Постанова

від 31.12.2014 по справі 826/15429/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 грудня 2014 року 09:50 № 826/15429/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю АРС Лігнарія до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.09.2014 року №0010662201, податкової вимоги від 06.10.2014 року №11435-25, рішення про опис майна у податкову заставу від 15.10.2014 року №22462/10/26-54-25-24, - ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю АРС Лігнарія (надалі - позивач або ТОВ АРС Лігнарія ) з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 24.09.2014 року №0010662201.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.10.2014 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, оскільки ТОВ АРС Лігнарія не порушувало вимог п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, а реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ Регіон Прайс підтверджується належним чином оформленими первинними обліковими документами, які були надані контролюючому органу при проведенні перевірки.

У судове засідання 27.11.2014 року з'явилися представники сторін.

Представник позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях проти позову, в яких зазначено про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, прийнятого у зв'язку з виявленими порушеннями вимог податкового законодавства з боку ТОВ АРС Лігнарія .

При цьому, представником позивача у вказаному судовому засіданні подано заяву про збільшення позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду та в якій останній просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 24.09.2014 року №0010662201 з податку на додану вартість на загальну суму 20 833,33 грн.;

- визнати протиправними та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві №11435-25 від 06.08.2014 року про сплату грошового зобов'язання, а саме основний платіж - 16 368,57 грн., штрафні санкції - 4 166,66 грн. та пеню - 817,23 грн.; рішення про опис майна у податкову заставу від 15.10.2014 року №22462/10/26-54-25-24.

Суд у судовому засіданні 27.11.2014 року на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ АРС Лігнарія з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ Регіон Прайс за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року, у зв'язку з чим складено акт від 10.09.2014 року №1014/26-54-22-01/37047772 (надалі - акт перевірки).

У відповідності до змісту акту перевірки, контролюючим органом встановлено порушення ТОВ АРС Лігнарія положень п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями, в результаті чого ТОВ АРС Лігнарія занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет суму 16 666,67 грн., в тому числі за березень 2014 року на суму ПДВ - 16 666,67 грн.

На підставі викладеного вище, ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.09.2014 року №0010662201, яким ТОВ АРС Лігнарія збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 16 666,67 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 4 166,66 грн.

Надалі, ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві винесено податкову вимогу від 06.10.2014 року №11435-25, яким ТОВ АРС Лігнарія повідомлено, що станом на 05.10.2014 року сума податкового боргу вказаного платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 21 352,46 грн., у тому числі суми основного платежу за податком на додану вартість у розмірі 16 368,57 грн., штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) - 4 166,66 грн. та пені - 817,23 грн., а також прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 15.10.2014 року №22462/10/26-54-25-24.

Вважаючи вказані вище податкове повідомлення-рішення, податкову вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу протиправними, а, відтак, такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувані рішення прийняті за результатами виявлених порушень з боку ТОВ АРС Лігнарія в звітних (податкових) періодах за березень 2014 року.

Відповідно до абз. 5 п. 1 розділу ХІХ Податкового кодексу України, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім розділу III цього Кодексу, який набирає чинності з 1 квітня 2011 року.

Отже, основним нормативно-правовим актом, що врегульовує спірні правовідносини є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (надалі - ПК України).

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пп. а п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (абз. 1 п. 198.2 ст. 198 ПК України).

В силу п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (абз. 1 та 2 п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Приписами п. 201.4 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань (п. 201.7 ст. 201 ПК України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абз. 1 п. 201.10 ст. 201 ПК України).

При цьому, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

Так, на виконання положень п. 201.2 ст. 201 ПК України наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 року №10 затверджено Порядок заповнення податкової накладної, який набрав чинності 01.03.2014 року та втратив чинність 01.12.2014 року (надалі - Порядок №10).

