Даценко Категорія 1 18.12.2014

УХВАЛА

Іменем України

18 грудня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Даценко Л.М.,

суддів Савченка С.І., Білоконь О.В.,

при секретарі Ромашині І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 29 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Новосілківської сільської ради Кагарлицького району Київської області, ОСОБА_1, третя особа гаражно-будівельний кооператив "Супутник" про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи Новосілківська сільська рада Кагарлицького району Київської області, гаражно-будівельний кооператив "Супутник" про встановлення факту проживання однією сім'єю, усунення від права на спадкування,

встановила:

У червні 2014 року позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3, після смерті якого відкрилася спадщина за заповітом на квартиру АДРЕСА_1, яку він заповідав відповідачці ОСОБА_1

Також після його смерті відкрилась спадщина за законом на земельну ділянку площею 0,0699 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована по АДРЕСА_2 на території Новосілківської сільської ради Кагарлицького району Київської області, яка належала спадкодавцю на праві власності.

Вона, як дочка спадкодавця, є єдиною спадкоємицею за законом і своєчасно звернулася в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, однак правовстановлюючі документи на спадкове майно знаходяться у відповідачки, тому державний нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану земельну ділянку.

Крім того, її покійний батько був членом гаражно-будівельного кооперативу «Супутник» і ще у 1989 році збудував за власні кошти гаражний бокс НОМЕР_1, який розташований у гаражно-будівельному кооперативі «Супутник» по вул. Червоноармійській, 18-24 у м. Києві (с. Бортничі). Однак, документів, які б підтверджували його право власності на вказаний гараж він за життя не виготовив, а його членство та сплата членських внесків підтверджується довідкою ГБК «Супутник» від 03.10.2013 року.

Просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на зазначену земельну ділянку та визнати за нею у порядку спадкування переважне право на вступ у члени ГБК «Супутник» та право на гараж НОМЕР_1, який розташований у гаражно-будівельному кооперативі «Супутник» по вул. Червоноармійській, 18-24 у м. Києві (с. Бортничі). Також просила вирішити питання відшкодування понесених нею судових витрат (сплату судового збору та оплату правової допомоги адвоката).

Відповідачка звернулася із зустрічним позовом, в якому просила встановити факт її проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 з 2001 року та усунути ОСОБА_2 від права на спадкування за законом. Позов заявила з підстав, передбачених ст. ст. 29, 1224, 1264 ЦК України та ст. 3 СК України.

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 29 вересня 2014 року позов ОСОБА_2 задоволено, визнано за нею у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 право власності на зазначену земельну ділянку та визнано за нею переважне право на вступ у члени ГБК «Супутник» на право на гараж НОМЕР_1. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

На зазначене рішення ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні першої вимоги позивачки, закриття провадження у справі по другій її вимозі та задоволення зустрічного позову. Посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної інстанції відповідачка посилається на те, що всупереч вимогам ст. 46 Закону України «Про нотаріат» нотаріус не витребував відповідні відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Доказів того, що не можна було отримати оригінал правовстановлюючого документа на земельну ділянку відсутні. Відносно права на гараж, то він є об'єктом нерухомості і застосовується правило виключної підсудності за місцем знаходження нерухомого майна.

Відносно встановлення факту проживання однією сім`єю, то висновки суду, що її права не порушені, не відповідають обставинам справи, оскільки відповідно до вимог ст. ст. 60, 61, 74 СК України вона, як особа, яка проживала із спадкодавцем однією сім`єю без реєстрації шлюбу, має право на майно, набуте за час спільного проживання, в тому числі на спірну земельну ділянку.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи первісний позов, суд дійшов висновку про доведеність позовних вимог та їх обґрунтованість, а відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд обґрунтовував свої висновки відсутністю законних підстав для усунення ОСОБА_2 від права на спадкування.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до вимог ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 5 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_3, після смерті якого відкрилася спадщина за законом на земельну ділянку площею 0,0699 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована по АДРЕСА_2 на території Новосілківської сільської ради Кагарлицького району Київської області, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на праві власності на земельну ділянку виданого 8 жовтня 2009 року Новосілківською сільською радою на підставі рішення Новосілківської сільської ради № 9 від 06.05.1997 року. (а. с. 9).

Встановлено, що спадкоємцем першої черги за законом є позивачка по справі, яка протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, прийняла спадщину, однак державний нотаріус Української міської державної нотаріальної контори згідно листа від 27.09.2013 року відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на вказане спадкове майно. (а. с. 14).

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову в частині визнання за позивачкою права власності на спірну земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

Крім того, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову в частині визнання за позивачкою у порядку спадкування за законом переважного права на вступ у члени ГБК «Супутник», оскільки спадкодавець був членом даного гаражно-будівельного кооперативу і користувався гаражним боксом НОМЕР_1, який розташований у гаражно-будівельному кооперативі «Супутник» по вул. Червоноармійській, 18-24 у м. Києві. (а. с. 10-11).

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки відповідачка не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження своїх зустрічних позовних вимог, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в зустрічному позові щодо встановлення факту проживання однією сім`єю.

Крім того, суд дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову в частині усунення від права на спадкування за відсутністю законних підстав для усунення ОСОБА_2 від права на спадкування.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачка не надала доказів неможливості отримати оригінал правовстановлюючого документа на земельну ділянку, не заслуговують на увагу, оскільки із матеріалів справи вбачається, що у позивачки відсутній оригінал правовстановлюючого документа на земельну ділянку. Тому вона вправі звернутися до суду за захистом своїх спадкових прав.

Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо переважного права на вступ у члени гаражно-будівельного кооперативу, оскільки первісний позов пред'явлено за місцезнаходженням основної частини спадкового нерухомого майна за правилами ст. 114 ЦПК України.

Крім того, не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1, проживаючи однією сім`єю зі спадкодавцем без реєстрації шлюбу з 2001 року, має право на майно, набуте за час спільного проживання, в тому числі на спірну земельну ділянку, оскільки спадкодавець набув права на спірну земельну ділянку шляхом безоплатної передачі йому у власність на підставі рішення Новосілківської сільської ради № 9 від 06.05.1997 року.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 29 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді