Ухвала

від 30.12.2014 по справі 803/2585/14

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

30 грудня 2014 року Справа № 803/2585/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрусенко О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі Волинської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Озеро» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі Волинської області (далі - УПФУ в Ківерцівському районі) звернулося з адміністративним позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Озеро» (далі - СВК «Озеро») про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року у сумі 23 156,34 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» СВК «Озеро» не відшкодувало (не покрило) УПФУ в Ківерцівському районі фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на підставі пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у сумі 23 156,34 грн. за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року. Просить стягнути з СВК «Озеро» на користь УПФУ в Ківерцівському районі заборгованість за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року у сумі 23 156,34 грн., яка виникла в результаті недотримання порядку відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У заяві від 30.12.2014 року представник позивача просила проводити розгляд справи за її відсутності.

Відповідач у судове засідання не прибув, свого представника не направив, заперечення на адміністративний позов не надав, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому суд приходить до висновку, що судовий розгляд даної справи необхідно здійснювати в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід залишити без розгляду, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1, 2 статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Статтею 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року.

Витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663, не є страховими внесками, а тому на їх стягнення поширюється загальний строк позовної давності, що встановлений КАС України та становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Пунктом 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Зазначене дає підстави для висновку, що у разі, якщо підприємство до 25-го числа відповідного місяця не вносить суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, з 26-го числа цього ж місяця в уповноваженого органу Пенсійного фонду України виникає право на стягнення цих витрат з підприємства. Розмір такого відшкодування визначається у відповідних розрахунках до 20 січня поточного року, або протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

При цьому неправомірна та необґрунтована бездіяльність органу Пенсійного фонду України, як то невчасне направлення розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не може бути підставою для поновлення позивачу пропущених строків звернення до суду, оскільки 26-го числа кожного місяця позивачу було відомо про несплату підприємством фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, однак не вжито жодних заходів з цього приводу.

Суд додатково зазначає, що пенсіонер-пільговик ОСОБА_1, яка зазначена у розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, знаходиться на обліку саме в УПФУ в Ківерцівському районі, а, відтак, позивачу було достовірно відомо, що вона вийшла на пенсію на пільгових умовах, а тому були всі підстави для вжиття заходів щодо стягнення з СВК «Озеро» фактичних витрат на виплату цих пенсій.

Однак розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за 2012-2013 рр. був надісланий СВК «Озеро» лише 24.10.2014 року.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачу було відомо про наявність у зазначеної вище особи права на виплату пільгової пенсії, однак безпідставно та необґрунтовано протягом 2012 року та 2013 року не вжито жодних заходів по відшкодуванню цих пенсій за рахунок СВК «Озеро», що не може бути підставою для поновлення УПФУ в Ківерцівському районі строків звернення до суду.

Як вбачається із відбитка штемпеля вхідної кореспонденції адміністративний позов подано до Волинського окружного адміністративного суду 16.12.2014 року. Тобто, позовні вимоги про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року у сумі 23 156,34 грн. заявлені з пропуском строків звернення до суду, оскільки останній день пред'явлення вимоги за грудень 2013 року (строк сплати до 25 грудня 2013 року включно) є 26 червня 2014 року.

Суд не бере до уваги посилання представника позивача на наявність технічної помилки при обліку осіб, які мають право на пільгову пенсію, оскільки дані обставини жодними письмовими доказами не підтверджуються та не можуть бути підставою для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду.

Пунктом 9 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовна заява УПФУ в Ківерцівському районі до СВК «Озеро» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року у сумі 23 156,34 грн. підлягає залишенню без розгляду у зв'язку з пропущенням строку звернення до суду.

Керуючись пунктом 9 частини першої статті 155, статтею 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі Волинської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Озеро» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року у сумі 23 156,34 грн. залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий-суддя О. О. Андрусенко