Рішення

від 29.10.2007 по справі 2-179/2007

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-179/2007року

Справа № 2-179/2007року

РІШЕННЯ

 Іменем України

29

жовтня 2007 року                                                                            м.  Івано-Франківськ

Івано-Франківський

міський суд                                             Івано-Франківської

області

в

складі: головуючого - судці                                Островського

Л.Є.

секретаря:                                                               Попович

Л.І.

адвоката:                                                                 ОСОБА_5

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську цивільну

справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4, 

редакції газети „Галичина" про зобов'язання спростувати

недостовірну інформацію та відшкодування моральної шкоди внаслідок порушення

суб'єктивного права,  суд ,  -

встановив:

ОСОБА_1

звернувся з позовом до суду про захист суб'єктивного права на повагу до

честі,  гідності та ділової

репутації,  стягнення моральної шкоди в

сумі 20000 грн. та зобов'язання спростувати поширені про нього недостовірні

відомості. Позовні вимоги мотивував тим, 

що в друкованому засобі масової інформації газеті "Галичина" у

статті «ІНФОРМАЦІЯ_1»,  автором якої були

ОСОБА_2,  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 про нього було опубліковано

недостовірні та такі,  що порочать честь

та гідність відомості.

В силу

таких дій йому було завдано моральну шкоду, 

яка полягає в спричиненні душевного неспокою,  порушенні нормальної роботи,  погіршенні стану здоров'я.

Відповідачі

ОСОБА_2 та ОСОБА_4 проти позову заперечили, 

суду пояснили,  що поміщені в

публікації відомості відображають, 

об'єктивну критику діяльності ВУТ „Просвіта" та його

керівництва,  що знайшло своє

відображення у вироку Івано-Франківського міського суду від 21.08.2000

року,  яким позивач засуджений за

вчинення злочинів,  так і в актах ревізії

КРУ. Вважають,  що твердження про спричинення моральної шкоди

не доведені та не підкріплені доказами, 

просили в задоволенні позову відмовити.

В

подальшому відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зловживаючи своїми правами,  як сторони по справі періодично та почергово

перестали прибувати в судові засідання подаючи заяви про відкладення розгляду

справи,  тим самим умисно затягували

розгляд даної цивільної справи,  а тому

суд визнав за можливе закінчити розгляд справи у відсутності відповідача

ОСОБА_4 та ОСОБА_3

,  який в судові засідання жодного

разу не з»явився,  про час та місце

слухання справи повідомлявся судовими повістками та через засоби масової

інформації і зі слів відповідачів знаходиться за межами країни.

Слід

також зазначити,  що відповідачі

заявляючи клопотання про допит в судовому засіданні свідків та забезпечення

їхньої явки до суду,  однак з метою

затягування розгляду справи присутність свідків не забезпечили.

Представник

газети «Галичина» в судовому засіданні вимог не визнав,  мотивуючи тим,  що газета тільки опублікувала статтю,  авторами якої були відповідачі ОСОБА_2,  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4, 

просив в задоволенні позову відмовити.

1

Заслухавши

пояснення сторін,  дослідивши матеріали

справи та фактичні обставини,  суд

приходить до висновку,  що позовні вимоги

підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом

встановлено,  що в друкованому засобі

масової інформації газеті "Галичина" від 12.09.2000 року № 133

опубліковано статтю «ІНФОРМАЦІЯ_1», 

автором якої були ОСОБА_2,  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4

Позивач

вважає,  що в названій статті містяться

недостовірні відомості,  які порочать

його честь та гідність,  ділову

репутацію,  тому підлягають спростуванню.

Проте з

огляду на встановлені судом обставини та пояснення сторін,  суд прийшов до висновку,  що такі твердження частково відповідають

дійсності. При цьому,  суд виходить з

наступного:

Статтею

7 ч. 1 ЦК України в редакції 1963 року передбачено,  що громадянин .. вправі вимагати по суду

спростування відомостей,  що не відповідають

дійсності або викладені неправдиво,  які

порочать їх честь і гідність чи ділову репутацію або завдають шкоди їх

інтересам,  якщо той,  хто поширив такі відомості,  не доведе, 

що вони відповідають дійсності.

Згідно  ст. 

270 ЦК України

та відповідно до Конституції України фізична особа має право на повагу до

гідності та честі.

Згідно  ст.  277 ЦК

України ( в редакції чинній на час існування спірних правовідносин) фізична

особа,  особисті немайнові права якої

порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної

інформації,  має право на відповідь,  а також на спростування цієї інформації.

Вважається,  що негативна інформація,  поширена про особу,  є недостовірною. Спростування недостовірної

інформації здійснюється особою,  яка поширила

інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же

спосіб,  у який вона була поширена.

Згідно  ст. 

47/1 ЗУ „Про інформацію"

ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних

суджень. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх

правдивості.

Суд

вважає,  що наступні вислови відповідача

в згаданій публікації,  а саме: „Та

вишколений більшовицькою системою,  він і

нашу незалежність використав сповна на своє збагачення". „А тим часом він

активно працював на себе. Спробуємо навести лише окремі факти,  які виявили ревізори столичного КРУ. За ними проти

ОСОБА_1 була порушена кримінальна справа, 

що недавно розглядалася в Івано-Франківському міському суді".