У відповідності до п. 8 Порядку №10, податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому такій реєстрації підлягають податкові накладні, складені в електронній формі, а у разі складання податкової накладної у паперовому вигляді - такій реєстрації підлягають податкові накладні, які відповідають вимогам пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України; порушення порядку заповнення податкової накладної; складення податкової накладної платником податку, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Усі примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів/послуг і не скріплюється його печаткою (п. 18 Порядку №10).

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України та Порядком №10 визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником ПДВ. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Також, у відповідності до правової позиції Вищого адміністративного суду України, що викладена у листі від 02.06.2011 року №742/11/13-11, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-ХІV (надалі - Закон №996), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Приписами ст. 1 Закону №996 визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В свою чергу, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч. 1 ст. 9 Закону №996).

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону №996).

Нормативно-правовим актом, який встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи), є наказ Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, яким затверджено Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (надалі - Положення №88).

Згідно п. 2.1 Положення №88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи) (п. 2.2 Положення №88).

Первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. На вимогу контролюючих або судових органів та своїх контрагентів підприємство, установа зобов'язані за свій рахунок зробити копії таких документів на паперовому носії (п. 2.3 Положення №88).

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо (п. 2.4 Положення №88).

Аналіз викладених норм свідчить про те, що податковий кредит формується за наслідками реальної господарської операції, що підтверджується належними податковими накладними та первинними документами, в рамках господарської діяльності платника податків.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став факт виявлених відповідачем порушень податкового законодавства з боку позивача при взаємовідносинах з контрагентом ТОВ Регіон Прайс .

У відповідності до матеріалів справи, між позивачем (Замовник/Покупець) та ТОВ Регіон Прайс (Виконавець/Постачальник) укладено наступні договори:

1. Договір №1/03/14 про надання послуг від 01.03.2014 року, згідно умов якого сторонами погоджено, що Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати послуги із консультування з питань комерційної діяльності.

Детальні вимоги до об'єму і порядку надання послуг погоджуються сторонами у Додатку (заявках ) до Договору (п. 1.3 даного договору).

Загальна вартість Послуг за цим Договором визначається сумарно на підставі Актів про надання послуг (рахунків фактур ). Всі платежі за цим договором здійснюються на підставі рахунків у національній валюті України - гривні (п.п. 2.1 та 2.3 даного договору).

2. Договір №2/03/14 від 01.03.2014 року, згідно умов якого сторонами погоджено, що Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця Товар, а саме - Дошка ясень, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та здійснити його оплату на умовах даного Договору. Ціна та кількість товарів, що постачаються за даним Договором, визначається за домовленістю між Постачальником та Покупцем.

Поставка Товару здійснюється на підставі заявки Покупця. Заявка має бути надана Постачальнику факсом, електронною поштою або безпосередньо представником Покупця письмово. Протягом трьох робочих днів з дати отримання заяви Покупця на поставку Товару, Постачальник зобов'язується надати покупцю інформацію про наявність товару, його ціну та термін поставки. При наявності додаткових умов поставки Постачальник надає Покупцю для підписання Додаток до даного Договору, що є його невід'ємною частиною і обов'язковим для виконання сторонами. Для здійснення оплати Товару згідно заяви Постачальник виписує Покупцю рахунок на оплату (п.п. 2.1 та 2.2 даного договору).

На підтвердження реальності (товарності) фінансово-господарських операцій, здійснених на підставі вищезазначених договорів, позивачем надано суду копії наступних документів:

- акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) (№ОУ-0000021 від 07.03.2014 року на суму 31 000,00 грн.);

- видаткових накладних (№11 від 05.03.2014 року на суму 40 000,00 грн., №17 від 07.03.2014 року на суму 29 000,00 грн.);

- податкових накладних (від 07.03.2014 року №21 на суму з ПДВ 31 000,00 грн., від 05.03.2014 року №11 на суму 40 000,00 грн., від 06.03.2014 року №17 на суму з ПДВ 29 000,00 грн.).

Водночас, дослідивши вищезазначені документи та наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що останні не є належними доказами товарності (реальності) фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ Регіон Прайс , з огляду на наступне.

Так, наявні у матеріалах справи копії видаткових накладних, складених за результатами вказаних фінансово-господарських операцій з ТОВ Регіон Прайс , не містять даних про осіб (зокрема, прізвища та ініціалів), які брали участь у прийманні-передачі товарно-матеріальних цінностей з боку обох сторін, а, відтак, у відповідності до приписів ч. 2 ст. 9 Закону №996 та п. 2.4 Положення №88 не дає змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні вказаних господарських операцій, з урахуванням того, що ухвалою суду від 30.10.2014 року від позивача витребовувалися докази наявності у представників позивача повноважень на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ Регіон Прайс за оспорюваними фінансово-господарськими операціями (належним чином завірену копію витягу з журналу виданих довіреностей), а також повноважень у представників ТОВ Регіон Прайс діяти від імені та в інтересах вказаного товариства в процесі здійснення оспорюваних фінансово-господарських операцій (належним чином завірені копії довіреностей), а також не зазначено про причини неможливості їхнього надання.

Крім того, матеріали справи не містять, а позивачем не зазначено причин неможливості подання копій заявок та рахунків-фактур (рахунків на оплату), наявність яких передбачено умовами договорів №1/03/14 про надання послуг від 01.03.2014 року та №2/03/14 від 01.03.2014 року, про що вказано вище, які витребовувалися від позивача ухвалою суду від 30.10.2014 року.

Також, суд звертає увагу, що виписка з банківського рахунку позивача, яка надана останнім в якості доказів оплатити поставлених (наданих) ТОВ Регіон Прайс товарів (послуг) за перевіряємий період, містить посилання на перерахунок грошових коштів на рахунок ТОВ Регіон Прайм , а не ТОВ Регіон Прайс , який є контрагентом позивача.

З огляду на викладене вище, враховуючи висновки суду щодо вищезазначених фінансово-господарських операцій, якими не встановлено реальності (товарності) останніх, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність донарахування ТОВ АРС Лігнарія грошового зобов'язання з податку на додану вартість у відповідності до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкової вимоги ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №11435-25 від 06.08.2014 року про сплату грошового зобов'язання, а саме основний платіж - 16 368,57 грн., штрафні санкції - 4 166,66 грн. та пеню - 817,23 грн.; рішення про опис майна у податкову заставу від 15.10.2014 року №22462/10/26-54-25-24, суд зазначає про наступне.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 ПК України).

Разом з тим, у силу пп. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПК України, право податкової застави виникає, зокрема, у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг (п. 89.3 ст. 89 ПК України).

Натомість, 08.12.2014 року від представника відповідача через канцелярію суду надійшло письмове пояснення з приводу заявлених позовних вимог, в якому зазначено, що відповідно до облікової картки платника податків ТОВ АРС Лігнарія станом на момент розгляду справи судом заборгованість у позивача відсутня, з огляду на що податкова вимога №11435-25 від 06.10.2014 року та рішення про опис майна у податкову заставу від 15.10.2014 року №22462/10/26-54-25-24 вважаються відкликаною та скасованим відповідно, а, відтак, станом на момент розгляду даної справи судом відсутній сам предмет позову - оскаржувані податкова вимога №11435-25 від 06.10.2014 року та рішення про опис майна у податкову заставу від 15.10.2014 року №22462/10/26-54-25-24, - у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а, відтак, такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АРС Лігнарія (ідентифікаційний код: 37047772, адреса: 04212, м. Київ, вул. Малиновського, 6-Б, к. 13.14, кв. 49) судовий збір у розмірі 1 644,30 грн. (однієї тисячі шестисот сорока чотирьох грн. 30 копійок) на р/р №31218206784007, отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача - (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача - 820019, код класифікації доходів бюджету - 22030001, призначення платежу: Судовий збір, за позовом

---

(П.І.Б. чи назва установи, організації позивача), Окружний адміністративний суд міста Києва, код ЄДРПОУ 34414689 .

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок