Ухвала

від 04.11.2014 по справі 302/935/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.11.2014 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , при секретарі ОСОБА_4 , за участю прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченої ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді кримінальне провадження №11-кп/777/403/14 внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань під № 12013070110000389 за апеляційною скаргою прокурора в кримінальному провадженні прокуратури Міжгірського району ОСОБА_7 на вирок Міжгірського районного суду Закарпатської області від 04.09.2014 року.

Цим вироком:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Верхній Бистрий Міжгірського району, зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , фактично мешканка АДРЕСА_2 , громадянка України, одружена, не судима, засуджена:

- за ч.1 ст.185 КК України на 01 (один ) рік позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_6 звільнена від призначеного покарання з випробуванням, якщо вона протягом 01 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину.

На підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного за цим вироком покарання.

Речові докази: копія договору 069-13034665 від 14.11.2013 року, укладений між ОСОБА_6 та повним Товариством «Ломбард Скарбниця», в особі ОСОБА_9 , завірений печаткою Ужгородського відділення №1, ідентифікаційний код 25450939 постановлено залишити при матеріалах кримінального провадження.

Згідно вироку ОСОБА_6 визнана винуватою за вчинене кримінальне правопорушення при таких обставинах.

Так, 10.07.2013 року, біля 09. год. шляхом вільного доступу, увійшла до приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований у Закарпатській області смт. Міжгір`я вул. Шевченка, буд. №81 «б», де діючи таємно, з метою заволодіння чужим майном, умисно викрала мобільний телефон марки «Hokia Lumia 510», ІМЕІ НОМЕР_1 вартістю 700 грн., з вмонтованою сім карткою оператора «Djuice» № НОМЕР_2 вартістю 10 грн., що належав ОСОБА_10 , чим спричинила потерпілій ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 710 грн..

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні прокуратури Міжгірського району, не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження просить вирок суду від 04.09.2014 року змінити в зв`язку з неправильним застосуванням Закону України про кримінальну відповідальність, виключити з вироку

-2-

застосування ст.75 КК України. Суд першої інстанції, приймаючи рішення щодо ОСОБА_6 одночасно застосував положення ст.75 КК У та п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році», двічі звільнивши особу від відбування покарання. Суд при ухваленні вироку стосовно ОСОБА_6 та звільненні її від відбування покарання мав застосувати виключно положення спеціального закону, яким у даному випадку є Закон України « Про амністію у 2014 році».

Інші сторони кримінального провадження апеляційні скарги на вирок суду не подавали.

Заслухавши доповідь судді про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі оскаржений, виклавши основні доводи апеляційної скарги, пояснення обвинуваченої ОСОБА_6 про заперечення апеляційної скарги, промову прокурора на підтримання апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин кримінального провадження, які не оспорюються й стосовно яких відповідно до вимог частини третьої статті 349 і статті 363 цього Кодексу доказами не досліджувалися, не перевіряються.

Оскільки обвинувачена ОСОБА_6 вину в скоєнні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала повністю, суд першої інстанції обґрунтовано визнав недоцільним досліджувати докази зібрані органом досудового розслідування, обмежившись допитом обвинуваченої ОСОБА_6 .. При визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, установленні порядку їх дослідження, ОСОБА_6 були роз`ясненні вимоги ч.3 ст.349 КПК України, а тому апеляційним судом висновки суду першої інстанції щодо обставин кримінального провадження не перевіряються.

Згідно зі ст. 409 ч.1 п.4 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а в силу ст.413 ч.1 п.1 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.

Доводи апеляційної скарги прокурора про те, що вирок є незаконним у зв`язку з одночасним застосуванням положення ст.75 КК України та п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році», тим самим двічі звільнив особу від відбування покарання апеляційний суд відхиляє.

Так, з вироку вбачається, що ОСОБА_6 визнано винною за ч.1 ст.185 КК України і призначено їй покарання у виді позбавлення волі строком на один рік, на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від покарання з випробуванням з іспитовим строком на 01 (один) рік і на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» її звільнено від відбування призначеного за цим вироком покарання.

Обговорюючи та призначаючи обвинуваченій ОСОБА_6 покарання суд першої інстанції, урахувавши положення ст. 65 КК України прийшов до переконання про можливість виправлення обвинуваченої без ізоляції від суспільства, звільнивши її відбування призначеного покарання з випробуванням із застосуванням ст.75 КК України.

Однак з урахуванням заявленого клопотання обвинуваченою ОСОБА_6 про застосування до неї Закону України «Про амністію у 2014 році», суд першої інстанції, упевнившись, що обвинувачена є суб`єктом указаного закону, застосував вимоги цього закону, звільнивши ОСОБА_6 на підставі п. «в» ст..1 Закону України «про амністію у 2014 році» від призначеного покарання за вказаним вироком.

-3-

Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дотримався норм матеріального та процесуального права та Закону України «Про амністію у 2014 році».

Прокурор у свою чергу, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції Закону України про кримінальну відповідальність та застосування закону, який не підлягає застосуванню, ні в апеляційній скарзі, ні при апеляційному розгляді не навів переконливих доводів про незаконність вироку суду щодо ОСОБА_6 та не послався на норму матеріального права, яку порушив суд першої інстанції при постановленні вироку, обмежившись тільки загальним судженням про неправильне застосовано судом таких законів.

Також прокурором не наведено підстав та мотивів для зміни судового рішення в розумінні вимог ст. ст. 408, 409 КПК України.

З наведених мотивів колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги прокурора про порушення судом першої інстанції вимог закону України про кримінальну відповідальність та застосування закону, який не підлягає застосуванню.

Істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність судом першої інстанції, які б тягнули за собою безумовне скасування судового рішення, у кримінальному провадженні не встановлено.

За таких обставин, колегія суддів уважає, що вирок суду першої інстанції є законним, обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні прокуратури Міжгірського району ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Міжгірського районного суду Закарпатської області від 04.09.2014 року щодо ОСОБА_6 - без змін.

На ухвалу апеляційного суду Закарпатської області безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ може бути подана касаційна скарга протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді: