Ухвала

від 02.12.2014 по справі 463/1866/14

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 463/1866/14 Головуючий у 1 інстанції: Гирич С.В.

Провадження № 22-ц/783/5954/14 Доповідач в 2-й інстанції: Павлишин О. Ф.

Категорія: 59

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2014 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :

головуючого - Павлишина О.Ф.,

суддів - Курій Н.М., Ніткевича А.В. ,

з участю секретаря Гацій І.І.,

з участю представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника Всеукраїнської організації «Рада представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ» - Білінського Олександра Миколайовича на ухвалу Личаківського районного суду м.Львова від 22 серпня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Всеукраїнської організації «Рада представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ», Національного університету «Львівська політехніка», Львівського державного університету внутрішніх справ МВС України, Львівської комерційної академії про припинення дій, які порушують право,-

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваною ухвалою суду задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову. До вирішення спору по суті та виконання рішення суду заборонено Національному університету «Львівська політехніка», ЄДРПОУ 02071010, юридична адреса: м.Львів, вул.С.Бандери,12; Львівському державному університету внутрішніх справ МВС України, ЄДРПОУ 08571995, юридична адреса: м.Львів, вул.Городоцька,26; Львівській комерційній академії, юридична адреса: м.Львів, вул.Туган-Барановського,10 вчиняти дії з висунення своїх делегатів для проведення обласної у Львівській області і конференції працівників вищих навчальних закладів та наукових установ; заборонено Всеукраїнській організації «Рада представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ», ЄДРПОУ 36594066, юридична адреса: м.Київ, бульвар Шевченка,35,оф.4, проводити З»їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ з питань призначення членів Вищої Ради Юстиції України.

Ухвалу суду оскаржив представник Всеукраїнської організації «Рада представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ» - Білінський О.М. В апеляційній скарзі стверджує про порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з»ясування обставин, що мають значення для справи. Зазначає, що заходи забезпечення позову, вжиті оскаржуваною ухвалою, повністю охоплюють позовні вимоги, заявлені у справі, такі виходять за межі позовних вимог, заявлених у справі. На думку апелянта, відсутні підстави для забезпечення позову, судом не з»ясовано обставин зазначених в клопотанні про забезпечення позову, не вмотивовано застосування таких заходів, оскаржуваною ухвалою суд вирішено справу про суті. Посилається на те, що станом на день постановлення ухвали повноваження позивача як члена Вищої ради юстиції було припинено рішенням суду, яке набрало законної сили. Наголошує на тому, що в оскаржуваній ухвалі не зазначено, які саме права можуть бути порушені внаслідок дій відповідачів і невжиттям заходів забезпечення позову, якою нормою законодавства вони передбачені. Просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про заперечення доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

Згідно з п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернуся з позовом до Всеукраїнської організації «Рада представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ», Національного університету «Львівська політехніка», Львівського державного університету внутрішніх справ МВС України, Львівської комерційної академії про припинення дій, які порушують право. Позивач посилався на те, що 29 квітня 2014 року З»їздом представників юридичних вищих навчальних закладів був обраний до складу Вищої ради юстиції, 16 травня 2014 року прийняв присягу, а відтак вступив на посаду члена ВРЮ. Стверджував, що із засобів масової інформації йому стало відомо про намір Всеукраїнської громадської організації «Рада представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ» провести новий з»їзд, на якому обрати трьох членів ВРЮ замість вже обраних. Вважав, що вказані дії порушують його права як обраного члена ВРЮ. Позивач на підставі ст.16 ЦК України просив задовольнити позов та визнати незаконним і заборонити Національному університету «Львівська політехніка», Львівському державному університету внутрішніх справ МВС України, Львівській комерційній академії делегувати своїх представників для проведення обласної у Львівській області конференції представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ з метою обрання делегатів та З»їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, що скликається за ініціативи Всеукраїнської громадської організації «Рада представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ» для обрання трьох членів Вищої ради юстиції України; зобов»язати Всеукраїнську громадську організацію «Раду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ» утриматись від скликання і проведення з»їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ для обрання трьох членів Вищої ради юстиції України.

З метою забезпечення позову ОСОБА_2 подав заяву, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони проводити З»їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ з питань призначення членів Вищої ради юстиції України. (а.с.13)

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що вчиняючи дії з висунення делегатів на обласну конференцію та намагаючись провести З»їзд представників юридичних вищих закладів та наукових установ з метою обрання трьох членів Вищої Ради Юстиції України, відповідачі порушують законні права позивача як члена Вищої Ради Юстиції, обраного на З»їзді представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.

Однак з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується у зв»язку з наступним.

Відповідно до ч.3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

При цьому припущення суду щодо зазначених обставин повинно бути достатньо обґрунтованим з урахуванням забезпечення збалансованості інтересів сторін.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Однак матеріалами справи безспірно стверджується, що вжиті оскаржуваною ухвалою заходи забезпечення позову виходять за межі вимог заяви про забезпечення позову, оскільки суд оскаржуваною ухвалою заборонив делегувати представників для проведення конференції з будь-яких питань, а не лише обрання делегатів на з»їзд із спеціальних порядком обрання членів вищої ради юстиції.

Крім того, суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, не навів мотивів обґрунтованості доводів щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням того, що за своїм змістом забезпечення позову як заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, в зв»язку з чим ухвала не відповідає вимогам ст.210 ЦПК України.

У зв»язку з вищенаведеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушив порядок, встановлений для вирішення питання про забезпечення позову, а тому відповідно до п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись п.3 ч.1 ст.312, ст.ст. 313-315 ЦПК України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника Всеукраїнської організації «Рада представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ» - Білінського Олександра Миколайовича задовольнити частково.

Ухвалу Личаківського районного суду м.Львова від 22 серпня 2014 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий: Павлишин О.Ф.

Судді: Курій Н.М.

Ніткевич А.В.