Рішення

від 03.12.2014 по справі 760/6680/14-ц

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження № 2-2982/14

Справа № 760/6680/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2014 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді - Букіної О.М.

при секретарі - Назарчук Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

31.03.2014 року позивач звернулася до суду з позовом про збільшення розміру аліментів, визначених рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17.09.2010 року на утримання неповнолітніх дітей та просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1500,00 грн. щомісяця на кожну дитину.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17.09.2010 року з ОСОБА_2 на її користь було стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 і дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно по 500 гривень на кожну дитину до досягнення кожним з дітей повноліття.

Позивач також посилається на ту обставину, що 22 квітня 2013 року її було звільнено з посади начальника юридичного відділу ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «КАРАТ», її матеріальний стан погіршився, що призвело до того, що позивач не може самостійно забезпечувати потреби дітей, до числа яких входить: духовний і фізичний розвиток, нормальне харчування, придбання одягу, товарів на її особисті потреби, відвідування парків та зон відпочинку, забезпечення їх підручниками, канцтоварами та літературою, перебування в оздоровчих закладах.

Крім того позивач зазначає, що відповідач є заможною людиною, володіє нерухомим та рухомим майном є засновником та керівником ТОВ «Незалежна адвокатська компанія «Монітум» (код ЄДРПОУ 34764248), здійснює господарську діяльність як Фізична особа-підприємець, а матеріальний стан відповідача в порівнянні з 27.01.2011 року покращився, збільшився й обсяг належного йому рухомого майна.

Враховуючи вищевикладене, позивач просила позов задовольнити.

Позивач в судове засідання не з'явилася, про дату та час розгляду справи повідомлялася належним чином, на адресу суду надіслала заяву в якій просила розглядати справу в її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з»явився. Разом з тим, подав письмові заперечення проти позову посилаючись на його необґрунтованість і безпідставність. Зазначив, що його майновий стан в порівняні з 2011 роком погіршився, внаслідок значного зменшення доходів, так як відповідач є само зайнятою особою та не має стабільного доходу. Він має нову сім'ї та двох малолітніх дітей, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4

Крім того, посилається, що має грошові зобов»язання по сплаті іпотеки на придбання житла строком на 20 років.

Враховуючи вищевикладене, просив відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.ст. 181, 183, 184 СК України аліменти за рішенням суду присуджуються у частці від доходу матері, батька або при нерегулярному, мінливому доході, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, - у твердій грошовій сумі. Згідно ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого у них народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.4-5).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17.09.2010 року з відповідача ОСОБА_2 було стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 і дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно по 500 гривень на кожну дитину до досягнення кожним з дітей повноліття (а.с.6).

Дане рішення в частині стягнення аліментів було залишено без змін рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27.01.2011 року (а.с.7-8).

Відповідно до п.п.3 п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Так, якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім'ї. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні.

Отже, в нормі закону закріплено вичерпний перелік обставин, які можуть бути підставою для зміни розміру аліментів за рішенням суду: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я, інші випадки, прямо передбачені СК України.

Позивач, як на підставу своїх позовних вимог, посилається на погіршення свого матеріального стану, у зв'язку з її звільненням та на покращення матеріального стану відповідача.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що матеріальний стан відповідача,тобто отримані доходи відповідача в порівняні з 2011 роком погіршилися, що підтверджується відповідними звітами до Дніпровської МДПІ про отримані доходи за 2012 p., 2013 р. та 1 кв. 2014 року (а.с.42-47, 131-140).

Крім того, згідно довідки ТОВ «Незалежна адвокатська компанія « Монітум» від 13.05.2014 року за № 01/04 вбачається, що компанія, директором якої є відповідач, доходів як у вигляді заробітної плати , так і у вигляді дивідендів за період з 28.11.2008 року-13.05.2013 р. не отримує ( а.с. 48).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідач на утриманні від другого шлюбу має двох малолітніх дітей: ОСОБА_5 2007 р.н. та ОСОБА_6 2009 р.н.(.с.51-52).

Також вбачається, що у відповідача наявні зобов'язання по кредитному договору від 22.12.2006 року строком дії до 21.12.2026 року, а автомобіль, який зареєстрований на ОСОБА_2 перебуває в заставі банку «Фінанси та Кредит» (а.с.41,49-50).

Ст. 57 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу.

Згідно ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з цим, на час розгляду справи, позивач не надала належних доказів визначених у ч.1 ст. 192 СК України, які б давали суду підстави для збільшення розміру аліментів, які стягуються з відповідача на користь позивача на утримання дитини.

Посилання позивача на те, що відповідач виїжджає за кордон, його дружина працює та в її власності є елітне майно, не дає суду підстав стверджувати про наявність підстав в порядку ст. 192 СК України для збільшення розміру аліментів на користь позивача.

Аналізуючи матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 180-184, 192 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 169, 174, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення.

Суддя: