Рішення

від 16.12.2014 по справі 911/4196/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 911/4196/14 16.12.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Криворізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Декор Сервіс Трейд" про стягнення 1 133,80 грн. Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Перетятько А.В. (дов. № 2-55 від 15.01.2014 року) від відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 09 жовтня 2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі Криворізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Декор Сервіс Трейд" про стягнення 1 133,80 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.09.2014 року матеріали справи № 911/4196/14 було скеровано за підсудністю до Господарського суду міста Києва відповідно до вимог статті 17 Господарського процесуального кодексу України.

07.10.2014 року в результаті автоматичного розподілу справ у Господарському суді міста Києва справу передано судді Стасюку С.В. для розгляду спору по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2014 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 911/4196/14 до свого провадження, розгляд справи призначено на 13.11.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2014 року розгляд справи відкладено на 16.12.2014 року, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 16.12.2014 року надав документи на виконання вимог ухвали суду та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 16.12.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 10.10.2014 року не виконав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04073, м. Київ, Московський проспект, 8 на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вказано в позові.

Слід також зазначити, що ухвала Господарського суду міста Києва від 10.10.2014 року надсилалася відповідачу за адресою: 04073, м. Київ, Московський проспект, 8, яку отримано уповноваженим представником відповідача 23.10.2014 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

28.01.2011 року між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Криворіжгаз" (газорозподільне підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Декор Сервіс Трейд" (споживач) укладено Договір на постачання природного газу та надання послуг з його транспортування (надалі по тексту - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору газорозподільне підприємство зобов'язується поставити споживачу природній газ та надати послуги з його транспортування розподільними мережами від газорозподільної станції ДК "Укртрансгаз" на входів в розподільні газові мережі газорозподільне підприємство до входу в газові мережі споживача в обсягах, визначених цим договором, а споживач зобов'язується прийняти природній газ та оплатити вартість природного газу і послуг з його транспортування на умовах та в порядку, передбаченому даним договором.

Згідно з пунктом 2.1. Договору газорозподільне підприємство здійснює протягом строку дії даного договору постачання природного газу та його транспортування споживачеві в заявленому порядку та передплаченому ним обсязі 6,400 тис. куб. м. з січня по грудень.

Цей договір набирає чинності з моменту його укладанні сторонами і діє в частині постачання газу та надання послуг з його транспортування з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання (пункт 11.11. Договору).

Позивач в заявлених позовних вимогах зазначає, що відповідач в період 2011 ухилявся від підписання договору на транспортування природного газу і споживав природний газ без оплати за його транспортування. Проте, позивачем було надано відповідачу послуги з транспортування природного газу за листопад та грудень 2011 року на загальну суму 935,61 грн. У зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача вартість транспортування газу на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов, жодних заперечень на спростування наведених позивачем обставин суду не надав.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів статті 1212 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, із змісту вищевказаної норми вбачається, що для з'ясування, чи набула особа відповідного зобов'язання, визначеного статтею 1212 Цивільного кодексу України, необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов'язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.

Проте, судом встановлено, що між сторонами у справі був укладений договір на постачання природного газу та надання послуг з його транспортування.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Статтею 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочини можуть бути двосторонніми.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Аналогічні положення містять вимоги статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 5.1 Договору відпускна ціна 1000,00 кубічних метрів газу та послуг з їх транспортування за даним договором з урахуванням всіх обов'язкових платежів складає 3139,0080 грн. в тому числі ПДВ - 523,1680, з тарифом на послуги по транспортуванню газу магістральними газовими платежами. Вказана ціна складається з:

- Ціна газу за 1000,0 куб. м., яка складає без врахування ПДВ - 2 182,00 грн., крім того ПДВ 456,40 грн., разом 2738,40 грн.

- Цільова надбавка у розмірі 2% - 45,64 грн., крім того ПДВ - 9,128 грн., разом - 54,7680 грн. за 1000,0 куб. м.

- Тариф на послуги по транспортуванню газу магістральними газовими мережами 154,80 грн. за 1000,0 куб. м., крім того ПДВ - 30,96 грн. за 1000 куб. м., разом 185,76 грн. Тариф застосовується у разі якщо надходження природного газу, відповідно до пункту 1.3 Договору, ресурсів НАК "Нафтобаз-України", Інформацію про надходження ресурсу газу газорозподільче підприємство буде зазначати в актах приймання-передачі.

- Тарифу на послуги по транспортуванню газу розподільчими газовими мережами 79,20 грн. за 1000,0 куб. м., крім того ПДВ - 15,94 грн. за 1000 куб. м., разом 95,04 грн. Тариф застосовується у разі якщо надходження природного газу , відповідно до пункту 1.3 договору, ресурсів НАК "Нафтобаз-України", Інформацію про надходження ресурсу газу газорозподільне підприємство буде зазначати в актах приймання-передачі.

- Тарифу на постачання природного газу - 54,20 грн. за 1000,0 куб. м., крім того ПДВ - 10,84 грн. за 1000 куб. м., разом 65,04 грн.

Оскільки договором передбачено плату за транспортування газу, а також що зазначена плата включається в ціну природного газу, то суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача про відшкодування відповідачем вартості послуг з транспортування природного газу за листопад та грудень 2011 року на загальну суму 935,61 грн. на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Наданий позивачем лист № 31/4163 від 12.06.2014 про те, що Публічне акціонерне товариство „Криворіжгаз" в рахунках за використаний природний газ в листопаді та грудні 2011 року не нарахувало вартість послуг з транспортування природного газу магістральними газопроводами не може бути належним доказом ненарахування послуг з транспортування газу, оскільки не є первинним документом. Інших доказів ненарахування відповідачу плати за транспортування природного газу в листопаді та грудні 2011 року позивачем не надано.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, обов'язок доказування та подання доказів відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

Наведені позивачем обставин, які є підставою позовних вимог, спростовано матеріалами справи, які не свідчать про порушення відповідачем прав позивача, що виключає можливість їх захисту в судовому порядку.

За таких обставин, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Криворізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів задоволенню не підлягають.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на позивача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Криворізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.12.2014 року

Суддя С.В. Стасюк