Ухвала

від 22.12.2014 по справі 826/1663/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" грудня 2014 р. м. Київ К/800/52320/13

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого суддіЦвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Вербицької О.В., Ланченко Л.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за

касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.05.2013 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2013 року

у справі № 826/1663/13-а

за позовом Приватного підприємства «Дагпром-союз»

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Приватне підприємство «Дагпром-союз» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.05.2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2013 року, позов задоволено повністю. Визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби щодо неприйняття податкової звітності Приватного підприємства «Дагпром-Союз» в електронній формі. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби прийняти та зареєструвати: - податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2012 року, розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) за вересень 2012 року, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за вересень 2012 року, реєстр виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2012 року; - податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2012 року, розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) за жовтень 2012 року, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів (Д5) за жовтень 2012 року, реєстр виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2012 року; - податкову накладну № 57 від 19.11.2012 року на загальну суму 97 609, 94 грн; - податкову накладну № 61 від 23.11.2012 року на загальну суму 80 000, 00 та Розрахунок № 69 від 26.11.2012 року коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 61 від 23.11.2012 року у Єдиному реєстрі податкових накладних; - податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2012 року, розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) за листопад 2012 року, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за листопад 2012 року, реєстр виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2012 року, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2012 року звітний (податковий період), за який виправляються помилки вересень 2012 року, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), уточнюючий за листопад 2012 року звітний (податковий період) за який виправляються помилки вересень 2012 року; - податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2012 року, розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) за грудень 2012 року, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів (Д5) за грудень 2012 року та реєстр отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2012 року; - податкову накладну №16 від 10.12.2012 року на загальну суму 12 542, 40 грн.; - податкову накладну №33 від 26.12.2012 року на загальну суму 12 542, 40 грн.; - податкову декларацію з податку на прибуток підприємства з додатками за 2012 рік; - податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 4 квартал 2012 року; - податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2013 року, розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) за січень 2013 року, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за січень 2013 року, реєстр виданих та отриманих податкових накладних за січень 2013 року.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

У запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами скаржника не погоджується, просить залишити в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Сторони явку своїх представників до суду не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У зв'язку із неприбуттям в судове засідання повідомлених осіб, які беруть участь у справі, ця справа розглядалася у порядку письмового провадження згідно із статтею 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

Приватне підприємство «Дагпром-союз» зареєстровано Дарницькою районною у м. Києві державною адміністрацією 24.05.2007 року, взято на податковий облік у ДПІ у Дарницькому районі м. Києва 31.05.2007 року, зареєстровано як платник податку на додану вартість 21.06.2007 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва 20.02.2012 року укладено договір №170220121 про визнання електронних документів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.10.2012 року позивачем був поданий до канцелярії відповідача лист № 12-00112 з проханням прийняти та зареєструвати податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2012 року, розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) за вересень 2012 року, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за вересень 2012 року, реєстр виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2012 року. Відповідь на це звернення позивач не отримав, податкова звітність зареєстрована не була.

20.11.2012 року позивачем до канцелярії відповідача було подано лист № 12-00139 з вимогою прийняти та зареєструвати податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2012 року, розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ (Д1) за жовтень 2012 року, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів (Д5) за жовтень 2012 року, реєстр виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2012 року. Відповідь на це звернення позивач не отримав, податкова звітність зареєстрована не була.

05.12.2012 року позивач направив лист № 12-00152, який було отримано відповідачем 11.12.2012 року, з вимогою зареєструвати податкову накладну № 57 від 19.11.2012 року на загальну суму 97 609, 94 грн. У відповідь на це звернення на адресу позивача надійшов від відповідача лист №1239/10/18-308 від 12.12.2012 року, в якому відповідач повідомляє, що подання податкової накладної здійснюється відповідно Постанови КМУ №1246 від 29.12.2010 року засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого ДПС.

10.12.2012 року позивач направив лист № 12-00156, який було отримано відповідачем 14.12.2012 року, з вимогою зареєструвати податкову накладну № 61 від 23.11.2012 року на загальну суму 80 000, 00 грн. та розрахунок № 69 від 26.11.2012 року коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 61 від 23.11.2012 року у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідь на це звернення позивач не отримав, податкова звітність зареєстрована не була.

20.12.2012 року позивач подав до канцелярії відповідача лист № 12-00163 з вимогою прийняти податкову декларацію з ПДВ за листопад 2012 року, розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ (Д1) за листопад 2012 року, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за листопад 2012 року, реєстр виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2012 року, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2012 року звітний (податковий) період, за який виправляються помилки вересень 2012 року, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за листопад 2012 року, уточнюючий за листопад 2012 року звітний (податковий) період за який виправляються помилки за вересень 2012 року.

21.01.2013 року позивач подав відповідачу лист № 13-00008 з вимогою прийняти податкову декларацію з ПДВ за грудень 2012 року, розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ (Д1) за грудень 2012 року, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів (Д5) за грудень 2012 року, реєстр отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2012 року. Відповідь на це звернення позивач не отримав, податкова звітність зареєстрована не була.

21.01.2013 року позивачем було направлено поштою лист № 13-00009, який відповідачем отримано 24.01.2013 року, з вимогою виконати умови договору № 170220121 від 20.02.2012 року та прийняти й зареєструвати податкову накладну № 33 від 26.12.2012 року.

13.02.2013 року позивачем було відправлено поштою лист №13-00019 від 11.02.2013 року, який було отримано відповідачем 20.02.2013 року, з вимогою прийняти податкову декларацію з податку на прибуток підприємства з додатками за 2012 рік та податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 4 квартал 2012 року. Відповідь на це звернення позивач не отримав.

21.02.2013 року позивачем до канцелярії відповідача було надано лист №13-000024 від 21.02.2013 року з вимогою прийняти податкову декларацію з ПДВ за січень 2013 року, розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ (Д1) за січень 2013 року, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за січень 2013 року, диск з електронною копією реєстру виданих та отриманих податкових накладних за січень 2013 року. Відповідь на це звернення позивач не отримав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до квитанцій №1 причиною відмови позивачу у прийнятті поданих ним податкових декларацій та податкових накладних зазначено: «Помилка - для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті» та «Можливо відсутній договір з ДПСУ».

Листами ДПС України від 25.10.2012 року та від 26.10.2012 на запити позивача не повідомлено щодо фактичних підстав неприйняття та нереєстрації податкових декларацій та податкових накладних.

Державним реєстратором на підставі повідомлення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва ДПС про відсутність підприємства за місцем реєстрації було направлено на адресу позивача запит та зобов'язано у місячний строк до 31.08.2012 року подати заповнену реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу, на що директором ПП «Дагпром-Союз» 03.08.2012 року було подано реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу у реєстраційній справі № 1 065 01560808.

Норми п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачають, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно п. 201.1 ст. 201 та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок подання та прийняття податкових декларацій визначені нормами статті 49 Податкового кодексу України, відповідно до пп. 49.8. якої прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Підпунктом 49.9. ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Відповідно до пп. 49.11. ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови, зокрема згідно пп.49.11.1. у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

Пунктом 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України передбачено обов'язкові реквізити, які має містити податкова декларація.

Відповідно до п. 49.13. ст. 49 Податкового кодексу України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про задоволення позову, посилаючись на те, що між позивачем та відповідачем укладений відповідний договір про визнання електронних документів, а подані податкові декларації та податкові накладні оформлені відповідно до вимог чинного законодавства України.

Однак колегія суддів вважає помилковим зазначення судом першої інстанції в резолютивній частині постанови про зобов'язання Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби прийняти та зареєструвати відповідні податкові накладні та податкові декларації, враховуючи наступне.

Як випливає зі змісту п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, за відсутності квитанції про прийняття або неприйняття податкової накладної, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня, коли її було надіслано продавцем.

Натомість предметом спору в даному випадку є правомірність поведінки суб'єкта владних повноважень щодо неприйняття податкової накладної для реєстрації.

У такому разі належним способом захисту порушених прав та/або інтересів платника податків у розглядуваній ситуації є визнання неправомірним неприйняття податкової накладної для реєстрації.

У свою чергу визнання неправомірним неприйняття податкової накладної для реєстрації тягне настання наслідків, передбачених п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України. Отже, податкова накладна вважається прийнятою протягом того операційного дня, коли вона була надіслана платником податків для реєстрації.

Зважаючи на викладене, резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність неприйняття податкової накладної для реєстрації, з урахуванням вимог пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України повинна містити висновок про визнання протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації, а також зазначення того, що податкову накладну потрібно вважати зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку (із зазначенням дати).

Крім того, враховуючи зазначений вище пункт 49.13 статті 49 Податкового кодексу України, резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації має містити висновок про визнання протиправною відмову податкового органу прийняти податкову декларацію, та визнання податкової декларації такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби (із зазначенням дати).

Отже, для правильного вирішення спору у даній справі необхідним є встановлення дати подання податкової звітності позивачем до податкового органу, що має підтверджуватися належними доказами, зокрема, квитанціями про їх неприйняття, і на основі цього, у разі задоволенні позову, зазначити у резолютивній частині судового рішення про визнання її поданою у відповідну дату.

Вищевказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

Колегія суддів вважає, що на підставі частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справі підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Таким чином, під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, зокрема, і в залежності від встановленого правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

За таких обставин касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230 КАС України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.05.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2013 року у справі № 826/1663/13-а скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та не може бути оскаржена.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді О.В.Вербицька

Л.В.Ланченко