„Однак ОСОБА_1 так захопився роботою в Народному домі,  що одночасно почали рости і власні будинки.

Та ще й які,  та ще й як швидко. Але

цього було замало. ОСОБА_1 відкриває в приміщенні Народного дому власну кав'ярню"

- слід визнати недостовірною інформацією, 

оскільки вироком Івано-Франківського міського суду від 21.08.2000 року

позивач засуджений за використання бюджетних коштів не у відповідності з їх

цільовим призначенням та за халатність, 

а не за корисливі злочини.

Відповідачами

не представлено доказів того,  що позивач

використовував свою роботу у «Просвіті» для особистого збагачення,  незаконного отримання або присвоєння

бюджетних коштів чи інших коштів і будівництва на ці кошти власних будинків.

Інші ж

вислови не можна вважати недостовірною інформацією поширеною про позивача,  оскільки як видно з їх змісту,  вони не стосуються безпосередньо

позивача,  а відображають позицію

авторів,  як критику діяльності юридичної

особи ВУТ „Просвіта" та його керівника із застосуванням суб'єктивно

оцінюваних мовних зворотів та є оціночними судженнями з приводу тих чи інших

дій позивача,  а тому не є такими,  що порочать честь та гідність останнього.

Таким

чином,  як вбачається з матеріалів справи

та підтверджено поясненнями позивача, 

відповідачі в частині наведених висловів здійснили поширення відомостей

стосовно позивача,  які не відповідають

дійсності,  по суті своїй є негативними

щодо особи позивача,  тому суд приходить

до висновку,  що відповідачами частково

порушено суб'єктивне право

2

останнього

на повагу до гідності та честі і підлягає захисту в судовому порядку шляхом

зобов'язання відповідача - редакцію газети «Галичина» спростувати поширену

інформацію в той же спосіб,  в який вона

була поширена.

З

приводу заявлених вимог про відшкодування моральної шкоди слід зазначити

наступне:

Публікацією

відповідачами ОСОБА_2,  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 недостовірних відомостей в частині висловів

зазначених судом,  ОСОБА_1 завдано

моральної шкоди,  що проявилася у

приниженні честі,  гідності та ділової

репутації в минулому посадової особи, 

особи похилого віку,  оскільки

інформація була поширена і серед знайомих в діловому середовищі,  нервових переживаннях пов'язаних з

вимушеністю прикладення зусиль до поновлення порушеного права та доведення

легітимності проведених дій,  душевних

стражданнях,  яких він зазнав у зв'язку з

поширенням відповідачем недостовірних відомостей.

З

урахуванням способу поширення,  розміру

тиражу та сфери поширення відомостей, 

спричинення душевного болю, 

порушення спокою,  нормальної

роботи,  з відповідачів ОСОБА_2,  ОСОБА_3

,  ОСОБА_4 частково підлягає стягненню

моральна шкода в сумі 3000 грн. в солідарному порядку.

На підставі наведеного та керуючись 

ст.  ст.  7, 

440-1 ЦК України,  Постановою

Пленуму ВСУ від 28 вересня 1990 року N 7 Про застосування судами

законодавства,  що регулює захист

честі,  гідності і ділової репутації

громадян та організацій,   ст.  ст. 

11,  60,  215-218 ЦПК України,  суд,  -

ВИРІШИВ :

Позовну

заяву ОСОБА_1до ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4, 

редакції газети „Галичина" про зобов'язання спростувати

недостовірну інформацію та відшкодування моральної шкоди задоволити частково.

Зобов'язати

редакцію газети „Галичина" спростувати відомості,  що не відповідають дійсності,  порочать честь,  гідність та ділову репутацію позивача та

опублікувати спростування матеріалів цієї статті тим же шрифтом,  на тій же сторінці в частині слів: „Та

вишколений більшовицькою системою,  він і

нашу незалежність використав сповна на своє збагачення". „А тим часом він

активно працював на себе. Спробуємо навести лише окремі факти,  які виявили ревізори столичного КРУ. За ними проти

ОСОБА_1 була порушена кримінальна справа, 

що недавно розглядалася в Івано-Франківському міському суді".

„Однак ОСОБА_1 так захопився роботою в Народному домі,  що одночасно почали рости і власні будинки.

Та ще й які,  та ще й як швидко. Але

цього було замало. ОСОБА_1 відкриває в приміщенні Народного дому власну

кав'ярню". Спростування опублікувати не пізніше одного місяця з дня

набрання рішенням законної сили.

Стягнути

з ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1в солідарному

порядку 3000 грн. заподіяної моральної шкоди.

В решті вимог

позову відмовити.

Стягнути

з ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4 на користь позивача 17 грн.

державного мита та у користь держави 30 грн. судового збору та 15 грн. витрат

на інформаційно-технічні послуги.

Рішення

суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження,  якщо заяву про апеляційне

оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана у строк,  встановлений статтею 294 цього Кодексу,  рішення суду набирає законної сили після

З

закінчення цього  строку.  У разі подання апеляційної скарги

рішення,   якщо його не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи

апеляційним судом.