Постанова

від 25.11.2014 по справі 911/1716/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2014 року Справа № 911/1716/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Панової І.Ю., суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я., розглянувши касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 року у справі№ 911/1716/14 господарського суду Київської області за заявоюГолови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Фундметал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фундметал" пробанкрутство, за участю представників сторін: від Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" - Василенко Н.В. дов. № 299 від 11.06.2014 року,

ВСТАНОВИВ :

Постановою господарського суду Київської області від 10.06.2014 року у справі № 911/1716/14 (суддя - Скутельник П.Ф.) визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Фундаментал" (далі - ТОВ "Фундментал"), відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором голову ліквідаційної комісії Петровського М.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 року у справі № 911/1716/14 (головуючий суддя - Верховець А.А., судді: Остапенко О.М., Сотніков С.В.) припинено апеляційне провадження за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області та Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову господарського суду Київської області від 10.06.2014 року у справі № 911/1716/14.

Не погоджуючись із ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 року у справі № 911/1716/14 Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області) звернулась до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 року скасувати, постановити нове рішення, яким направити справу до Київського апеляційного господарського суду для продовження розгляду апеляційної скарги ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області.

В обґрунтування доводів касаційної скарги ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"(у редакції Закону України від 22.12.2011 року № 4212-VI, що набрав чинності з 19.01.2013 року) (далі - Закон про банкрутство).

Згідно зі ст. 91 ГПК України до осіб, що мають право апеляційного оскарження відносяться, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Відповідно до ч. 6 ст. 106 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі про банкрутство.

Згідно зі ст. 1 Закону про банкрутство, учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство кредиторами є - юридична або фізична особа, а також органи доходів та зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановлено порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань боржника.

Київський апеляційний господарський суд, припиняючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області, виходив з того, що відповідно до ст. 210 Господарського кодексу України, якою визначається правовий статус органів справляння податків, зборів (обов'язкових платежів) як кредиторів неплатоспроможних боржників, не передбачено автоматичне визнання цих органів кредиторами в усіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через певні процедури, які визначені Законом про банкрутство.

Крім того, судом апеляційної інстанції вказано, що в матеріалах справи відсутні докази звернення з заявою з грошовими вимогами до боржника в установленому законом порядку. В апеляційній скарзі заявник не посилається на заборгованість боржника по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), відповідно, будь-яких майнових (грошових) претензій до боржника у податкового органу не має, отже ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області статусу кредитора у справі не набула, доказів підтвердження того, що оскаржена постанова стосується їх прав та обов'язків або порушує їх права, не надала у зв'язку з цим позбавлена права на апеляційне оскарження у розумінні ст. 91 ГПК України.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області 20.06.2014 року було здано до відділення зв'язку заяву б/н від 17.06.2014 року про визнання кредитором у справі № 911/1716/14, яка зареєстрована господарським судом Київської області 23.06.2014 року вх. № 11948/14.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.08.2014 року вказану заяву задоволено, визнано вимоги ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області в сумі 547, 56 грн., заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску.

Згідно зі абз. 7 п. 11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII-1 Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що, відповідно до частини першої статті 4-7 ГПК України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а ч. 1 ст. 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Недодержання судом першої або апеляційної інстанції цих норм процесуального права, якщо воно унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи, також є підставою для скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд до відповідного суду.

Таким чином, судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали не взято до уваги обставини, що були встановлені ухвалою господарського суду Київської області від 26.08.2014 року та не враховано, що ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області набула статусу кредитора у справі про банкрутство, а отже набула права на апеляційне оскарження постанови господарського суду Київської областівід 10.06.2014 року.

Зважаючи на вищенаведене, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню в частині припинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області як така, що прийнята внаслідок помилкового застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а справа - передачі до Київського апеляційного господарського суду.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 111 7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з ч.1 ст. 111 10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що ухвала Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 року у справі № 911/1716/14 підлягає скасуванню в частині припинення провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області, а справа передачі до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 - 111 13 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 року у справі № 911/1716/14 в частині припинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області - скасувати.

Справу № 911/1716/14 за апеляційною скаргою ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області передати до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 року у справі № 911/1716/14 в частині припинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Міндоходів у місті Києві - залишити без змін.

Головуючий: Панова І.Ю. Судді:Білошкап О.В. Погребняк В.Я.