Постанова

від 24.12.2014 по справі 817/3709/14

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/3709/14

24 грудня 2014 року 17год. 43хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Вавелюк А.І та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Серветник С.В., Тарасюк Р.В.

відповідача: представник Махаринець М.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Опорядрембуд" до Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Опорядрембуд» (далі - ТзОВ «Фірма Опорядрембуд») звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі ДПІ у м.Рівному) про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.09.2014 року за №0002842202.

Позовні вимоги полягають у такому.

За наслідками проведеної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Фірма Опорядрембуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р. відповідачем було складено акт № 410/17-16-22-01/34327874 від 03.07.2013 року, на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення №0001522201 від 15.07.2014 року, яким збільшено грошове зобов'язання за платежем з податку на прибуток в сумі 105960,00 грн., у тому числі за основним платежем 70644,00 грн. та штрафними санкціями в сумі 35322,00 грн.

За результатами розгляду скарги позивача Головне управління Міндоходів у Рівненській області рішенням від 04.09.2014р. №257/10/17-00-10-05-105/193 скасувала податкове повідомлення рішення ДПІ у м. Рівному від 15.07.2014р. №0001522201 в частині застосування штрафної санкції в сумі 17661 грн. з податку на прибуток та в іншій частині залишила без змін податкове-повідомлення-рішення від 15.07.2014р. № 0001522201 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 70 644,00 грн. основного платежу і 17 661 грн. штрафної санкції, а скаргу директора ТОВ «Фірма Опорядрембуд» № 137 від 24.07.2014р. лишила без задоволення.

З цим рішенням погодилась Державна фіскальна служба України.

30.09.2014р. податковим органом було прийняте нове податкове повідомлення-рішення № 0002842202, яким збільшене грошове зобов'язання за платежем з податку на прибуток на суму 88 305 грн. в тому числі 70 644 грн. за основним платежем та штрафними санкціями в розмірі 17 661 грн.

Позивач зазначає, що за період, що перевірявся здійснював реалізацію чотирнадцяти квартир, що знаходяться в смт. Клевань Рівненського району Рівненської області по вул.Словянська, 3а, які належали ТзОВ «Фірма Опорядрембуд» на праві приватної власності. Для реалізації вищевказаних квартир позивач замовив проведення експертної оцінки майна в ТОВ «Оціночна компанія «Україна-Захід» (код ЄДРПОУ 35491889) та ПП «ЕКФ Приватна справа» (код ЄДРПОУ 31830417). Продаж квартир здійснювався за цінами, не нижчими за ціни, вказані експертами у висновках про вартість майна.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позові. Додатково пояснили, що відповідачем необґрунтовано зроблено висновки про порушення позивачем вимог п.п.135.4.1 п.135.4 ст.135 Податкового кодексу України, оскільки вартість реалізованих квартир відповідає справедливій ринковій ціні на дані об'єкти нерухомості. Просили позов задовольнити повністю.

Представник відповідача позов не визнав. Пояснив суду, що під час проведення перевірки було встановлено факт порушення позивачем п.п.135.4.1 п.135.4 ст.135 Податкового кодексу України, а саме: занижено податок на прибуток за 2013р. в сумі 70644 грн. Заниження відбулося внаслідок того, що реалізація одинадцяти квартир, оцінка яких була здійснена ТОВ «Оціночна компанія «Україна-Захід», була проведена позивачем за необґрунтованими ринковими цінами на підставі того, що згідно висновків про оцінку майна вищевказаним суб'єктом оціночної діяльності ринкова вартість одного квадратного метра нерухомого майна відрізняється від ринкової вартості одного квадратного метра нерухомого майна згідно звіту про оцінку майна, проведеного ПП «ЕКФ Приватна справа». Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити повністю, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у м. Рівному проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Фірма Опорядрембуд» (код за ЄДРПОУ 34327874) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р. За наслідками проведеної перевірки відповідачем складено акт №410/17-16-22-01/34327874 від 03.07.2013р. та прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.07.2014р. №0001522201, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 105 960,00 грн. в тому числі за основним платежем 70 644 грн. та штрафними санкціями в сумі 35 322 грн. (т.1 а.с.8-12,13).

За результатами розгляду скарги позивача Головне управління Міндоходів у Рівненській області скасувало податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівному від 15.07.2014 р. № 0001522201 в частині застосування штрафної санкції в сумі 17661 грн. по податку на прибуток. В іншій частині залишило без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ м.Рівному від 15.07.2014р. №0001522201 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 70 644 грн. основного платежу і 17 661 грн. штрафної санкції, а скаргу ТзОВ «Фірма Опорядрембуд» - без задоволення (а.с.15-16).

Рішенням про результати розгляду скарги від 29.10.2014р. № 580916/99-99-10-01-Б Державна фіскальна служба України залишила без змін податкове повідомлення-рішення від 15.07.2014р. № 0001522201 з урахуванням рішення, прийнятого за результатами первинної скарги, а скаргу ТОВ «Фірма Опорядрембуд» №190 від 16.09.2014р. без задоволення (т.1 а.с.17-18).

30.09.2014р. відповідачем було прийняте нове податкове повідомлення-рішення №0002842202, яким збільшено грошове зобов'язання за платежем з податку на прибуток в суму 88 305 грн. в тому числі 70 644 грн. за основним платежем та штрафними санкціями в сумі 17 661 грн. (т.1 а.с.14).

Вирішуючи по суті спірні правовідносини, суд зазначає, що підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України визначено, що прибуток із джерелом походження з України та за її межами, визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно статтями 135-137 цього кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст. 138-143 цього кодексу.

Податковим кодексом України передбачено, що доходи які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування складаються з доходу від операційної діяльності та інших доходів.

Відповідно положень п. 135.4 ст.135 Податкового кодексу України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає, зокрема, дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Частиною 1 ст.626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ч.1 ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що за період, який перевірявся, позивач здійснив реалізацію чотирнадцяти квартир, що знаходяться в смт.Клевань Рівненського району Рівненської області по вул. Слов'янська буд.3а, які належали товариству на праві приватної власності.

Для реалізації вищевказаних квартир позивач замовив проведення експертної оцінки майна в ТОВ «Оціночна компанія «Україна-Захід» (код ЄДРПОУ 35491889) та ПП «ЕКФ Приватна справа» (код ЄДРПОУ 31830417).

Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001р. №2658-ІІІ визначено, що оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Відповідно до абз.1 ст.9 цього Закону методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна, а саме - в положеннях (Національних стандартах) оцінки майна, які затверджені КМУ, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (Національних стандартів) і затверджуються КМУ або ФДМУ.

Відповідно до ст.12 Закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.

Як вбачається з акту перевірки, відповідач робить висновок про заниження доходу, що враховується при визначенні об'єкту оподаткування, вказуючи на те, що реалізація одинадцяти квартир, оцінка яких була здійснена ТОВ «Оціночна компанія «Україна-Захід», проведена позивачем за необґрунтованими ринковими цінами на підставі того, що згідно висновків про оцінку майна вищевказаним суб'єктом оціночної діяльності ринкова вартість одного квадратного метра нерухомого майна відрізняється від ринкової вартості одного квадратного метра нерухомого майна згідно звіту про оцінку майна проведеного ПП «ЕКФ Приватна справа».

Підпунктом 14.1.71 Податкового кодексу України передбачено, що звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Згідно з п. 14.1.219 Податкового кодексу України ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Відповідно до п.39.14 Податкового кодексу України обов'язок доведення того, що ціна договору (правочину) не відповідає рівню звичайної ціни, покладається на орган державної податкової служби у порядку, встановленому законом.

Таким чином, якщо не доведено зворотнього, звичайною вважається ціна, визначена сторонами договору.

Пунктом 39.2 Податкового кодексу України передбачені наступні методи визначення звичайної ціни:

а) порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу); б) ціни перепродажу; в) "витрати плюс"; г) розподілення прибутку; д) чистого прибутку.

При визначенні звичайної ціни згідно з методами, встановленими цим пунктом, використовується інформація про ціни в операціях між непов'язаними особами у співставних умовах на відповідному ринку товарів (робіт, послуг).

При цьому умови визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами істотно не впливає на ціни, які отримуються в результаті застосування методів, встановлених цим пунктом.

Згідно п.39.11 ст.39 Податкового кодексу України для визначення звичайних цін органи державної податкової служби використовують: статистичні дані державних органів і установ; ціни спеціалізованих аукціонів з торгівлі окремими видами продукції, біржові котирування; довідкові ціни спеціалізованих комерційних видань та публікацій, у тому числі електронних та інших банків даних; звіти та довідки відділів з економічних питань у складі дипломатичних представництв України за кордоном; інші інформаційні джерела, що визнаються офіційними в установленому порядку.

З аналізу вказаних норм Податкового кодексу України вбачається, що з'ясування рівня звичайних цін має відбуватися відповідно до визначеної процедури, а необхідна інформація - надаватися уповноваженим державним органом. Будь-які інші дані не є статистичними документами стосовно звичайних цін на товари та не можуть бути підставою для визначення звичайних цін податковим органом.

Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 07.11.2011р. у справі № 21-328а11.

Законом України «Про ціни та ціноутворення» від 21.06.2012 року №5007-VІ передбачено, що вільні ціни встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Суд критично оцінює висновки відповідача про заниження вартості реалізованих квартир ОСОБА_6, які ґрунтуються лише на порівнянні цін продажу квартир позивачем іншим фізичним особам: ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, оскільки такі висновки не відповідають приписам Податкового кодексу України.

Суд встановив, що відповідач, вказуючи про заниження позивачем доходу, не провів аналіз, як цього вимагає податкове законодавство, не надав та не обґрунтував інформацію, що є необхідною для визначення рівня звичайних цін на реалізоване ТзОВ «Фірма Опорядрембуд» нерухоме майно, та не спростував правомірність проведеної оцінки відповідними ліцензованими суб'єктами оціночної діяльності - ТОВ «Оціночна компанія «Україна-Захід» та ПП «ЕКФ Приватна справа».

Суд погоджується з твердженням позивача, що визначення ринкової вартості квартир проводилась на різні дати, а інспектор податкового органу не має відповідної кваліфікаційної, професійної підготовки та не є спеціалістом оціночної діяльності, а тому робити висновок та стверджувати про необґрунтованість справедливої ринкової ціни на дані об'єкти нерухомості немає підстав.

Крім того досить сумнівною є використана інспектором відповідача методика визначення середньої вартості житла у зазначеному будинку. Так, цією посадовою особою було узято загальну вартість 3 найдорожчих квартир (ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9) та цей доданок розділено на кількість квадратних метрів загальної площі зазначених квартир. При цьому, при подальшому визначенні суми заниження оцінки вартості реалізованих квартир ОСОБА_6 не враховувалися жодні інші чинники, як то кількість кімнат у квартирах, поверх та ін.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведена правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 30.09.2014 року за №0002842202, а тому воно підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позов - задоволенню повністю.

Відповідно до вимог ч.1 ст..94 КАС України судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню на користь позивача з Державного бюджету України у повному розмірі.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 15.07.2014 року № 0001522201.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Опорядрембуд" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Борискін С.А.