Ухвала

від 23.12.2014 по справі 910/18440/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/18440/14 23.12.14

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Леопрінт"

про розстрочку виконання судового рішення

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮПМ УКРАЇНА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Леопрінт"

про стягнення 211 419,73 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Кобилецький О.І. (дов. б/н від 25.07.2014 року) від відповідачане з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮПМ УКРАЇНА" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Леопрінт" 211 419,73 грн. заборгованості за Договором поставки № 59354/2012 від 20.12.2012 року, Договором поставки № 59400/2013 від 20.08.2013 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.10.2014 року позов задоволено повністю.

13.11.2014 року, через відділ діловодства Господарського суду міста Києва Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Леопрінт" подало заяву, відповідно до якої заявник на підставі статті 121 Господарського процесуального кодексу України просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2014 року у справі № 910/18840/14 на 8 місяців а саме: грудень 2014 року - 26 956, 02 грн., січень 2015 року - 26 956, 02 грн., лютий 2015 року - 26 956, 02 грн., березень 2015 року - 26 956, 02 грн., квітень 2015 року - 26 956, 02 грн., травень 2015 року - 26 956, 02 грн., червень 2015 року - 26 956, 02 грн., липень 2015 року - 26 956, 02 грн.

Заява мотивована тяжким фінансовим становищем Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Леопрінт".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2014 року, розгляд заяви було відкладено до повернення справи № 910/18440/14 з Київського апеляційного господарського суду до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 20.11.2014 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Леопрінт" на рішення Господарського суду міста Києва 14.10.2014 року у справі № 910/18440/14 повернуто скаржнику, а матеріли справи направлено до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2014 року розгляд суддя Стасюк С.В. призначив розгляд заяви у судовому засіданні на 23.12.2014 року.

19.12.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача (стягувача) надійшло заперечення на заяву про розстрочку виконання судового рішення.

У судове засіданні 23.12.2014 року представники відповідача (боржник) не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник позивача (стягувач) у судовому засіданні 23.12.2014 року заперечив проти задоволення заяви про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2014 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до статті 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

При цьому, пункт 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 року із змінами та доповненнями, вказує, що слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Крім того, відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 351 Цивільного процесуального кодексу України і статті 121 Господарського процесуального кодексу України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

З огляду на наведені приписи вбачається, що розстрочка виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, при наявності доказів обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Леопрінт", про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2014 року у справі № 910/18840/14 на 8 місяців а саме: грудень 2014 року - 26 956, 02 грн., січень 2015 року - 26 956, 02 грн., лютий 2015 року - 26 956, 02 грн., березень 2015 року - 26 956, 02 грн., квітень 2015 року - 26 956, 02 грн., травень 2015 року - 26 956, 02 грн., червень 2015 року - 26 956, 02 грн., липень 2015 року - 26 956, 02 грн., дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов до висновку про те, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Обґрунтовуючи необхідність розстрочки рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2014 року у справі № 910/18840/14 посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Леопрінт" зобов'язано витратити 172 300, 00 грн. на оплату заробітної плати працівникам, 430 000,00 грн. на оплату за поліграфічні матеріали для виконання замовлень, 80 800, 00 грн. на сплату кредиту, наданого Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк"Львів", 7 500,00 грн. на послуги транспортування виготовленої етикетної продукції на складах замовника, 30 000,00 грн. на оплату висікальних пластин та фотополімерних кліше для друку етикетної продукції, 35 000, 00 грн., сплата супутніх та додаткових матеріалів, 80 000, 00 грн., сплата ПДВ, а загалом суму необхідних коштів складає 965 600,00 грн.

Також, відповідач у своїх письмових поясненнях поданих 26.11.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва зазначає по те, що з метою підтримки своєї господарської діяльності, відповідач вимушений був укладати договори кредиту з банком, за якими зараз здійснює погашення заборгованості та сплату процентів у значних розмірах.

За твердженням відповідача (боржника), сплата всієї суми заборгованості на даний момент призведе до погіршення фінансового становища відповідача, неможливості виконання зобов'язань зі сплати податків, заробітної плати та погашення банківського кредиту.

Однак, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Леопрінт" на підтвердження викладених у заяві обставин не надав суду достатньо доказів неможливості виконання рішення у спосіб та порядок визначених судом як і не обґрунтовано винятковість випадку, який є підставою для вчинення, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, процесуальних дій, а вказані у заяві обставини неможливо розглядати, як виняткові і як такі, що можуть бути підставою для задоволення заяви.

Суд також враховує заперечення позивача (стягувача) щодо розстрочки рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2014 року у справі № 910/18840/14, які обґрунтовує тим, що відповідач (боржник) підтверджує, що на його рахунках є кошти проте, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Леопрінт" хоче першочергово оплатити заборгованість перед іншими кредиторами.

Окрім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮПМ УКРАЇНА" посилається на те, що боржником не здійснювалось жодного платежу на розрахунковий рахунок стягувача.

Слід зазначити, що надання розстрочки та відстрочки, у тому числі зміну способу та порядку виконання рішення суду є правом, а не обов'язком суду.

Дослідивши подані матеріали, суд встановив, що обставини , які ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення по справі відсутні, а наведене Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Леопрінт" не є підставами для розстрочки рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2014 року у справі № 910/18840/14 на строк заявлений відповідачем.

Керуючись статтями 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Леопрінт" про розстрочку рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2014 року у справі № 910/18840/14 - відмовити.

Суддя С.В. Стасюк