Ухвала

від 13.11.2014 по справі 2а-11748/12/0170/18

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2014 року м. Київ К/800/50807/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Зайцева М.П.,

Юрченко В.П.

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим правонаступника Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (далі - ДПІ) на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26 квітня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чанг.КО» (далі - Товариство) до ДПІ,

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2012 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ №0005362204 від 12.10.2012 року.

На обґрунтування позову зазначило, що при здійснені перевірки ДПІ не досліджувала первинні документи бухгалтерського та податкового обліку які стосуються обчислення Товариством податку на прибуток.

Відомості, що містяться в автоматизованих інформаційних системах ДПІ, які покладено в обгрунтування висновків акту перевірки не відносяться до первинних документів та не є свідоцтвами здійснення чи нездійснення гоподарської операції.

26 квітня 2013 року постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року, позов задоволено.

Податкове повідомлення-рішення ДПІ №0005362204 від 12.10.2012 року скасовано.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що первинними бухгалтерськими документами, наданими Товариством у повному обсязі, підтверджується отримання товарів та послуг з метою використання в оподатковуваних операціях у власній господарської діяльності.

Доводи ДПІ про те, що правочини, укладені Товариством із контрагентами, є нікчемними, не знайшли свого підтвердження при розгляді адміністративної справи.

ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим та ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 17.09.2012 року ДПІ здійснила позапланову невиїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток за взаємовідносинами з ПП «Каднос», ТОВ «Синергія-А», ТОВ «Арктика» за період з 1.04.2011 року до 30.09.2011 року, за наслідками якої 27.09.2012 року був складений акт перевірки.

У акті перевірки зазначено, що Товариство порушило пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п.138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого Товариством був занижений податок на прибуток, у розмірі 935 462,00 грн.

12 жовтня 2012 року ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0005362204, яким Товариству була збільшена сума грошового зобов'язання з податку на прибуток, у розмірі 935 464,00 грн., у тому числі за основним платежем - 935 463,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у зазначений період на підставі договорів поставки Товариство придбало у ПП «Каднос», ТОВ «Сінегія-А» та ТОВ «Арктика» дизельне пальне.

Виконання зазначених договорів підтверджується наявними в матеріалах адміністративної справи податковими, видатковими накладними, випискою з особового рахунку Товариства на підтвердження оплати за отримане дизельне пальне.

Для транспортування та зберігання придбаного дизельного пального Товариством були укладені господарські договори: договір на відповідальне зберігання нафтопродуктів № 312 від 31.12.2010 року з ТОВ «Блек Голд» ЛТД; договір на надання послуг з приймання, зберігання та відпуску нафти та нафтопродуктів № 01/ХН від 17.01.2011 року із ТОВ «Нефть-Континент»; договір № Т10 від 1.06.2011 року із ПП «Екосвіт Ю» щодо надання транспорту для перевезення паливно-мастильних матеріалів та нафтопродуктів; договір надання транспортних послуг № 0501ТР від 5.01.2011 року із ТОВ «Южная транспортная компанія».

Виконання зазначених договорів підтверджується товарно-транспортними накладними, актами приймання-передачі нафтопродуктів на відповідальне зберігання, актами звірки руху паливно-мастильних матеріалів на відповідальному зберіганні, картками обліку дизельного пального за місцем зберігання.

Крім того, відповідно до висновку судово-економічної експертизи №334/12 від 5.04.2013 року, яка здійснена ТОВ «Кримське експертне бюро», підтверджено реальне виконання договорів укладених Товариством із контрагентами у охоплений перевіркою період та спростовано висновки ДПІ щодо заниження податку на прибуток, у розмірі 935 465,00 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України № 996-XIV від 16.07.1999 року «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV), первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 , п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку; витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу .

Таким чином, за своїм змістом наведені норми Податкового кодексу України передбачають як підставу для не включення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства нереальних сум, непідтверджених будь-якими документами.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що виконання господарських операцій Товариства з контрагентами підтверджуються належними первинними документами, доданими до матеріалів адміністративної справи, а також висновком судово-економічної експертизи №334/12 від 5.04.2013 року.

Висновки судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову є обґрунтованими.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220 , 220-1 , 223 , 224 , 230 , 231 Кодексу адміністративного судочинства України ,

У Х В А Л И Л А :

Здійснити заміну Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26 квітня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Зайцев М.П.

Юрченко В.П.