Рішення

від 01.11.2007 по справі 2-213/2007

ІВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

копія

копія

Справа №2-213

26.06.2007 року

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

1

листопада 2007 року                             Іванівський

районний суд Херсонської області

в особі судді

Крисанової В.І. при секретарі Аненко Л.В.

розглянувши у

відкритому судовому засіданні в смт Іванівка

справу за

позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4, 

ОСОБА_5про визнання правочину дійсним, 

визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного

володіння,

встановив:

ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2,  ОСОБА_3, 

ОСОБА_4,  ОСОБА_5про визнання

правочину дійсним,  визнання права

власності та витребування майна із чужого незаконного володіння,  посилаючись на те,  що 6 жовтня 2005 року між ним та ОСОБА_2. був

укладений договір купівлі-продажу автомобіля ВАЗ 2102,  випуску 1984 року,  двигун НОМЕР_1,  кузов НОМЕР_2,  номерний знак НОМЕР_3,  зареєстрований Генічеським МРЕВ ДАІ 06.09.1994

року. ОСОБА_2. купив вказаний автомобіль у ОСОБА_5. без оформлення договору

купівлі-продажу,  шляхом видачі 6 жовтня

2005 року довіреності на право керування та розпорядження вказаним

автомобілем.  17 лютого 2007 року він

передоручив автомобіль ОСОБА_3 та ОСОБА_4. 

як забезпечення договору позики. В подальшому між ним та ОСОБА_3.,  ОСОБА_4. 

виник спір і він припинив дію довіреності на право керування та

розпорядження автомобілем,  але ОСОБА_3.

та ОСОБА_4.  автомобіль йому не

повернули. Просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу автомобіля,  укладений між ним та ОСОБА_2.,  визнати за ним право власності на

автомобіль,  зобов'язати ОСОБА_3. та ОСОБА_4.  повернути належний йому автомобіль.

ОСОБА_4.  заявив зустрічний позов до ОСОБА_1. про

стягнення заборгованості по договору позики з урахуванням індексу

інфляції,  3% річних,  на загальну суму 14 313, 43 грн.,  посилаючись на те,  що між ним та відповідачем укладений договір

позики на суму 49 000 грн.,  відповідачем

не заперечується факт передачі спірного автомобіля в забезпечення позики. На

суму вартості автомобіля сума боргу по договору позики ОСОБА_1. була зменшена

при видачі виконавчого напису. Просить суд стягнути з відповідача на його

користь 12 000 грн. по договору позики, 

з урахуванням індексу інфляції сума боргу становить 13 623, 43

грн.,  з урахуванням 3 % річних (390

грн.) - 14 313, 43 грн.

В

судовому засіданні позивач за первісним позовом ОСОБА_1. підтримав свої

вимоги,  посилаючись на обставини,  викладені в позовній заяві.

Представник

відповідача за первісним позовом ОСОБА_6. позов не визнав і пояснив,  що ні позивач,  ні ОСОБА_2. не є власником спірного

майна,  автомобіль належить ОСОБА_5.

Представник

позивача за зустрічним позовом ОСОБА_6. підтримав вимоги,  посилаючись на обставини,  викладені в позовній заяві.

Відповідач

за зустрічним позовом ОСОБА_1. позов не визнав, 

пояснивши суду,  що придбав у

ОСОБА_2. автомобіль,  власник автомобіля ОСОБА_5. 6 жовтня 2005 р.

2

видав йому генеральну

довіреність на керування транспортним засобом до 2010 року з правом

передоручення. Він в свою чергу передоручив автомобіль ОСОБА_4.  та ОСОБА_3., 

яку 18 травня 2007 р. відкликав. З ОСОБА_4.  він уклав договір позики на 47 000 грн. на

три роки,  борг повернув.

Заслухавши

пояснення сторін та перевіривши їх доказами, 

суд дійшов висновку про те,  що

первісний та зустрічний позов задоволенню не підлягають з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено,  що

6 жовтня 2005 р.

ОСОБА_5. видав ОСОБА_1. довіреність на право керування легковим

автомобілем з державним номерним знаком НОМЕР_3 (а.с. 6); 13 березня 2006 р.

між ОСОБА_1. та ОСОБА_4.  укладено

договір позики на суму 49 000 грн. строком до 20 вересня 2006 р. (а.с. 38); 8

травня 2006 р. нотаріусом видано виконавчий надпис про стягнення з ОСОБА_1. на

користь ОСОБА_4.  невиплаченої в строк по

договору позики частини грошових коштів в сумі 30 000 грн. (а.с. 38 ); 18

травня 2007 р. ОСОБА_1. відмінив довіреність на ОСОБА_3. та ОСОБА_4.  у порядку передоручення на керування та

розпорядження належним ОСОБА_5

автомобілем марки ВАЗ 2102 з державним номерним знаком НОМЕР_3 (а.с. 8); 21

травня 2007 р. ОСОБА_5. видав

довіреність з правом передоручення на ОСОБА_5на право керування автомобілем

марки ВАЗ 2102 з державним номерним знаком НОМЕР_3строком до 21 травня 2010 р.

(а.с. 61); 13 червня 2007 року ОСОБА_5.

відкликав довіреність від 13 червня 2007 р. (а.с. 62).

Згідно

ч. 4  ст. 

334 ЦК України

якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації,  право власності у набувача виникає з моменту

такої реєстрації.

Відповідно

до п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388 «Про

затвердження Правил державної реєстрації та обліку автомобілів,  автобусів, 

а також самохідних машин, 

сконструйованих на шасі автомобілів, 

мотоциклів усіх типів,  марок і

моделей,  причепів,  напівпричепів та мотоколясок» (далі - Правил)

транспортний засіб реєструється за окремо визначеною особою - його власником.  За письмовою заявою власника транспортного

засобу - фізичної особи про надання права керування цим транспортним засобом

іншій фізичній особі,  підрозділом ДАІ

видається тимчасовий реєстраційний талон.

Із

представлених суду доказів видно,  що

власником транспортного засобу автомобіля ВАЗ 2102,  номерний знак НОМЕР_3,  1984 року випуску є ОСОБА_5.,  ОСОБА_1. на підставі довіреності,  виданої власником надано право керування

транспортним засобом.

В

судовому засіданні не підтвердився факт того, 

що у ОСОБА_2. та ОСОБА_1. виникло право власності на автомобіль.

Розписка

ОСОБА_2.,  датована 6 жовтня 2005 р., 

про продаж автомобіля ОСОБА_1. не є належним доказом і суд її

до уваги не приймає.

Таким

чином,  підстав для визнання договору

купівлі-продажу автомобіля між та ОСОБА_2. та ОСОБА_1.,  визнання права власності за ОСОБА_1. на

транспортний засіб немає.

В

судовому засіданні також не підтвердився факт того,  що автомобіль знаходиться у користуванні

ОСОБА_4. ,  ОСОБА_3. на підставі

доручення,  виданого ОСОБА_1.,  так як встановлено,  що після того як ОСОБА_1. 18 травня 2007 р.

відмінив,  видану на ОСОБА_4.  та ОСОБА_3. довіреність,  власник транспортного засобу ОСОБА_5. 21

травня 2007 р. довірив право керування спірним автомобілем ОСОБА_5. з правом

передоручення і тому підстав для витребування майна із чужого незаконного

володіння немає.

Згідно  ст. 

1053 ЦК України за домовленістю сторін борг,  що виник із договорів купівлі-продажу,  найму майна або з іншої підстави,  може бути замінений позиковим зобов'язанням.  Заміна боргу позиковим зобов'язанням

провадиться з додержанням вимог про новацію і здійснюється у формі,  встановленій для договору позики ( ст. 1047

цього Кодексу).

з

Згідно  ст.  1047 ЦК України договір

позики укладається у письмовій формі, 

якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом

розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян,  а у випадках, 

коли позикодавцем є юридична особа, 

- незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його

умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ,  який посвідчує передання йому позикодавцем

визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Доводи представника позивача по зустрічному позову щодо передачі спірного

автомобіля ОСОБА_1. позивачу в забезпечення договору позики,  зменшення в зв'язку з цим боргу по договору

позики при здійсненні виконавчого надпису не знайшли підтвердження в судовому

засіданні і спростовуються тим,  що

ОСОБА_1. по довіреності власника транспортного засобу ОСОБА_5 використав

належне йому право передоручення транспортного засобу і видав довіреність

ОСОБА_4.  та ОСОБА_3. Таким чином між

ОСОБА_1. та ОСОБА_4.  склались

цивільно-правові відносини по передачі права керування автомобілем,  а не по договору позики в порядку його

забезпечення. На користь цього висновку суду свідчить і той факт,  що ОСОБА_1. передоручив автомобіль і

ОСОБА_3.,  який не є стороною в договорі

позики. Те,  що 18 травня 2007 р.

ОСОБА_1. відмінив видану ОСОБА_4.  та

ОСОБА_3. довіреність на думку суду виключає факт передачі автомобіля в

забезпечення договору позики.

На

підставі викладеного та керуючись 

ст.  ст.  213, 

215 ЦПК України,  ч. 4  ст. 

334,   ст. 392,   ст. 

1047,   ст.  1053 , 

п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388

«Про затвердження Правил державної реєстрації та обліку автомобілів,  автобусів, 

а також самохідних машин, 

сконструйованих на шасі автомобілів, 

мотоциклів усіх типів,  марок і

моделей,  причепів,  напівпричепів та мотоколясок»,  суд

вирішив:

В

первісному позові ОСОБА_1до ОСОБА_2, 

ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  ОСОБА_5про визнання правочину дійсним,  визнання права власності та витребування

майна із чужого незаконного володіння відмовити.

В

зустрічному позові ОСОБА_4 до ОСОБА_1про стягнення боргу в сумі 13 623 грн. 43

коп,  індексу інфляції в сумі 390

грн.,  3% річних та 300 грн. збитків за

вчинення виконавчого надпису відмовити.

Рішення

може бути оскаржене до апеляційного суду Херсонської області шляхом подачі

заяви про апеляційне оскарження до Іванівського районного суду Херсонської

області протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги

та рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне

оскарження.