Постанова

від 25.12.2014 по справі 826/19519/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 грудня 2014 року 09:15 № 826/19519/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кобилянського К.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 доУправління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області третя особа про Публічне акціонерне товариство «БМ «Банк» визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору. ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору публічне акціонерне товариство «БМ «Банк» про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 21.11.2014 ВП №38858828.

Ухвалами суду від 15.12.2014 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 19.12.2014

Під час розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з огляду на доводи, викладені в позовній заяві та письмові докази, що наявні в матеріалах справи.

Представники відповідача і третьої особи в судове засідання не прибули.

Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

На підставі виконавчого напису № 2837 від 13.08.2010 старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області виніс постанову від 02.09.2010 про відкриття виконавчого провадження № 21427775.

Постановою старшого державного виконавця від 28.03.2011 виконавчий документ виконавчий напис № 2837 від 13.08.2010 повернуто стягувану (ВАТ «БМ Банк»), а виконавче провадження № 21427775 закрито у зв'язку з невнесенням стягувачем авансового внеску.

В подальшому виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 2837 від 13.08.2010 декілька разів відкривалося та закривалося.

Так, 15.04.2011 за заявою ВАТ «БМ Банк» старший державний виконавець повторно відкрив виконавче провадження № 25980822 з примусового виконання виконавчого напису № 2837 від 13.08.2010 (постанова про відкриття виконавчого провадження від 15.04.2011).

24 травня 2013 постановою старшого державного виконавця Токаря Д.А. виконавчий документ було повернуто ВАТ «БМ Банк», а виконавче провадження № 25980822 закрито у зв'язку з тим, що прилюдні торги з реалізації земельної ділянки не відбулися.

Постановою державного виконавця від 08.07.2013 втретє відкрито виконавче провадження № 38858828 з виконання виконавчого напису № 2837 від 13.08.2010.

21 листопада 2014 відповідач виніс постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 857834,50 грн. у виконавчому проваджені № 38858828, яка була направлена на адресу ОСОБА_1 листом від 24.11.2014, вих. № 9663.

Не погоджуючись з правомірністю зазначеної постанови про стягнення виконавчого збору позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно ч. 3 даної статті у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Судом встановлено, що відповідачем не вчинялися дії примусового характеру, направлені на виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження», як то накладення на боржника штрафу , складання акта про порушення і звернення до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення особи до кримінальної відповідальності відповідно до закону за умисне не виконання рішення суду.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26 грудня 2003 № 14 витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово.

В даному випадку виконавчий напис нотаріуса не був виконаний примусово, а представником відповідача не надано доказів здійснення виконавцем заходів по його примусовому виконанню, внаслідок чого підстави для стягнення плати за компенсацію вчинюваних дій (виконавчого збору) були відсутні.

Часиною 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувану за виконавчим документом.

З матеріалів справи видно, що станом на 28.12.2012, стартова ціна предмету іпотеки - земельної ділянки площею 2,0000 га., кадастровий номер 3220881700:04:002:1475, становила 291 804,20 грн. (а.с. 82 том І).

Таким чином, стягнення з позивача виконавчого збору в сумі 857 834,50 грн. не відповідає вимогам ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», адже сума виконавчого збору не може бути більша від вартості майна, що реалізується, внаслідок чого оскаржувана постанова не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України та є такою, що підлягає скасуванню.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області про стягнення виконавчого збору від 21.11.2014 ВП № 38858828.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (код платника НОМЕР_1) судові витрати в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський